<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Доповіді НАН України, 2020, № 03</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170017" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170017</id>
<updated>2026-04-04T10:43:34Z</updated>
<dc:date>2026-04-04T10:43:34Z</dc:date>
<entry>
<title>Екологічна диференціація як фактор співіснування рослин у нижніх ярусах лісових фітоценозів</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170401" rel="alternate"/>
<author>
<name>Коваленко, І.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170401</id>
<updated>2020-07-13T22:29:28Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Екологічна диференціація як фактор співіснування рослин у нижніх ярусах лісових фітоценозів
Коваленко, І.М.
Проаналізовано екологічні особливості великої групи видів рослин, що формують трав'яно-чагарничковий&#13;
ярус лісових фітоценозів на Північному Сході України. Встановлено, що в трьох асоціаціях Mercurialo&#13;
perennis—Quercetum roboris, Querco—Pinetum (sylvestris) і Peucedano—Pinetum (sylvestris) стійке співіснування константних видів рослин забезпечується за рахунок механізму екологічної диференціації насамперед за такими факторами, як вологість ґрунту, багатство ґрунту, вміст у ґрунті азоту, кислотність&#13;
ґрунту і режим освітлення. За результатами кластерного і дискримінантного аналізу можна стверджувати, що механізм екологічної диференціації є для лісових екосистем універсальним і доповнений механізмами розбіжностей екологічних ніш та фенотипічною пластичністю забезпечує тривалу й стабільну підтримку видового складу трав'яно-чагарничкового ярусу.; The ecological features of a large group of plant species forming the herbaceous and subshrub layers of forest&#13;
phytocenoses in the North-East of Ukraine are analyzed. It is established that, in the three associations of&#13;
Mercurialo perennis—Quercetum roboris, Querco—Pinetum (sylvestris), and Peucedano—Pinetum (sylvestris)&#13;
Constanta, the sustainable coexistence of plant species is ensured through the mechanism of ecological differentiation,&#13;
firstly, by such factors as soil moisture, soil fertility, content of nitrogen in the soil, soil acidity, and&#13;
lighting regime. According to the results of the cluster and discriminant analyses, it can be argued that the mechanism&#13;
of ecological differentiation is versatile for forest ecosystems and, while supplemented by the mechanisms&#13;
of divergency of ecological niches and phenotypic flexibility, provides the long-term stable support for&#13;
the species composition of the herb and subshrub layer.; Проанализированы экологические особенности большой группы видов растений, формирующих травянисто-кустарничковый ярус лесных фитоценозов на северо-востоке Украины. Установлено, что в трех ассоциациях Mercurialo perennis—Quercetum roboris, Querco—Pinetum (sylvestris) и Peucedano—Pinetum&#13;
(sylvestris) устойчивое сосуществование константных видов растений обеспечивается за счет механизма&#13;
экологической дифференциации в первую очередь по таким факторам, как влажность почвы, богатство&#13;
почвы, содержание в почве азота, кислотность почвы и режим освещения. По результатам кластерного и&#13;
дискриминантного анализа можно утверждать, что механизм экологической дифференциации является&#13;
для лесных экосистем универсальным и дополненный механизмами расхождения экологических ниш и&#13;
фенотипической пластичности обеспечивает длительное и стабильное поддержание состава травянисто-кустарничкового яруса.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Активація МАРК в мононуклеарах крові людини при діабеті 1-го та 2-го типу</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170400" rel="alternate"/>
<author>
<name>Пушкарьов, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Соколова, Л.К.</name>
</author>
<author>
<name>Ковзун, О.І.</name>
</author>
<author>
<name>Червякова, С.А.</name>
</author>
<author>
<name>Вацеба, Т.С.</name>
</author>
<author>
<name>Пушкарьов, В.М.</name>
</author>
<author>
<name>Тронько, М.Д.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170400</id>
<updated>2020-07-13T22:29:32Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Активація МАРК в мононуклеарах крові людини при діабеті 1-го та 2-го типу
Пушкарьов, В.В.; Соколова, Л.К.; Ковзун, О.І.; Червякова, С.А.; Вацеба, Т.С.; Пушкарьов, В.М.; Тронько, М.Д.
