<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Украинский химический журнал, 2013, № 03</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187820" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187820</id>
<updated>2026-04-05T21:52:08Z</updated>
<dc:date>2026-04-05T21:52:08Z</dc:date>
<entry>
<title>Синтез и химические свойствa 8-бромметил-8-метил-4-оксо-5-фенил-4,5,7,8-тетрагидро-2H-пиразоло[4,3-e][1,3]тиазоло[3,2-a]пиримидиний трибромида</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187920" rel="alternate"/>
<author>
<name>Свалявин, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Онисько, М.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Туров, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Лендел В.Г.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187920</id>
<updated>2023-02-04T23:26:41Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Синтез и химические свойствa 8-бромметил-8-метил-4-оксо-5-фенил-4,5,7,8-тетрагидро-2H-пиразоло[4,3-e][1,3]тиазоло[3,2-a]пиримидиний трибромида
Свалявин, О.В.; Онисько, М.Ю.; Туров, А.В.; Лендел В.Г.
Бромциклизацией металлильного тиоэфира 4-оксопиразоло[3,4-d]пиримидина синтезирован пиразолотиазолопиримидиний трибромид. При действии ацетона трибромид дебромируется, а при обработке сульфитом натрия на трибромид происходит реакция восстановления.; Бромоциклізацією металільного тіоетеру 4-оксопіразоло[3,4-d]піримідину синтезовано піразолотіазолопіримідиній трибромід. При дії ацетону трибромід дебромується, а при обробці сульфітом натрію проходить реакція відновлення.; The pyrazolothiazolopyrimidinium tribromide was synthesized by bromocyclization of methallyl thioether of 4-oxopyrazolo[3,4-d]pyrimidine. The received tribromide was debrominated by acetone, but the reduction reaction had been realized under action of sodium sulphite.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Амиды полифторалкантиокарбоновых кислот</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187919" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шермолович, Ю.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Пикун, Н.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187919</id>
<updated>2023-02-04T23:26:32Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Амиды полифторалкантиокарбоновых кислот
Шермолович, Ю.Г.; Пикун, Н.В.
Обобщены и систематизированы литературные и собственные данные авторов о химии амидов полифторалкантиокарбоновых кислот. Наряду с рассмотрением новых методов синтеза этих соединений основное внимание в обзоре уделено возможностям использования фторсодержащих тиоамидов в органическеом синтезе как “строительных блоков“ для получения органических молекул более сложного строения.; Узагальненo і систематизованo літературні і власні дані авторів з хімії амідів поліфторалкантіокарбонових кислот. Разом з розглядом нових методів синтезу цих сполук основну увагу в огляді приділено можливостям використання фторовмісних тіоамідів в органічному синтезі як "будівельних блоків" для отримання молекул більш складної будови.; Literary data and results of personal investigations of the authors on polyfluoroalkanthiocarboxylic acids amides have been generalized and systematized. Alongside with consideration of new synthesis methods for these compounds, the review mainly focuses on the possibilities to use fluorine-containing thioamides in organic synthesis as "building blocks" for more complex in structure organic molecules obtaining.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Структура та властивості мідних покриттів, електроосаждених із сульфатнокислих розчинів, що містять акрилову кислоту та акриламід</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187918" rel="alternate"/>
<author>
<name>Варгалюк, В.Ф.</name>
</author>
<author>
<name>Полонський, В.А.</name>
</author>
<author>
<name>Стець, О.С.</name>
</author>
<author>
<name>Балалаєв, О.К.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187918</id>
<updated>2023-02-04T23:26:37Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Структура та властивості мідних покриттів, електроосаждених із сульфатнокислих розчинів, що містять акрилову кислоту та акриламід
Варгалюк, В.Ф.; Полонський, В.А.; Стець, О.С.; Балалаєв, О.К.
