http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69525 2026-04-18T06:29:44Z 2026-04-18T06:29:44Z Надутов, В.М. Ващук, Д.Л. Волосевич, П.Ю. Белошенко, В.А. Спусканюк, В.З. Давиденко, А.А. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69554 2014-10-17T00:01:59Z 2012-01-01T00:00:00Z

Структура и свойства инварного ГЦК-сплава Fe-35% Ni после комбинированной пластической деформации гидроэкструзией и волочением Надутов, В.М.; Ващук, Д.Л.; Волосевич, П.Ю.; Белошенко, В.А.; Спусканюк, В.З.; Давиденко, А.А. С использованием просвечивающей электронной микроскопии, рентгеновского, дилато- и дюрометрического анализов исследовано влияние комбинированной пластической деформации инварного сплава Fe−35% Ni методами гидроэкструзии (ГЭ) до ε = 3.47 и последующего волочения до ε = 4.69 на его структуру, инварные и механические свойства. Показано, что в случае комбинированной пластической деформации происходит более высокая степень организации границ субструктурных элементов с размерами до 1 μm как в поперечном, так и продольном к направлению обжатия сечении при наличии внутри них более дисперсных (до 100 nm) формирований сотообразного вида с незначительной (менее 1°) разориентировкой между соседями. Это в комплексе, очевидно, обеспечивает более высокий уровень микронапряжений относительно образцов после ГЭ. Установлено, что комбинированная пластическая деформация по сравнению с состоянием сплава после ГЭ ведет к снижению его термического коэффициента линейного расширения (ТКЛР) в интервале 225–325 K вплоть до отрицательных значений (αmin = −0.66·10−6 K−1 при 273 K) в продольном к деформации направлении при одновременном его упрочнении на 20−30%.; З використанням просвічуючої електронної мікроскопії, рентгенівського, дилато- й дюрометричного аналізів досліджено вплив комбінованої пластичної деформації інварного сплаву Fe−35% Ni методами гідроекструзії (ГЕ) до ε = 3.47 і наступного волочіння до ε = 4.69 на його структуру, інварні та механічні властивості. Показано, що у випадку комбінованої пластичної деформації відбувається більш високий ступінь організації границь субструктурних елементів з розмірами до 1 μm як в поперечному, так і подовжньому до напрямку обтиснення перерізах при наявності всередині них більш дисперсних (до 100 nm) формувань сотоподібного типу з незначним (менше 1°) розорієнтуванням між сусідніми елементами. Це в комплексі, очевидно, забезпечує більш високий рівень мікронапружень для зразків після ГЕ. Встановлено, що комбінована пластична деформація порівняно зі станом сплаву після ГЕ веде до зниження його термічного коефіцієнта лінійного розширення (ТКЛР) в інтервалі 225−325 K аж до негативних значень (αmin = −0.66·10−6 K−1 при 273 K) у поздовжньому до деформації напрямку при одночасному його зміцненні на 20−30%.; The influence of combined plastic deformation of the invar Fe−35% Ni alloy by means of hydroextrusion (HE) (ε = 3.47) and succeeding drawing (ε = 4.69) upon structure, invar and mechanical properties was studied with using TEM, X-ray and dilatometric analysis and durometry. It was shown that combined plastic deformation results in higher degree of arrangement of boundaries of substructural elements with dimensions up to 1 μm both in transversal and in longitudinal direction to deformation. More dispersed (up to 100 nm in size) honeycomb formations are present within the substructure elements that have also insignificant (less than 1°) disorientation. These facts provide higher level of microstresses compared with the samples after HE. It was established that the combined plastic deformation reduces TEC of the alloy within the range of 225–325 K down to negative values (αmin = −0.66·10−6 K−1 at 273 K) in longitudinal direction to deformation at simultaneous strengthening by 20−30% as compared to the state of the alloy after HE.

2012-01-01T00:00:00Z Возняк, Ю.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69553 2014-11-06T19:30:57Z 2012-01-01T00:00:00Z

