<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки, 2015, вип. 24</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188403" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188403</id>
<updated>2026-04-27T12:12:35Z</updated>
<dc:date>2026-04-27T12:12:35Z</dc:date>
<entry>
<title>Орієнталізм і постколоніальний дискурс у контексті "постмодерністського виклику"</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188465" rel="alternate"/>
<author>
<name>Троян, С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188465</id>
<updated>2023-03-01T23:27:32Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Орієнталізм і постколоніальний дискурс у контексті "постмодерністського виклику"
Троян, С.
У статті проаналізовано основні положення орієнталізму і постколоніалізму. Розкрито головні риси постколоніальної теорії та її особливості. Засновником постколоніальних студій був американський інтелектуал Едвард Саїд. Основні положення теорії відображені в книзі&#13;
«Орієнталізм». Поняття «орієнталізм» він вважає світоглядом, способом мислення, системою поглядів європейців на світ і суспільства, які&#13;
раніше перебували у сфері колоніального впливу європейських державметрополій. Теорія постколоніальних студій знайшла розвиток у книзі&#13;
Е. Саїда «Культура й імперіалізм». На Заході вона асоціюється насамперед з сучасними підходами до аналізу проблем расизму й заморських&#13;
завоювань. Постколоніальні студії становлять науковий інтерес також&#13;
і з точки зору загального дослідницького підходу в межах постмодернізму.; В статье проанализированы основные положения ориентализма и постколониализма. Раскрыты главные черты постколониальной теории и ее особенности. Основателем постколониальных исследований был американский&#13;
интеллектуал Эдвард Саид. Основные положения теории нашли отражение в&#13;
книге «Ориентализм». Понятие «ориентализм» он считает мировоззрением,&#13;
образом, системой взглядов европейцев на мир и общества, которые ранее&#13;
находились в сфере колониального влияния европейских государств-метрополий.&#13;
Теория постколониальных исследований нашла развитие в книге Э. Саида «Культура и империализм». На Западе она ассоциируется, прежде всего, с современными подходами к анализу проблем расизма и заморских завоеваний. Постколониальные исследования представляют научный интерес также и с точки зрения общего исследовательского подхода в пределах постмодернизма.; The substantive provisions of orientalism and post-colonialism are analysed in the&#13;
article. The main lines of post-colonial theory and her feature are exposed. The&#13;
founder of postcolonial theory was American Edward Said. Its main provisions are&#13;
reflected in the book «Orientalism». The concept of «Orientalism» he says European&#13;
worldview, a way of thinking and belief systems of the world and societies, who have&#13;
been in the field of European colonial influence of the metropolis. The theory of&#13;
postcolonial studies is elaborated in the book E. Said «Culture and Imperialism». In&#13;
the West, it is primarily associated with modern approaches to the analysis of the&#13;
problems of racism and overseas conquests. Postcolonial studies are of scientific&#13;
interest and also in terms of overall research approach within postmodernism.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Історичний світогляд і методологічні аспекти взаємозв'язку історії та політики</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188464" rel="alternate"/>
<author>
<name>Горенко, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188464</id>
<updated>2023-03-01T23:27:31Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Історичний світогляд і методологічні аспекти взаємозв'язку історії та політики
Горенко, О.
Стаття присвячена актуальним практичним і методологічним&#13;
проблемам взаємозв’язку історії та політики в контексті осмислення&#13;
базових комунікативних підстав професійного історіописання. Оцінюються перспективи посилення соціальної відповідальності історичної&#13;
науки. Аналізується європейський досвід формування «демократичної&#13;
компетентності» громадян і можливості впливу історичної науки на&#13;
розвиток загальної політичної культури.; Статья посвящена актуальным практическим и методологическим проблемам взаимосвязи истории и политики в контексте осмысления базовых&#13;
коммуникативных оснований профессионального историописания. Оцениваются перспективы усиления социальной ответственности исторической науки. Анализируется европейский опыт формирования «демократической компетенции» граждан и возможности влияния исторической науки на развитие политической культуры.; The article deals with topical practical and methodological problems of interacting&#13;
history and politics with a purpose to understand communicative basis of professional&#13;
historiography, to realize the perspectives of enhancing social responsibility of&#13;
historical science and to study European experience in shaping «democratic&#13;
competence». The possibility of historical science to influence the development of&#13;
political culture is also analysed here.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості процесу інтеграції Республіки Хорватія до Європейського Союзу</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188463" rel="alternate"/>
<author>
<name>Боровець, І.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188463</id>
<updated>2023-03-01T23:27:29Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості процесу інтеграції Республіки Хорватія до Європейського Союзу
Боровець, І.
