<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Економічний вісник Донбасу, 2021, № 1 (63)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179765" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179765</id>
<updated>2026-04-13T11:32:40Z</updated>
<dc:date>2026-04-13T11:32:40Z</dc:date>
<entry>
<title>Проблеми утилізації доменних шлаків у контексті переходу до циркулярної економіки</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179823" rel="alternate"/>
<author>
<name>Лепа, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Прогнімак, О.Д.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179823</id>
<updated>2021-06-12T22:26:19Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Проблеми утилізації доменних шлаків у контексті переходу до циркулярної економіки
Лепа, В.В.; Прогнімак, О.Д.
В Україні проблема накопичення відходів металургійної галузі, зокрема відвальних доменних шлаків, має економічну і екологічну складові. Тому до головних проблем, передусім, віднесено відсутність серед пріоритетів економічної політики України критерію екологізації промислової сфери. У статті розглянута ситуація, яка склалася у шлаковому господарстві України, узагальнено існуючий досвід використання металургійних шлаків як техногенної сировини. Проблеми впровадження циркулярної економіки на території інтенсивного розвитку металургійної промисловості розглядаються передусім у контексті створення гнучкої інфраструктури переробки металургійних відходів, адже проблема відходів знаходиться у центрі уваги усієї циркулярної економіки. Але таку інфраструктуру неможливо створити, не подолав технологічних, економічних, інституціональних проблем утилізації доменних шлаків в Україні, які перешкоджають створенню галузі шлакопереробки на принципах циркулярної економіки. &#13;
На засадах оцінки макроекономічних та екологічних ефектів від впровадження елементів циркулярної економіки у вітчизняній металургійній промисловості доведено ресурсну цінність доменних шлаків, як техногенної сировини для будівельної галузі, зокрема цементної промисловості, а також дорожнього будівництва та інших напрямів використання.&#13;
Наведено шляхи вирішення економічних та інституціональних проблем шлакопереробки на макро-, мезо- і мікроекономічному рівнях, надано пропозиції щодо удосконалення правової бази розвитку циркулярної економіки, участі держави, органів місцевої влади та бізнесу у створенні вітчизняної індустрії з переробки доменного шлаку.; В Украине проблема накопления отходов металлургической отрасли, в частности, отвальных доменных шлаков, имеет экономическую и экологическую составляющие. Поэтому к главным проблемам, прежде всего, относится отсутствие среди приоритетов экономической политики Украины критерия экологизации промышленной сферы. В статье рассмотрена ситуация, сложившаяся в шлаковом хозяйстве Украины, обобщен существующий опыт использования металлургических шлаков в качестве техногенного сырья. Проблемы внедрения циркулярной экономики на территории интенсивного развития металлургической промышленности рассматриваются прежде всего в контексте создания гибкой инфраструктуры переработки металлургических отходов, ведь проблема отходов находится в центре внимания всей циркулярной экономики. Но такую инфраструктуру невозможно создать, не преодолев технологических, экономических, институциональных проблем утилизации доменных шлаков в Украине, которые препятствуют созданию отрасли шлакопереработки на принципах циркулярной экономики.&#13;
На основе оценки макроэкономических и экологических эффектов от внедрения элементов циркулярной экономики в отечественной металлургической промышленности доказана ресурсная ценность доменных шлаков, как техногенного сырья для строительной отрасли, в частности цементной промышленности, а также дорожного строительства и других направлений использования.&#13;
Приведены пути решения экономических и институциональных проблем шлакопереработки на макро-, мезо- и микроэкономическом уровнях, даны предложения по совершенствованию правовой базы развития циркулярной экономики, участия государства, органов местной власти и бизнеса в создании отечественной индустрии по переработке доменного шлака.; The problem of the accumulation of waste from the metallurgical industry in Ukraine, in particular, blast furnace slag, has an economic and environmental component. Therefore, the main problems, first of all, include the absence of a criterion for the greening of the industrial sector among the priorities of Ukraine's economic policy. The article examines the situation in the slag industry of Ukraine, summarizes the existing experience of using metallurgical slags as technogenic raw materials. The problems of introducing a circular economy in the territory of intensive development of the metallurgical industry are considered primarily in the context of creating a flexible infrastructure for processing metallurgical waste, because the problem of waste is at the center of attention of the entire circular economy. But such an infrastructure cannot be created without overcoming the technological, economic, and institutional problems of utilizing blast-furnace slags in Ukraine, which hinder the creation of a slag processing industry on the principles of a circular economy.&#13;
