http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/196990 2026-04-25T22:04:50Z 2026-04-25T22:04:50Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197142 2024-04-21T07:17:58Z 2024-01-01T00:00:00Z

Титульні сторінки та зміст

2024-01-01T00:00:00Z Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197141 2024-04-19T16:04:14Z 2024-01-01T00:00:00Z

Формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості: стан і перспективи Панькова, О.В.; Касперович, О.Ю. У статті обґрунтовано необхідність формування та реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо створення сприятливих умов для забезпечення кадровим потенціалом повоєнного відновлення вітчизняної промисловості. Дослідження побудовано на засадах структурно-функціонального підходу. Його метою є визначення та обґрунтування можливостей формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості на основі аналізу стану і специфіки їхньої діяльності та взаємодії в умовах повномасштабної збройної агресії. Зміст і логіка статті передбачають: 1) оцінювання загального стану вітчизняної промисловості, ключових викликів і загроз, що на неї впливають в умовах воєнного стану; 2) виявлення динаміки змін у забезпеченні промисловості робочою силою, наявних гострих протиріч, а також позитивних змін у відновленні певних галузей промисловості; 3) визначення ключових орієнтирів щодо оновлення системи інститутів та механізмів, які регулюють зайнятість у промисловості, впливають на обґрунтування пріоритетів щодо формування кадрового потенціалу відновлення вітчизняного виробництва; 4) аналіз стану системи колективно-договірного регулювання, діяльності ключових суб’єктів партнерства, функцій Національної тристоронньої соціально-економічної ради та діяльності профільних державних структур у контексті формування стратегічного партнерства держави, роботодавців і профспілок щодо перспектив кадрового забезпечення відновлення промисловості України; 5) розроблення концептуальної схеми формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості з визначенням пріоритетних завдань. Обґрунтовано, що базовим інструментом досягнення взаємоузгодженості та синергії щодо реалізації стратегічного партнерства в Україні виступає модернізована система соціального діалогу, спрямована на розв’язання стратегічно важливих питань щодо забезпечення кадровим потенціалом повоєнної розбудови промислового сектору. Ключовими орієнтирами щодо оновлення системи інститутів і механізмів є: зорієнтованість на концепт гідної праці, дотримання принципу Міжнародної організації праці (МОП) «відбудувати краще, ніж було» (build back better), зорієнтованість не на показники довоєнного рівня, а на досягнення якісно нового рівня функціонування економіки, соціально-трудової сфери, вітчизняної промисловості; реалізація євроінтеграційного курсу й забезпечення відповідності системи цих інститутів у промисловості вимогам і стандартам ЄС.; The authors of the article justified the need for the formation and implementation of a strategic partnership between the state, employers and trade unions in order to create favorable conditions for ensuring workforce capacity for the post-war recovery of Ukraine's industry. The author's research is based on the structural-functional approach. Its purpose is to identify and justify the possibilities of forming a strategic partnership between the state, employers and trade unions to ensure the workforce capacity of the post-war industrial recovery based on the analysis of the condition and specifics of their activities and interaction under conditions of full-scale armed aggression. The content and logic of the author's research included the following: 1) assessment of the general state of the domestic industry, key challenges and threats affecting it under conditions of martial law; 2) identifying the dynamics of changes in the supply of labor to industry, existing sharp contradictions, as well as positive changes in the recovery of certain branches of industry; 3) determination of key guidelines for the renewal of the system of institutions and mechanisms that regulate employment in industry and affect the justification of priorities regarding the processes of formation of workforce capacity for the recovery of Ukrainian industry; 4) analysis of the current state of the system of collective agreement regulation, the activities of key partners of the partnership, the functions of the National Tripartite Socio-Economic Council and the activities of specialized state structures regarding the prospects of personnel support for the recovery of Ukrainian industry; 5) conceptualization of the vision of the formation of a strategic partnership between the state, employers and trade unions to ensure the workforce capacity for the post-war recovery of industry, with the definition of priority tasks. It is substantiated that the modernized system of social dialogue is the basic tool for achieving mutual agreement and synergy in the implementation of strategic partnership in Ukraine. This system should be aimed at solving strategically important issues regarding the stability of the national economy, ensuring the workforce capacity for the post-war development of the industrial sector. Key guidelines for updating the system of relevant institutes and mechanisms are: 1) focusing on the concept of decent work, following the principle of the International Labor Organization (ILO) – 'build back better', as well as not focusing on the indicators of the pre-war level, but rather on achieving a qualitatively new level of functioning of the economy, social labor sphere, Ukrainian industry; 2) implementation of the European integration course and ensuring compliance of the system of relevant institutes in the industry with EU requirements and standards.

