http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187270 2026-04-22T21:28:32Z 2026-04-22T21:28:32Z Hrytskevich, D.S. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187397 2022-12-24T23:25:58Z 2020-01-01T00:00:00Z

Pathological Manifestations on Paleoanthropological Material from Rural Burials of 14th—16th Centuries from the Territory of Polotsk Land Hrytskevich, D.S. The results of paleopathological study of osteological material obtained during archaeological excavations of rural burial grounds of the 14th—16th centuries, located on the territory of Polotsk land. In total, 72 individuals from three cemeteries were examined (Ives, Biruli and Dolgoe). The purpose of the work is to identify and analyze pathologies and nonspecific reactions of the body, determined on bone material. The study identified the most typical for the rural population of the studied burial grounds pathology and trauma — degenerative changes of the spine and joints, skull injuries, abscesses, caries, periodontitis, non-specific reactions of the body (porotic hyperostosis, cribra orbitalia, enamel hypoplasia, vascular reactions).; Палеопатологія займається виявленням і дослідженням захворювань, зафіксованих на остеологічному матеріалі древніх людей. Це антропологічний напрямок, використовуючи різноманітні методи, відповідає на питання походження і поширення хвороб в древніх популяціях. Результати таких досліджень дозволяють виявити наступні аспекти: вплив навколишнього середовища, а отже, і адаптацію людини до її змін, професійні заняття населення і пов’язані з ними види фізичної активності, режим харчування, причини фізіологічного стресу і рівень розвитку медицини. Мета дослідження-оцінити захворюваність сільського населення Білоруського Подвинья 14—16 ст. шляхом проведення палеопатологіческого дослідження кісткового матеріалу. В ході дослідження була проведена антропологічна експертиза останків 72 осіб, що належать до сільського населення 14—16 ст. Остеологічний матеріал був отриманий при археологічних розкопках трьох сільських могильників Білоруського Подвинья — Івесь, Бірюлі і Довгое. В ході досліджень особлива увага приділялася виявленню та реєстрації палеопатологічних змін в кістковому матеріалі. В результаті були виявлені ознаки наступних патологій: дегенеративні зміни хребта і суглобів, травми черепа, патології зубощелепної системи (карієс, абсцеси, парадонтопатії), неспецифічні реакції організму (поротичний гіперостоз, крібра орбіталія, гіпоплазія емалі, судинна реакція). В результаті проведеної роботи з виявлення та інтерпретації патологічних змін були виявлені основні аспекти, що відображають зміни стану здоров’я стародавнього населення, обумовлені рядом факторів: проявом активного способу життя індивідів, вплив санітарно-гігієнічних умов, що існували в сільських населених пунктах досліджуваного періоду, і передбачувані стресові ситуації, яким населення в тій чи іншій мірі піддавалося.

2020-01-01T00:00:00Z Yemialyanchyk, V.A. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187396 2022-12-24T23:25:56Z 2020-01-01T00:00:00Z

