<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Мовознавство, 2016, № 3</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183685" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183685</id>
<updated>2026-04-15T15:39:26Z</updated>
<dc:date>2026-04-15T15:39:26Z</dc:date>
<entry>
<title>Іван Андрійович Стоянов</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184120" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184120</id>
<updated>2022-05-06T22:27:49Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Іван Андрійович Стоянов
30 січня 2016 року відійшов у вічність Іван Андрійович Стоянов — відомий український славіст, учений, педагог.&#13;
І. А. Стоянов народився 28 грудня 1935 р.в селі Банівка Болградського району Одеської області у родині нащадків болгарських переселенців. Після закінчення сільської семирічки та середньої школи у районному центрі працював у місцевій газеті. Згодом був призваний на строкову службу до лав Радянської армії. 1958 р. вступив на філологічний факультет Ленінградського (тепер Санкт-Петербурзького) університету, спеціальність «болгарська мова та література, російська мова та література». Закінчивши університет, вступив до аспірантури Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України (1963-1966). Кандидатську дисертацію «Семантична структура та етимологічний склад дієслів розумової діяльності», підготовану під керівництвом акад. О. С. Мельничука, І. А. Стоянов захистив 1970 р. Після закінчення аспірантури влився до колективу відділу загального та слов’янського мовознавства, який працював над «Етимологічним словником української мови».
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Півторак Г. Історико-лінгвістична славістика: Вибрані праці</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184119" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тараненко, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184119</id>
<updated>2022-05-06T22:27:48Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Півторак Г. Історико-лінгвістична славістика: Вибрані праці
Тараненко, О.
Рецензія на книгу:  Півторак Г. Історико-лінгвістична славістика: Вибрані праці : До 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності К.: Наук, думка, 2015.— 512 с. До ювілею академіка Національної академії наук України Григорія Петровича Півторака — мовознавця, широко відомого в славістичному світі дослідженнями з історії, етимології та діалектології слов’янських і насамперед східнослов’янських мов, із сучасних проблем української та білоруської мов, — академічне видавництво «Наукова думка» видало том його вибраних праць Усього наукового доробку вченого цей том, звичайно, не міг умістити, але про діапазон наукових інтересів дослідника, про глибину опрацювання ним досліджуваної проблематики й, нарешті, про нього самого як неординарну творчу особистість він, безперечно, дає досить повне уявлення.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Фразеологічні одиниці як засоби мовної експресивізації в текстах сучасних польських ЗМІ</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184118" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ідзьо, М.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184118</id>
<updated>2022-05-08T22:26:18Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Фразеологічні одиниці як засоби мовної експресивізації в текстах сучасних польських ЗМІ
Ідзьо, М.В.
У статті аналізується експресивне функціонування фразеологізмів у текстах сучасних польських ЗМІ, пояснюються на основі наукової літератури терміни, пов’язані з мовною експресивізацією загалом та експресивними можливостями фразеологізмів зокрема. Здійснено спробу опису різних способів експресивного вживання фразеологізмів на основі прикладів, зафіксованих у текстах ЗМІ 2001-2015 років.; The paper deals with the expressive functioning of phraseological units in current media. Based on a survey of the existing literature, it explains main terms connected to the expressivity and the process of idioms linguistic expressivization in particular. The author makes an attempt to analyze the different ways of idioms expressive using in the media, based on examples excerpted from the media between 2001 and 2015.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Тюркізми в англійській та інших індоєвропейських мовах</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184117" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дочу, А.Р.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184117</id>
<updated>2022-05-06T22:27:55Z</updated>
<published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Тюркізми в англійській та інших індоєвропейських мовах
Дочу, А.Р.
У статті здійснено спробу дослідити тюркізми в германських і балтійських мовах, а саме в англійській, німецькій і литовській. Встановлено, що вплив тюркізмів на аналізовані мови є певною мірою ідентичним, що пояснюється екзотичним характером запозиченої лексики.; An attempt to investigate Turkisms in Germanic and Baltic languages is made, namely with the reference to the English, German and Lithuanian. It is found out that the influence of Turkisms on the analyzed languages is identical in a certain sense and this is explained with the exotic character of the borrowed lexis.
</summary>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
