<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Проблемы криобиологии, 2011, № 3</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43907" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/43907</id>
<updated>2026-04-13T05:23:35Z</updated>
<dc:date>2026-04-13T05:23:35Z</dc:date>
<entry>
<title>Влияние различных концентраций ДМСО и замораживания-отогрева  на сохранность нервных клеток новорожденных крыс</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44962" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ляшенко, Т.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Сукач, А.Н.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44962</id>
<updated>2013-06-08T00:12:40Z</updated>
<published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Влияние различных концентраций ДМСО и замораживания-отогрева  на сохранность нервных клеток новорожденных крыс
Ляшенко, Т.Д.; Сукач, А.Н.
Изучали действие различных концентраций криопротектора ДМСО на способность к пролиферации изолированных&#13;
нервных клеток новорожденных крыс и их окрашивание трипановым синим до и после криоконсервирования. Установлено,&#13;
что 7,5 и 10% – оптимальные концентрации криопротектора, при которых нервные стволовые/прогениторные клетки&#13;
новорожденных крыс сохраняют способность к пролиферации и дифференциации после криоконсервирования. Показано, что&#13;
для сохранения функциональной активности нервных клеток новорожденных крыс присутствие сыворотки в среде&#13;
замораживания обязательно. Показано, что жизнеспособность нервных клеток новорожденных крыс, определенная по&#13;
исключению трипанового синего, лишь частично коррелирует с функциональной активностью клеток.; Вивчали дію різних концентрацій кріопротектора ДМСО на здатність до проліферації ізольованих нервових клітин&#13;
новонароджених щурів та їх забарвлення трипановим синім до і після кріоконсервування. Встановлено, що 7,5 і 10% –&#13;
оптимальні концентрації кріопротектора, при яких нервові стовбурові/прогеніторні клітини новонароджених щурів зберігають&#13;
здатність до проліферації і диференціації після кріоконсервування. Показано, що для збереження функціональної активності&#13;
нервових клітин новонароджених щурів присутність сироватки в середовищі заморожування є обов'язковою. Показано, що&#13;
життєздатність нервових клітин новонароджених щурів, визначена по виключенню трипанового синього, лише частково&#13;
корелює з функціональною активністю клітин.; The effect of cryoprotectant dimethyl sulfoxide of different concentrations on the ability of isolated neural cells of newborn rats&#13;
to proliferate and to be stained with trypan blue before and after freeze-thawing was studied. The cryoprotectant concentrations of 7.5&#13;
and 10% were established as the optimal ones, which preserved the ability of the neural stem/progenitor cells of newborn rats to&#13;
proliferate and differentiate after freeze-thawing. Preservation of the functional activity of newborn rat neural cells demanded the&#13;
presence of serum in freezing medium. It was demonstrated that the viability of newborn rat neural cells, assessed by trypan blue&#13;
exclusion, only partially reflected the cell functional activity.
</summary>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Правила для авторов</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44956" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44956</id>
<updated>2013-06-08T00:19:08Z</updated>
<published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Правила для авторов
</summary>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Изменения сна после постоянного и ритмических  холодовых воздействий</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44904" rel="alternate"/>
<author>
<name>Венцковская, Е.А.</name>
</author>
<author>
<name>Шило, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Бабийчук, Г.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44904</id>
<updated>2013-06-07T00:09:33Z</updated>
<published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Изменения сна после постоянного и ритмических  холодовых воздействий
Венцковская, Е.А.; Шило, А.В.; Бабийчук, Г.А.
Даже незначительные колебания температуры окружающей среды, помимо инициирования терморегуляторного ответа&#13;
организма, приводят к изменениям цикла бодрствование-сон. Показано, что постоянное холодовое воздействие (ПХВ) и&#13;
ритмические холодовые воздействия (РХВ) изменяют глубину и длительность сна: после ПХВ увеличивается длительность&#13;
как медленноволнового сна (МВС), так и парадоксального сна (ПС); после РХВ (–12°С) – достоверно увеличивается длитель-&#13;
ность только ПС; после РХВ (+10°С) – длительность МВС в светлое время суток. Обнаруженное повышение представленности&#13;
сна в темное время суток у животных после ПХВ и РХВ (–12°С) после перемещения их в нормальные условия окружающей&#13;
среды может свидетельствовать о стремлении организма уменьшить тепловую нагрузку. Изменения МВС при РХВ (+10°С)&#13;
после каждого 15-минутного холодового воздействия, вероятно, связаны с изменениями температуры кожи, изменение которой&#13;
считается даже более мощным фактором для инициации сна, чем изменение температуры “ядра” тела. Эти адаптивные изменения&#13;
