<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Археологія, 2002, № 3</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197839" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197839</id>
<updated>2026-04-17T23:30:07Z</updated>
<dc:date>2026-04-17T23:30:07Z</dc:date>
<entry>
<title>Список скорочень</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199926" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199926</id>
<updated>2024-11-06T15:40:27Z</updated>
<published>2002-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Список скорочень
</summary>
<dc:date>2002-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Наші автори</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199925" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199925</id>
<updated>2024-11-06T15:40:13Z</updated>
<published>2002-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Наші автори
</summary>
<dc:date>2002-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>В.Д. Баран. Давні слов’яни / Серія «Україна крізь віки». Т.3. К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — 335 с.</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199924" rel="alternate"/>
<author>
<name>Любичев, М.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199924</id>
<updated>2024-11-06T15:40:00Z</updated>
<published>2002-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">В.Д. Баран. Давні слов’яни / Серія «Україна крізь віки». Т.3. К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — 335 с.
Любичев, М.В.
У 1998 р. у видавництві «Альтернативи» побачила світ праця В.Д. Барана «Давні слов’яни», яка є третім томом 15-томного видання «Україна крізь віки». Володимир Данилович Баран широко відомий серед науковців України, країн Центральної і Східної Європи як один з видатних славістів, фахівців з археології Східної Європи І тис. н. е.&#13;
Рецензована праця охоплює головні положення попередніх досліджень вченого, доповнює їх матеріалами останнього десятиріччя. Монографія буде потрібною для фахівців-археологів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, працівників музеїв, усіх тих, хто цікавиться минулим нашої Батьківщини.
</summary>
<dc:date>2002-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>І.І. Шараневич та його внесок у розвиток археологічної науки</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199923" rel="alternate"/>
<author>
<name>Білас, Н.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199923</id>
<updated>2024-11-06T15:39:41Z</updated>
<published>2002-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">І.І. Шараневич та його внесок у розвиток археологічної науки
Білас, Н.М.
Ісидор Іванович Шараневич (1829—1901) — український історик та археолог, професор Львівського університету, почесний доктор Університету св. Володимира у Києві, від 1873 р. — дійсний член Краківської академії наук. Був членом ради м. Львова, займав посаду цісарсько-королівського охоронця (консерватора) історичних пам’яток Галичини, з 1882 р. щорічно обирався сеньйором Ставропігійського інституту у м. Львові, був засновником  Ставропігійського музею (1889).&#13;
І. Шараневич був серед перших активних дослідників історії та матеріальної культури Галицько-Волинського князівства. Усі предмети, знайдені в околицях Галича,— кам’яні ножі, долотця, топірці, бронзові булавки, хрестики, ключі, дзвіночки, намисто, монети та ін. — були докладно описані І. Шараневичем у різних виданнях, а згодом лягли в основу колекцій музею Ставропігійського інституту. &#13;
Діяльність І. Шараневича як археолога була активною і результативною. Зібрати якнайбільше археологічних джерел і на їх основі відтворити історичне минуле — таке завдання ставив він перед собою. Дослідник ставився до археологічних пам’яток як до залишків славного минулого, тому налагоджував відносини з багатьма науковими товариствами Австрії, щоб за їх посередництвом розповісти світові про давню історію Галичини. Серед галицьких істориків другої половини XIX ст. саме він був найближче до загальновизнаної історико-географічної локалізації давнього Галича і навіть конкретно називав як давнє поселення с. Крилос.
</summary>
<dc:date>2002-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
