http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/164080 2026-04-19T23:11:25Z 2026-04-19T23:11:25Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/165666 2020-02-15T23:26:36Z 2019-01-01T00:00:00Z

Резюме опублікованих статей

2019-01-01T00:00:00Z Загороднюк, І. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/165665 2020-02-15T23:26:17Z 2019-01-01T00:00:00Z

Монети України із зображеннями ссавців Загороднюк, І. Розглянуто історію випуску монет із зображеннями ссавців в Україні. Загалом, починаючи з 1998 року, випущено 22 монети (без урахування варіантів з нейзильберу та срібла), які формують 5 серій. Основними з них є серії «Флора і фауна» (вкл. з об’єктами ПЗФ) та «Фауна в пам'ятках культури України», проте об’єкти фауни присутні в кількох інших серіях. Зокрема, зображення ссавців є в серіях «Різне» (напр. «Рік Кажана»), «Найменша золота монета» (напр., «Бабак», «Їжак», а також «Кабан» та «Олень» в підсерії «Скіфське золото») та «Пам'ятки давніх культур України» (в підсерії «Скіфія» є монета із зображенням скіфського оленя). Проаналізовано зоологічну точність зображень, подібність рядів зображень з серіями з інших країн (напр., з білоруськими монетами, які зображають зубра, російськими монетами із зображеннями сліпака піщаного та інших рідкісних видів) та динаміку випуску, яка має незначну тенденцію до збільшення кількості типів монет.; The history of coins with images of mammals in Ukraine is reviewed. Since 1998, 22 coins have been issued (excluding the silver and nickel silver), which form 5 series. The principal ones are the "Flora and Fauna series" (including Nature Reserve Fund objects) and "Fauna in Cultural Monuments of Ukraine". However, fauna objects are presented in several other series as well. In particular, mammals are featured in the series "Various" (e.g., "Year of Bats"), "The Smallest Gold Coin" (e.g., "Marmot", "Hedgehog", "Boar" and "Deer" in sub-series "Scythian Gold") and "Monuments of Ancient Cultures of Ukraine" (picture of Scythian deer in sub-series "Scythia"). The zoological accuracy of the images, the series' similarity with those from other countries (e.g., Belarusian coins depicting the bison, Russian coins with images of the sand mole rat and other rare species) and the issue dynamics, which has a slight tendency to increase in number of coin types, are analysed.

2019-01-01T00:00:00Z Вікирчак, О. Бачинський, А. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/165664 2020-02-15T23:26:04Z 2019-01-01T00:00:00Z

Досвід та підсумки акліматизації кроля європейського (Oryctolagus cuniculus) на Тернопільщині у 1976–1980 роках Вікирчак, О.; Бачинський, А. Описано спробу акліматизації кроля європейського на Поділлі в долині р. Серет (Тернопільська обл.), що здійснена у 1976–1980 рр. В статті наводиться характеристика біотопних умов, антропогенного навантаження в районі акліматизації кроля, які визначали тимчасову успішність розселення виду. На підставі свідчень очевидців і організаторів цього заходу описано момент створення штучної популяції виду, походження матеріалу для розселення, її розцвіт та згасання. Незважаючи на загалом задовільну літню трофічну базу в місцях розселення та відсутність конкуренції з боку свійських травоїдних, у підтриманні високої чисельності кроля впродовж чотирьох років відіграв факт підгодівлі (особливо зимової) і часткова охорона звірків на території вольєру та безпосередньо поблизу нього єгерями товариства мисливців та рибалок. Звідси тварини могли щорічно поповнювати чисельність популяції у більш віддалених місцях. У період розквіту досліджуваної популяції звірків активно добувало місцеве населення, проте це та наявність у складі навколишньої фауни диких хижаків не стало причиною помітного скорочення чисельності кролів. Опитані респонденти вказували на раптове, несподіване зникнення. Авторами зроблено висновок, що кріль європейський в умовах Каньйонового Придністер’я, незважаючи на сприятливі орографічні та геологічні умови, задовільну трофічну базу, не може утворити самостійні популяції, які б існували без підтримки людиною. Лімітуючим фактором виступають тривалість зимового періоду та хвороби. В умовах поширення міксоматозу неможливе існування у регіоні штучно створених популяції навіть при умові біотехнічних заходів.; An attempt was made to acclimatize the European rabbit in Podillia in the valley of the Seret River (Ternopil oblast), which was carried out in 1976–1980. The article describes the characterization of the biotope conditions and anthropogenic pressure in the region of the European rabbit acclimatization, which determined the temporary success of the species settlement. Based on eyewitness accounts and organizers of this event, the moment of creating an artificial population of the species, the origin of the material for settlement, its flourishing and fading is described. Despite the generally satisfactory summer trophic base in the settlements and the lack of competition with domestic herbivores, maintaining the high rabbit number for four years played the fact of feeding (especially winter) and partial protection of animals on the aviary and in the vicinity of it by hunters of the hunters and fishermen community. Hence, the animals could annually replenish the number of the population in more distant places. During the flourishing period of the studied population of animals, the local population was actively cultivating, but this presence and presence of the surrounding fauna of wild predators did not cause a noticeable reduction in the number of rabbits. Respondents reported a sudden, unexpected disappearance. The authors conclude that, despite the favorable orographic and geological conditions, the European rabbit under the conditions of Canyon Transdnistria, a completely satisfying trophic base alone cannot promote completely independent populations that would exist without human support. The limiting factor is the duration of the winter period. Under conditions of myxomatosis spread, the existence of artificially created populations in the region is not possible even under the condition of minimal biotechnical measures.

