<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Вопросы атомной науки и техники, 2001, № 2</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/74807" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/74807</id>
<updated>2026-04-20T14:26:39Z</updated>
<dc:date>2026-04-20T14:26:39Z</dc:date>
<entry>
<title>Прямолинейный сепаратор углеродной плазмы вакуумной дуги</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78359" rel="alternate"/>
<author>
<name>Аксенов, И.И.</name>
</author>
<author>
<name>Белоус, В.А.</name>
</author>
<author>
<name>Васильев, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Волков, Ю.Я.</name>
</author>
<author>
<name>Стрельницкий, В.Е.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78359</id>
<updated>2015-03-14T01:02:40Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Прямолинейный сепаратор углеродной плазмы вакуумной дуги
Аксенов, И.И.; Белоус, В.А.; Васильев, В.В.; Волков, Ю.Я.; Стрельницкий, В.Е.
Проведены исследования работы прямолинейного сепаратора углеродной плазмы вакуумной дуги. Показано, что эффективность работы прямолинейного сепаратора зависит от формы катода, используемого в источнике плазмы. Величина ионного тока на выходе сепаратора составляет 1,4 А - для стандартного катода и 1,7 А - для профилированного катода при токе дуги 130 А. Скорость роста однородного по толщине титанового и алмазоподобного углеродного покрытий составила 4,8 и 3 мкм/ч, соответственно, на диаметре 18 см при использовании профилированного катода. Данные результаты по величине ионного тока в четыре раза, а по диаметру равнотолщинного покрытия на порядок величины превосходят результаты, полученные ранее для криволинейного сепаратора.; Проведено дослідження роботи прямолінійного сепаратора вуглецевої плазми вакуумної дуги. Показано, що ефективність роботи прямолінійного сепаратора залежить від форми катода, використовуваного в джерелі плазми. Розмір іонного струму на виході сепаратора складає 1,4 А - для стандартного катода і 1,7 А - для профілованого катода при струмі дуги 130 А. Швидкість росту однорідного по товщині титанового й алмазоподібного вуглецевого покриттів склала 4,8 і 3 мкм/годину, відповідно на діаметрі 18 см при використанні профілованого катода. Дані результати по величині іонного струму в чотири рази, а по діаметру рівнотовщинного покриття на порядок величини перевищують результати, отримані раніше для криволінійного сепаратора.; The researches of the rectilinear filter of a vacuum arc carbon plasma were carried out. It was shown that the effectiveness of the rectilinear filter depends on the cathode shape used in a plasma source. The value of an ion current at the filter output makes 1,4 A - for the standard cathode and 1,7 A - for the profiled cathode at the arc current of 130 А. The growth rate of the uniform thickness titanium and diamond-like carbon coatings has made 4,8 and 3 mm/h, accordingly, on a diameter of 18 сm under using of the profile cathode. The given results on the ion current value in twice, and on a diameter of the uniform thickness coating on the order of value surpass results received earlier for curvilinear filter.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Об эффективности вакуумно-дуговых источников сепарированной плазмы</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78358" rel="alternate"/>
<author>
<name>Аксенов, И.И.</name>
</author>
<author>
<name>Залеский, Д.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Стрельницкий, В.Е.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78358</id>
<updated>2015-03-14T01:02:39Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Об эффективности вакуумно-дуговых источников сепарированной плазмы
Аксенов, И.И.; Залеский, Д.Ю.; Стрельницкий, В.Е.
