<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Сверхтвердые материалы, 2009, № 3</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63344" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63344</id>
<updated>2026-04-11T13:54:47Z</updated>
<dc:date>2026-04-11T13:54:47Z</dc:date>
<entry>
<title>Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63398" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дутка, В.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63398</id>
<updated>2014-06-02T00:01:25Z</updated>
<published>2009-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння
Дутка, В.А.
Приведено результати прогнозування твердості та товщини загартованого приповерхневого шару стальної (сталь 35ХГСА) державки твердосплавного різця при загартуванні у водному розчині солей і основ, воді та мастилах при різних температурах гартівної рідини. Показано кількісну та якісну відмінність термокінетичних траєкторій охолодження точок поверхні державки в перших двох гартівних сумішах та мастилах кімнатної температури. В результаті чисельного дослідження процесу гартування у воді з температурою 100 °C виявлено ефект різкого зростання швидкості охолодження поверхні державки — в 2—3 рази — в момент входження траєкторії охолодження в область фазових перетворень аустеніту в бейніт. Для випадку загартування у водному розчині солей і основ отримано функціональну залежність товщини загартованого на максимальну твердість приповерхневого шару державки від температури гартівної рідини.
</summary>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Динамические явления при чистовом точении закаленных сталей инструментом из композита на основе КНБ</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63397" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стахнив, Н.Е.</name>
</author>
<author>
<name>Девин, Л.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Петруша, И.А.</name>
</author>
<author>
<name>Осипов, А.С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63397</id>
<updated>2014-06-02T00:01:24Z</updated>
<published>2009-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Динамические явления при чистовом точении закаленных сталей инструментом из композита на основе КНБ
Стахнив, Н.Е.; Девин, Л.Н.; Петруша, И.А.; Осипов, А.С.
Приведены результаты исследования процесса чистового точения закаленной стали ХВГ твердостью HRC 60—62 инструментом, оснащенным круглой режущей вставкой из композита на основе кубического нитрида бора (система cBN—Si₃N₄). Установлено влияние технологических режимов обработки на составляющие силы резания, величину вибраций, шероховатость обработанной поверхности. Приведены практические рекомендации по выбору режимов и условий обработки.
</summary>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Шероховатость поверхностей при финишной алмазно-абразивной обработке</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63396" rel="alternate"/>
<author>
<name>Филатов, Ю.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Сидорко, В.И.</name>
</author>
<author>
<name>Филатов, А.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Ковалев, С.В.</name>
</author>
<author>
<name>Хайзель, У.</name>
</author>
<author>
<name>Сторчак, М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63396</id>
<updated>2014-06-02T00:01:23Z</updated>
<published>2009-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Шероховатость поверхностей при финишной алмазно-абразивной обработке
Филатов, Ю.Д.; Сидорко, В.И.; Филатов, А.Ю.; Ковалев, С.В.; Хайзель, У.; Сторчак, М.
Показано, что шероховатость полированной поверхности зависит от отношения частот собственных колебаний молекулярных фрагментов на поверхностях инструмента и обрабатываемой детали. На шероховатость обработанной поверхности наибольшее влияние оказывают число молекулярных фрагментов, из которых состоят частицы шлама, их наиболее вероятный размер, частоты собственных колебаний фрагментов обрабатываемого материала и инструмента, теплопроводность обрабатываемого материала и режимы обработки.
</summary>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Моделювання та аналіз структури розплаву Ni₃₅Mn₅₇C₈</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63395" rel="alternate"/>
<author>
<name>Роїк, О.С.</name>
</author>
<author>
<name>Лисовенко, С.О.</name>
</author>
<author>
<name>Перевертайло, В.М.</name>
</author>
<author>
<name>Казіміров, В.П.</name>
</author>
<author>
<name>Логінова, О.Б.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/63395</id>
<updated>2014-06-02T00:01:23Z</updated>
<published>2009-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Моделювання та аналіз структури розплаву Ni₃₅Mn₅₇C₈
Роїк, О.С.; Лисовенко, С.О.; Перевертайло, В.М.; Казіміров, В.П.; Логінова, О.Б.
Проведено рентгенодифракційне дослідження розплаву Ni₃₅Mn₅₇C₈ при 1300, 1400 та 1500 оC. З отриманих експериментальних кривих структурного фактора за допомогою методу RMC реконструйовано структурні моделі розплаву при всіх досліджених температурах. Локальну структуру отриманих моделей досліджували за допомогою статистично-геометричного методу Вороного-Делоне. Здійснено порівняльний аналіз структури розплавів NNi₉₂С₈, Ni₃₈Mn₆₂ та Ni₃₅Mn₅₇C₈. Показано, що порівняно з розплавом Ni₉₂С₈ в розплаві Ni₃₅Mn₅₇C₈ атоми вуглецю мають підвищену рухливість.
</summary>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
