<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
<title>Геотехнічна механіка, 2014</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69232" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69232</id>
<updated>2026-04-10T22:48:58Z</updated>
<dc:date>2026-04-10T22:48:58Z</dc:date>
<entry>
<title>Идентификация состояния тормоза шахтных локомотивов в условиях структурной неопределенности</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137482" rel="alternate"/>
<author>
<name>Коптовец, А.Н.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137482</id>
<updated>2018-06-18T00:06:05Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Идентификация состояния тормоза шахтных локомотивов в условиях структурной неопределенности
Коптовец, А.Н.
Впервые разработана регрессионная модель кинетической характеристики&#13;
трения колодочно-колесного тормоза шахтных локомотивов в условиях структурной неопределенности по количеству и составу входных переменных в моделях зависимости силы (коэффициента) трения. Исключить неустойчивые решения позволяет применение всех видов&#13;
статистического анализа: дисперсионного, корреляционного, регрессионного и дискриминантного. Из условия максимума дискриминантной функции получена линейная модель изменения коэффициента трения тормоза от тормозного нажатия до 12 кН и скорости скольжения до 5 м/с, которая в рабочем процессе определяет показатели эффективности тормоза.&#13;
Выполнена проверка гипотезы об адекватности модели. Коэффициенты регрессионной модели характеристики трения изменяются при изменениях геометрии конструктивных связей&#13;
в тормозном механизме, характеристики шероховатости контактной поверхности колодки,&#13;
механических свойств материала тормозной колодки, упругих и диссипативных сил нагружения тормоза.; Вперше розроблена регресійна модель кінетичної характеристики тертя колодково-колісного гальма шахтних локомотивів в умовах структурної невизначеності за кількістю і складом вхідних змінних в моделях залежності сили (коефіцієнта) тертя. Виключити&#13;
нестійкі рішення дозволяє застосування різних видів статистичного аналізу: дисперсійного,&#13;
кореляційного, регресійного і дискримінантного З умови максимуму дискримінантної функції отримана лінійна модель зміни коефіцієнта тертя гальма від гальмівного натиснення до 12&#13;
кН і швидкості ковзання до 5 м/с, яка в робочому процесі визначає показники ефективності&#13;
гальма. Виконано перевірку гіпотези про адекватність моделі. Коефіцієнти регресійної моделі характеристики тертя змінюються при змінах геометрії конструктивних зв'язків в гальмівному механізмі, характеристики шорсткості контактної поверхні колодки, механічних властивостей матеріалу гальмівної колодки, пружних і дисипативних сил навантаження гальма.; Regressive model of kinetic characteristic for mine locomotive tread and wheel brake&#13;
friction in terms of structural uncertainty as for the quantity and composition of input variables in&#13;
friction models of force dependence (coefficient) has been developed for the first time. Application&#13;
of all types of statistic analysis (disperse, correlative, regressive, and discriminant) makes it possible&#13;
to eliminate unstable solutions. Linear variation model of brake friction coefficient φ on brake pressure&#13;
up to 12 kN and slipping velocity V up to 5 m/sec determining indices of braking efficiency in&#13;
operation has been obtained from discriminant function maximum. Hypothesis of the simulation&#13;
model adequacy has been tested. The regressive model friction characteristic coefficients vary depending&#13;
upon changes in the geometry structure of brake, mechanical properties of shoe contact&#13;
surface roughness as well as elastic and dissipative forces of break loading.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Расчет параметров рамно-анкерной крепи выемочных выработок</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137481" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бондаренко, В.И.</name>
</author>
<author>
<name>Ковалевская, И.А.</name>
</author>
<author>
<name>Вивчаренко, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Свистун, Р.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Малыхин, А.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137481</id>
<updated>2018-06-18T00:05:40Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Расчет параметров рамно-анкерной крепи выемочных выработок
Бондаренко, В.И.; Ковалевская, И.А.; Вивчаренко, А.В.; Свистун, Р.Н.; Малыхин, А.В.
