http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184151 2026-05-03T09:27:39Z 2026-05-03T09:27:39Z Малаш, О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184888 2022-07-28T22:26:03Z 2020-01-01T00:00:00Z

Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник Малаш, О. Рецензія на книгу: Колесник В. Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : Словник. Одеса : Астропринт, 2019. 684 с. : іл. Багатотомне видання «Болгарські говірки України» започаткували 1998 р. одеські мовознавці, дослідники болгарської діаспори в Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Тарутинському, Саратському та інших районах Одеської області - саме там проживає найбільша кількість нащадків болгар-переселенців, що розмовляють рідною мовою. Авторка цієї книжки, доктор філологічних наук В. Колесник опублікувала результати своїх лінгвістично-краєзнавчих експедицій і в попередніх томах - «Говірка болгар с. Кирнички, Бессарабія» (у співавторстві з З. Барболовою, 1998) та «Говірка с. Криничного (Чушмелій), Бессарабія» (2008). Рецензована праця присвячена мові болгар, що живуть у с. Городнє (Чийшія) Болградського району - це восьмий том із запланованих двадцяти. «Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія» двомовна - українсько-болгарська, до неї вміщено також розлогу анотацію англійською мовою. Теоретичні засади дослідження викладено українською, практичну частину написано болгарською, а точніше - унікальною переселенською говіркою, що здобула в болгарській лінгвістиці назву чийшійської, з фаховими коментарями літературною мовою.

2020-01-01T00:00:00Z Даниленко, Л. Дядечко, Л.П. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184887 2022-07-28T22:26:09Z 2020-01-01T00:00:00Z

Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках : В 2 т. Даниленко, Л.; Дядечко, Л.П. Рецензія на книгу: Лепта библейской мудрости: русско-славянский словарь библейских крылатых выражений и афоризмов с соответствиями в германских, романских, армянском и грузинском языках / под общ. ред. Е. Е. Ива­нова, В. М. Мокиенко, Д. Балаковой, Х. Вальтера. Могилев : Могилев. гос. ун-т имени А. А. Кулешова, 2019. Т. 1 : А–О. 288 с.; Т. 2 : П–Я. 308 с. Рецензована праця на сьогодні не має аналогів у світовій лексикографії. Це перекладний словник біблійних крилатих висловів та афоризмів дев’ятнадцятьма мовами, над яким працювало 20 учених з 15 європейських країн. Роботу великого міжнародного колективу лексикографів очолив визнаний фахівець у галузі слов’янської фразеології, пареміології й ептології проф. В. М. Мокієнко, автор російськомовної частини, що становить 130 одиниць біблійного походження. Слов’янські еквіваленти до них зібрали: Є. Є. Іванов (Білорусь), Н. Прасолова-Милчовска (Македонія) Е. Коморовська (Польща), Д. Дракулич-Прийма (Сербія), Д. Балакова (Словаччина), Е. Кржишнік (Словенія), Н. Райнохова та Я. Шинделаржова (Чехія), Н. Ф. Венжинович (Україна), Ж. Фінк-Арсовськи (Хорватія). Англійські відповідники добирала М. С. Гутовська, вірменські — А. Саркісян, іспанські — М. Руіс-Соррил’я, італійські — А. Морпурго, німецькі — Х. Вальтер, французькі — О. С. Макарова, шведські — О. С. Альошин, грузинські — З. К. Адамія і протоієрей М. Чабашвілі. Серед згаданих авторів немає випадкових людей: більшість із них давно й плідно досліджує проблеми фразеології, її етимологічні й функціональні аспекти. Так, В. М. Мокієнко є одним із співавторів тлумачного словника бібліїзмів російської мови, Х. Вальтер — німецько-чеського словника, а разом учені видали німецько-російський словник біблійних фразеологізмів; А. Саркісян є укладачем російсько-вірменського словника крилатих слів зі Святого Письма; З. К. Адамія активно досліджує біблійні сталі звороти в грузинській та інших мовах, Н. Ф. Венжи­нович — в українській; Є. Є. Іванов є відомим білоруським ептографом.

2020-01-01T00:00:00Z Куранова, С.І. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184886 2022-07-28T22:26:07Z 2020-01-01T00:00:00Z

