<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Політичний менеджмент, 2007, № 2</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8624" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8624</id>
<updated>2026-04-19T13:03:29Z</updated>
<dc:date>2026-04-19T13:03:29Z</dc:date>
<entry>
<title>Етнополітичні й цивільні аспектинеконституційності пропорційної системи виборів до місцевих рад</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9062" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дегтеренко, А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9062</id>
<updated>2013-02-13T00:20:34Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Етнополітичні й цивільні аспектинеконституційності пропорційної системи виборів до місцевих рад
Дегтеренко, А.
Розширення політичної участі соціальних, а також етнічних спільнот, їх активне включення в політико'владні відносини з метою посилення впливу на перебіг суспільних процесів, прагнення щонайактивніше долучатися до формування органів місцевої, регіональної та загальнодержавної влади – такими нині стали провідні тенденції життєдіяльності вітчизняного соціуму. І це не якась наша українська особливість. Це тенденції універсальні, загальноцивілізаційні. Саме тому вони й актуалізуються в правових актах, що внормовують механізми їх реалізації.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Гендерні аспекти формування іміджу політичного лідера</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9061" rel="alternate"/>
<author>
<name>Денисюк, С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9061</id>
<updated>2013-02-13T00:20:14Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Гендерні аспекти формування іміджу політичного лідера
Денисюк, С.
У статті розглядаються особливості формування іміджу політичного лідера в умовах сучасного українського суспільства. Особлива увага звертається на гендерний аспект цього феномена.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>„Кінець транзитології” чи криза її первинної парадигми?</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9059" rel="alternate"/>
<author>
<name>Романюк, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9059</id>
<updated>2013-02-13T00:20:12Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">„Кінець транзитології” чи криза її первинної парадигми?
Романюк, О.
Включення посткомуністичних суспільств до „третьої хвилі” глобального процесу демократизації спричинило кризу транзитології – напряму політичної науки, що спеціалізується на дослідженні переходів до демократії. Сутність цієї кризи полягає в тому, що багато теоретичних напрацювань у посткомуністичних країнах не виправдали себе, внаслідок чого дехто з науковців почав навіть говорити про „кінець транзитології”. У статті робляться спроби: 1) пояснити причини кризи транзитології; 2) довести, що вона є кризою первинної парадигми; 3) подальший розвиток транзитології вимагає оновлення її методології та концептуальних засад; 4) визначити основні напрями оновлення.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Політичні лідери і стратегії реформ у країнах Центральної і Східної Європи</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9058" rel="alternate"/>
<author>
<name>Рудич, Ф.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/9058</id>
<updated>2013-02-13T00:20:33Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Політичні лідери і стратегії реформ у країнах Центральної і Східної Європи
Рудич, Ф.
Суспільні зміни, які почалися на рубежі 1980-х – 1990-х років у країнах Центральної і Східної Європи, стали підсумком циклу історичного розвитку, що завершився, - невдалої спроби форсування переходу від капіталізму до соціалізму без урахування багатоманітності і поліваріантності об’єктивних процесів. Метою політичної трансформації був демонтаж авторитарних режимів і утвердження демократичних політичних систем. Поряд з цим постало завдання здійснити перехід відцентралізованого планування та управління економікою до ринкових відносин. У цьому контексті корисно хоча б побіжно проаналізувати зміни в країнах Центральної і Східної Європи в політичній, економічній і соціальній сферах, вплив на ці перетворення політичних лідерів з урахуванням регіональних і національних чинників.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
