Археологія, 2002, № 2http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1978382026-04-20T00:53:14Z2026-04-20T00:53:14ZСписок скороченьhttp://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1998162024-10-31T19:12:39Z2002-01-01T00:00:00ZСписок скорочень
2002-01-01T00:00:00ZНаші авториhttp://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1998152024-10-31T19:12:27Z2002-01-01T00:00:00ZНаші автори
2002-01-01T00:00:00ZРозвиток археології у Львівському університеті у міжвоєнний період (1919-1939)Білас, Н.М.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1998142024-10-31T19:12:10Z2002-01-01T00:00:00ZРозвиток археології у Львівському університеті у міжвоєнний період (1919-1939)
Білас, Н.М.
У міжвоєнний період у Львівському університеті відбувався процес трансформації та становлення кафедр та інститутів археологічного профілю, які перетворюються на навчальні та науково-дослідні осередки сучасного типу. Протягом 1918-1939 років. археологічні дослідження в університеті проводили спеціалісти двох кафедр. Кафедра класичної археології - єдиний навчально-науковий підрозділ окремої однойменної спеціалізації - в університеті існувала з 1903 р. У міжвоєнний період завідувачем кафедри був відомий знавець античного мистецтва професор З. Булянда.
Кафедра доісторичної археології зі спеціальним оглядом праісторії польських земель створена в університеті в 1921 р. Вона була об'єднана в єдину спеціалізацію «Антропологія, етнологія та праісторія» з кафедрами антропології та етнології, етнології зі спеціальним оглядом етнографії польських земель. Протягом 1921-1939 років кафедрою праісторії керував Л. Козловський, який створив власну школу.
Науковці кафедр проводили археологічні розкопки на території Східної та Західної Галичини, їхній професійний рівень постійно підвищувався завдяки ознайомленню з новітніми методами наукової роботи за кордоном, налагодженню особистих контактів з провідними фахівцями всього світу.; В межвоенный период во Львовском университете происходил процесс трансформации и становления кафедр и институтов археологического профиля, которые превращаются в учебные и научно-исследовательские ячейки современного типа. На протяжении 1918—1939 гг. археологические исследования в университете проводили специалисты двух кафедр. Кафедра классической археологии — единое учебно-научное подразделение отдельной одноименной специализации — в университете существовала с 1903 г. В межвоенный период заведующим кафедрой был известный знаток античного искусства профессор З. Булянда. Коллектив его сотрудников и учеников составляли К. Маевский, К. Михаловский, И. Старчук, Е. Кульчицкий и др. Кафедра доисторической археологии со специальным обзором праистории польских земель создана в университете в 1921 г. Она была объединена в единую специализацию «Антропология, этнология и праистория» с кафедрами антропологии и этнологии, этнологии со специальным обзором этнографии польских земель. На протяжении 1921—1939 гг. кафедрой праистории руководил Л. Козловский, который создал собственную школу (в нее входили Т. Сулимирский, М. Смишко, К. Журовский, И. Сивкувна, К. Стояновский, Я. Брык и другие). Научные работники кафедр проводили археологические раскопки на территории Восточной и Западной Галиции, их профессиональный уровень постоянно повышался благодаря ознакомлению с новейшими методами научной работы за границей, налаживанию личных контактов с ведущими специалистами всего мира.
2002-01-01T00:00:00ZПам'яті Юрія Георгійовича Колосоваhttp://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1998132024-10-31T19:11:49Z2002-01-01T00:00:00ZПам'яті Юрія Георгійовича Колосова
1 лютого 2002 р. після тривалої хвороби пішов з життя відомий фахівець із первісної археології, визначний український учений, невтомний дослідник кримського палеоліту, доктор історичних наук Юрій Георгійович Колосов.
У Ю.Г. Колосова була одна пристрасть і справа всього його життя - вивчення палеоліту. Він був невтомним польовиком, талановитим розвідником, справжнім романтиком кримських печер. Доробок ученого у справі дослідження кримських неандертальців неоціненний. Віддаючи належне його внеску в українське палеолітознавство та вшановуючи його пам'ять, буде справедливим назвати іменем Юрія Георгійовича стоянку Заскельне VI - одну з тих пам'яток, дослідженню яких були віддані роки його життя.
2002-01-01T00:00:00Z