Установлены закономерности управления состоянием крепежных систем&#13;
выемочных выработок в зоне влияния очистных работ на базе регулирования процессов&#13;
сдвижения заанкерованных приконтурных пород и нагружения рамно-анкерной крепи посредством выбора ресурсосберегающих режимов работы анкеров постоянного сопротивления. Получен комплекс расчетных выражений по прогнозированию всех компонент эпюры&#13;
нагрузки по контуру выработки. Выполнен комплекс исследований по определению внутренних усилий в раме в зависимости от ее размеров, компонент эпюры нагрузки и параметров установки анкеров. Получены соотношения связи рациональных параметров установки&#13;
анкеров с горно-геологическими и горнотехническими условиями поддержания выемочных&#13;
выработок в зоне влияния очистных работ. Выявленные закономерности положены в основу&#13;
инженерного метода расчета ресурсосберегающих параметров рамно-анкерной крепи. Шахтными исследованиями установлена стабильная закономерность снижения сближений кровли&#13;
и почвы выработки на 25-33%, ее боков – на 54-65%, что уменьшило потерю сечения в зоне&#13;
опорного давления на 26,5-37,0%. Для повышения устойчивости выемочных выработок подтверждена целесообразность применения разработанных рекомендаций по дифференцированному усилению рамной крепи анкерами с регулируемой деформационно-силовой характеристикой.; Встановлені закономірності керування станом кріпильних систем виїмкових&#13;
виробок у зоні впливу очисних робіт на базі регулювання процесів зрушення заанкерованих&#13;
приконтурних порід і навантаження рамно-анкерного кріплення за допомогою вибору ресурсозберігаючих режимів роботи анкерів постійного опору. Отримано комплекс розрахункових&#13;
виразів з прогнозування усіх компонент епюри навантаження по контуру виробки. Виконаний комплекс досліджень з визначення внутрішніх зусиль у рамі залежно від її розмірів,&#13;
компонент епюри навантаження і параметрів установлення анкерів. Отримані співвідношення зв'язку раціональних параметрів установлення анкерів з гірничо-геологічними й гірничотехнічними умовами підтримки виїмкових виробок у зоні впливу очисних робіт. Виявлені&#13;
закономірності покладені в основу інженерного методу розрахунку ресурсозберігаючих параметрів рамно-анкерного кріплення. Шахтними дослідженнями встановлена стабільна закономірність зниження зближень покрівлі й підошви виробки на 25-33%, її боків – на 54-65%,&#13;
що зменшило втрату перерізу в зоні опорного тиску на 26,5-37,0%. Для підвищення стійкості&#13;
виїмкових виробок підтверджена доцільність застосування розроблених рекомендацій з диференційованого посилення рамного кріплення анкерами з регульованою деформаційно-&#13;
силовою характеристикою.; The established control regularities of condition mine workings support system in the&#13;
zone of influence stope working on the basis of controlling displacement processes of end-anchored&#13;
marginal rock and loading frame-bolting support by means of choosing resource-saving regime of&#13;
anchors working constant resistance are defended. The complex calculated expressions by forecasting&#13;
all components of load intensity diagram, along of the mine working contour have been derived.&#13;
The researches for determination the internal forces in the frame depending on its size, component&#13;
of load intensity diagram and anchors installation parameters were carried out. A correlation constraint&#13;
rational parameters of anchors installations with geological and mining conditions supporting&#13;
mine working in the stope influence zone are derived. The revealed regularities are the basis for an&#13;
engineering method of calculation of resource-saving parameters frame-bolting support. The mine&#13;
researches established stability regularity of reduce roof and floor convergence mine working by&#13;
25-33%, and sides by 54-65% that reduced cross-section loss in the zone of abutment pressure by&#13;
26,5-37,0%. For improving stability of mine workings confirmed the feasibility of the developed&#13;
recommendations on differential strengthening frame support by anchors with adjustable force deformation&#13;
characteristic.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Обоснование геотехнологического коэффициента гидродинамического воздействия на напряженный горный массив</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137480" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гаврилов, В.И.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137480</id>
<updated>2018-06-18T00:05:09Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Обоснование геотехнологического коэффициента гидродинамического воздействия на напряженный горный массив
Гаврилов, В.И.
