http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187273 2026-04-04T21:17:07Z 2026-04-04T21:17:07Z Romaniszyn, J. Makarowicz, P. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187506 2022-12-30T23:26:30Z 2021-01-01T00:00:00Z

Real Burials or Ceno­taphs? A Study of the Mysterious Under-mound Funerary Constructions of the Trzciniec Cultural Circle Romaniszyn, J.; Makarowicz, P. This article presents a recently recognized type of Trzciniec Cultural Circe (TCC) funerary structure, which over the last decade has been excavated in the cemeteries of Bukivna, Nieciecz Włościańska, and has also been identified during the study of archival material from Komariv. These constructions are characterized by the placement of stones in the corners and along the sides of a rectangular plan. Due to the lack of skeletal remains, these structures are sometimes interpreted as symbolic graves (cenotaphs). Based on multidisciplinary methods, including radiocarbon, geochemical and geological analyzes, excavation, as well as study of archival documentation, the authors can state these features occurred in different enclaves of the TCC and were an important component of the funeral rite during the classical stage of the development of this cultural formation. Their form, structure, location, and inventory also indicate that these unique features probably played an important and universal role in the varied and multidimensional TCC funeral ceremonies.; Стаття має на меті представити комплексний аналіз поховальних споруд, виявлених нещодавно у курганах тшинецького культурного кола. Ці об’єкти мають прямокутну форму, а камені розташовані зазвичай в кутах, посередині боків або вздовж стін, створюючи унікальні конструкції з чітко окресленими внутрішніми просторами. Однак функція цих об’єктів не зрозуміла до кінця. Малі розміри об’єктів ускладнюють їхню фіксацію із використанням традиційних методів розкопок. Більшість із цих об’єктів було виявлено протягом останнього десятиліття, коли для археологів стали доступні нові методи документації та інструменти для досліджень. Ці споруди відомі лише з курганних могильників, також у їхньому контексті були задокументовані залишки кремації in situ. Їхня поява підтверджує різноманітність та складність поховальних обрядів жителів тшинецького культурного кола. На сьогодні відомо вісім конструкцій цього типу. Чотири із них (курган 1/I/2010 — об’єкт 3; курган 7/I/2014 — об’єкти 6 і 7; курган 2/I/2010/2012 — об’єкт 1) були зафіксовані на могильнику у Буківні під час польсько-української експедиції, у якій брали участь науковці з Університету ім. А. Міцкевича у Познані, Національної академії наук України в Києві та Прикарпатського університету ім. В . Стефаника в Івано-Франківську. Вивчення архівних матеріалів розкопок довоєнного часу, проведених Т. Сулімирським та Й. Грабовським у Комарові, дало змогу виявити ще три потенційні кенотафи (курган 34 — об’єкти A та B; курган 45 — об’єкт 1). Одну споруду цього типу (поховання 2) також було розкопано у Nieciecz Włościańska у північно-східному анклаві тшинецького культурного кола під час нещодавніх рятівних досліджень. Завдяки радіовуглецевому аналізу авторами встановлено хронологію цих об’єктів. Отримані радіовуглецеві дати свідчать про те, що досліджувані об’єкти були споруджені під час класичного етапу розвитку тшинецького культурного кола, що відноситься до 18—16 ст. до н. е. Це також підтверджено археологічним матеріалом, знайденим в межах цих об’єктів. Аналіз функції та символіки цих об’єктів свідчить про те, що вони могли виконувати роль поховань. Про це також свідчить геохімічний аналіз зразків ґрунту з могильника у Буківні. Однак через брак остеологічного матеріалу для більшості із цих об’єктів, цей аспект залишається овіяним таємницею і вимагає додаткових досліджень. Незважаючи на це, форма, розташування в курганах та поховальний інвентар цих об’єктів свідчать про те, що вони відігравали важливу роль у поховальних обрядах населення тшинецького культурного кола.

