<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Электронная микроскопия и прочность материалов, 2008, вип. 15</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17652" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17652</id>
<updated>2026-04-21T05:00:26Z</updated>
<dc:date>2026-04-21T05:00:26Z</dc:date>
<entry>
<title>Синтез плівок TiO2 методом хімічного газофазного осадження та їх властивості</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17672" rel="alternate"/>
<author>
<name>Силенко, П.М.</name>
</author>
<author>
<name>Данько, Д.Б.</name>
</author>
<author>
<name>Шлапак, А.М.</name>
</author>
<author>
<name>Єршова, О.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Солонін, Ю.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17672</id>
<updated>2011-03-06T10:03:45Z</updated>
<published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Синтез плівок TiO2 методом хімічного газофазного осадження та їх властивості
Силенко, П.М.; Данько, Д.Б.; Шлапак, А.М.; Єршова, О.Г.; Солонін, Ю.М.
Проведено дослідження процесу синтезу тонких плівок ТіО2 методом хімічного газофазного осадження. Рентгенографічні дослідження показали, що плівки, синтезовані при температурах 500°С і вище, є кристалічними і мають структуру рутилу. Встановлено, що зарядовий стан атомів титану у зразку TiO―Ni (Тсинтезу = 600°С) такий же, як у чистому диоксиді титану, а у зразку, синтезованому при 500°С, енергія зв’язку Ті2р-електронів дещо менша. Отже, вказаний зразок містить суміш диоксиду титану та незначні домішки нестехіометричного оксиду титану. Встановлено, що температура синтезу впливає на структуру поверхні. Показано, що кращі фотоелектрохімічні властивості мають плівки зі структурою рутилу та з розвиненою поверхнею.
</summary>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Структура та властивості інтерметалідних титанових сплавів на базі α2-Ti3Al, легованих кремнієм</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17671" rel="alternate"/>
<author>
<name>Горна, І.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Баньковський, О.І.</name>
</author>
<author>
<name>Бега, М.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Котко, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Кулак, Л.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Фірстов, С.О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17671</id>
<updated>2011-03-06T10:03:44Z</updated>
<published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Структура та властивості інтерметалідних титанових сплавів на базі α2-Ti3Al, легованих кремнієм
Горна, І.Д.; Баньковський, О.І.; Бега, М.Д.; Котко, А.В.; Кулак, Л.Д.; Фірстов, С.О.
Досліджено вплив сумісного легування Si і Al на еволюцію структури і фізико-механічні властивості литих сплавів на базі інтерметалідної фази α2-Ti3Al. В залежності від вмісту Si та Al в матриці Ti3(Al, Si) утворюється доменна структура, розмір якої збільшується від 0,04 мкм в сплаві Ti―11Al―1Si до 0,2 мкм в сплаві Ti―17Al―6Si. Твердість за Віккерсом в сплавах з різним вмістом алюмінію (11―17%) зростає із збільшенням концентрації кремнію (1―6%). Довготривала твердість (жароміцність) сплавів з різним вмістом алюмінію зростає із збільшенням вмісту кремнію немонотонно. При однаковому вмісті кремнію кращу жароміцність мають сплави з більшою концентрацією алюмінію.
</summary>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Механічна поведінка та електрична провідність двооксиду цирконію, стабілізованого оксидами скандію та церію</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17670" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бричевський, М.М.</name>
</author>
<author>
<name>Бродніковський, Є.М.</name>
</author>
<author>
<name>Прищепа, Є.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Даниленко, М.І.</name>
</author>
<author>
<name>Комиса, Ю.М.</name>
</author>
<author>
<name>Пасенко, О.О.</name>
</author>
<author>
<name>Верещак, В.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Васильєв, О.Д.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17670</id>
<updated>2011-03-06T10:03:43Z</updated>
<published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Механічна поведінка та електрична провідність двооксиду цирконію, стабілізованого оксидами скандію та церію
Бричевський, М.М.; Бродніковський, Є.М.; Прищепа, Є.Г.; Даниленко, М.І.; Комиса, Ю.М.; Пасенко, О.О.; Верещак, В.Г.; Васильєв, О.Д.
Досліджено будову, механічну поведінку та електричну провідність цирконієво-керамічного електроліту, який стабілізований 10% (мол.) Sс2O3 та 1% (мол.) CeO2. Нанорозмірний порошок був виготовлений співосадженням з водного розчину та порівнювався з аналогічними порошками промислових виробників: DKKK (Японія) та Praxair (США). Дослідження електричної провідності в інтервалі температур 600―900 °С показало, що кераміка з порошку, виготовленого авторами, має найвищу провідність.
</summary>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Вплив вмісту NiO на механічні та каталітичні властивості аноду керамічної паливної комірки</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17669" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бродніковський, Є.М.</name>
</author>
<author>
<name>Бричевський, М.М.</name>
</author>
<author>
<name>Василів, Б.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Чедрик, В.І.</name>
</author>
<author>
<name>Прищепа, Є.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Васильєв, О.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Самелюк, А.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/17669</id>
<updated>2011-03-06T10:03:48Z</updated>
<published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Вплив вмісту NiO на механічні та каталітичні властивості аноду керамічної паливної комірки
Бродніковський, Є.М.; Бричевський, М.М.; Василів, Б.Д.; Чедрик, В.І.; Прищепа, Є.Г.; Васильєв, О.Д.; Самелюк, А.В.
Встановлено, що при збільшенні вмісту NiO міцність невідновлених (NiO―ScCeSZ) та відновлених (Ni―ScCeSZ) анодів зменшується. Відновлення Ni суттєво впливає на міцність анодів з 65 і 75% (мас). NiO, яка знижується до 15―20% від вихідного значення. Міцність анодного композиту значною мірою обусловлена спеченими між собою частинками двооксиду цирконію, руйнування яких йде відколом. Анод з вмістом 40% (мас). NiО в інтервалі температур 500―700 °C має найкращі серед розглянутих показники каталітичної активності.
</summary>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
