http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183687 2026-04-16T10:15:05Z 2026-04-16T10:15:05Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184202 2022-05-09T22:26:33Z 2016-01-01T00:00:00Z

Хроніка Цього року виповнилося століття від дня народження видатного польського мовознавця-славіста, етимолога й історика польської мови проф. Францішка Славського. З нагоди цієї ювілейної дати у Кракові, де довгі роки жив і працював учений, 25-27 травня відбулася міжнародна конференція «Symposium etymologicum. Шляхами етимологічної думки», що зібрала понад сімдесят учасників. Організаторами виступили Інститут слов’янської філології Ягеллонського університету, Інститут славістики Польської академії наук та Славістична фундація. Конференція, яка проходила в історичному будинку Колегіум Маюс Ягеллонського університету, розпочалася з пленарного засідання, де своїми спогадами про професора Славського поділилися В. Борись, Л. Димитрова-Тодорова (Софія), Т. О. Черниш (Київ) і А. Фаловський, а Л. Беднарчук виголосив промову «Дискусійні питання слов’янської етимології». У подальшому робота конференції відбувалася у двох секціях.

2016-01-01T00:00:00Z Нечитайло, І. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184201 2022-05-09T22:26:32Z 2016-01-01T00:00:00Z

Макаров В. І. Формирование восточнославянской диалектологии как историко-лингвистической дисциплины во II половине XVIII—I половине XX вв. Нечитайло, І. Рецензія на книгу: Макаров В. И. Формирование восточнославянской диалектологии как историко-лингвистической дисциплины во II половине XVIII—I половине XX вв. Брянск : Брян. гос. ун-т, 2015.— 391 с. Значні досягнення слов’янської діалектології, що на початку XX ст. завершилися ідеєю лінгвогеографічного вивчення слов’янських мов у синхронії та діахронії, зумовлені розвитком порівняльно-історичної мовознавчої думки і мають довгу передісторію. Саме тепер постала необхідність осмислення історичних змін у мовах східних слов’ян, що відбувалися протягом століть, і того, які чинники стали визначальними в народженні провідних ідей лінгвістичної україністики, русистики й білорусистики. Високий рівень розвитку сучасної етимології й лінгвогеографії дозволяє поглянути на ці проблеми з нових, об’єктивніших позицій.

2016-01-01T00:00:00Z Ґрещук, В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184200 2022-05-09T22:26:28Z 2016-01-01T00:00:00Z

Кононенко І. Українська та польська мови: контрастивне дослідження Ґрещук, В. Рецензія на книгу: Кононенко І. Українська та польська мови: контрастивне дослідження / Jçzyk ukramski і polski: studium kontrastywne. Warszawa : Wydawnictwa Uniw. Warszawskiego, 2012.— 808 c. Утвердження європейських пріоритетів України мало наслідком активізацію зіставно-типологічних і порівняльно-історичних студій, у яких українська мова вивчається на тлі споріднених і неспоріднених мов. У цьому сенсі привертають увагу різнопланові дослідження української мови в її зв’язках з польською як мовою, яка має спільне слов’янське походження, характеризується контактами з українською мовою, зумовленими довготривалими історико-культурними зв’язками. Чимало зусиль задля поглибленого вивчення українсько-польської й польсько-української міжмовної взаємодії приклала Ірина Кононенко (кафедра україністики Варшавського університету).

2016-01-01T00:00:00Z Наєнко, Г. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184199 2022-05-09T22:26:31Z 2016-01-01T00:00:00Z

Селігей П. О. Світло і тіні наукового стилю Наєнко, Г. Рецензія на книгу: Селігей П. О. Світло і тіні наукового стилю. К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016.— 627 с. Нині, коли людство зневірилося у всесильності науки й перестало пов’язувати свої надії на майбутнє безпосередньо зі здобуванням наукових знань, коли пересічна особа знає більше про безсилля науки, ніж про її успіхи, поява праці П. Селігея видається дуже доречною. Його монографія «Світло і тіні наукового стилю» присвячена мові сучасних українських наукових текстів різного змісту й призначення, зокрема й стилістично недоброякісних, і особливо — феномену наукового жаргону. Обравши за об’єкт дослідження науковий стиль сучасної української мови, автор запропонував текст, створений на засадах узагальнених приписів стилістичної довершеності: книга виразно зорієнтована як на фахівця-лінгвіста, так і на читачів, яких цікавить наука, стилістика, наукова мова загалом.

2016-01-01T00:00:00Z