<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Спелеологія і карстологія, 2013, № 11</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57053" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57053</id>
<updated>2026-05-04T17:54:57Z</updated>
<dc:date>2026-05-04T17:54:57Z</dc:date>
<entry>
<title>Морфологическое разнообразие морских гротов Болгарии</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57065" rel="alternate"/>
<author>
<name>Пронин, К.К.</name>
</author>
<author>
<name>Добрев, Д.Т.</name>
</author>
<author>
<name>Вержбицкий, П.С.</name>
</author>
<author>
<name>Ощепков, А.С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57065</id>
<updated>2014-03-04T01:01:23Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Морфологическое разнообразие морских гротов Болгарии
Пронин, К.К.; Добрев, Д.Т.; Вержбицкий, П.С.; Ощепков, А.С.
Рассмотрены результаты спелеологических исследований побережья Черного моря Болгарии в 2012-2013 гг. в рамках международной программы «Морские пещеры Черного моря». Выявлено, что большинство гротов представляют собой карстове полости, вскрытые и переработанные процессами отступания обрывов и морской абразии. Впервые выделено три спелеологических участка в пределах Восточно-Добрудженского спелеологического района и один участок на юго-востоке Болгарии южнее курорта Созополь. Приведены планы 11 морских гротов и морфометрические показатели 39 гротов.; Розглянуто результати спелеологічних досліджень узбережжя Чорного моря Болгарії у 2012-2013 рр. в рамках міжнародної програми «Морські печери Чорного моря». Виявлено, що більшість гротів являють собою карстові порожнини, розкриті і перероблені процесами відступання урвищ та морської абразії. Вперше виділено три спелеологічних ділянки в межах Східно-Добруджанского спелеологічного району та одна ділянка на південному сході Болгарії на південь від курорту Созополь. Наведено плани 11 морських гротів і морфометричні показники 39 гротів.; The results of speleological studying of the Black Sea Coast in Bulgaria in 2011–2012 in frames of the international program «Sea caves of the Black sea» are presented. The majority of examined sea caves are karstic in origin, subsequently opened and modelled by sea abrasion processes. Three speleological areas within the Eastern Dobrudja speleological district and area plot within the south-eastern Bulgaria (south of the Sozopol Resort) are distinguished for the first time. Maps of 11 sea caves and morphometric data of 39 sea caves are given.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Fractal dimensions of gypsum cave-mazes of Western Ukraine</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57064" rel="alternate"/>
<author>
<name>Andreychouk, V.N.</name>
</author>
<author>
<name>Błachowicz, Т.</name>
</author>
<author>
<name>Domino, К.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57064</id>
<updated>2014-03-04T01:01:22Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Fractal dimensions of gypsum cave-mazes of Western Ukraine
Andreychouk, V.N.; Błachowicz, Т.; Domino, К.
Gypsum maze caves of Western Ukraine are characterized by a complex spatial structure, which can be treated as fractals and can be studied using appropriate mathematical tools. Capacitance and correlation fractal dimensions of largest gypsum caves of the region were calculated. The results were used to predict findings of new, yet undiscovered parts of cave mazes.; Горизонтально развитые гипсовые пещеры-лабиринты Западной Украины характеризуются сложной пространственной структурой, обладающей признаками фрактальной, которая может быть исследована с использованием соответствующих математических методов. Изучено (рассчитано) объемное и корреляционное измерения длиннейших гипсовых пещер региона. Предполагается, что результаты фрактального исследования могут быть использованы в целях прогноза еще не обнаруженных частей пещерных лабиринтов.; Горизонтально розвинуті гіпсові печери-лабіринти Західної України характеризуються складною просторовою структурою, яка має ознаки фрактальної і може бути досліджувана з використанням відповідних математичних методів. Досліджено (розраховано) об´ємний та кореляційний виміри найдовших гіпсових печер-лабіринтів регіону. Висловлюється припущення, що результати фрактального дослідження можуть використовуватись з ціллю прогнозування ще невідкритих частин печер-лабіринтів.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>«Дырявые» гроты Внутренней гряды Горного Крыма</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57063" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тимохина, Е.И.</name>
</author>
<author>
<name>Климчук, А.Б.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57063</id>
<updated>2014-03-04T01:01:22Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">«Дырявые» гроты Внутренней гряды Горного Крыма
Тимохина, Е.И.; Климчук, А.Б.