Семантична координата моделювання дискурс-портрета мовної особистості Куранова, С.І. Стаття присвячена проблемі моделювання дискурс-портрета мовної особистості, зокрема його семантичної координати. Дослідження мовної особистості є актуальним напрямом сучасних лінгвістичних студій. Мовна особистість є складною багаторівневою функціональною системою, що містить рівень володіння мовою, володіння засобами мовленнєвої взаємодії та знання світу. Це сукупність особливостей вербальної поведінки людини, що використовує мову як засіб спілкування. Наукові розвідки такого роду виконуються в межах структурного підходу, що передбачає вивчення дискурсу як зв’язної послідовності речень, тобто увагу зосереджено на способах формування смислових зв’язків у межах одного дискурсу або між різними дискурсами. На кожному рівні дослідження дискурсу застосовують відповідні одиниці аналізу. Головною одиницею вивчення семантики дискурсу є пропозиція — семантична структура, яка відбиває когнітивний зміст висловлення. Дискурсивна семантика вивчає внутрішню структуру пропозицій, відношення між ними в дискурсі та способи вираження дискурсивного значення в цілому. Cемантичний аналіз дискурсу застосовують у тому числі і для моделювання дискурс-портрета мовної особистості. Дані про розвиток дискурсу за семантичною координатою можна отримати шляхом дослідження відповідних семантико-рольових конфігурацій та їх послідовностей, а також семантичних міжпропозитивних відношень. Визначення типових для мовної особистості семантико-рольових решіток дозволяє окреслити «семантичний задум» автора та глибинну структуру текстової моделі. Внутрішньопропозитивні параметри семантичної координати дискурсу мовної особистості дають змогу окреслити пріоритетні для її дискурс-портрета когнітивні складники та типові способи їх вираження. На прикладі публіцистичних творів О. Забужко та Ю. Андруховича розглянуто особливості семантико-рольової організації публіцистичних текстів. Отримано нові дані стосовно функціонування семантичного складника персональних дискурсів.; The article is dedicated to the problem of modelling of the discourse portrait of language personality, namely its semantic coordinate. Studies of language personality are actual trend of contemporary linguistics. Language personality is a complex multilevel functional system which includes the level of language competence, the ability to use the means of language interaction and knowledge of the world. This is a sum of verbal conduct of a person who uses the language as means of communication. Scientific studies of such a type are executed within the boundaries of structural approach that presupposes of the research of discourse as coherent sequence of sentences that is such studies are concentrated on the ways of forming sense connections within on discourse or between different discourses. Corresponding units of analysis are applied on each level of studies of the discourse. The main unit of the research of discourse semantics is proposition — semantic structure which reflects the cognitive contents of the utterance. Discourse semantics studies the inner structure of propositions, relations between them in discourse and the ways of expression of discourse meaning in general. Semantic analysis of discourse is also used for modelling of the language personality discourse portrait. Data about development of the discourse according to the semantic coordinate can be received with the help of research of role semantic configurations, their sequences, and semantic relations between propositions. Singling out and describing role semantic configurations typical for language personality give possibility to define semantic plan of the author and corresponding deep structure of the text model. Inner propositional parameters of semantic coordinate of the discourse of language personality disclose central cognitive components for its discourse portrait and the typical ways of expression of those components. In this article the peculiarities of the role semantic organization of the texts of O. Zabuzhko and Y. Andruchovych are singled out. New data concerning the functioning of semantic component of personal discourses is obtained.

2020-01-01T00:00:00Z Томіленко, Л.М. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184885 2022-07-28T22:26:04Z 2020-01-01T00:00:00Z

Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу Томіленко, Л.М. У статті розглянуто українську галузеву лексику, зафіксовану в академічному «Російсько-українському словнику» (1924–1933 років) за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. За допомогою спеціального інструментарію, створеного на основі словника, підраховано й подано приблизну її кількість. Загалом маркованої лексики налічується понад п’ять відсотків (від усіх слів української частини). З’ясовано, що досліджуване лексикографічне джерело містить найбільше біологічних одиниць (зокрема ботанічної і зоологічної номенклатури), чимало подано медичної, хімічної, технічної, математичної, юридичної, фізичної, військової, геологічної тощо лексики. У запропонованій розвідці простежено основні граматичні, словотвірні, стилістичні та інші особливості галузевих лексем у порівнянні із сучасними відповідниками. Проведене дослідження демонструє цілісну картину розвитку різних галузей знання в Україні в першій половині ХХ століття та формування їхнього термінологічного апарату. Значна частина розглянутої лексики ввійшла до реєстрів пізніших і новітніх загальномовних та термінологічних словників, довідників тощо і є надбанням сучасної науки. Однак у «Російсько-українському словнику» (1924–1933 рр.) міститься й чимало невідомих, рідковживаних, застарілих і т. ін. одиниць. Найбільше відмінних лексем виявлено у складі технічної галузі та юриспруденції, менше — в інших терміносистемах. Прикметно також, що для більшості царин, зафіксованих у розглянутому лексикографічному джерелі, поширеним явищем є синонімія. У деяких словникових статтях подано цілу низку різноманітних еквівалентів, зокрема й діалектних, застарілих, просторічних тощо. На великому фактичному матеріалі продемонстровано процес розвитку української галузевої лексики, сталість та змінність її елементів упродовж століття.; The Ukrainian industrial language which was previously recorded in the ‟Russian- Ukrainian Dictionary” (1924–1933) edited by A. Krymskyi and S. Yefremov is dealt with in this specific article. With the help of the specially designed vocabulary-based tool the approximate number of such words has been estimated, which is over five percent from all the words of Ukrainian origin. It was found that the researched source of lexicography contained a large number of biological (including botanical and zoological nomenclature), medical, chemical, technical, mathematical, juridical, physical, military and geological vocabulary units. During the investigation process, the correlation of basic grammatical, word-forming, stylistic and other features of industry lexemes structure was well established. In addition, the comparative analysis with modern correspondences was implemented. The conducted research highlighted a holistic picture of the development of different fields of knowledge in Ukraine in the early twentieth century as well as the formation of the terminological apparatus. The largest part of the abovementioned vocabulary was included in the databases of the latest linguistic and terminological dictionaries and consequently, became the property of contemporary science. However, the Russian- Ukrainian Dictionary of the years 1924–1933 also contained quite a number of extremely rare, unreported till now and outdated units. The most distinguished lexemes were found in technical and juridical fields of science. According to the research, the conception of synonymy can be discerned as the hallmark of the majority of recorded units of this lexicographic source. Some articles on vocabulary science provided a number of different equivalents that included a usage of dialects and obsoletes. The great factual material gathered in this research work demonstrated and evidenced the process of development of Ukrainian industrial vocabulary as well as the consistency and, in contrary, the variability of some of its elements over the centuries.

2020-01-01T00:00:00Z