http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49704 2026-05-04T22:28:03Z 2026-05-04T22:28:03Z Козлов, И. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49729 2013-09-27T00:08:15Z 2012-01-01T00:00:00Z

Подземная река Ужла – примечательный феномен Русской равнины Козлов, И. Сообщение представляет историю исследования феномена реки и источника-воклюза Ужла в Вологодской области, а также итоги спелеоподводной экспедиции, проведенной в марте 2012 г. и посвященной изучению этого источника. Результатом экспедиции явилось обнаружение на глубине 64-66 метров (от зеркала воды в источнике) подземного русла реки Ужла – протяженной подводной пещеры.; Повідомлення представляє історію дослідження феномену річки та джерела-воклюзу Ужла у Вологодській області, а також підсумки спелеопідводної експедиції, проведеної у березні 2012 р. і присвяченої вивченню цього джерела. Результатом експедиції стало виявлення на глибині 64-66 метрів (від дзеркала води в джерелі) підземного русла річки Ужла - протяжної підводної печери.; This communication presents history of investigations of the phenomenon of the river and Vaucluse-type resurgence Uzhla in the Vologda region results of the speleo-diving expedition conducted in March 2012, aimed in studying of the resurgence. The result of expedition was a discovery of an underground river-bed of the river Uzhla – an extensive submarine cave at depth of 64-66 meters (from the water table at the source).

2012-01-01T00:00:00Z Самохин, Г.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49728 2013-09-27T00:08:14Z 2012-01-01T00:00:00Z

Глиняные сталагмитоподобные образования в пещерах Крыма Самохин, Г.В. В статье приводится краткий обзор глиняных сталагмитов в различных регионах Мира. Охарактеризованы генетические группы глиняных сталагмитоподобных образований. Впервые приводится описание глиняных сталагмитов в крымских пещерах. Рассматриваются глиняные сталагмитоподобные образования в зале им. Дублянского в пещере Красная (Долгоруковский массив). Выделены две генетические группы сталагмитов – денудационные капельно-эрозионные и аккумулятивно-натечные.; У статті наведенний короткий огляд глиняних сталагмітів в різних регіонах світу. Охарактеризовані генетичні групи глиняних сталагмітоподібних утворень. Вперше приводиться опис глиняних сталагмітів в кримських печерах. Розглядаються глиняні сталагмітоподібні утворення в залі ім. Дублянського в печері Червона (Долгоруковський масив). Виділено дві генетичні групи сталагмітів – денудаційні краплинно-ерозійні і акумулятивно-натічні.; The paper provides a brief overview of the mud stalagmites in various regions of the world. Genetic groups of mud stalagmite-like formations are characterized. Description of mud stalagmites in Crimean caves is given for the first time. Such speleothems are characterized in the V. Dublyansky Chamber in the Red Cave (Dolgorukovsky Massif). Two genetic groups of stalagmites are recognized – denudation driping erosion and accumulation flowstone.

2012-01-01T00:00:00Z Базарова, Е.П. Осинцев, А.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49727 2013-09-27T00:08:10Z 2012-01-01T00:00:00Z

Арагонитовые и кальцитовые жеоды из пещеры Ботовская Базарова, Е.П.; Осинцев, А.В. В статье описываются необычные вторичные минеральные образования, обнаруженные в Ботовской пещере в Восточной Сибири, которые представляют собой жеоды, выполненные арагонитом, а в отдельных случаях – кальцитом. Приведены два предположения о формирование жеод: за счет стекающих растворов, размывающих рыхлые пещерные отложения и заполняющих образовавшиеся пустоты, в которых затем происходила кристаллизация минералов, и за счет растворения центрального тела сформированных ранее конкреций и последующего отложения арагонита и кальцита в получившейся полости. Впоследствии жеоды были вскрыты при выносе из пещеры большого объема осадков водными потоками. Вследствие особенностей своей морфологии и генезиса данные образования могут рассматриваться как новый тип спелеотем.; У статті описуються незвичайні вторинні мінеральні утворення, виявлені у Ботовской печері у Східному Сибіру, якими є жеоди, виповнені арагонітом, а в окремих випадках - кальцитом. Наведені два припущення про формування жеод: за рахунок стікаючих розчинів, що розмивають пухкі печерні відклади і заповнюють порожнини, що утворилися, в яких потім відбувалася кристалізація мінералів, і за рахунок розчинення центрального тіла сформованих раніше конкрецій і подальшого відкладення арагоніту і кальциту у порожнини, що утворилися. Згодом жеоди були розкриті при винесенні з печери великого об'єму відкладень водними потоками. Внаслідок особливостей своєї морфології і генезису ці утворення можуть розглядатися як новий тип спелеотем.; The article describes unusual secondary mineral formation found in Botovskaya Cave in Eastern Siberia, which are geodes, lined byaragonite and, in some cases, by calcite. Two assumptions of the geode formation are put forward: 1) at the expense of draining solutions that erode loose sediments and fill formed cavities, where then mineral crystallization occurs; 2) at the expense of dissolution of the central body of concretions formed earlier, followed by precipitation of aragonite and calcite in the cavity formed. Later on, the geodes were uncovered during erosion of large volumes of sediments by water flows. Due to peculiar features of their morphology and genesis, these formations can be regarded as a new type of speleothems.

