http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151253 2026-04-21T05:00:41Z 2026-04-21T05:00:41Z Mytsyk, N.Y. Gorovenko, N.G. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152863 2019-06-13T22:27:27Z 2016-01-01T00:00:00Z

Identification and characterization of six new mutations in GLB1 gene in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease Mytsyk, N.Y.; Gorovenko, N.G. GM1-gangliosidosis (MIM# 230500) and mucopolysaccharidosis IV (Morquio B, MIM# 230500) are autosomal-recessive diseases, which belong to the group of lysosomal storage disorders and are caused by changes in the structure of the same gene, GLB1. The mutations in GLB1 lead to deficiency in acid β-galactosidase, and, as a result, the accumulation of GM1-gangliosidosis and keratan sulphate in the patients’ lysosomes. Aim. To analyze the spectrum of mutations in GLB1 in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease. Results. We analyzed GLB1 in 25 Ukrainian patients with the diagnosis of GM1-gangliosidosis and one patient with Morquio B disease; 52 alleles were analyzed. Seventeen types of pathogenic mutations were identified, including 11 missense replacements, three deletions, one insertion and two mutations in the splicing site. The missense mutation p.His281Tyr (c.841C>T) in exon 8 was found to be the most common, as it was found in 19 out of 52 mutant alleles (36.5 %) of all the examined patients. The study allowed to identify six new mutations, which had not been found in any databases or previously described in scientific literature, including three deletions (c.699delG, c.833delG, c.1203_1205delTTA), two missense replacements (p.Gly243Arg, p.Gly262Ala) and one mutation in the splicing site (IVS12+8T>C). Conclusions. Our results can be used for a precise molecular diagnostics of patients with GM1-gangliosidosis and Morquio B disease and prenatal diagnostics in the high risk families.; GM1-гангліозидоз (MIM# 230500) та мукополісахаридоз IV (Моркіо В, MIM# 230500) аутосомно-рецесивні захворювання, що відносяться до лізосомних хвороб накопичення та викликані змінами в структурі одного й того ж гену – GLB1. Результатом мутацій в гені GLB1 є дефіцит кислої β-галактозидази і, як наслідок, накопичення в лізосомах пацієнтів GM1-гангліозиду та кератансульфату. Мета. Проведення аналізу спектру мутацій в гені GLB1 серед пацієнтів з GM1-гангліозидозом та синдромом Моркіо В в Україні. Результати. При проведенні молекулярного аналізу гену GLB1 у 25 українських пацієнтів з діагнозом GM1-гангліозидоз та у 1 пацієнта з синдромом Моркіо В було проаналізовано 52 алелі, в яких виявлено 17 типів патогенних мутацій, серед яких 11 – місенс заміни, 3 – делеції, 1 – інсерція та 2 – мутації сайту слайсингу. Найчастішою виявилась місенс мутація p.His281Tyr (с.841С>T) у 8-му екзоні, яка була знайдена у 19 з 52 мутантних алелів (36,5 %) усіх обстежених пацієнтів. В ході дослідження було виявлено шість нових мутацій, які не були знайдені в електронних базах та не були описані раніше в літературі, серед яких 3 – делеції (c.699delG, c.833delG, с.1203_1205delTTA), 2 – місенс заміни (p.Gly243Arg, p.Gly262Ala) та 1 – заміна нуклеотиду в сайті сплайсингу (IVS12+8T>C). Висновки. Результати проведеного молекулярно-генетичного аналізу мутацій в гені GLB1 можуть бути використані для більш точної молекулярної діагностики хворих з GM1-гангліозидозом та синдромом Моркіо В та пренатальної діагностики в сім’ях високого ризику обтяжених даним захворюванням.; GM1-ганглиозидоз (MIM # 230500) и мукополисахаридоз IV (Моркио В, MIM # 230500) аутосомно-рецессивные заболевания, относящиеся к лизосомным болезням накопления и вызванные изменениями в структуре одного и того же гена – GLB1. Результатом мутаций в гене GLB1 является дефицит кислой β-галактозидазы и, как следствие, накопление в лизосомах пациентов GM1-ганглиозида и кератансульфата. Цель. Проведение анализа спектра мутаций в гене GLB1 у пациентов с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В в Украине. Результаты. При проведении молекулярно-генетического анализа в гене GLB1 у 26 пациентов с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В в Украине было выявлено 52 аллеля, содержащих патогенные мутации. Наиболее часто встречалась миссенс мутация p.His281Tyr (с.841С>T) в 8 экзоне, которая была найдена у 19 из 52 мутантных аллелей (36,5 %) всех обследованных пациентов. В процессе исследования было обнаружено шесть новых патогенных мутаций, которые не были найдены в электронных базах и не описаны ранее в литературе, среди которых 3 – делеции (c.699delG, c.833delG, с.1203_1205delTTA), 2 – миссенс замены (p.Gly243Arg, p .Gly262Ala) и 1 – замена нуклеотида в сайте сплайсинга (IVS12 + 8T> C). Выводы. Результаты проведенного молекулярно-генетического анализа мутаций в гене GLB1 могут быть использованы для более точной молекулярной диагностики больных с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В и пренатальной диагностики в семьях высокого риска обремененных данным заболеванием.