Based on the assessment of macroeconomic and environmental effects from the introduction of elements of a circular economy in the domestic metallurgical industry, the resource value of blast furnace slags as a technogenic raw material for the construction industry, in particular the cement industry, as well as road construction and other areas of use, has been proved.&#13;
The ways of solving the economic and institutional problems of slag processing at the macro-, meso- and microeconomic levels are given, proposals are made to improve the legal framework for the development of the circular economy, the participation of the state, local authorities and business in the creation of a domestic industry for the processing of blast-furnace slag.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Титульні сторінки та зміст</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179822" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179822</id>
<updated>2021-06-12T22:26:18Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Титульні сторінки та зміст
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Шляхами  освітянського  олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179821" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179821</id>
<updated>2021-06-12T22:26:14Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Шляхами  освітянського  олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>На гребні економічної освітньої, наукової та виховної роботи</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179820" rel="alternate"/>
<author>
<name>Чеботарьов, В.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179820</id>
<updated>2021-06-12T22:26:17Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">На гребні економічної освітньої, наукової та виховної роботи
Чеботарьов, В.А.
Статтю присвячено 100 річчю одного зі старіших закладів вищої освіти південного сходу України – Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Широко відомі в Україні та за її межами досягнення і внесок ЛНУ імені Тараса Шевченка у сферах педагогіки, історії, географії, філології та лінгвістики, фізики і математики, олімпійського спорту. На рівні кращих досягнень є також здобутки ЛНУ у галузі економічної науки, що показано на прикладі сучасної кафедри економіки, маркетингу та підприємництва. Автор робить спробу встановлення історичної справедливості в історії світової економічної науки: доведення неперевершеного значення розробок колишнього завідувача кафедри Василя Антоновича Бадера. Він наприкінці шістдесятих років минулого сторіччя паралельно зі всесвітньо відомим Ота Шиком у контексті теорії «ринкового соціалізму» обґрунтовував приреченість і розпад соціалістичної системи господарювання та її трансформацію до ринкової економіки (набагато пізніше і за інших економічних та соціально-політичних умов до аналогічних поглядів дійшов батько політики «відкритих дверей» у Китаї Ден Сяо Пін). На початку двохтисячних років на базі кафедри вперше в Україні та країнах Центральної та Східної Європи запроваджено процес організаційно-економічного поєднання науково-дослідної та освітньої діяльності – створення Філіалу Інституту економіки промисловості Національної академії наук України при ЛНУ імені Тараса Шевченка. З початком війни на Донбасі кафедра стала першою і єдиною в Україні, на базі якої було створено комунікаційно-консультаційний центр з супроводу грантової політики провідних міжнародних благодійних організацій у Луганській та Донецькій областях. На кафедрі опрацьовано одну з перших в Україні концепцію «Плану Маршала» для Донбасу». Унікальним є досвід запрошення науковців кафедри для викладання в Польщі фахових дисциплін студентам країн Європейського Союзу, Азії та Африки за Програмою ERASMUS+. Інноваційними є практики з участі у найпрестижніших європейських науково-практичних та дослідницьких проєктах, заохочення на постійній основі до освітнього процесу провідних фахівців-підприємців, викладання англійською мовою дисциплін вільного вибору та співпраця з органами державної влади.; Статья посвящена 100-летию одного из старейших высших учебных заведений юго-востока Украины – Луганского национального университета имени