2021-01-01T00:00:00Z Бурдо, Н.Б. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187505 2022-12-30T23:26:33Z 2021-01-01T00:00:00Z

Східнотрипільська і західнотрипільська культури: міф чи реальність? Бурдо, Н.Б. Проблематика культурогенезу первісності є однією з центральних у наукових дослідженнях В. В. Отрощенка. Зокрема він торкався культурогенезу та структури культурного комплексу Трипілля-Кукутень, дослідження яких набуло актуальності в останні десятиліття ХХ ст. Поява нових джерел та методів спонукає дослідників до осмислення феномену Трипілля-Кукутень на новому рівні. Помітна тенденція виділення замість структурних підрозділів культурної спільності окремих археологічних культур. На рубежі ХХ —ХХ І ст. у вітчизняному трипіллєзнавстві набула поширення концепція, що передбачає бінарну схему розподілу трипільської культури на «східнотрипільську» та «західнотрипільську» культури. Втім, подібна новація не виглядає достатньо обґрунтованою як на рівні методичних засад, так і на рівні формального аналізу конкретних матеріалів. З’ясування реальної структури культурного комплексу Трипілля-Кукутень показує її багатогранність і доводить штучність розподілу його трипільської частини на дві археологічні культури.; Problems of culturogenesis and structure of the cultural complex of Trypillia-Сucuteni become relevant in the last decades of the XXth century. The emergence of new sources and methods encourages researchers to understand the phenomenon of Trypillia-Сucuteni on a new level. There is a noticeable tendency to single out individual archaeological cultures instead of structural subdivisions of the cultural community at the turn of the XX—XXIth centuries. The binary scheme of the division of the Trypillia culture into the «East Trypillia» and «West Trypillia» cultures became popular in the national Trypillia studies. However, such an «innovation» is not sufficiently substantiated both at the level of methodological principles and analysis of specific materials. Elucidation of the real structure of the cultural complex of Trypillia- Сucuteni shows its versatility and proves the artificiality of its division into two archaeological cultures, which is proposed by O. V. Tsvek and S. M. Ryzhov. The division of the Trypillia-Сucuteni cultural complex into separate archeological cultures (two or more) is impossible until its final stage CII, because almost all its structural units are selected on the basis of ceramic traditions, and the other parameters (character of house-building, tools producing, sacred tradition) are more or less the same. All structural units combine a genetic link with the Precucuteni-Trypillya A times, which demonstrates all the features of the Trypillia-Сucuteni cultural complex as a whole, with the exception of ceramic traditions. These traditions are the most dynamic, act as an indicator of the cultural identity of certain groups of the population and reflect the structure of the cultural complex. The structure of the cultural complex Trypillia- Сucuteni is a spatio-temporal continuum, its complexity is due to dynamic and multifaceted processes of internal transformations of individual units of the structure, the interaction of traditions and innovations, constant contacts between them, the movement of specific groups, their interaction with surrounding cultural complexes. The binary concept of the «East Trypillia» and the «West Trypillia» cultures, which became too popular today, is an artificial construction and does not reflect the real structure of Trypillia Culture.

2021-01-01T00:00:00Z Рассамакін, Ю.Я. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187504 2022-12-30T23:26:25Z 2021-01-01T00:00:00Z

