http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187893 2026-04-04T14:47:19Z 2026-04-04T14:47:19Z Соболь, Л. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188049 2023-02-10T23:28:15Z 2021-01-01T00:00:00Z

Сакрально марковані мовні одиниці в поетичному дискурсі другої половини ХХ століття Соболь, Л. Статтю присвячено розглядові сакрально маркованих мовних одиниць (слів та висловлень) як компонентів словника української поетичної мови другої половини ХХ століття. У контексті осмислення традицій національного художнього образотворення і текстотворення вони засвідчують бібліє центричність мовомислення авторів, закоріненість їхньої креативної свідомості в християнській лінгвокультурі. Розглянуто стилістичну функціональність кількох типів номінацій, які в поетичному дискурсі відбивають мовну практику релігійної сфери і формують кілька основних лексико-тематичних груп: «назви святих осіб», «імена біблійних персонажів», «назви сакральних книг і їхніх частин», «назви релігійних обрядів і таїнств», «назви культових споруд і їх частин», «назви предметів культу», «назви релігійних свят». Наголошено, що в аналізованих віршових текстах компоненти цих лексико-тематичних груп представлені з різною інтенсивністю. Спільна щодо них тенденція – це збереження притаманної їм високої стилістичної тональності, позитивної оцінності.; The article is devoted to the consideration of sacredly marked language units (words and expressions) as components of the dictionary of the Ukrainian poetic language of the second half of the twentieth century. In the context of understanding the traditions of national artistic formation and text creation, they testify to the library-centric linguistic thinking of the authors, the rootedness of their creative consciousness in Christian linguistic culture. The stylistic functionality of several types of nominations is considered, which in poetic discourse reflect the linguistic practice of the religious sphere and form several main lexical and thematic groups: «names of saints», «names of biblical characters», «names of sacred books and their parts», «names of religious rites». and sacraments»,»names of religious buildings and their parts», «names of religious objects»,»names of religious holidays». It is emphasized that in the analyzed poetic texts the components of these lexical and thematic groups are presented with different intensity. The common tendency towards them is the preservation of the high stylistic tone implicitly inherent in them, the positive evaluation. The conducted research testifies to the stability of the tradition of using sacredly marked images and expressions in the national artistic discourse, which reflect the linguistic practice of the religious sphere. In the poetic language of the second half of the twentieth century, these units retain their implicit high stylistic tone, positive value and form a powerful layer of the national poetic dictionary.

2021-01-01T00:00:00Z Козловська, Л. Дядченко, Г. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188048 2023-02-10T23:28:14Z 2021-01-01T00:00:00Z

Концепт «самотність» у поетичній мовотворчості кінця ХХ – початку ХХІ століття Козловська, Л.; Дядченко, Г. У статті здійснено аналіз вербалізаторів концепту «самотність» у мові української поезії кінця ХХ – початку ХХІ століття. Доведено його важливість як компонента лінгвопсихологічного портретування людини-сучасника. Простежено актуальні для поетичного моделювання стану самотності мовообрази із просторовою, кількісною та аудіальною семантикою. Наголошено, що конкретизація абстракту «самотність» активно відбувається в семантичних площинах «природа» і «побут», зі зниженням оцінності в останньому сегменті. Продуктивність окреслених напрямків образотворення підтверджують персоніфіковані структури з лексичним центром «самотність». Серед інших показових засобів схарактеризовано образні сполуки-описи психоемоційного стану самотності, розгорнуті до рівня мікротексту. Відзначено, що проаналізовані образні структури засвідчують підвищену увагу сучасних авторів до словесно-художнього окреслення стану самотності.; The article is devoted to the linguistic description of the concept “loneliness” in the language of the Ukrainian poetry at the end of ХХ – beginning of ХХІ centuries. The authors prove that «loneliness » concept is a productive instrumentation of lingual depiction of the psychological portrayal of a contemporary. Language of the poetic works at the end of ХХ – beginning of ХХІ centuries gives a convincing evidence to this statement. It represents such lingual signs of the “loneliness” leitmotif as the abstract nouns loneliness, solitude, fragmentation, loner, sad and lonely, recluse, away from everyone, epithets lonely, lone, reclusive, deserted. In process of the artistic modelling of the state of loneliness the lingual images with the space, quantity or the auditory semantics are used. In the language of the Ukrainian poetry at the end of ХХ – beginning of ХХІ centuries such line of the imaginary creation is accompanied with the associates fold, circle, labyrinth, wall, home, room, barrier, etc. They are functioning as the components of the imaginative structures of the different degree of extension. It may be two-componential genitive metaphor or vast metaphoric descriptions which are the components of the predicative metaphor. Suffering of the lonely person are expressively depicted in the poetic contexts united with the quantitative meaning. Such meaning is typical for the numerals and adjectives (big) or adverbs (to overflowing). Semantic field created around the nomination loneliness provides an indication of such trend of the modern lingual creativity as gradual concretization of the abstract loneliness. In such process the associative halo changes its emotional and evaluative marking. However, the associative parallels with the world of nature usually have general positive connotation and the object associations are the factors of the context domestication together with the connotation change. During the abstract “loneliness” concretization demotion of the poetic statement also takes place. Sublime tone and evaluation are episodic while the object associations are the lingual symbols of the domestic or ironic colour. The efficiency of such imaginative line is asserted by the personifying structures with the lexical centre “loneliness”. We’d like to note that during the nearing to the concretization loneliness abstract develops its own epithet field of colours. Latter are mainly eligible or achromatic nominations. Among the other characteristic poetic phenomena is modelling of the imaginative structures meaning the psychological state of loneliness extended to the micro text level. The lingual material analysed makes possible to come to the conclusion of the importance of the loneliness concept in process of the psychological portrayal of the contemporary. The imaginative structures observed prove the importance of the philosophical reflection and poetic depiction of the problem of loneliness in the modern world.