The Medieval Population of Polotsk According to the Anthropological Data Yemialyanchyk, V.A. The aim of this study was to analyze human skeletal remains from 13th—14th centuries burials discovered in the territory of the Lower Castle in Polotsk, Belarus. The article deals with morphological characteristics of medieval urban population, mortality levels and skeletal stress indicators such as cribra orbitalia.; Метою цього дослідження є аналіз людських скелетних решток поховань XIII—XIV ст., виявлених на території Нижнього замку в Полоцьку, Білорусь. У статті розглянуто морфологічні характеристики середньовічного міського населення і показники скелетного стресу, такі як смертність та cribra orbitalia. За більшістю краніологічних характеристик серія чоловічих черепів з Полоцька XIII—XIV ст. схожа на зразок середньовічного сільського населення Полоцької землі з курганів XI—XIII ст. Відмінності стосуються збільшення черепного індексу в пізніших Полоцьких рядах, що відображає початок епохи брахіцефалізації. Крім того, міське населення Полоцька відрізняється від сільського за низкою ознак, що характеризують особливості будови лицьового скелета (більш високе обличчя, більший показник випинання обличчя, менший виступ носа). Ці відмінності можуть бути генетично детермінованими та свідчити про участь чужорідного компоненту у формуванні полоцького середньовічного населення. Довжина тіла дорослих чоловіків з Полоцька коливається в межах 162—175 см, в середньому становить 169,5 см. Довжина тіла дорослих жінок коливається в межах 147—159 см, в середньому становить 156 см. Порівняно з пізнішим населенням Полоцька XVII—XVIII ст., середньовічне міське населення було вищим на 2,5 см у чоловіків і 2 см у жінок. Середній вік смерті дорослих у досліджуваній групі становив 35,1 року. Середній вік смерті для полоцьких жінок був на 3 роки менший, ніж для чоловіків. Група середньовічного населення Полоцька характеризується відносно високими частотами cribra orbitalia. Серед дорослих показник присутній у 32,2 % випадків, серед дітей — у 55,5 % випадків. У порівнянні із сільським населенням XI—XIII ст. міське населення Полоцька XIII—XIV ст. мало вищі показники смертності та збільшення захворюваності на cribra orbitalia, що свідчить про погіршення загального стану здоров’я міського населення Полоцька. Найвірогіднішими причинами цього явища були, з одного боку, негативні фактори урбанізації, а з іншого — охолодження клімату, що розпочалося в Європі в XIV ст. і призвело до погіршення умов життя значної частини населення регіону.

2020-01-01T00:00:00Z Рудич, Т.О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187395 2022-12-24T23:25:31Z 2020-01-01T00:00:00Z

Формування антропологічного складу населення України козацької доби. Степові впливи Рудич, Т.О. У статті на антропологічному матеріалі розглядається питання можливої участі вихідців з кочових груп у формуванні антропологічного складу населення України доби пізнього середньовіччя.; The anthropological type of Ukrainians of Cossack Era was formed on the Old Rus anthropological substrate. They were mostly descendants of the inhabitants of former lands of Drevlyani, Volynyani, Tivertsy and partly Galichani. They were characterized by a combination of a broad face with a dolichocranial or mesocranial skull. People from non-Slavic groups, including ones from the steppe zone, also took part in the formation of the anthropological composition of the late medieval population of Ukraine. Mostly it was a population that was genetically related to the groups that had ancient roots in the Turkic-speaking world. It was characterized by a Zlivkin morphological complex (brachycranium, a relatively broad face that had a weakened horizontal profile at the top). The type is Caucasian, it was widespread in large areas occupied by the Saltovo-Mayatska culture. It was characteristic for the population of Khazaria, the medieval cities of Crimea, the plains of the North Caucasus, the southern Bulgarians. For the population of Volga Bulgaria, the appearance of this morphological complex is associated with the movement of the early Bulgarians genetically related to the Sarmatians. The type continued to dominate in some areas during the Golden Horde and after the Golden Horde Age. Its presence is recorded in the south of Ukraine and in Moldova. The infiltration of the descendants of this population into the Slavic environment of Ukraine took place in different ways. The source territories for it could be the Lower Dnieper and the Prut-Dniester interfluve. The time of infiltration is most likely the second half of the 13th— 15th centuries. Single skulls which are characterized by a tall face with a sharp horizontal profile and can be associated with people from the North Caucasus are recorded in the late medieval cemeteries of Ukraine. Skulls with clearly defined Mongoloid features practically are not found in the late medieval Christian cemeteries of Ukraine. Groups of nomads with these features (from Cumans to Nogai Tartars) are anthropologically differ as far as possible from the population of Cossack Era Ukraine, which was buried in Christian cemeteries.