З використанням анодної хроноамперометрії та хімічних методів аналізу показано, що покриття, електроосаджені з сульфатнокислих розчинів у присутності акрилової кислоти або акриламіду, складаються з двох компонентів — металічної міді та комплексних сполук іонів Сu⁺ з органічними лігандами. Структура і кількість таких комплексних сполук залежать від густин струму електроосадження і співвідношення концентрацій добавки та катіонів Cu²⁺. За допомогою ІЧ-спектроскопії доведено, що хімічною сполукою в осаді є π-комплекс Cu⁺ з аніонною формою добавок. За результатами рентгенофазового аналізу неорганічна компонента осаду вбудовується у кристалічну структуру міді без утворення окремої фази.; С использованием анодной хроноамперометрии и химических методов анализа показано, что покрытия, электроосажденные из сернокислых растворов в присутствии акриловой кислоты или акриламида, состоят из двух компонентов: металлической меди и комплексных соединений ионов Сu⁺ с органическими лигандами. Структура и количество таких комплексных соединений зависит от плотности тока электроосаждения, а также от соотношения концентраций добавки и катионов Cu²⁺. С помощью ИК-спектроскопии доказано, что химическое соединение в осадке — это π-комплекс Cu⁺ с анионной формой добавок. По результатам рентгенофазового анализа неорганический компонент осадка встраивается в кристаллическую структуру меди без образования отдельной фазы.; It has been shown using anodic chronoamperometry and chemical methods that electroplates precipitated from sulphate solutions with acrylic acid or acrylamide consist of copper and complexes of Cu⁺ with organic ligands. Structure and content of complexes depends on electrodeposition current density and also concentrations relation of additive and Cu²⁺-cations. By means of infrared spectroscopy it has been proved that chemical compound in the deposit is a π-complex of Cu⁺ and the ligand in anion form. Based on the results of Xray diffraction analysis it can be concluded that inorganic component of the deposit incorporates into a crystal lattice of copper without formation of individual phase.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Закономірності виделення водню на сталевих катодах, поверхнево модифікованих пентаоксидом ніобію, при електролізі лужного розчину</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187917" rel="alternate"/>
<author>
<name>Куций, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Машкова, Н.В.</name>
</author>
<author>
<name>Манілевич, Ф.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Козин, Л.Х.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187917</id>
<updated>2023-02-04T23:26:39Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Закономірності виделення водню на сталевих катодах, поверхнево модифікованих пентаоксидом ніобію, при електролізі лужного розчину
Куций, А.В.; Машкова, Н.В.; Манілевич, Ф.Д.; Козин, Л.Х.
Для деполяризації катодного виділення водню на сталевих електродах з лужного розчину запропоновано метод термічного модифікування поверхні електродів пентаоксидом ніобію. Встановлено, що перенапруга виділення водню на сталевих катодах після модифікування їх поверхні значно зменшується. Показано, що до і після модифікування поверхні сталевих катодів пентаоксидом ніобію виділення водню на них відбувається за однаковим стадійним механізмом і його швидкість лімітується кінетичними обмеженнями.; Для деполяризации катодного выделения водорода на стальных электродах из щелочного раствора предложен метод термического модифицирования поверхности электродов пентаоксидом ниобия. Установлено, что перенапряжение выделения водорода на стальных катодах после модифицирования их поверхности значительно уменьшается. Показано, что до и после модифицирования поверхности стальных катодов пентаоксидом ниобия выделение водорода на них происходит по одинаковому стадийному механизму и его скорость лимитируется кинетическими ограничениями.; A method of thermal modification of electrode surface by niobium pentaoxide has been proposed for depolarization of cathodic hydrogen evolution on steel electrodes. It has been established that hydrogen evolution overvoltage on steel cathodes decreases greatly after modification of their surface. It has been shown that hydrogen evolution on steel electrodes proceeds by the same stepwise mechanism before and after modification of their surface by niobium pentaoxide, and evolution rate is limited by kinetic restrictions.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