2021-01-01T00:00:00Z Тєлежкіна, О. Кір’янова, О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188047 2023-02-10T23:28:13Z 2021-01-01T00:00:00Z

Художньо-виражальні засоби в мовно-поетичній палітрі Агатангела Кримського: типологія і функції Тєлежкіна, О.; Кір’янова, О. У пропонованій статті зауважено, що одна з найважливіших проблем української лінгвостилістики – виявлення особливостей реалізації мовних одиниць у художніх творах, зокрема і в поетичних. Розглянуто стилістичні фігури, зреалізовані в поетичних творах Агатангела Кримського. Автор статті доходить висновку, що в структурно-композиційній та смислотвірній організації віршових творів митця важливу роль відіграють засоби звукопису (асонанс, алітерація, еквіфонія, метафонія, ономатопея), лексико-граматичні прийоми (подвоєння, анадиплосис, просаподосис, анномінація), синтаксичні одиниці мовно-художнього увиразнення (паралелізм, анафора, гомеотелевт, градація, полісиндетон, інверсія, хіазм). Схарактеризовані зображально-виражальні засоби ритмізують віршовий лад, відтінюють приховані сенси, гармонізують зміст твору відповідно до авторських інтенцій.; In the offered article it is noted that one of the most important problems of the Ukrainian linguistic stylistics - revealing of features of realization of language units in works of art, in particular and in poetic. A. Krymskyi’s poetry is full of stylistic figures that express the artist’s opinion embodied in verse. These stylistic devices provided a background sound image that brightened the depicted pictures of nature or images from the life of society, portrait descriptions or inner experiences of the lyrical hero. Stylistic and syntactic expanses of A. Krymskyi’s poetry are distinguished by sophistication and diversity. The author resorts to homeothelium, gradation, polysyndeton, parallelism, anaphora, epistrophe. The article considers the stylistic figures realized in the poetic works of Ahatanhel Krymskyi. The expediency of the analysis confirms that the linguistic and poetic practice of this artist has been overlooked by researchers so far. The author of the article concludes that in the structural-compositional and semantic organization of poetic works of the important role is played by means of sound recording (assonance, alliteration, equiphony, metaphony, onomatopoeia), lexical and grammatical techniques units of linguistic and artistic expression (parallelism, anaphora, homeoteleut, gradation, polysyndeton, inversion, chiasm). The characterized pictorial and expressive means rhythmize the poetic system, shade the hidden meanings, harmonize the content of the work in accordance with the author’s intentions. From the above it is concluded that in the structuralcompositional and semantic organization of the poetic works of Ahatanhel Krymskyi play an important role stylistic figures, which are based on different levels of language units. Selected and described pictorial and expressive means rhythmize the poetic system, shade the hidden meanings, harmonize the content of the work in accordance with the author’s intentions.

2021-01-01T00:00:00Z Голоюх, Л. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188046 2023-02-11T23:27:15Z 2021-01-01T00:00:00Z

Відображення інтелектуалізації української мови кінця ХІХ ст. в оповіданнях Агатангела Кримського Голоюх, Л. Статтю присвячено проблемі інтелектуалізації української літературної мови у зв’язку з художньо-естетичною традицією кінця ХІХ ст. На матеріалі мови оповідань Агатангела Кримського простежено функціонування книжної лексики – термінів, лексичних одиниць абстрактної семантики. Встановлено стилістичні функції лексико-тематичних груп: «мова» – назви мов, мисленнєво-мовленнєвих процесів, лінгвістичних понять орієнталістики, назв соціальних типів мови; «освіта» – назви осіб, предметів, професій; «культура і мистецтво» – власні і загальні назви, поняття літературознавства; «суспільно-політичне життя». Акцентовано увагу на лінгвософії автора, мовний світ якого вмістив наукові, мистецькі, естетичні, світоглядні, морально-етичні аспекти українського суспільства кінця ХІХ – початку ХХ століття. Визначено вплив наукового інтелекту й лінгвістичної ерудиції Агатангела Кримського на формування лексичного ядра його прозових текстів.; This article is dedicated to the linguo-cognitive comprehension of the intellectual sphere of language markers in the short stories of Ahatanhel Krymskyi. The author studies the function of scientific notions and language units of abstract semantics. The author studies lexical-semantical language field- the names of languages, thoughtlanguage processes, linguistic notions of orientalistics. The light is shed on the linguo-pragmatical personal names which reflect the political structure of the state, the level of science, education, culture, as well as the names of the educational purpose as the national space dominants whichprovide the local coloring to the described events, personal names of different famous people of different historical periods: politicians, philosophers, writers, composers, names of characters, names of fictional and scientific works as well as the notions and phenomenon connected to the famous people. The author studies nominations that reflect cultural and political life in Ukraine of the end of XIX century: ukrainophilism, liberalism, awareness and such, pragmatics of choosing not to transliterate Latin, French and Italian expressions. The author highlights Krymskyi’s linguosophy, who’s language universe contained scientific, artistic, esthetical, existential, moral and ethical aspects of the Ukrainian society in the end of XIX, the beginning of XX century. Ahatanhel Krymskyi’s intellect and his scientific erudition impacted the shaping of the lexical core of his prose.

2021-01-01T00:00:00Z