Статуетки серезліївського типу як фактор контактів за доби пізнього енеоліту Рассамакін, Ю.Я. У зв’язку зі знахідкою нової статуетки серезліївського типу на поселенні майкопської культури «Чекон» в Прикубанні, дається порівняльний аналіз цієї знахідки зі статуетками, відомими в похованнях доби пізнього енеоліту у Дніпро-Бузькому межиріччі та Криму. Автор вважає знахідку з Прикубання якісною імітацією, а посередниками у появі такого типу антропоморфної пластики далеко від основної зони її розповсюдження могло бути мобільне населення, яке залишило на теренах степового Причорномор’я поховання животилівсько-вовчанського типу.; The author analyzes the find of a new clay figurine of the Serezliіvka type at the Maikop culture settlement «Chekon» in the Kuban region. This find can be compared with figurines from burials of the Late Eneolithic in the interfluve of the Dnieper and the Southern Bug rivers. 25 figurines in 10 burials were found in this region. One figurine is known from the Trypillia settlement of Sandraki on the Southern Bug river (period Trypillia C/II). Two figurines are known in the burial on the Black Sea coast and one another in the Crimea. Figurines of the Serzliivka type are typical for the local Dnieper-Bug cultural group of the Late Eneolithic. This local group is characterized by features of the Lower Mikhailivka and Kvitiana cultures, as well as elements of the Latest Trypillia. The character of the clay of the statues is very close to the Tripolye ceramics and is not typical for the steppe ceramic traditions. The figurines have three form options in the design of the head and specific ornamentation of the drawn lines. The author notes the special features in the form, ornament and technology of making a figurine from the settlement «Chekon» in comparison with the Dnieper- Bug region. This figurine is an imitation of «classic» figurines from region between the Dnieper and Southern Bug rivers. The mobile population, which left on the territory of the Black Sea steppe burials of the Zhyvotylivka- Vovchansk type, could be the mediators in the emergence of this type of anthropomorphic sculpture so far from the main zone of its distribution. In this context, it is very important to note that ceramic products were found in the settlement, analogies of which are known in the settlements of Trypillia C/II. These artefakts from the settlement are important for the development of the concept of coexistence of the steppe population of the Late Eneolithic in the context of the development of agricultural societies.

2021-01-01T00:00:00Z Пшибила, М. Рудь, В.С. Шмит, М. Влодарчак, П. Журкєвіч, Д. Потупчик, М.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187503 2022-12-30T23:26:24Z 2021-01-01T00:00:00Z

Неінвазивні дослідження курганів в басейнах річок Мурафа та Рів на Вінниччині у 2019 році Пшибила, М.; Рудь, В.С.; Шмит, М.; Влодарчак, П.; Журкєвіч, Д.; Потупчик, М.В. У статті представлено результати геофізичних досліджень чотирьох курганних груп, розташованих у середній течії міжріччя Південного Бугу та Дністра.; In 2019, the implementation of the first stage of the field investigations within the project «Podolia as a contact area in the 3rd millennium BC: Kurgans on the rivers Murafa and Riv» began. The project is financed by the National Science Centre, Poland, under no. 2017/27/B/HS3/01444. The main goal of the research is to identify the forms and intensity of the intercultural contacts in the region of the middle course of the Southern Buh and the Dnister interfluve. The burial mounds, located between the rivers Murafa (left-bank basin of the Dnister River) and Riv (right-bank basin of the Southern Buh River), are objects of the study. Professional archeological excavations of the burial mounds in the region have not been conducted before. There are only data about unauthorized excavations of several burial mounds by locals at the turn of the XIX—XX centuries, which perhaps contained burials with artefacts of the Globular Amphora culture. More than a century later, archaeologists conducted registration of the burial mounds in the region. M. Potupchyk has surveyed and mapped most of the mound groups. In the framework of the project realization, the non-invasive geophysical studies of four burial mound groups, located near the villages of Sloboda Noskovetska, Tokarivka and Sloboda Mezhyrivska of Zhmerynka district and between the villages of Ivanivtsi and Antonivka of Bar district of Vinnytsia region were conducted. The total obtained area is 8.19 hectares. Thirteen burial mounds are located there. A number of anomalies inside and outside the burial mounds were found by magnetic survey. Most often, anomalies form circular or square structures that surround mound and can be interpreted as ditches. Mainly in the central parts of the burial mounds, anomalies of various shapes were also found. They appear to be associated with burial objects. Sometimes anomalies outside the burial mounds, but in close proximity to them, are also interpreted as potentially archaeological objects. The latter may be associated with a variety of funeral rites. There were also burial mounds within which no clear magnetic anomalies were observed. This is probably also a reflection of the funeral traditions and construction of the mounds.

2021-01-01T00:00:00Z