2019-01-01T00:00:00Z Токарський, В. Грубник, В. Токарська, Н. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/165191 2020-02-12T23:27:17Z 2019-01-01T00:00:00Z

Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу Токарський, В.; Грубник, В.; Токарська, Н. У 1923 р. був створений перший бабаковий заповідник місцевого значення — «Стрільцівський степ». В той час чисельність бабаків тут була найвищою на території Європи. У 1948 р. «Стрільцівський степ» одержав статус заповідника (площею 522 га). У 1972 р. по периметру заповідника створена кілометрова охоронна зона, у 2004 р. територія відділення Стрільцівського степу була розширена на 502 га за рахунок ділянок охоронної зони заповідника. До включення цієї ділянки до заповідної території тут концентрувалися основні поселення степового бабака, але після введення заповідного режиму відмічається невпинне скорочення чисельності бабака. І в решті, в 2006 р. бабак повністю зник у Глиняному яру, а в Крейдяному залишилось лише декілька родин. На сьогодні, після повного припинення випасу та сінокосіння. відмічається тенденція до зниження чисельності бабака на території заповідника. Особливо катастрофічним зниження відбулося протягом останніх трьох років. Так із 20 сімей що проживали в долині р. Черепаха на травень 2018 р. залишилось лише 4. Всього на території заповідника на даний час збереглося до 20 родин які сконцентровані на периферії трьома осередками. На території Стрільцівського степу відмічалося полювання на цьоголітків круком (Corvus corax), але на популяцію найбільш істотний вплив роблять домашні собаки, а також звичайні на північному сході України великі дикі хижаки — вовк і лисиця. Особливо цей вплив відчувається при фрагментації ареалу бабака, яка виникла в результаті заростання степу чагарниками. Для збереження популяції бабака необхідно використовувати такі методи як випас, в першу чергу, а при його відсутності — сінокосіння та пали. Принаймні необхідно розробити програми та провести експерименти з використання цих методів на великих ділянках.; The first marmot reserve of local importance was organised in Striltsivsky Steppe in 1923 when the number of marmots here was the highest in Europe. The status of ‘Striltsivsky Steppe’ reserve was elevated to republican importance in 1948 (total area of 522 ha). In 1961, it became a branch of the Ukrainian Steppe Reserve and later, in 1968, became a part of Luhansk State Reserve. In 1972, a perimeter-wise protective zone of 1 km width was created on an area of 1160 ha. Comparatively virgin pasture areas comprise the bulk of the territory of the zone. The area of the branch ‘Striltsivsky Steppe’ was enlarged by 502 ha by inclusion of the territories of Glinyanyi and Kreidyanyi ravines and Cherepakha river valley before the perimeter-wise zone was added to the protected territory in 2004. The strongholds of the marmot population were concentrated here but the numbers started to decrease after the establishment of protective regime. In 2006, marmots disappeared from Glinyanyi ravine and only a few family groups remained in Kreidyanyi ravine. The negative trend in marmot abundance is observed now within the whole territory of the reserve after cessation of grazing and haying practice. The most catastrophic decline was evidenced for the last three years. Only 4 of 20 families remained in Cherepakha river valley to May 2018. A total of 20 family groups survived within the territory of the reserve to date. These are concentrated on the periphery of the territory in three groups of families. Predator pressure is another factor of threat for marmots. The case of predation of rooks (Corvus corax) on young-of-the-year marmots are known but the heaviest impact is that of predation of feral dogs as well as of wolves and foxes, which are quite common in north-east Ukraine. The effect of predation was aggravated by the fragmentation of the territory populated by marmots because steppe areas become overgrown by shrubs. Grazing should be applied as a first-line conservation measure or otherwise haying and prescribed burning may be used as a substitution practice. The programmes of application of these methods and relevant experiments should be developed and launched on vast areas to guarantee the conservation of the steppe marmot population.

2019-01-01T00:00:00Z