2020-01-01T00:00:00Z Lillie, M.C. Budd, C.E. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187394 2022-12-24T23:25:52Z 2020-01-01T00:00:00Z

Diet Isotope Analysis and Related Studies in Prehistoric Ukraine: Fact, Fiction and Fantasy Lillie, M.C.; Budd, C.E. This paper outlines the results of twenty-eight years of collaborations between the authors and colleagues in Kiev, initiated when the first author began PhD research at Sheffield University under the supervision of the late Professor Marek Zvelebil in 1992. From the outset of this doctoral research Professor Dmitri Telegin, to whom this paper is dedicated, and Dr. Inna Potekhina, were fundamental not only to the success of the original research programme, but in terms of the considerable generosity, insight and friendship that was extended to the lead author as he navigated his way through the earlier Holocene parts of Ukrainian prehistory. The current study is as much a result of the work of the current authors as it is of collaboration and collegiality of these colleagues. The topics considered throughout this paper focus around the key observations and themes that have been developed since the research began. It also aims to highlight those areas where inconsistencies occur, and where clarification is deemed warranted due to the activities of researchers who have failed to fully appreciate the nuances of Ukrainian prehistory and multi-disciplinary research agendas. It is apparent that, in light of a recent «gold rush» to claim ownership of the materials available in Ukraine, at prehistoric sites of all periods, there is clearly a need for a considered and careful approach to the data generated from dietary isotope and related studies. Furthermore, our research since the early 1990s has shown that misidentification of fragmentary or isolated bone in both primary and secondary contexts can lead to erroneous interpretations and occasional «flights of fancy». This paper will outline a number of the issues identified, and also explore issues around data use and representation in an attempt to offer some balance to discussions of prehistoric diet and chronology in Ukraine.; Автори розглядають результати вивчення скелетного матеріалу періоду від епіпалеоліту та енеоліту та наводять деякі спостереження щодо ефективності досліджень, проведених різними вченими. Перш за все, автори узагальнюють результати досліджень, які проводились М. Ліллі з колегами з початку 1990-х рр., та проводять огляд нових результатів (рис. 1—3), які підтверджують той факт, що риба залишалася важливим продуктом харчування протягом названих періодів. Отримані дані також підкреслюють той факт, що в епоху енеоліту різні культурні групи дотримувалися різних харчових стратегій. Це, очевидно, визначається західними впливами та інтеграцією землеробства і скотарства (трипільська фермерська група з печери Вертеба), та традиціями мисливців-рибалок-збирачів з Ігрені VIII та Молюхового Бугра у Подніпров’ї. Цікаво, що хронологічна відмінність між цими двома пам’ятками супроводжується і харчовою мінливістю. На старшій пам’ятці Ігрень VIII отримані ізотопні дані про відносно високу залежність від прісноводних ресурсів у період 4300—4000 cal BC, тоді як на пізнішій пам’ятці Молюхів Бугор, дані свідчать про зменшення залежності від прісноводних ресурсів протягом 3950—3700 cal BC. Ці результати супроводжуються доказами використання більш широкого спектру природних ресурсів у регіоні Дніпровських порогів та навколо нього. Показано також, що на радіовуглецеві дати на пам’ятках у басейні Дніпра впливає прісноводний резервуарний ефект. Цього не спостерігається на матеріалах з печери Вертеба, оскільки ефект прісноводного резервуару не пов’язаний з дієтичними ланцюгами, які залежать від наземних ресурсів. Отримані авторами результати датування (рис. 4— 6), дослідження мобільності та дієтних ізотопів обговорюються у контексті результатів інших дослідників. Висловлюється припущення, що діяльність різних дослідницьких груп у печері Вертеба породжує низку проблем, що викликає необхідність продуманішого підходу до даних, представлених іншими групами. Можна стверджувати, що незважаючи на спільну тематику і близькі програми, окремим дослідницьким групам бракує детальних знань та співпраці. Стаття завершується закликом до цілеспрямованого мультидисциплінарного аналізу при дослідженні всіх могильників з метою подальшого вдосконалення нашого розуміння соціально-економічних та суспільних подій протягом раннього та середнього голоцену на території України.

2020-01-01T00:00:00Z