Вiopolymers and Cell, 2017, vol. 33

In vitro and in vivo investigations on anti-influenza effect of adamantyl (alkyl, cycloalkyl) derivatives of aminopropanol-2

2019-06-13T22:29:23Z

In vitro and in vivo investigations on anti-influenza effect of adamantyl (alkyl, cycloalkyl) derivatives of aminopropanol-2 Voloshchuk, O.M.; Korotkiy, Y.V.; Rybalko, S.L.; Starosila, D.B.; Shirobokov, V.P. Aim. To establish anti-influenza activities for 8 compounds of adamantyl (alkyl, cycloalkyl) de-rivatives of aminopropanol-2 in vitro and in vivo investigations. Methods. The antiviral action of compounds was determined in vitro by reduction of infectious titer of the influenza virus in the Madin-Darby Canine Kidney (MDCK) cell culture and in vivo on the model of influenza pneu-monia in mice. Results. Three of eight studied compounds inhibit the reproduction of the influ-enza virus strain A/FM/1/47(H1N1) by more than 2 lg ID50 in the concentration range from < 0.39 µg/ml (the compounds 30 and 33) to 1.56 µg/ml (the compound 5), their chemotherapeutic indices are 256 and 16, respectively. The experiments in vivo showed that in prophylactic scheme the efficiency index (EI) of the compounds 5 and 30 is 60 %; in therapeutic scheme EI of the compounds 5 and 33 is 100 % that is two times higher, than for rimantadine. Conclusions. High chemotherapeutic indices of the compounds 30, 33 and their ability to suppress the influenza virus reproduction in the MDCK cell culture by more than 2 lg ID50 indicate the anti-influenza activity of these compounds. It has been also confirmed by in vivo experiment.; Мета. Визначити антигрипозну активність у 8 сполук адамантан (алкіл, циклоалкіл) похідних амінопропанолу-2 в дослідах in vitro та in vivo. Методи. Оцінку противірусної дії сполук проводили in vitro за зниженням інфекційного титру вірусу грипу на культурі клітин, та in vivo на моделі грипозної пневмонії у мишей. Результати. В досліді in vitro 3 сполуки серед 8 досліджених пригнічують репродукцію вірусу грипу штаму А/FM/1/47(H1N1) на 2 lg ID50 і більше в концентраціях від < 0,39 мкг/мл (сполуки №№ 30 і 33) до 1,56 мкг/мл (сполука № 5), їх хіміотерапевтичні індекси стосовно цього вірусу становлять 256 та 16, відповідно. В досліді in vivo при профілактичній схемі досліду сполуки №№ 5 і 30 мають індекс ефективності (ІЕ) 60 %, а при лікувальній схемі досліду ІЕ сполук №№ 5 та 33 більше ніж в два рази перевищує цей показник у ремантадину і становить 100 %. Висновки. Високі хіміотерапев-тичні індекси та здатність пригнічувати репродукцію вірусу грипу на 2 lg ID50 і більше дозволяє віднести сполуки №№ 30, 33 і 5 до таких, що проявляють протигрипозну активність. Це також підтверджено в досліді in vivo.; Цель. Определить антигриппозную активность у 8 соединений адамантан (алкил, циклоалкил) производных аминопропанола-2 в экспериментах in vitro и in vivo. Методы. Противовирусное действие исследуемых соединений определяли in vitro по снижению инфекционного титра вируса гриппа в культуре клеток MDCK и in vivo на модели гриппозной пневмонии у мышей. Результаты. 3 соединения среди 8 исследованных подавляют репродукцию виру-са гриппа штамм А/FM/1/47(H1N1) на 2 lg ID50 и больше в концентрациях от < 0,39 мкг/мл (соединения №№ 30 и 33) до 1,56 мкг/мл (соединение № 5), их химиотерапевтические индексы (ХТИ) в отношении этого вируса состав-ляют 256 и 16, соответственно. В эксперименте in vivo при профилактической схеме опыта соединения №№ 5 и 30 имеют индекс эффективности (ИЭ) 60 %. ИЭ соединений №№ 5 и 33 при лечебной схеме опыта больше чем в два раза превышает этот показатель у Ремантадина и составляет 100 %. Выводы. Высокие ХТИ и способность подав-лять репродукцию вируса гриппа на 2 lg ID50 и более позволяют отнести соединения №№ 30, 33 и 5 к таким, что проявляют противогриппозную активность. Это также подтверждено в експриментах in vivo.