сна согласуются с гипотезой о высокой потребности во сне как физиологическом механизме, способствующем периодическому&#13;
существенному снижению энерготрат в условиях их повышения во время акклимации.; Навіть незначні коливання температури навколишнього середовища, крім ініціювання терморегуляторної відповіді орга-&#13;
нізму, призводять до змін циклу неспання-сон. Показано, що постійний холодовий вплив (ПХВ) і ритмічні холодові впливи&#13;
(РХВ) змінюють глибину і тривалість сну: після ПХВ збільшується тривалість як повільнохвильового сну (ПХС), так і пара-&#13;
доксального сну (ПС); після РХВ (–12°С) – достовірно збільшувалась тривалість тільки ПС; після РХВ (+10°С) – тривалість&#13;
ПХС в світлий час доби. Виявлене підвищення представленості сну в темний час доби у тварин після ПХВ і РХВ (–12°С) після&#13;
переміщення їх в нормальні умови навколишнього середовища може свідчити про прагнення організму зменшити теплове&#13;
навантаження. Зміни ПХС при РХВ (+10°С) після кожного 15-хвилинного холодового впливу, ймовірно, пов’язані зі змінами&#13;
температури шкіри, зміну якої вважають навіть більш потужним фактором для ініціації сну, ніж зміну температури “ядра”&#13;
тіла. Ці адаптивні зміни сну узгоджуються з гіпотезою про високу потребу у сні як фізіологічному механізмі, що сприяє&#13;
періодичному істотному зниженню енерговитрат в умовах їх підвищення під час аклімації.; Even small fluctuations in ambient temperature, in addition to the initiation of thermoregulatory response of the organism, lead to&#13;
changes in sleep-wake cycle. It is shown that long-term cold exposure (LTCE) and rhythmic cold exposures (RCE) cause changes in the&#13;
sleep depth and duration: after LTCE both slow wave sleep (SWS) and rapid eye movement (REM) sleep are increased in the duration;&#13;
after RCE (–12°C) only the REM sleep duration is significantly increased; after RCE (+10°C) the SWS duration is increased in light&#13;
period. Revealed sleep amount increase in dark period in animals after LTCE and RCE (–12°C) after transfering them into normal&#13;
environmental conditions, is probably due to intention of an organism to reduce the thermal load. Changes in SWS under RCE (+10°C)&#13;
after each 15 minutes of cold exposure are probably related to skin temperature changes. It is believed that skin temperature change is&#13;
even more powerful factor for the sleep initiation than change in the body “core” temperature. These adaptive changes in sleep are&#13;
agreed with the hypothesis about a high need in sleep as a physiological mechanism for the periodic significant reduction of energy&#13;
expenditure which is increased during acclimation.
</summary>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Криозащитная эффективность ряда криопротекторов  в зависимости от скорости охлаждения</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44903" rel="alternate"/>
<author>
<name>Чернобай, Н.А.</name>
</author>
<author>
<name>Гурина, Т.М.</name>
</author>
<author>
<name>Пахомов, А.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/44903</id>
<updated>2013-06-07T00:09:57Z</updated>
<published>2011-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Криозащитная эффективность ряда криопротекторов  в зависимости от скорости охлаждения
Чернобай, Н.А.; Гурина, Т.М.; Пахомов, А.В.
Получены данные по сохранности клеток интерстиция тестисов крыс после замораживания-отогрева с использованием скоростей охлаждения 1; 5 и 10 град/мин и растворов глицерина (7%), диметилсульфоксида (10%), этиленгликоля (7%) и диметилформамида (5%). Установлено, что глицерин обеспечивает достаточно высокую (до 75%) сохранность клеток при всех использованных скоростях замораживания. При применении других криопротекторов значения сохранности клеток повышались (от 56 до 83%) с увеличением скорости охлаждения от 1 до 10 град/мин. Показано, что охлаждение со скоростями около 10 град/мин может обеспечивать достаточно высокую сохранность клеток интерстиция тестисов после замораживания-отогрева.; Отримано дані щодо збереженості клітин інтерстиція тестисів щурів після заморожування-відігрівання з використанням швидкостей охолодження 1; 5 та 10 град/хв та розчинів гліцерину (7%), диметилсульфоксиду (10%), етиленгліколю (7%) та диметилформаміду (5%). Встановлено, що гліцерин забезпечує достатньо високу (до 75%) збереженість клітин під час використання всіх швидкостей заморожування. При застосуванні інших кріопротекторів збереженість клітин зростала (від 56 до 83%) при збільшенні швидкості заморожування від 1 до 10 град/хв. Показано, що охолодження зі швидкостями близько 10 град/хв може забезпечити достатньо високий рівень збереженості клітин інтерстиція тестисів після заморожування-відігрівання.; The survival of testes interstitial cells after freeze-thawing using the cooling rates of 1; 5 and 10 deg/min and glycerol (7%), dimethyl sulfoxide (10%), ethylene glycol (7%) and dimethyl formamide (5%) solutions has been estimated. Using of glycerol provided sufficiently high (up to 75%) cell survival under all the studied cooling rates. Cell survival increased (from 56% upto 83%) if cooling rates were elevated from 1 up to 10 deg/min in the case of other cryoprotectants. Cooling rates about 10 deg/min provided sufficiently high level of post-thaw cell survival.
</summary>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
