<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Физиология растений и генетика, 2013, № 5</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159312" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159312</id>
<updated>2026-04-18T11:35:55Z</updated>
<dc:date>2026-04-18T11:35:55Z</dc:date>
<entry>
<title>Людмила Константиновна Островская (к 100-летию со дня рождения)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159367" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кочубей, С.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159367</id>
<updated>2019-10-01T22:25:17Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Людмила Константиновна Островская (к 100-летию со дня рождения)
Кочубей, С.М.
30 августа 2013 г. исполнилось 100 лет со дня рождения известного ученого-биолога, лауреата Государственной премии СССР, заслуженного деятеля науки и техники Украины, профессора Людмилы Константиновны Островской.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Активность малатдегидрогеназы в прорастающем зерне тритикале</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159366" rel="alternate"/>
<author>
<name>Чумикина, Л.В.</name>
</author>
<author>
<name>Арабова, Л.И.</name>
</author>
<author>
<name>Колпакова, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Топунов, А.Ф.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159366</id>
<updated>2019-10-01T22:25:15Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Активность малатдегидрогеназы в прорастающем зерне тритикале
Чумикина, Л.В.; Арабова, Л.И.; Колпакова, В.В.; Топунов, А.Ф.
На ранних этапах прорастания зерна тритикале (0 72 ч) наблюдались три основных периода изменения активности фермента малатдегидрогеназы (МДГ): максимальная активность обнаружена в сухих зародышах и целом зерне, ко времени полного набухания зерна (6 ч) происходило быстрое снижение активности; далее следовало пятикратное снижение активности ко времени окончания лаг-фазы (24 ч, начало роста зародышевого корня), после чего наблюдалось незначительное снижение активности фермента до конца исследуемого периода (72 ч). Активность МДГ в сухом эндосперме была более чем в 3,5 раза ниже, чем в сухом зародыше и при набухании зерна плавно снижалась к 72 ч. Обнаружена зависимость активности МДГ от длительности набухания зерна и исследуемой его части.; На ранніх етапах проростання зерна тритикале (0 72 год) спостерігали три основні періоди зміни активності ферменту малатдегідрогенази (МДГ): максимальну активність виявлено у сухих зародках і цілому зерні, до часу повного набухання зерна (6 год) відбувалось швидке зниження активності; далі відмічено п ятиразове зниження активності до часу закінчення лаг-фази (24 год, початок росту зародкового кореня), після чого спостерігалось незначне зниження активності ферменту до кінця досліджуваного періоду (72 год). Активність МДГ у сухому ендоспермі була більш як у 3,5 раза нижчою, ніж у сухому зародку й під час набухання зерна плавно знижувалась до 72 год. Виявлено залежність активності МДГ від тривалості набухання зерна та від досліджуваної його частини.; Three main period of malate dehydrogenase (MDH) activity changes were observed at the early stages of germination of triticale grain (0—72 h): the maximal activity observed in dry embryo and intact grain, then followed rapid decrease in activity at the time of full imbibition of grain (6 h); a five-fold decrease in activity towards the end of the lag-phase (24 h, when the embryo root starts to grow); slight decrease of enzyme activity until the end of the study period (72 h). MDH activity in the dry endosperm was more than 3.5 times lower than in dry embryo and gradually reduced to 72 hours during imbibition of grain. Thus it was revealed dependence of MDH activity on the time of grain imbibition and differences between it parts.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Влияние холодового стресса на активность антиоксидантных ферментов в проростках ячменя</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159365" rel="alternate"/>
<author>
<name>Радюк, М.С.</name>
</author>
<author>
<name>Доманская, И.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Щербаков, Р.А.</name>
</author>
<author>
<name>Шалыго, Н.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159365</id>
<updated>2019-10-01T22:25:46Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Влияние холодового стресса на активность антиоксидантных ферментов в проростках ячменя
Радюк, М.С.; Доманская, И.Н.; Щербаков, Р.А.; Шалыго, Н.В.