Примечательной особенностью геоморфологии Внутренней гряды Горного Крыма являются так называемые «дырявые» гроты, отличительной характеристикой которых служит наличие в их своде одного или нескольких сквозных отверстий разных диаметров – от десятков сантиметров до нескольких метров. В статье приводятся результаты картирования «дырявых» гротов, выполнен анализ условий их заложения и морфологии. Показано, что формирование гротов и их внутренней морфологии полностью соответствует концепции гипогенного спелеогенеза. Изначально гроты и ниши представляли собой стратиформные или камерные («зальные») расширения сквозьформационных трещинно-карстовых каналов, или камеры и тупиковые элементы полостей, образованные по оперяющим трещинам основных разрывов. После врезания долин и бокового раскрытия полостей, денудационное снижение структурной поверхности в прибровочной полосе куэст вскрывает верхние замыкания высоких куполов и каминов, с образованием сквозных отверстий в сводах гротов. Процессы выветривания и комплексной денудации участвуют в их моделировании, дальнейшем расширении отверстий и разрушении остающихся перемычек, с образованием кулуаров-амфитеатров.; Примітною особливістю геоморфології Внутрішнього пасма Гірського Криму є так звані «діряві» гроти, відмінною характеристикою яких є наявність в їх склепінні одного або декількох наскрізних отворів різних діаметрів - від десятків сантиметрів до кількох метрів. У статті наводяться результати картування «дірявих» гротів, виконано аналіз умов їх закладання та морфології. Показано, що формування гротів та їх внутрішньої морфології повністю відповідає концепції гіпогенного спелеогенезу. Гроти і ніші являли собою стратиформні або камерні («зальні») розширення сквозьформаційних тріщинно-карстових каналів, або камери і тупикові елементи порожнин, утворені по оперяючих тріщинах основних розривів. Після врізання долин та бічного розкриття порожнин, денудаційне зниження структурної поверхні у прибрівочній смузі куест розкриває верхні замикання високих куполів і камінів, з утворенням наскрізних отворів у склепінні гротів та навісів. Процеси вивітрювання і комплексної денудації беруть участь у їх моделюванні, подальшому розширенні отворів і руйнуванні перемичок що залишаються, з утворенням кулуарів-амфітеатрів.; A notable feature of the geomorphology of the Inner Range of the Crimean Mountains are so-called “holey” rock shelters, a distinctive feature of which is the presence in their vault of one or more through holes of different diameters - from tens of centimeters to several meters. The paper presents the results of mapping of “holey” rock shelters and analyses conditions of their occurrence and morphology. It is shown that the formation of both the rock shelters and their internal morphology is fully consistent with the concept of hypogene speleogenesis. Originally rock shelters represented stratiform or chamber-like swells in cross-formational rift-like conduits, or chambers and blind elements of cavities formed along fractures feathering the main ruptures. After valley entrenchment and side opening of chambers, denudation lowering of the surface along the ledge of the cuesta truncates the tops of high domes and chimneys to form through holes in the vaults of the rock shelters. Processes of weathering and denudation are involved in their modeling, further expansion of holes and destruction of the remaining bridges to form amphitheaters.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Проявления гипогенного карста в глинистых отложениях юго-западной части Предгорного Крыма</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57062" rel="alternate"/>
<author>
<name>Климчук, А.Б.</name>
</author>
<author>
<name>Тимохина, Е.И.</name>
</author>
<author>
<name>Амеличев, Г.Н.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/57062</id>
<updated>2014-03-04T01:01:21Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Проявления гипогенного карста в глинистых отложениях юго-западной части Предгорного Крыма
Климчук, А.Б.; Тимохина, Е.И.; Амеличев, Г.Н.
