<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Мовознавство, 2018</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183762" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183762</id>
<updated>2026-04-12T10:01:19Z</updated>
<dc:date>2026-04-12T10:01:19Z</dc:date>
<entry>
<title>Зміст журналу «Мовознавство» за 2018 рік</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184386" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184386</id>
<updated>2022-05-28T22:26:44Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Зміст журналу «Мовознавство» за 2018 рік
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Любомир Омелянович Белей</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184385" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184385</id>
<updated>2022-05-28T22:26:42Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Любомир Омелянович Белей
12 травня 2018 року помер Любомир Омелянович Белей, мовознавець, педагог і громадський діяч, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету, засновник і директор науково-дослідного Інституту україністики ім. Михайла Мольнара, відомий широкому колу українських і зарубіжних учених.&#13;
&#13;
Любомир Белей народився 18 березня 1962 р. в селищі Войнилів Івано-Франківської області. У 1983 р. він закінчив українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету та вступив до аспірантури за спеціальністю «загальне мовознавство». У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови», а в 1997 р. ― докторську дисертацію «Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII–XX ст.». З 1986 по 2000 рр. Л. О. Белей працював викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри загального і слов’янсько­го мовознавства, з 2000 р. — професором кафедри української мови Ужгородського національного університету, у 2005–2007 рр. — проректором з навчально-виховної роботи УжНУ.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Хроніка</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184384" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184384</id>
<updated>2022-05-28T22:26:41Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Хроніка
20–27 серпня 2018 р. в столиці Сербії Белграді відбувся XVІ Міжнародний з’їзд славістів, який за кількістю учасників перевершив попередні з’їзди: майже тисяча науковців приїхала з 43 країн світу — Австралії, Австрії, Англії, Білорусі, Естонії, Італії, Литви, Македонії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Чехії та багатьох інших. У складі делегації України були вчені Національної академії наук та національних університетів України з Києва, Львова, Чернівців, Черкас — академік НАНУ О. С. Онищенко, члени-кореспонденти НАНУ А. П. Загнітко, О. О. Тараненко, Л. І. Шевченко, проф. В. П. Пономаренко, доц. В. І. Ярмак, доц. Л. І. Даниленко та ін. Усього на славістичному форумі Україну представляли 30 науковців.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184383" rel="alternate"/>
<author>
<name>Коваль, Л.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184383</id>
<updated>2022-05-29T22:26:39Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти
Коваль, Л.
Рецензія на книгу: Войцехівська Н.К. Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти. К. : Видавн. дім Дмитра Бураго, 2018. — 404 с. У сучасному українському науковому дискурсі мова нерідко постає об’єктом комплексних міждисциплінарних студій, підґрунтя яких формують не лише філологічні, а й енциклопедичні знання. Здобутки сучасної лінгвістичної когнітології, аксіології, соціо- та прагмалінгвістики, лінгвокультурології, лінгвоконфліктології, теорії мовної комунікації, дискурс-аналізу уможливлюють новий, екстралінгвальний, підхід до потрактування мовних явищ, коли поняттєві образи в мовній свідомості кваліфікують невіддільно від психологічних, соціальних, культурологічних тощо феноменів. Саме в такому річищі виконано й монографію Н. К. Войцехівської, у якій запропоновано цілісну концепцію конфлікту як когнітивного та лінгвокультурного явища, вербально оформленого згідно з нормами українськомовного дискурсу.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
