http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197815 2026-04-18T06:29:45Z 2026-04-18T06:29:45Z Кухарчук, Ю.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198236 2024-08-20T17:28:54Z 1999-01-01T00:00:00Z

Науковий семінар з питань гравету України Кухарчук, Ю.В. 17—18 лютого 1999 р. в Інституті археології НАН України на базі відділу археології кам’яного віку пройшов науковий семінар з питань гравету й епігравету України. Семінар розглядався як підготовчий етап вітчизняних фахівців з даної проблематики до міжнародної конференції в Яссах (Румунія) «Транскарпатські зв’язки пізнього палеоліту», що мала відбутися під егідою UISPP восени 1999 р, У запрошеннях, розісланих археологам ряду міст України й Молдови, пропонувалося акцентувати увагу у доповідях на етнічному аспекті проблеми. Участь у семінарі, окрім співробітників відділу археології кам’яного віку, археологічного музею ІА НАНУ, взяли фахівці кафедри археології Київського університету імені Тараса Шевченка, музеїв та інших наукових установ Харкова, Донецька, Луганська, Львова.

1999-01-01T00:00:00Z Баран, В.Д. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198235 2024-08-20T17:28:42Z 1999-01-01T00:00:00Z

Галичу 1100 років Баран, В.Д. 18—20 вересня 1998 р. Україна святкувала 1100-річчя давнього Галича — у XII—ХШ ст. столиці Галицько-Волинської держави. На центральній площі сучасного м. Галича було відкрито пам’ятник одному з найвизначніших діячів Галицько-Волинської держави — князю Данилу Романовичу Галицькому. 18—І9 вересня відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена цій ювілейній даті, на тему: «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України». Відбувся Круглий стіл «Культурні цінності Галичини: втрати, шляхи повернення». Учасників конференції ознайомлено з новими відкриттями Галицької археологічної експедиції, яка під керівництвом В. Барана, Б. Томенчука, Ю. Лукомського провадить дослідження давнього Галича. Інститутом археології Національної академії наук України та Національним заповідником «Давній Галич» видано ювілейний збірник «Галич і Галицька земля» (Львів—Галич, 1998). До цієї дати вийшло декілька монографій, зокрема книги М. Фіголя «Мистецтво стародавнього Галича» (Київ, 1997) та В. Грабовського «Нарис історії Галича» (Галич, 1997), перевидано монографію Я. Пастернака «Старий Галич» (Івано-Франківськ, 1998), підготовлено до друку матеріали конференції.

1999-01-01T00:00:00Z Петраускас, О.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198234 2024-08-20T17:28:28Z 1999-01-01T00:00:00Z

Wolagiewich R. Lubowidz. Ein birituelles gräberfeld der Wielbark-kultur aus der zeit vom ende des. - 1.Jhs.v.Chr.bis zum Anfang des 3. Jhr.- Krakow, 1995 та Jaskanis Ja. Cecele. Ein gräberfeld der Wielbark-kultur in Ostpolen.- Krakow, 1996. Петраускас, О.В. 3 1995 р. в Польщі започатковане нове видання «Monumenta archeologica Barbarica» (MAB), метою якого є публікація матеріалів добре досліджених пам’яток пізнього передримського та римського часів. Воно передбачає публікацію найважливіших пам’яток вказаного часу «мовою конгресів» аби полегшити використання інформації фахівцями з інших країн. Книги, що вже вийшли, надруковані німецькою мовою. До першого тому увійшли результати досліджень класичної пам’ятки передримського та ранньоримського часу — могильника вельбарської культури поблизу Любовіджа (Lubowidz). Другий том вміщує матеріали могильника в Цецелє (Cecele). Повне видання результатів розкопок могильників надає матеріали не тільки для вирішення «приватних» проблем хронології римського періоду, розвитку поховальної обрядності варварських племен Центральної Європи, але й досить відчутно впливають на висвітлення складніших питань. Серед них — найважливіші проблеми, які безпосередньо стосуються археології римського часу України — походження черняхівської культури, її етно-соціальний устрій, внутрішня періодизація пам’яток тощо. Тема співвідношення черняхівської та вельбарської культур з публікацією цих матеріалів отримує нові дані для її аналізу та історичної інтерпретації.

1999-01-01T00:00:00Z Черненко, Є.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198233 2024-08-20T17:28:06Z 1999-01-01T00:00:00Z

Скорый С. А. Стеблев: Скифский могильник в Поросье. - К., 1997. - 173 с. Черненко, Є.В. Основний фонд джерел з поховальних старожитностей скіфської доби у Дніпровському Лісостеповому Правобережжі складають матеріали, що походять з розкопок кінця XIX — початку XX ст.. Для об’єктивної оцінки історичної ситуації в регіоні, крім поселень, городищ та окремих поховань, велике значення мають повністю досліджені некрополі з цілком сформованими поховальними комплексами. Саме таким і є невеликий курганний могильник, розташований на правому березі р. Рось поблизу с. Стеблі в Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. Його було досліджено 1983 р. експедицією Інституту археології під керівництвом В. І. Клочка та І.І. Артеменка. Дані про цей могильник з'являлися в окремих коротких статтях. Вони викликали значний інтерес у фахівців. Саме тому монографічне дослідження матеріалів розкопок поблизу Стеблева, підготовлене С. А. Скорим, видається більш ніж своєчасним. Наведені зауваження ніякою мірою не можуть вплинути на високу оцінку такої своєчасної і потрібної праці. Безумовно, вона є помітним явищем у скіфології. На жаль, книгу видано дуже обмеженим тиражем коштом автора.

1999-01-01T00:00:00Z