2012-01-01T00:00:00Z Андрейчук, В.Н. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49726 2013-09-27T00:07:59Z 2012-01-01T00:00:00Z

К 100-летию со дня рождения Н.А.Гвоздецкого Андрейчук, В.Н. В 2013 году исполняется 100 лет со дня рождения выдающегося карстоведа и географа советских времен – Николая Андреевича Гвоздецкого. Всю свою жизнь Н.А.Гвоздецкий проработал в Московском университете, главным образом, на кафедре ландшафтоведения и физической географии СССР. Его научная деятельность как карстолога пришлась на период становления и расцвета карстоведения в бывшем СССР. Географ Гвоздецкий вместе с гидрогеологом Г.А.Максимовичем (из Перми) и спелеологом В.Н. Дублянским (из Симферополя) на протяжении нескольких десятилетий формировали образ советской карстологической и спелеологической науки и вплоть до 80-х годов были за рубежом ее «визитной карточкой». Карстологические работы Н.А.Гвоздецкого имеют разносторонний характер, но в основном посвящены общим вопросам карстоведения в рамках так называемого географического подхода.; У 2013 році сповнюється 100 років від дня народження видатного карстолога і географа радянських часів – Миколи Андрійовича Гвоздецького. Все своє життя М.А. Гвоздецький пропрацював у Московському університеті, головним чином, на кафедрі ландшафтознавства та фізичної географії СРСР. Його наукова діяльність як карстолога припала на період становлення та розквіту карстологічної науки в колишньому СРСР. Географ Гвоздецький, разом з гідрогеологом Г.А.Максимовичем (з Пермі) та спелеологом В.М.Дублянським (з Сімферополя) на протязі кількох десятиріч творили візерунок радянської карстологічної та спелеологічної науки і аж до 80-х років були за кордоном її «візитною карткою». Карстологічні праці М.А.Гвоздецького мають різнобічний характер, але в основному присвячені загальним питанням карстології в рамках так званого географічного підходу.; W roku 2013 wypelnia się 100 lat z dnia urodzin wybitnego krasologa i geografa czasów radzieckich – Mikolaja Andriejewicza Gwozdieckiego. Cale swoje życie M.A. Gwozdieckij przepracował na Uniwersytecie Moskiewskim, głównie w katedrze krajobrazoznawstwa oraz fizycznej geografii ZRRS. Jego działalność naukowa przypadła na okres formowania się i rozkwitu krasologii w byłym ZRRS. Geograf Gwozdiecki wraz z hydrogeologiem G.A. Maksimowiczem (z Permu) oraz speleologiem W.M. Dubljanskim (z Symferopola) w przeciągu kilku dziesięcioleci kreowały wizerunek radzieckiej krasologii i speleologii i do lat 80-tych byli jej „wizytówką” za granicą. Krasologiczne prace M.A. Gwozdieckiego mają charakter wieloaspektowy ale generalnie nawiązują do ogólnych zagadnień krasologii i mieszczą się w zakresie tak zwanego podejścia geograficznego.; In 2013 we’ll celebrate 100 years anniversary of the eminent geographer and karstologist of the Soviet times Nikolay A. Gvozdietskiy. He worked at the Moscow State University throughout most of his life, in the Department of Landscape Studies and Physical Geography. His scientific activity as a karstologist took place in the period of formation and flourishing of karst science in the former Soviet Union. Geographer Gvozdietskiy, together with hydrogeologist G.A. Maksimovich (from Perm) and speleologist V.N. Dublyanskiy (from Simferopol) formed for decades the profile of the Soviet karstological and speleological science and were its “visiting card” abroad up to the 80s. Karstological studies of Gvozdietskiy were diverse in nature but focused on general issues of karsology within the so-called geographical approach.

2012-01-01T00:00:00Z