В настоящей работе с применением компьютерного моделирования дана сравнительная оценка эффективности очистки плазмы от макрочастиц с помощью наиболее известных магнитных фильтрующих систем. Предложенный метод позволяет оптимизировать геометрию криволинейного фильтра. При этом обеспечивается максимальная эффективность транспортировки «полезной» (ионной) компоненты плазмы, а также максимальная степень удаления макрочастиц из плазменного потока с учетом возможности их многократного отражения от стенок системы. Кроме того, существенно упрощается выбор параметров выходной (сканирующей) секции плазмоведущего тракта, которые обеспечивают наиболее приемлемые профиль и площадь поперечного сечения выходного потока плазмы, а также пространственное распределение его плотности.; В цій роботі із застосуванням комп’ютерного моделювання наведена порівняльна оцінка ефективності очищення плазми від макрочасток за допомогою найбільш відомих магнітних фільтруючих систем. Запропонований метод дозволяє оптимізувати геометрію криволінійного фільтра. При цьому забезпечується максимальна ефективність транспортування «корисної» (іонної) компоненти плазми, а також максимальна ступінь видалення макрочасток із плазмового потоку з урахуванням можливості їх багаторазового відбиття від стінок системи. Крім того, суттєво спрощується вибір параметрів вихідної (скануючої) секції плазмоведучого тракту, які забезпечують найбільш прийнятні профілі та площу поперечного перерізу вихідного протоку плазми, а також просторовий розподіл його цільності.; The present communication gives computer-simulated comparison estimates of the efficiency of filtering the plasma free of macroparticles by the use of most known magnetic filtering systems. The proposed method makes it possible to optimize the geometry of a curvilinear filter. In this case, the maximum efficiency of “useful” (ion) plasma component transportation, and also, the most efficient removal of macroparticles from the plasma flow (with due regard for the possibility of multiple particle rebound from the walls of the system) are provided. Besides, the optimization essentially simplifies choosing the parameters of the output (sweeping) section of a plasma guide duct, that ensure the most acceptable shape and area of the outlet plasma flow cross section, and also the space distribution of flow density.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Карбонитриды титана, полученные вакуумно-дуговым осаждением</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78357" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кунченко, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Андреев, А.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78357</id>
<updated>2015-03-14T01:02:38Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Карбонитриды титана, полученные вакуумно-дуговым осаждением
Кунченко, В.В.; Андреев, А.А.
Приведены результаты изучения состава, текстуры, макронапряжений, микротвердости и ее стабильности со временем длительной выдержки для покрытий на основе титана, полученных методом вакуумно-дугового осаждения, в зависимости от давления и соотношения компонентов активного газа (C2H2:N2). Найденные закономерности объясняются с позиций конфигурационной модели вещества.; Наведено результати вивчення складу, текстури, макронапружень, мікротвердості та її стабільності за час тривалої витримки для покриттів на основі титану, одержаних методом вакуумно-дугового осадження, в залежності від тиску та співвідношення компонентів активного газу (С2Н2:N2). Знайдені закономірності пояснюються з позицій конфігураційної моделі речовини.; Results are reported from studies into the composition texture, macrostresses, microhardness (and its behavior with prolonged time of exposure to normal conditions) of titanium-base coatings produced by vacuum-arc deposition. The mentioned characteristics were studied as functions of pressure and active gas components ratoi (C2H2:N2). The established regularities are explained in terms of the configuration model of substance.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Травление поверхности металлов в плазме аргона</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78356" rel="alternate"/>
<author>
<name>Капустин, В.Л.</name>
</author>
<author>
<name>Широков, Б.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/78356</id>
<updated>2015-03-14T01:02:35Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Травление поверхности металлов в плазме аргона
Капустин, В.Л.; Широков, Б.М.
Исследован процесс обработки поверхности металлов в несамостоятельном высокочастотном индукционном разряде аргона.Определена зависимость скорости травления Mo, W, Ta, стали Х18Н10Т от давления в камере, от вкладываемой в разряд мощности, от потенциала на подложке.; Досліджено процес обробки поверхні металів в несамостійнім високочастотнім індукційнім розряді аргону. Визначена залежність швидкості травлення Mo, W, Ta, сталі Х18Н10Т від тиску в камері, вкладеної у розряд потужності потенціалу на підкладці.; The treatment process of a metals surface in the dependent high-frequency induction discharge of argon is investigated. The dependence of an etching velosity of Mo, W, Ta and steel Õ18Í10Ò from a chamber pressure in the induction discharge power and a potential on a substrate is determined.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
