<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Політичний менеджмент, 2004, № 2</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8606" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8606</id>
<updated>2026-04-19T05:50:46Z</updated>
<dc:date>2026-04-19T05:50:46Z</dc:date>
<entry>
<title>Стратегія як мистецтво і особливий вид аналітики</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11780" rel="alternate"/>
<author>
<name>Почепцов, Г.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11780</id>
<updated>2013-02-13T00:18:30Z</updated>
<published>2004-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стратегія як мистецтво і особливий вид аналітики
Почепцов, Г.
Стратегічне бачення є особливим мистецтвом. З одного боку, це дозволяє включати в процеси стратегування обмежене коло експертів, оскільки стратегія характеризується як міждисциплінарністью, так і системним характером, що визначає її як особливий вид аналітики. З іншого боку, країна в цілому також може мати (а може й не мати) стратегічного бачення. Будь-якій організації чи органу управління притаманне обмежене бачення майбутнього. Як правило, їхні основні зусилля зосереджуються на поточних завданнях. Але відома максима: якщо не маєш власної стратегії, житимеш за чужою. Це пов’язано з тим, що чужа стратегія все одно присутня, і країна розвивається за нею, не чинячи протидії.
</summary>
<dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Суб’єкти політичного менеджменту в регіоні</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11779" rel="alternate"/>
<author>
<name>Петров, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11779</id>
<updated>2013-02-13T00:01:33Z</updated>
<published>2004-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Суб’єкти політичного менеджменту в регіоні
Петров, О.
Реформування політичної системи в Україні висуває проблему непересічного значення, а саме – організацію ефективного політичного менеджменту в регіонах. Якщо, з одного боку, взяти до уваги нинішню, скажу так, млявість системи місцевого самоврядування, а з іншого – ідею формування Верховної Ради на пропорційній основі, то постає питання: хто стане ефективним суб’єктом (чи суб’єктами) політичного менеджменту на рівні районів, міст, областей і цілих регіонів? Необхідно також уточнити принципи та механізми управлінської діяльності цих соціально-політичних одиниць.
</summary>
<dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Критерії визначення сильної держави</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11778" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кіндратець, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11778</id>
<updated>2013-02-13T00:32:34Z</updated>
<published>2004-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Критерії визначення сильної держави
Кіндратець, О.
Проблему сильної і слабкої держави у нас почали вивчати в роки перебудови. Тоді дехто схильний був вважати демократичну державу апріорі слабкою: вона, мовляв, за природою своєю не зможе модернізувати суспільство. Та й тепер поняття „сильна держава” часто асоціюється з державою авторитарною, тобто з такою, яка, задля досягнення певних цілей, прагне контролювати все суспільство в цілому і життя кожного громадянина зокрема. Отже, і в теоретичному, і в практичному плані проблема формування сильної держави і сьогодні лишається актуальною.
</summary>
<dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11777" rel="alternate"/>
<author>
<name>Круглашов, А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11777</id>
<updated>2013-02-13T00:32:07Z</updated>
<published>2004-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції
Круглашов, А.
Стосунки провідних національних спільнот України не випадково привертають увагу вітчизняних і зарубіжних науковців, політиків та громадськості. Стабільність етнополітичної ситуації, продумані заходи з гармонізації міжетнічних стосунків з боку влади є запорукою демократичного розвитку країни, важливим стимулом і складовою формування громадянського суспільства. Обравши за базову модель творення української політичної нації демократичні стандарти європейської спільноти, ми повинні поважати як нагромаджений за сторіччя досвід міжнаціонального діалогу, так і ретельно вивчати сучасні тенденції у цій царині. Необхідно своєчасно реагувати на чинники, які можуть загрожувати напруженістю, а тим більше появою конфліктів у стосунках національних громад. Насамперед ці питання вимагають уваги у поліетнічних регіонах, де поруч з українцями віддавна компактно живуть представники інших націй та національностей. Один з таких регіонів – Чернівецька область.
</summary>
<dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
