http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182774 2026-04-12T14:21:28Z 2026-04-12T14:21:28Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182991 2022-01-27T23:26:29Z 2007-01-01T00:00:00Z

Хроніка З 30 травня по 2 червня 2007 р. у Гамбурзькому університеті (Німеччина) пройшов VI Міжнародний симпозіум з білінгвізму. Починаючи з 1997 р. цей представницький форум відбувається кожні два роки в університетах різних країн (Великої Британії, СІЛА, Канади та ін.). Цього року в Гамбурзі він зібрав понад 600 дослідників з усіх частин світу — лінгвістів, педагогів, соціологів, психологів, нейрофізіологів та представників інших дисциплін, які протягом чотирьох днів активно і всебічно обговорювали найрізноманітніші та найскладніші проблеми, пов’язані з дво- та багатомовністю. На форум завітали не лише академічні дослідники, а й представники соціальної сфери (освіти та охорони здоров’я) і навіть політичні радники, оскільки вирішення мовних питань і володіння мовами в сучасному світі безпосередньо пов’язане з соціально-політичним, економічним та розумовим благополуччям людей.

2007-01-01T00:00:00Z Архангельська, A. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182990 2022-01-27T23:26:28Z 2007-01-01T00:00:00Z

Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi Архангельська, A. Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики.

2007-01-01T00:00:00Z Селіванова, О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182989 2022-01-27T23:26:27Z 2007-01-01T00:00:00Z

Терехова С. I. Система орієнтаційних координат у мові і мовленні Селіванова, О. Рецензія на книгу: Терехова С. I. Система орієнтаційних координат у мові і мовленні (на матеріалі української, російської та англійської мов) К. : Вид. центр КНЛУ, 2007,— 400 с.

2007-01-01T00:00:00Z Глущенко, В. Орел, А. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182988 2022-01-27T23:26:32Z 2007-01-01T00:00:00Z

Журавлёв В. К. Теория группофонем : Развитие группового сингармонизма в праславянском языке Глущенко, В.; Орел, А. Рецензія на книгу: Журавлёв В. К. Теория группофонем : Развитие группового сингармонизма в праславянском языке. / Предисл. Ю. Я. Бурмистровича М. : Изд-во ЛКИ, 2007.— 128 с. Володимира Костянтиновича Журавльова (народився 1922 р.) можна без перебільшення назвати одним з найвідоміших славістів і фонологів XX ст. Він не тільки вивчав історію фонологічних систем слов’янських мов (із залученням багатого іншомовного матеріалу), а й розробляв загальну теорію діахронічної (історичної) фонології. В. К. Журавльов досяг надзвичайно цінних наукових результатів. Докладно проаналізувавши лінгвістичну спадщину славістів Росії та інших країн (П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова, І. О. Бодуена де Куртене, Р. Якобсона, Н. ван Вейка, Е. Петровича та ін.), В. К. Журавльов висунув низку ідей, які можна сміливо назвати лінгвістичними відкриттями.

2007-01-01T00:00:00Z