2024-01-01T00:00:00Z Антонюк, В.П. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197140 2024-04-19T16:00:56Z 2024-01-01T00:00:00Z

Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни Антонюк, В.П. У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо проблем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовили деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згортання бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. свідчить про повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є брак кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, «відплив мізків», міграційна політика країн ЄС із створення резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії із системою професійної підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості згідно з принципами гідної праці; розроблення дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення до сфери економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти.; The article examines the problems of industrial development of Ukraine during the period of independence and in the conditions of a full-scale war. A review of publications on the problems of industry by domestic researchers is carried out. It is stated that as part of the Soviet Union, Ukraine had a developed industry, which was fully integrated into the Union economy. The rupture of production chains, the loss of markets and the lack of an effective industrial policy during the period of independence led to deindustrialization and technological decline of Ukraine's industrial potential, which became a significant factor in unleashing armed aggression. The negative impact of the war on the state of domestic industry is studied: the destruction, closure and relocation of many enterprises, the curtailment of business and the primitivization of production led to a reduction in the volume of products sold by almost a third. Analysis of the dynamics of production in 2023 showed a slow and unstable recovery of industrial production, which is hindered by a number of factors. It is noted that a growing constraint is the lack of qualified personnel. The main threats to the staffing of the industrial sector of Ukraine in the wartime and post-war period are systematized: physical and migration losses of the population, brain drain, migration policy of the EU countries to create a reserve of skilled labor for their economies, low level of wages at domestic enterprises, destruction of the education system and inconsistency of vocational training with the needs of the labor market, weak participation of business in interaction with the system of vocational training and in improving personnel qualifications. At the present stage, the main tasks in the field of staffing of industry are: increasing the level of safety of living and working conditions in Ukraine; improvement of the organizational and legal principles of employment based on the principles of decent work; development of effective mechanisms and incentives for the return of forced external migrants; involvement in the sphere of economic activity of the passive part of the able-bodied population, including disabled people; use of diverse and flexible forms of work organization; modernization and development of the system of vocational and engineering education.

2024-01-01T00:00:00Z Логвіненко, Б.І. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197139 2024-04-19T16:00:33Z 2024-01-01T00:00:00Z

Аналіз економіко-математичних моделей монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості Логвіненко, Б.І. Виявлено переваги та недоліки моделей у контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Встановлено, що у всіх розглянутих моделях існують певні недоліки, такі як складність використання та недостатня чіткість у тлумаченні результатів, а також обмеженість урахування чинників, які є важливими при монетарному стимулюванні розвитку смарт-промисловості. Розглянута модель VAR обмежена у врахуванні всіх чинників, що впливають на економічні змінні, та проявляє чутливість до специфікації, що призводить до значних змін кінцевих результатів залежно від включених змінних та їхньої специфікації. Модель CAP ґрунтується на припущеннях про ринкову ефективність, які не завжди відповідають реальності, тоді як RBC характеризується відсутністю нестабільності та нереалістичними припущеннями про ринкову поведінку. Модель Phillips Curve проявляє нестабільність у випадку, коли інфляція та безробіття реагують на економічні шоки неоднаково, що є неприпустимим у контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Виявлено переваги та недоліки всіх моделей, що дозволило об’єктивно оцінити реальні умови функціонування моделей. Обґрунтовано, що з урахуванням вищезазначених недоліків і специфіки сучасного економічного середовища модель Кобба-Дугласа є найбільш ефективною для аналізу та прогнозування розвитку смарт-промисловості в Україні. Інші розглянуті моделі можуть бути також корисними для процесів стимулювання розвитку смарт-промисловості, проте вони не забезпечують такої самої гнучкості та простоти в застосуванні, як модель Кобба-Дугласа. Порівняльний аналіз свідчить, що модель Кобба-Дугласа є найбільш відповідним інструментом для аналізу та прогнозування монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні. Вона дозволяє врахувати широкий спектр чинників виробництва та є простою в аналізі й інтерпретації кінцевих результатів, що робить її найбільш придатною для вирішення складних питань монетарного стимулювання в контексті розвитку смарт-промисловості.; The article considers economic and mathematical models in the context of monetary stimulation of financial and economic development of the smart industry. The article analyses AD-AS, DSGE, VAR, CAP, RBC, Phillips Curve and Cobb-Douglas models. The advantages and disadvantages of the models in the context of monetary stimulation of smart industry development are identified. The analysis has revealed that all the considered models have certain disadvantages, such as complexity of use and lack of clarity in interpreting the results, as well as limited consideration of factors that are important in monetary stimulation of the smart industry. The reviewed VAR model is limited in taking into account all factors affecting economic variables and is sensitive to specification, which leads to significant changes in the final results depending on the included variables and their specification. The CAP model is based on assumptions about market efficiency that do not always correspond to reality, while the RBC model is characterised by the absence of instability and unrealistic assumptions about market behaviour. The Phillips Curve model shows instability when inflation and unemployment respond to economic shocks in different ways, which is unacceptable in the context of monetary stimulation for the development of the smart industry. The analysis identified the advantages and disadvantages of all models, which allowed us to objectively assess the actual conditions of the models. The analysis has shown that, given the above shortcomings and the specifics of the current economic environment, the Cobb-Douglas model is the most effective for analysing and forecasting the development of the smart industry in Ukraine. The other models considered may also be useful for stimulating the development of the smart industry, but they do not provide the same flexibility and ease of use as the Cobb-Douglas model. Thus, given the specifics of monetary policy, the Cobb-Douglas model seems to be the most appropriate tool for analysing and forecasting monetary stimulus for the development of the smart industry in Ukraine. It allows for a wide range of production factors and is simple to analyse and interpret the final results, making it the most suitable for addressing complex issues of monetary stimulation in the context of smart industry development.

2024-01-01T00:00:00Z