Разгрузка массива, подвергшегося сжатию, невозможна без движения&#13;
слагающих его частиц. Движение частиц массива и эффективность его разгрузки определяется (при прочих равных условиях) величиной эффективного радиуса разгрузки Rэф. Для определения максимального Rэф необходимо соблюдение баланса напряжений, т. е. вес горных&#13;
пород полусвода должен быть равен весу горных пород на опору в зоне нетронутого массива&#13;
на единицу площади опоры. Исходя из этого была получена величина геотехнологического&#13;
коэффициента для расчета эффективного радиуса разгрузки угольного пласта при гидродинамическом воздействии Rэф=0,798√H, где Н - глубина ведения горных работ. Геотехнологический коэффициент гидродинамического воздействия на напряженный горный массив&#13;
kг.т.=0,798 позволяет до начала гидродинамического воздействия на угольный пласт, отрабатываемый на определенной глубине, определять максимальный эффективный радиус разгруженной зоны при соблюдении устойчивости боковых пород.; Розвантаження масиву, що піддався стисненню, неможливе без руху частинок,&#13;
що його складають. Рух частинок масиву і ефективність його розвантаження визначається&#13;
величиной ефективного радіусу розвантаження Rэф. Для визначення максимального радіусу&#13;
розвантаження вугільного пласта Rэф необхідне дотримання балансу напруги, тобто вага гірських порід напівзведення повинна бути рівний вазі гірських порід на опору в зоні незайманого масиву на одиницю площі опори. Виходячи з цього була отримана величина геотехнологічного коефіцієнту для розрахунку ефективного радіусу розвантаження вугільного пласта при гідродинамічній дії Rэф=0,798√H, де Н - глибина ведення гірських робіт. Геотехнологічний коефіцієнт гідродинамічної дії на напружений гірський масив kг.т=0,798 дозволяє до&#13;
початку гідродинамічної дії на вугільний пласт, що відпрацьовується на певній глибині, визначати максимальний ефективний радіус розвантаженої зони при дотриманні стійкості бічних порід.; Unloading of compressed rock massif is impossible without motion of its constituent&#13;
particles. Motion of rock massif particles and its unloading efficiency are determined (under otherwise&#13;
equal conditions) by the effective unloading radius Rэф value. Determination of maximum Rэф&#13;
value shall require meeting the condition of stress balance, i.e. weight of semi-arch rocks must be&#13;
equal to weight of rocks on support within theunmined ground area per unit of support area. Proceeding&#13;
from this condition, geotechnologic coefficient value was obtained for calculation of coal&#13;
seam unloading effective radius at the hydrodynamic impact Rэф=0.798√H, where H is mining&#13;
depth. The geotechnologic coefficient of hydrodynamic impact on prestressed rock massif&#13;
kг.т.=0.798 allows determination of maximum effective radius of the unloaded area subject to wallrock&#13;
stability prior to start of hydrodynamic impact on the coal seam mined at the specified depth.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Классификация этапов эксплуатации хвостохранилищ горнобогатительных комбинатов</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137478" rel="alternate"/>
<author>
<name>Медведева, О.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/137478</id>
<updated>2018-06-18T00:03:25Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Классификация этапов эксплуатации хвостохранилищ горнобогатительных комбинатов
Медведева, О.А.
Хранилища отходов переработки минерального сырья расположены в промышленно развитых районах, находятся на земной поверхности, и горная масса в них преимущественно дезинтегрирована, что резко снижает затраты на их разработку. Поэтому разработка таких хранилищ позволит одновременно решить целый ряд экономических, социальных и экологических проблем. Хранилища отходов переработки рассмотрены как техногенные месторождения. Изучено их строение. В статье обоснованы этапы эксплуатации хранилищ отходов горно-обогатительных комбинатов. В результате исследований установлено,&#13;
что отработка хранилищ отходов ГОКов позволит увеличить запасы минерально-сырьевого&#13;
комплекса, сократить количество складированных отходов обогащения, продлить срок эксплуатации хранилища.; Сховища відходів переробки мінеральної сировини розташовані в промислово&#13;
розвинених районах, знаходяться на земній поверхні, гірнича маса переважно дезінтегрована, що значно знижує витрати на їх розробку. Тому розробка таких сховищ дозволить одночасно вирішити цілий ряд економічних, соціальних та екологічних проблем. Сховища відходів в статті розглянуті як техногенні родовища. Вивчена їх будова. В роботі обґрунтовані&#13;
етапи експлуатації сховищ відходів гірничо-збагачувальних комбінатів. В результаті досліджень встановлено, що відробка сховищ відходів ГЗК дозволить збільшити запаси мінерально-сировинного комплексу, скоротити кількість складованих відходів збагачення, збільшити&#13;
строк експлуатації сховища.; Storages of mineral treatment waste are situated in industrialized regions on the&#13;
ground surface and rock mass in them is mainly disintegrated. This sharply reduces their development&#13;
cost. Therefore development of such storages will allow simultaneous solution of a whole&#13;
number of economic, social and environmental problems. Storages of mineral treatment waste are&#13;
considered as anthropogenic deposits. Their structure is studied. The operational phases of waste&#13;
storages of ore-dressing and processing enterprises are grounded in the paper. As a result of research&#13;
it is established that development of waste storages of ore-dressing and processing enterprises&#13;
will allow increase in resource of mineral-raw complex, decrease in amount of storing cleaning&#13;
rejects, prolongation of the term of storage operation.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