В статье охарактеризованы карстовые каналы и поверхностные формы в мергелях альминской свиты у с. Верхнесадовое в юго-западной части крымского Предгорья. Скульптурная морфология полостей несопоставима с поверхностным стоком и нисходящей фильтрацией, но характерна для напорных каналов гипогенного спелеогенеза. Высокая карбонатность глинистых отложений альминской свиты определяет ведущую роль растворения в расширении первичных путей фильтрации и делает возможным формирование по ним крупных каналов со скульптурной морфологией. В условиях сосредоточенной восходящей разгрузки, остаточный мелкодисперсный материал выносился наружу во взвешенном состоянии. Поверхностные формы, образованные денудационным раскрытием полостей, расположены беспорядочно по отношению к элементам рельефа, что отражает характерное для гипогенного спелеогенеза отсутствие их генетической связи с рельефом. Представленные результаты показывают возможность формирования крупных субвертикальных гипогенных каналов в глинистых толщах, разделяющих известняковые пачки палеоцена, эоцена и неогена, тем самым подтверждая региональную модель гипогенного спелеогенеза, предусматривающую наличие сквозьформационных линейно-локальных зон высокой проницаемости и восходящих перетоков между горизонтами по таким зонам. Обследованные формы образуют выраженный кластер каналов сосредоточенной восходящей разгрузки (ныне иссякнувшей ввиду углубления ложа р. Бельбек), что указывает на наличие и функционирование сквозной каналово-полостной системы в нижележащих напорных водоносных горизонтах и комплексах эоценовых, палеоценовых и верхнемеловых отложений.; У статті охарактеризовані карстові канали і поверхневі форми у мергелях альмінської свити у с. Верхньосадове у південно-західній частині кримського Передгір›я. Скульптурна морфологія порожнин неспівставна з поверхневим стоком і низхідною фільтрацією, але притаманна напірним каналам гіпогенного спелеогенезу. Висока карбонатність глинистих відкладів альмінської свити визначає провідну роль розчинення у розширенні первинних шляхів фільтрації і робить можливим формування по них великих каналів зі скульптурною морфологією. В умовах зосередженого висхідного розвантаження, залишковий дрібнодисперсний матеріал виносився назовні в підвішеному стані. Поверхневі форми, утворені денудаційним розкриттям порожнин, розташовані безладно по відношенню до елементів рельєфу, що відображає характерну для гіпогенного спелеогенезу відсутність їх генетичного зв›язку з рельєфом. Представлені результати демонструють можливість формування великих субвертикальних гіпогенних каналів у глинистих товщах, що розділяють вапнякові пачки палеоцену, еоцену і неогену, тим самим підтверджуючи регіональну модель гіпогенного спелеогенезу, яка передбачає наявність крізьформаційних лінійно-локальних зон високої проникності та висхідних перетоків між горизонтами по таких зонах. Обстежені форми утворюють виражений кластер каналів зосередженого висхідного розвантаження (нині згаслого зважаючи на поглиблення ложа р. Бельбек), що вказує на наявність і функціонування наскрізної каналово-порожнинної системи у нижчезалягаючих напірних водоносних горизонтах і комплексах еоценових, палеоценових і верхньокрейдових відкладів.; The article describes the karst conduits and surface forms in marls of the Alminskaya series near Verkhnesadovoe village in the south-western part of the Crimean Piedmont. Sculptured morphology of cavities is not compatible to surface runoff and downward filtration, but is characteristic to hypogene karst conduits. High carbonate content in clayey deposits of the Alminskaya series determines the leading role of dissolution in enlarging primary filtration pathways, making it possible the formation of large conduits with sculptured morphology. In the context of concentrated rising discharge, residual clay particles were driven out in a suspended state. Surface features, formed by denudational opening of cavities, are located randomly with respect to the elements of the relief, which reflects the lack of their genetic connection with relief characteristic of hypogene speleogenesis. The results of this study demonstrate the possibility of large sub-vertical hypogenic channels to form in clayey strata separating limestone series of Paleocene, Eocene and Neogene, thereby confirming the regional model hypogene speleogenesis. The latter implies a presence of cross-formational linear-local zones of high permeability and ascending communication between confined aquifers along such zones. The studied features constitute a distinct cluster of conduits of concentrated upward discharge (now ceased due to deepening of the river bed of Belbek), which indicates the presence and functioning of a conduit-void system in the underlying confined aquifers in Eocene, Paleocene and Upper Cretaceous strata.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
