<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Бранта: Cб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 2000</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81866" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81866</id>
<updated>2026-04-19T08:40:51Z</updated>
<dc:date>2026-04-19T08:40:51Z</dc:date>
<entry>
<title>Весенние миграции куликов в Дунайском биосферном заповеднике</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81881" rel="alternate"/>
<author>
<name>Полуда, А.М.</name>
</author>
<author>
<name>Жмуд, М.Е.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81881</id>
<updated>2015-05-23T00:01:39Z</updated>
<published>2000-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Весенние миграции куликов в Дунайском биосферном заповеднике
Полуда, А.М.; Жмуд, М.Е.
Миграции куликов в дельте Дуная (Дунайский биосферный заповедник, остров Кубанский) изучались в течение трех весенних сезонов 1987-89 годов. Зарегистрировано 15 видов, из них доминировали большой веретенник (Limosa limosa) и турухтан (Philomachus pugnax). Наблюдения выполнялись на протяжении всего светлого времени суток, однако интенсивная миграция отмечена только в утренние часы (88.3% от общего количества птиц). В годы с холодной весной миграция была слабая, сроки прилета первых стай были тесно связаны с характером весны:  4.04 в 1987 г., 30.03 в 1988 г., 12.03 в 1983 г. Подавляющее большинство куликов перемещалось вдоль береговой линии Дунайской дельты.; Міграції куликів в дельті Дунаю (Дунайський біосферний заповідник, острів Кубанський) вивчалися протягом трьох весняних сезонів 1987-89 років. Зареєстровано 15 видів, з яких домінували великий веретенник (Limosa limosa) і турухтан (Philomachus pugnax). Спостереження виконувалися протягом усього світлого часу доби, проте інтенсивна міграція відзначена тільки в ранкові години (88.3% від загальної кількості птахів). У роки з холодною весною міграція була слабка, терміни прильоту перших зграй були тісно пов'язані з перебігом весни: 4.04 в 1987 р., 30.03 1988 р., 12.03 в 1983 р. Переважна більшість куликів переміщалась уздовж берегової лінії Дунайської дельти.; Migrations of waders in the Danube Delta (the Danube Biosphere Reserve, Кubansky island) were observed during three spring seasons 1987-89. 15 species were recorded, among them Black-tailed Godwit (Limosa limosa) and Ruff (Philomachus pugnax) dominated. Observations were taken during all daylight hours, but active migrations were marked only in the morning hours (88.3% of total numbers). Day migration was observed worse in years with late spring, and terms of the first flocks arrival stood in close connection to the course of spring: 4.04 in 1987, 30.03 in 1988, 12.03 in 1983. Daily main dislocations were recorded along the Danube Delta coast.
</summary>
<dc:date>2000-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Колпица в украинской части дельты Дуная</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81880" rel="alternate"/>
<author>
<name>Петрович, З.О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81880</id>
<updated>2015-05-23T00:01:37Z</updated>
<published>2000-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Колпица в украинской части дельты Дуная
Петрович, З.О.
Материал по экологии колпицы собирался на протяжении 1976-1979 годов. Обсуждается размер кладки (181 гнездо, 599 яиц), успех размножения (142 гнезда, 352 птенца), а также постэмбриональное развитие птенцов (n=68). Рассматривается распространения колпицы в Жебриянских плавнях, на озерах Лимба и Кугурлуй. Приводятся результаты кольцевания обычными (675 особей), а также шейными и ножными кольцами (41 особь).; Матеріал з екології косаря збирався на протязі 1976-1979 років. Обговорюється розмір кладки (181 гніздо, 599 яєць), успіх розмноження (142 гнізда, 352 пташеняти), а також постембріональний розвиток пташенят (n=68). Розглядається розповсюдження косаря в Жебріянських плавнях, на озерах Лімба та Кугурлуй. Надаються результати кільцювання звичайними (675 особин) та шийними і ніжними кільцями (41 особина).; Data on breeding ecology of Spoonbill were collected in 1976-1979. Clutch size (181 nests, 599 eggs), breeding success (142 nests, 352 fledglings) and postembryonic development of chicks (n=68) are discussed. Distribution of Spoonbill in Zhebriyanskie Plavni, on the Limba and KugurluiLakes is considered. Results of ringing (675 birds ringed) and neck banding (41 birds) are given.
</summary>
<dc:date>2000-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Изменение статуса пеликанов в Северном Причерноморье на рубеже тысячелетий</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81879" rel="alternate"/>
<author>
<name>Жмуд, М.Е.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81879</id>
<updated>2015-05-23T00:01:29Z</updated>
<published>2000-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Изменение статуса пеликанов в Северном Причерноморье на рубеже тысячелетий
Жмуд, М.Е.
На основе опубликованных данных и собственных наблюдений автора за период 1983-2001 гг анализируется статус розового и кудрявого пеликанов на юге Украины.; На базі опублікованих даннях і власних спостережень автора за період 1983-2001 рр аналізується статус рожевого і кучерявого пеліканів на півдні України.; Current status of White and Dalmatian Pelicans in the South of Ukraine is analysed based on the published data and own observations made in 1983- 2001.
</summary>
<dc:date>2000-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Охотничья дробь как фактор свинцового загрязнения водоплавающих птиц и водно-болотных угодий Дунайского биосферного заповедника</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81878" rel="alternate"/>
<author>
<name>Жмуд, М.Е.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/81878</id>
<updated>2015-05-23T00:01:34Z</updated>
<published>2000-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Охотничья дробь как фактор свинцового загрязнения водоплавающих птиц и водно-болотных угодий Дунайского биосферного заповедника
Жмуд, М.Е.
8.2% из 122 особей 9 видов (кряква, чирок-свистунок, чирок-трескунок, красноголовый нырок) содержали в желудках охотничью дробь, от 1 до 11 дробинок. Доля птиц с дробью в желудках достигала наибольшей величины у кряквы – 20.0%  (n=35). Дробинки могут заглатываться утками в качестве гастролитов. Ежегодно в открытые для охоты водно-болотные угодья Дунайского биосферного заповедника с охотничьей дробью попадает около 8 тонн свинца.; 8.2% з 122 особин 9 видів (крижень, чирянка мала, чирянка велика, попелюх) мали в шлунках мисливський шрот, від 1 до 11 шротинок. Частка птахів з дробом у шлунках сягала найбільшого показника у крижня - 20.0% (n = 35). Шротинки можуть заковтуватися качками в якості гастролітів. Щорічно у відкриті для полювання водно-болотяні угіддя Дунайського біосферного заповідника з мисливським шротом потрапляє близько 8 тонн свинцю.; Stomach contents of 122 individuals of 9 species were analyzed. 8.2% of them contained lead small shot, amounting from 1 to 11 pieces. Among other species, Mallards seemed to be the most poisoned, as 20% their stomachs (n=35) contained shots. They were also found in the stomachs of Teal, Garganey and Pochard. Pieces of lead are swallowed by the ducks from the bottom as gastroliths. Annually, as small shots, 8 tons of lead get into the wetlands of the Danube Biosphere Reserve.
</summary>
<dc:date>2000-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