До складу мононуклеарних клітин периферичної крові (PBМC) в основному входять моноцити і лімфоцити,&#13;
які беруть участь в розвитку цукрового діабету та інших аутоімунних захворювань. Ret/Ras/Raf/MEK/&#13;
ERK (мітогенактивовані протеїнкінази, МАРК) є сигнальним каскадом, який контролює такі клітинні&#13;
процеси, як проліферація, виживання, ангіогенез, ріст і рухливість клітин. Досліджено активацію в PBМC&#13;
головної ефекторної протеїнкінази цього каскаду — ERK1/2. Для визначення кількості фосфо-ERK1/2 використовували набори для імуноферментного аналізу.&#13;
Показано, що активації ЕRК1/2 у РВМС хворих на діабет 2-го типу не спостерігається, тоді як у хворих&#13;
на діабет 1-го типу чи аутоімунний тиреоїдит вона істотно зростає. Однак у хворих на діабет 1-го типу&#13;
з аутоімунним тиреоїдитом активація ЕRК1/2 у РВМС знижується до контрольного рівня, що можна пояснити конкуренцією між двома аутоімунними процесами за спільні сигнальні шляхи. Обговорюється роль&#13;
МАРК-каскаду в патогенезі аутоімунних захворювань.; The peripheral blood mononuclear cells (PBMC) mainly includes monocytes and lymphocytes involved in the&#13;
development of diabetes mellitus and other autoimmune diseases. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK (mitogen-activated&#13;
protein kinases, MAPK) is a signaling cascade that controls cellular processes such as proliferation, survival,&#13;
angiogenesis, cell growth, and motility. The aim of the work was to study the activation in PBMC of the main&#13;
effector protein kinase of this cascade — ЕRК1/2. Enzyme-linked immunosorbent assay kits were used to determine&#13;
the amount of phospho-ЕRК1/2.&#13;
It is shown that activation of ЕRК1/2 in PBMC of patients with type 2 diabetes is not observed, while&#13;
it increased significantly in pa tients with type 1 diabetes or autoimmune thyroiditis. However, in patients&#13;
with type 1 diabetes with autoimmune thyroiditis, the activation of ЕRК1/2 in PBMC decreases to a control&#13;
level, which can be explained by the competition between the two autoimmune processes for common signaling&#13;
pathways. The role of the MAPK cascade in the pathogenesis of autoimmune diseases is discussed.; В состав мононуклеарных клеток периферической крови (PBМC) в основном входят моноциты и лимфоциты, участвующие в развитии сахарного диабета и других аутоиммунных заболеваний. Ret/Ras/Raf/&#13;
MEK/ERK (митогенактивируемые протеинкиназы, МАРК) является сигнальным каскадом, который&#13;
контролирует такие клеточные процессы, как пролиферация, выживание, ангиогенез, рост и подвижность&#13;
клеток. Исследована активация в PBМC главной эффекторной протеинкиназы этого каскада — ERK1/2.&#13;
Для определения количества фосфо-ERK1/2 использовали наборы для иммуноферментного анализа.&#13;
Показано, что активации ЕRК1/2 в РВМС больных диабетом 2-го типа не наблюдается, тогда как у&#13;
больных диабетом 1-го типа или аутоиммунным тиреоидитом она существенно возрастает. Однако у больных диабетом 1-го типа с аутоиммунным тиреоидитом активация ЕRК1/2 в РВМС снижается до контрольного уровня, что можно объяснить конкуренцией между двумя аутоиммунными процессами за общие сигнальные пути. Обсуждается роль МАРК-каскада в патогенезе аутоиммунных заболеваний.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Bioclimatic modeling of the European distribution of the invasive Asian tiger mosquito, Aedes (Stegomyia) albopictus (Skuse, 1895), with special reference to Ukraine</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170399" rel="alternate"/>
<author>
<name>Kozynenko, I.I.</name>
</author>
<author>
<name>Tytar, V.M.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170399</id>
<updated>2020-07-13T22:29:30Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Bioclimatic modeling of the European distribution of the invasive Asian tiger mosquito, Aedes (Stegomyia) albopictus (Skuse, 1895), with special reference to Ukraine
Kozynenko, I.I.; Tytar, V.M.