Влияние маршрута деформирования на свойства политетрафторэтилена после равноканальной угловой экструзии Возняк, Ю.В. На примере политетрафторэтилена (ПТФЭ) рассмотрены возможности различных маршрутов деформирования в случае равноканальной угловой (РКУЭ) и равноканальной многоугловой (РКМУЭ) экструзии для модификации структуры и свойств кристаллизующихся полимеров. Показано, что маршрут А (РКУЭ) обеспечивает высокую, а маршрут С (РКУЭ и РКМУЭ) − низкую анизотропию механических свойств экструдированных полимеров. Маршрут E (РКМУЭ) по сравнению с маршрутом С позволяет cформировать лучший комплекс физико-механических свойств при меньших значениях накопленной деформации и давления экструзии.; На прикладі політетрафторетилену (ПТФЕ) розглянуто можливості різних маршрутів деформування у разі рівноканальної кутової (РККЕ) і рівноканальної багатокутової (РКБКЕ) екструзії для модифікації структури й властивостей полімерів, які кристалізуються. Показано, що маршрут А (РККЕ) забезпечує високу, а маршрут С (РККЕ і РКБКЕ) − низьку анізотропію механічних властивостей екструдованих полімерів. Маршрут E (РКБКЕ) порівняно з маршрутом С дозволяє формувати кращий комплекс фізико-механічних властивостей за менших значень накопиченої деформації та тиску екструзії.; In the case of polytetrafluoroethylene (PTFE), the abilities of different routes of deformation to modify the structure and properties of semicrystalline polymers in the course of equal-channel angular (ECAE) and equal-channel multiple-angular (ECMAE) extrusion have been studied. It is shown that the route A (ECAE) provides high anisotropy of mechanical properties of extruded polymers and the route C (ECAE and ECMAE) demonstrates low degree of anisotropy. Route E (ECMAE) compared with the route C allows creation of better set of physical and mechanical properties at lower values of accumulated strain and extrusion pressure.

2012-01-01T00:00:00Z Эфрос, Н.Б. Коршунов, Л.Г. Эфрос, Б.М. Давиденко, А.А. Варюхин, В.Н. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69552 2014-10-17T00:01:52Z 2012-01-01T00:00:00Z

Контактная прочность нанокристаллических структур поверхностей трения высокоазотистых аустенитных сплавов Эфрос, Н.Б.; Коршунов, Л.Г.; Эфрос, Б.М.; Давиденко, А.А.; Варюхин, В.Н. Исследовано влияние концентрации азота на трибологические свойства аустенитных сплавов. Показано, что азотсодержащие γ-сплавы характеризуются более низкими коэффициентами трения K и повышенными значениями абразивной износостойкости ε при фрикционном нагружении. Рассмотрены структурные механизмы, объясняющие полученные результаты.; Досліджено вплив концентрації азоту на трибологічні властивості аустенітних сплавів. Показано, що азотовмісні γ-сплави характеризуються більш низькими коефіцієнтами тертя K та підвищеними значеннями абразивної зносостійкості ε при фрикційному навантаженні. Розглянуто структурні механізми, що пояснюють отримані результати.; The effect of nitrogen concentration on tribological properties of austenitic alloys has been investigated. It is shown that nitrogen-containing γ-alloys are characterized by lower frictional coefficient K and increased abrasive wear resistance ε at frictional loading. Structural mechanisms clarifying the obtained results are considered.

2012-01-01T00:00:00Z Демчук, В.Б. Колупаев, Б.Б. Клепко, В.В. Лебедев, Е.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69551 2014-10-17T00:02:04Z 2012-01-01T00:00:00Z

Влияние внешнего магнитного поля на внутреннее давление системы ПВХ-магнетит Демчук, В.Б.; Колупаев, Б.Б.; Клепко, В.В.; Лебедев, Е.В. В отсутствие сегрегации частиц высокодисперсного Fe₃O₄как наполнителя поливинилхлорида (ПВХ) рассмотрены структурные магнитные подсистемы, характеризующиеся периодическим распределением магнетита. Проведен расчет величины внутреннего магнитного поля композита и характер его распределения между подсистемами. Показано, что при содержании Fe₃O₄в диапазоне 0.1 ≤ φ ≤ 10.0 vol.% ПВХ-система, сформированная во внешнем постоянном магнитном поле (ВПМП), характеризуется повышенным значением внутреннего давления. Результаты расчетов служат основой для получения полимерных композитов с регулируемым комплексом свойств.; У відсутності сегрегації частинок високодисперсного Fe₃O₄як наповнювача полівінілхлориду (ПВХ) розглянуто структурні магнітні підсистеми, що характеризуються періодичним розподілом магнетиту. Проведено розрахунок величини внутрішнього магнітного поля композиту й характер його розподілу між підсистемами. Показано, що при вмісті Fe₃O₄в діапазоні 0.1 ≤ φ ≤ 10.0 vol.% ПВХ-система, сформована в зовнішньому постійному магнітному полі (ЗПМП), характеризується підвищеним значенням внутрішнього тиску. Результати розрахунків служать основою для отримання полімерних композитів iз регульованим комплексом властивостей.; Structure magnetic subsystems characterized by periodic distribution of magnetite are considered in the absence of the segregation of particles of the Fe₃O₄fine powder used as the polyvinylchloride (PVC) filler. The calculation of the magnitude of the composite inner magnetic field and the magnetic field distribution among subsystems is performed. It is shown that if the volume fraction of Fe₃O₄is in the range of 0.1 ≤ φ ≤ 10.0 vol.%, then PVC system formed in the constant external magnetic field (CEMF) is characterized by enhanced value of the intrinsic pressure. The results of calculations form the basis of obtaining of polymer composites with a regulated set of properties.

2012-01-01T00:00:00Z