Проаналізовано передумови та розвиток процесу європейської інтеграції Республіки Хорватія із наголосом на його особливостях на кожному етапі відносин офіційного Загреба з Європейським Союзом.&#13;
Виокремлено внутрішньо- і зовнішньополітичні події в Республіці Хорватія, які безпосередньо впливали на співробітництво Хорватії з Євросоюзом, як до початку активного євроінтеграційного діалогу, так і після&#13;
цього. Здійснено огляд найважливіших питань та проблемних моментів&#13;
переговорів РХ з ЄС щодо набуття членства в Євросоюзі. На основі&#13;
цілісного аналізу особливостей євроінтеграційного шляху Хорватії узагальнено головні тенденції сучасного євроінтеграційного процесу.; Проанализированы предпосылки, начало и развитие процесса европейской&#13;
интеграции Республики Хорватия с ударением на его особенностях на каждом&#13;
этапе отношений официального Загреба с Европейским Союзом. Выделены&#13;
внутри- и внешнеполитические события в Республике Хорватия, которые&#13;
непосредственно влияли на сотрудничество Хорватии с Евросоюзом, как&#13;
до начала активного евроинтеграционного диалога, так и после этого.&#13;
Предоставлен обзор важнейших вопросов и проблемных моментов переговоров&#13;
РХ с ЕС относительно достижения членства Хорватии в Евросоюзе. На основе&#13;
целостного анализа особенностей евроинтеграционного пути Хорватии&#13;
обобщены основные тенденции современного евроинтеграционного процесса.; The article analyzes background and development of the European integration&#13;
process of the Republic of Croatia through the evolution of the Croatia-EU dialogue.&#13;
Special attention is given to the domestic and foreign policy developments in the&#13;
Republic of Croatia, which directly influenced Croatia's cooperation with the&#13;
European Union before and after the beginning of the active euro-integration&#13;
dialogue. Special emphasis is made on an overview of the most important issues and&#13;
problematic moments of the Croatia-EU membership negotiations.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Ментальна мапа Східної Європи в уяві німецької політичної еліти (1990-2014 рр.)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188462" rel="alternate"/>
<author>
<name>Харлан, Г.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188462</id>
<updated>2023-03-01T23:27:27Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Ментальна мапа Східної Європи в уяві німецької політичної еліти (1990-2014 рр.)
Харлан, Г.
У статті досліджуються особливості уявлень німецької політичної&#13;
еліти щодо східноєвропейського регіону (1990–2014 рр.). Східна Європа&#13;
розглядається як політико-географічне поняття, уявлення про яке&#13;
зазнало радикальних змін у 2004–2014 рр. під впливом Помаранчевої&#13;
революції та подій Євромайдану в Україні. Зазначається, що з підписанням влітку 2014 р. Угоди про асоціацію Україна перетворилася на&#13;
геополітичний центр нової Східної Європи, від якого залежить безпека Євросоюзу.; В статье исследуются особенности представлений немецкой политической&#13;
элиты о восточноевропейском регионе (1990–2014 гг.). Восточная Европа&#13;
рассматривается как политико-географическое понятие, представление о&#13;
котором значительно изменилось в 2004-2014 гг. под влиянием Оранжевой&#13;
революции и событий Евромайдана в Украине. Отмечается, что с подписанием&#13;
летом 2014 г. Соглашения об ассоциации Украина превратилась в геополитический центр новой Восточной Европы, от которого зависит безопасность Евросоюза.; Тhe paper deals with representing the specificity of Germany political elite about&#13;
Eastern European region (1990–2014). The paper refers to the analysis of political&#13;
and geographical concept of Eastern Europe. The representation of this concept has&#13;
been transformed in 2004–2014 influenced by the Orange Revolution and Euromaidan&#13;
in Ukraine. After signing of the Association Agreement in summer 2014 Ukraine has&#13;
become a geopolitical center of new Eastern Europe on which depends the European&#13;
security.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