Triggering effect of “therapeutic MSC”

2019-06-13T22:24:55Z

Triggering effect of “therapeutic MSC” Kordium, V.A.; Irodov, D.M.; Chaikovsky, Yu.B. The use of MSCs as a therapeutic agent is proven to be highly successful in many cases. However, the effects obtained are often temporary, and not leading to complete recovery. The reasons of such phenomenon are discussed in the article and the concept of “triggering effects” of MSCs is substantiated. The effect consists of the fact, that signal molecules, secreted by MSCs after administration, on one hand reduce the cell damage severity, supports and heals the cells. And on the other hand, MSCs induce mobilization and activation of the own (resident) stem cells, which replace the damaged cells. The realization of the therapeutic effect depends on the presence or absence of genetically determined disorders.; Використання МСК як терапевтичного препарату не завжди виявляється високоефективним. У статті аналізуються можливі причини такої дії МСК і обґрунтовується концепція їх «пускового ефекту». Він полягає в тому, що сигнальні молекули, що виділяються МСК, що вводяться в організм, з одного боку зменшують ступінь ураження клітин, підтримуючи і відновлюючи пошкоджені клітини, а з іншого - призводять до мобілізації і активації власних (резидентних) СК, що в подальшому реалізують заміщення уражених клітин. Реалізація власне терапевтичного ефекту залежить від наявності або відсутності генетично детермінованих порушень.; Использование МСК в качестве терапевтического препарата не всегда оказывается высокоэффективным. В статье анализируются возможные причины такого действия МСК и обосновывается концепция их «пускового эффекта». Он заключается в том, что сигнальные молекулы, выделяемые введенными в организм терапевтическими МСК (имеют двойное действие), с одной стороны уменьшают степень поражения клеток, поддерживая и восстанавливая поврежденные клетки, а с другой – приводят к мобилизации и активации собственных (резидентных) СК, которые в дальнейшем и реализуют замещение пораженных клеток. Реализация собственно терапевтического эффекта зависит от наличия или отсутствия генетически детерминированных нарушений.

Chromosomal aberrations in spontaneously aborted products of conception from Ukraine

2019-06-13T22:25:23Z

Chromosomal aberrations in spontaneously aborted products of conception from Ukraine Tkach, I.R.; Huleyuk, N.L.; Zastavna, D.V.; Weise, A.; Liehr, T.; Ciszkowicz, E.; Tyrka, M. Aim. To investigate peculiarities of numerical chromosomal imbalances in spontaneous products of conception from Western region of Ukraine. Methods. GTG-banding, interphase mFISH with probe panels for chromosomes 13/21, 14/22, 15, 16, 17, 18, X and Y. Results. Cytogenetic and molecular cytogenetic studies on 419 spontaneously aborted fetuses were performed. An abnor-mal karyotype was detected in 35.80 %. Most often the detected aneuploidies were triploidy (27.3 %), monosomy X (22.7 %), and trisomy 16 (18.7 %), trisomy 21 (6.7 %), trisomy 15 (5.3 %) and trisomy 22 (5.3 %). Conclusion. Detection of chromosomal aneuploidies in samples from products of conception plays a key role to find out the reasons of reproductive failure in hu-mans. Our study showed the effectiveness of combining karyotyping and mFISH with the chosen probe set for increasing the detection rate in spontaneous abortions. Most likely while including cases with normal karyotype acc. to GTG-banding in the mFISH approach it would allow detec-tion of low level mosaics of aneuploidies as well. These studies were conducted for the first time in the western Ukrainian region. The obtained results were compared with the similar results from other countries.; Мета. Дослідити особливості чисельних хромосомних аномалій у матеріалі мимовільно втрачених вагітностей із Західного регіону України. Методи. Стандартний цитогенетичний метод, інтерфазний mFISH метод з центромер-ними зондами до хромосом 13/21, 14/22, 15, 16, 17, 18, X та Y. Результати. Виконано цитогенетичні та молекулярно цитогенетичні дослідження 419 зразків ворсин хоріона ранніх мимовільно втрачених вагітностей. У 35,80 % виявлено чисельні зміни каріотипу. Найчастіше зустрічались наступні анеуплоідії: триплоідія (27,3 %), моносомія X (22,7 %), трисомія 16 (18,7 %), трисомія 21 (6,7 %), трисомія 15 (5,3 %) та трисомія 22 (5,3 %). Висновки. Діагностика анеуплоїдій у зразках мимовільно втрачених вагітностей відіграє ключову роль при з’ясуванні причини репродуктивної невдачі. Показана висока ефективність комбінування GTG каріотипування та mFISH з вибраним набором міток. Застосування mFISH дозволило виявити низькодозовий мозаїцизм у випадках нормального GTG-каріотипу. Такі дослідження по західноукраїнському регіону проведені вперше, отримані результати співставлені з результатами по інших країнах.; Цель. Исследовать особенности количественных хромосомных аномалий в образцах самопроизвольных выкиды-шей из Западного региона Украины. Методы. Стандартный цитогенетический метод, интерфазный mFISH метод с центромерными зондами к хромосомам 13/21, 14/22, 15, 16, 17, 18, X и Y. Результаты. Выполнены цитогенетические и молекулярно-цитогенетические исследования 419 образцов ворсин хориона ранних самопроизвольных выкидышей. В 35,80 % выявлено изменения кариотипа. Наиболее часто встречались следующие анеуплоидии: триплоидия (27,3 %), моносомия X (22,7 %), трисомия 16 (18,7 %), трисомия 21 (6,7 %), трисомия 15 (5,3 %) и трисомия 22 (5,3 %). Выводы. Диагностика анеуплоидий в образцах самопроизвольных выкидышей играет ключевую роль при выяснении причины репродуктивной неудачи. Показано высокую эффективность комбинированного приме-нения GTG кариотипирования и метода mFISH с предложенным набором меток. Применение mFISH позволило выявить низкодозовый мозаицизм в случаях нормального GTG-кариотипа. Такие исследования по западноукраин-скому региону проведены впервые, а полученные результаты сопоставили с результатами других стран.