Due to the spread of Aedes albopictus to many countries around the globe, which is an important mosquito vector&#13;
for the transmission of many viral pathogens and capable of hosting the Zika virus, it is important to determine the&#13;
potential suitable bioclimatic range in Ukraine. Bioclimatic modelling suggests that, under current climate conditions,&#13;
the vector species has varying chances in the near term to invade a number of regions in Ukraine, especially in the&#13;
south and west of the country: particularly, Crimea, the southern portion of the Odesa region, and Transcarpathian&#13;
one and, to a less extent, the Precarpathian region. Under the risk of invasion by the mosquito vector, are as well&#13;
coastal areas of the Black and Azov seas.; Через поширення у багатьох країнах світу комарів виду Aedes albopictus, який є переносником низки вірусних збудників хвороб людини, у тому числі вірусу Зіка, є нагальна потреба визначити його потенційний біокліматичний ареал в Україні. На підставі результатів біокліматичного моделювання можна припустити, що за сучасних кліматичних умов цей переносник має різний шанс найближчим часом поширитися у низку регіонів України, особливо на півдні та заході країни: зокрема, Крим, південну частину&#13;
Одеської області та Закарпаття і меншою мірою Прикарпаття. Під загрозою інвазії з боку цього виду також знаходяться прибережні райони уздовж Чорного та Азовського морів.; Из-за распространения во многих странах мира комаров вида Aedes albopictus, который является переносчиком ряда вирусных возбудителей болезней человека, в том числе вируса Зика, необходимо определить&#13;
его потенциальный биоклиматический ареал в Украине. На основании результатов биоклиматического&#13;
моделирования можно предположить, что в современных климатических условиях этот переносчик имеет&#13;
разные шансы в ближайшее время распространиться в ряд регионов Украины, особенно на юге и западе&#13;
страны: в частности, Крым, южную часть Одесской области и Закарпатья, и в меньшей степени Прикарпатья. Под угрозой инвазии со стороны этого вида также находятся прибрежные районы Черного и Азовского морей.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Проблема трихінельозу серед диких тварин в Україні та небезпека для населення</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170398" rel="alternate"/>
<author>
<name>Акімов, І.А.</name>
</author>
<author>
<name>Дідик, Ю.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170398</id>
<updated>2020-07-13T22:29:26Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Проблема трихінельозу серед диких тварин в Україні та небезпека для населення
Акімов, І.А.; Дідик, Ю.М.
Трихінельоз — одне з найнебезпечніших захворювань, спільних для людини і тварин, що спричинюють нематоди з комплексу Trichinella. В Україні трихінели виявлені у 3 % диких кабанів, 15,5 % вовків, 16 % лисиць,&#13;
12 % куниць, 10 % борсуків та 20 % єнотоподібних собак. Вовки та лисиці є основним резервуаром інвазії&#13;
в природних осередках трихінельозу. Встановлено, що в Україні поширені три види трихінел — T. britovi,&#13;
T. spiralis та T. nativa, у південних областях виявлені змішані інвазії T. britovi—T. spiralis. За останні 30&#13;
років в Україні зареєстровано понад 1500 випадків захворювання населення, одним з основних джерел зараження наразі є інфіковане м'ясо диких тварин.; Trichinellosis is one of the most dangerous helminthic diseases common to humans and animals. It is caused&#13;
by nematodes from the Trichinella complex. Up to now, Trichinella complex is recognized at least 9 species (the&#13;
encapsulated and non-encapsulated clades) and 3 genotypes. Trichinella infections are found in a lot of mammal&#13;
species, as well as reptiles and birds almost all over the world. More than 10 000 cases of human trichinellosis&#13;
reported annually. Specific treatment of disease is unresolved still. Trichinella infection detected in all regions&#13;
of Ukraine. Larvae were found in 3 % of investigated wild boars, 15.5 % wolves, 16 % red foxes, 12 % martens,&#13;
10 % badgers, and 20 % raccoon dogs. The infestation extent of wild mammals’ trichinellosis is on its raise&#13;
over the past 30 years in Ukraine: 3.5 % (Kondratyev et al., 1976), 8.8 % (Kulikova, 1989), and 15 % (our data).&#13;
Wolves and foxes are found to be the main reservoir of Trichinella in a sylvatic cycle. Our studies demonstrate&#13;
the presence of 3 Trichinella species in Ukraine. T. britovi is found in wild boars, wolves, foxes, and martens in&#13;
all Ukraine. T. nativa is found in wolves and foxes from Chernihiv, Poltava, Sumy, and Kherson regions. For&#13;
the first time, we have reported the spreading of T. nativa from north to south of the country. Nematodes T. nativa&#13;
are the most aggressive against humans from all Trichinella species found in Ukraine. T. spiralis is found in&#13;
wild boars from the Zhytomyr and Mykolaiv regions. Mixed infections (T. britovi-T. spiralis) are found in southern&#13;
regions of Ukraine. More than 1 500 cases of human trichinellosis were found over the past 30 years in&#13;
Ukraine. Mortality from trichinellosis is 0.5 %. Infected game meat is the main source of human Trichinella infection&#13;
in recent time. Further investigations of Trichinella are need in Ukraine.; Трихинеллез — одно из опаснейших заболеваний, общих для человека и животных, вызываемое нематодами комплекса Trichinella. В Украине трихинеллы обнаружены у 3 % диких кабанов, 15,5 % волков, 16 %&#13;
лисиц, 12 % куниц, 10 % борсуков и 20 % енотовидных собак. Волки и лисы — основной резервуар инвазии&#13;
в природных очагах трихинеллеза. Установлено, что в Украине паразитируют три вида трихинелл —&#13;
T. britovi, T. spiralis и T. nativa, в южных областях регистрируют смешанные инвазии T. britovi—T. spiralis.&#13;
В последние 30 лет в Украине отмечено более 1500 случаев заболевания населения, одним из основных&#13;
источников заражения в последнее время является инфицированное мясо диких животных.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