Исследовали влияние отрицательной температуры (—5 °С, 5 ч) на активность антиоксидантных ферментов: аскорбатпероксидазы (АПР), глутатионредуктазы (ГР), супероксиддисмутазы (СОД), каталазы (КТ) в проростках ярового ячменя. Показано, что в условиях холодового стресса активность всех изученных ферментов возрастала. После устранения действия стрессового фактора (постстрессовый период) активность АПР, ГР, СОД и КТ продолжала повышаться, достигала максимума, после чего снижалась практически до исходных значений. При этом активность АПР возрастала в большей степени, чем других ферментов. Полученные данные показали, что при действии отрицательной температуры окислительные процессы начинаются прежде всего в цитозоле и наиболее интенсивно протекают в этом клеточном компартменте.; Досліджували вплив негативної температури (—5 °С, 5 год) на активність антиоксидантних ферментів: аскорбатпероксидази (АПР), глутатіонредуктази (ГР), супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ) у проростках ярого ячменю. Показано, що за умов холодового стресу активність усіх вивчених ферментів зростала. Після усунення дії стресового чинника (постстресовий період) активність АПР, ГР, СОД і КТ продовжувала підвищуватись, досягала максимуму, після чого знижувалась практично до вихідних значень. При цьому активність АПР зростала більшою мірою, ніж інших ферментів. Отримані дані показали, що за дії негативної температури окиснювальні процеси розпочинаються насамперед у цитозолі й найінтенсивніше відбуваються в цьому клітинному компартменті.; The influence of low subzero temperature (—5 °С, 5 h) on activity of antioxidant enzymes, namely ascorbate peroxidase (APR), glutathione reductase (GR), superoxide dismutase (SOD) and catalase (CAT) in green barley leaves was investigated. It was shown that freezing stress causes the increase of activity of all antioxidant enzymes. After completing the chilling action the activity of APR, GR, SOD and CAT continues to increase with amounting to maximum and then decreases to initial level. At the same time activation of APR was higher in comparison with that of other enzymes. The data obtained suggests that oxidative processes enhancement under low temperature stress starts first of all in cytosol and occur there more actively.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Амилографический анализ муки озимого тритикале</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159364" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шишлова, Н.П.</name>
</author>
<author>
<name>Лапутько, Е.В.</name>
</author>
<author>
<name>Шемпель Т.П.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159364</id>
<updated>2019-10-01T22:25:44Z</updated>
<published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Амилографический анализ муки озимого тритикале
Шишлова, Н.П.; Лапутько, Е.В.; Шемпель Т.П.
Проведен амилографический анализ муки 10 образцов озимого тритикале, зерно которого формировалось и созревало под воздействием высоких температур (2010 2011 гг.) и повышенного количества осадков (2010 г.). Для сравнительного изучения углеводно-амилазных комплексов тритикале, ржи и пшеницы использовали ингибитор эндогенных ферментов, экзогенную -амилазу и предварительное замачивание семян. Оценены степень воздействия абиотических факторов среды на амилографические показатели и норму реакции генотипов. Корреляционным анализом установлены достоверные прямые зависимости между высотой амилограммы, температурой максимальной клейстеризации и числом падения, обратная зависимость между начальной температурой клейстеризации и вязкостью водного экстракта.; Проведено амілографічний аналіз борошна 10 зразків озимого тритикале, зерно якого формувалось і дозрівало під впливом високих температур (2010 2011 рр.) і підвищеної кількості опадів (2010 р.). Для порівняльного вивчення вуглеводно-амілазних комплексів тритикале, жита і пшениці використовували інгібітор ендогенних ферментів, екзогенну -амілазу і попереднє замочування насіння. Оцінено ступінь впливу абіотичних чинників середовища на амілографічні показники та норму реакції генотипів. Кореляційним аналізом установлено вірогідні прямі залежності між висотою амілограми, температурою максимальної клейстеризації і числом падіння, обернену залежність між початковою температурою клейстеризації та в язкістю водного екстракту.; Amylograph analysis of flour of 10 winter triticale samples formed and matured under the conditions of high temperatures (2010—2011) and exceeded precipitation (2010) was conducted. An inhibitor of endogenous enzymes, exogenous α-amylase and presoaking of seeds were used for the comparison of carbohydrate-amylase complexes of triticale, rye and wheat. The degree of the influence of abiotic factors on amylograph parameters and genotype reaction norm were evaluated. The correlation analysis showed significant direct correlations between amylogram height, the temperature of maximum gelatinization and falling number, and the inverse relationship between the initial gelatinization temperature and the viscosity of the aqueous extract.
</summary>
<dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
