<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Мовознавство, 2012, № 6</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183239" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183239</id>
<updated>2026-04-14T15:55:33Z</updated>
<dc:date>2026-04-14T15:55:33Z</dc:date>
<entry>
<title>Зміст журналу «Мовознавство» за 2012 рік</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183725" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183725</id>
<updated>2022-04-11T22:34:24Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Зміст журналу «Мовознавство» за 2012 рік
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Хроніка</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183724" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183724</id>
<updated>2022-04-11T22:34:33Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Хроніка
10-15 вересня 2012 р. у Феодосії відбулася Міжнародна конференція «Північне Надчор- номор’я: до витоків слов’янської культури». Це вже сьомі читання, присвячені пам’яті видатного філолога-славіста Олега Миколайовича Трубачова, що проходять під гаслом «Від покоління до покоління — у вивченні Надчор- номор’я та Криму». Конференція відбувається раз на два роки почергово в Росії (Москва) та в Україні (АР Крим). Цього разу Трубачовські читання вперше приймала Феодосія.&#13;
&#13;
Ідея читань, присвячених Північно-Надчорноморському регіону, народилась у О. М. Трубачова після презентацій 1999 р. в Криму його книжки «Indoarica в Північному Надчорномор’ї». За задумом ученого, у цьому науковому заході повинні брати участь представники різних гуманітарних і природничих наук. Лише такий комплексний підхід сприятиме якнайглибшому й усебічному вивченню мовної та культурної спадщини Надчорномор’я.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Русско-украинский словарь : В 4 т.</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183723" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шевченко, Л.</name>
</author>
<author>
<name>Стишов, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183723</id>
<updated>2022-04-11T22:34:30Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Русско-украинский словарь : В 4 т.
Шевченко, Л.; Стишов, О.
Рецензія на книгу: Російсько-український словник : В 4 т. / Голова редакційної колегії П. Ю. Гриценко&#13;
К. : Знання, 2011,— Т. 1. A-Й,— XXXYIII, 992 с. Вийшов друком перший том Російсько-українського словника у чотирьох томах. Як сказано в його передмові, це «фундаментальна багаторічна праця колективу лексикографів різних поколінь Інституту української мови Національної академії наук України» і, як можна зрозуміти, відкриває нову серію «Академічні словники». Проаналізуємо на прикладі першого тому, що є фундаментального у зазначеній лексикографічній праці і чи взагалі вона відповідає вимогам, які ставляться до академічних словників.&#13;
&#13;
Перше питання, яке виникає при розгляді будь-якого словника, це принципи добору його реєстру. У випадку рецензованого словника, здається, важко взагалі говорити про якісь принципи. Коли ми звернулися до реєстру, то склалося враження, що автори випадково беруть перші-ліпші слова, які потрапили під їхню руку. Серед таких є чимало слів, що надзвичайно рідко зустрічаються, а то й зовсім відсутні в російській та українській мовах.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Сорабістична спадщина професора Костянтина Трофимовича</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183722" rel="alternate"/>
<author>
<name>Васильєва, Л.П.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183722</id>
<updated>2022-04-12T22:33:39Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сорабістична спадщина професора Костянтина Трофимовича
Васильєва, Л.П.
У статті йдеться про наукову спадщину К. К. Трофимовича. На матеріалі друкованих видань, опублікованих після смерті вченого-сорабіста, проаналізовано головні напрями його досліджень з верхньолужицької мови.; The article deals with the creative works of Kostantyn Trofymovych. Judging from the works published after the death of the Sorabic scholar, the author of the article has analysed the main directives of the scholar’s research of the High-Sorabic language.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