Тараса Шевченко. Широко известны в Украине и за ее пределами достижения и вклад ЛНУ имени Тараса Шевченко в области педагогики, истории, географии, филологии и лингвистики, физики и математики, олимпийского спорта. На уровне лучших также достижения ЛНУ в области экономической науки, что показано на примере современной кафедры экономики, маркетинга и предпринимательства. Автор делает попытку восстановления исторической справедливости в истории мировой экономической науки: подтверждение непревзойденного значения разработок бывшего заведующего кафедрой Василия Антоновича Бадера. Он в конце шестидесятых годов прошлого столетия параллельно с всемирно известным Ота Шиком в контексте теории «рыночного социализма» обосновывал обреченность и распад социалистической системы хозяйствования и ее трансформацию к рыночной экономике (гораздо позже и в других экономических и социально-политических условиях к аналогичным взглядам пришел отец политики «открытых дверей» в Китае Дэн Сяо Пин). В начале двухтысячных годов на базе кафедры в Украине и странах Центральной и Восточной Европы основан процесс организационно-экономического единения научно-исследовательской и образовательной деятельности – создание филиала Института экономики промышленности Национальной академии наук Украины при ЛНУ имени Тараса Шевченко. С началом войны в Донбассе кафедра стала первой и единственной в Украине, на базе которой был создан коммуникационно-консультационный центр по сопровождению грантовой политики ведущих международных благотворительных организаций в Луганской и Донецкой областях. На кафедре разработана одна из первых в Украине концепция «Плана Маршала» для Донбасса». Уникальным является опыт приглашения ученых кафедры для преподавания в Польше профессиональных дисциплин студентам стран Европейского Союза, Азии и Африки по Программе ERASMUS+. Инновационными являются практики по участию в самых престижных европейских научно-практических и исследовательских проектах, привлечение на постоянной основе к образовательному процессу ведущих специалистов-предпринимателей, преподавание на английском языке дисциплин свободного выбора и сотрудничество с органами государственной власти.; The article is dedicated to the 100th anniversary of one of the oldest institutions of higher education in the south-eastern Ukraine – Luhansk Taras Shevchenko National University. The achievements and contribution of LNU in the fields of pedagogy, history, geography, philology and linguistics, physics and mathematics, and Olympic sports are widely known in Ukraine and abroad. At the level of the best achievements there are also achievements of Luhansk Taras Shevchenko National University in the field of economic science, which is shown by the example of the modern department of economics, marketing and entrepreneurship. The author makes an attempt to establish historical justice in the history of world economics: to prove the unsurpassed importance of the developments of the former head of the department Vasily Antonovich Bader. In the late 1960 s, in parallel with the world-famous Ota Šik, in the context of the theory of "market socialism" he substantiated the doom and disintegration of the socialist economic system and its transformation into a market economy (much later, under other economic and socio-political conditions, Deng Xiaoping, the father of the "Opening of China", came to similar views). At the beginning of the 2000s, for the first time in Ukraine and Central and Eastern Europe, the department introduced a process of organizational and economic combination of research and educational activities – the establishment of a branch of the Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine at the Luhansk Taras Shevchenko National University. With the beginning of the war in Donbass, the department became the first and only in Ukraine, on the basis of which was established a communication and consulting support center for leading international charitable organizations in Luhansk and Donetsk regions. The department has developed one of the first in Ukraine concepts of "Marshall Plan" for the Revival of the Donbas". The academic mobility experience of the department gained via the Visiting Professor program in teaching professional disciplines in Poland to students from the European Union, Asia and Africa under the ERASMUS+ Program is unique. Innovative are the practices of participation in the most prestigious European scientific and practical research projects, encouragement on a regular basis to the domestic educational process of leading entrepreneurs, teaching disciplines of free choice in English and cooperation with public authorities.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