Cardiospecific knockout of αE-catenin leads to violation of the neonatal cardiomyocytes maturation via β-catenin and Yap signaling

2019-06-13T22:29:17Z

Cardiospecific knockout of αE-catenin leads to violation of the neonatal cardiomyocytes maturation via β-catenin and Yap signaling Balatskyi, V.V.; Ruban, T.P.; Macewicz, L.L.; Piven, O.O. Aim. To study the αE-catenin gene function in neonatal cardiomyocytes proliferation and matura-tion. Methods. Conditional knockout approach, histological (H&E and acridine orange staining) and molecular genetics (qPCR) methods were used. Result. The hetero- and homozygous embry-onic cardiospecific knockout of αE-catenin is associated with an increased level of neonatal car-diomyocytes proliferation and a decreased binucleated cells frequency. Knockout of αE-catenin leads to up-regulation of the β-catenin- and Yap-target genes expression (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf and Tnfrsf1b). Conclusion. αE-catenin is involved in the regulation of prolifera-tion and maturation of neonatal cardiomyocytes via modulation of the activity of β-catenin- and Yap-dependent transcription.; Мета. Дослідити функуцію гена αE-катеніна в проліферації таи формированні неонатальних кардіоміоцитів. Методи. В роботі використовували метод умовного нокаута гена, гістологічні і молекулярно-генетичні методи. Результати. Гетеро- і гомозиготний кардіоспецифічний нокаут αE-катеніна асоційований із підвищенням рівня проліферації неонатальних кардіоміоцитів, збільшенням розмірів серця та зниженням частоти двоядерних кардіоміоцитів. Нокаут αE-катеніна призводить до зростання рівня експресії генів мішеней β-катеніна и Yap (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf і Tnfrsf1b). Висновки. αE-катенін залучається до контролю проліферації та формування неонатальних кардіоміоцитів через регуляцію транскрипційної активності β-катеніна та Yap.; Цель. Изучить функцию гена αE-катенина в пролиферации и формировании неонатальных кардиомиоцытов. Методы. В работе использовали метод условного нокаута гена, гистологические и молекулярно-генетические методы. Результаты. Гетеро- и гомозиготный кардиоспецифический нокаут αE-катенина ассоциирован с повышением уровня пролиферации неонатальных кардиомиоцитов, увеличением размера сердца и снижением частоты двуядерных кардиомиоцитов. Нокаут αE-катенина вызывает экспрессию генов мишеней β-катенина и Yap (Axin2, c-Myc, Tcf-4, CyclinD1, Ctgf и Tnfrsf1b). Выводы. αE-катенин вовлечен в контроль пролиферации и формирования неонатальных кардиомиоцитов посредством регуляции β-катенивой и Yap-зависимой транскрипционной активности.