2016-01-01T00:00:00Z Antonyuk, V.O. Klyuchivska, O.Yu. Antonyuk, R.V. Lozynskyi, A.V. Pohranychna, Kh.R. Lesyk, R.B. Stoika, R.S. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152862 2019-06-13T22:27:41Z 2016-01-01T00:00:00Z

Use of lectin as a vector molecule for delivery of medicinal products to cells and tissues Antonyuk, V.O.; Klyuchivska, O.Yu.; Antonyuk, R.V.; Lozynskyi, A.V.; Pohranychna, Kh.R.; Lesyk, R.B.; Stoika, R.S. Aim. The conjugation of low-molecular compounds with antitumor activity to lectin and evaluation of the biological activity of the obtained conjugate. Methods. Organic synthesis; obtaining and analyzing Pisum sativum agglutinin with thiopyrano[2,3-d]thiazole derivative conjugate; its biological testing on cell cultures and histological samples. Results. A conjugate of the Pisum sativum lectin with the thiopyrano[2,3-d]thiazole derivative was obtained. Conjugation was carried out through the interaction of the aldehyde groups with the amino groups of lectin in the alkaline medium (pH 9.0). The compound (0.4 mg) was immobilized on lectin (10 mg). Conjugation of pea lectin with the antineoplastic agent led to a ~ 2.5-fold increase in the inhibitory effect tested on a L1210 mouse leukemia cells line. The antineoplastic effect of the studied conjugate is fully manifested only on the third day after the beginning of experiment, possibly after penetration of the conjugate into cells and its desintegration. Conclusions. The results may be used for development of new drug delivery systems.; Мета. Приєднання низькомолекулярної сполуки з протипухлинною активністю до лектину та визначення біологічної активності одержаного кон’юґату. Методи. Органічний синтез; одержання та аналіз кон’юґату лектину гороху з похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу, біотестування кон’югату на культурі клітин та гістологічних препаратах. Результати. Одержано кон’югат лектину гороху (Pisum sativum) приєднаним похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу. Кон’югацію здійснювали через взаємодію альдегідної групи сполуки похідного з аміногрупами білка лектину в лужному середовищі (рН 9,0). До 10 мг лектину було приєднано ≈ 0,4 мг досліджуваної сполуки. Кон’юґація лектину гороху з протипухлинною речовиною спричинила підсилення інгібувальної дії останньої на клітини лінії L1210 лейкозу миші приблизно у 2,5 рази (у перерахунку на речовину). Антинеопластична дія кон’югату в повній мірі проявляється лише на третю добу від початку досліду, й імовірно після проникнення кон’юґату у кліти-ну і розпаду молекули. На гістологічному препараті визначено особливості зв’язування досліджуваного кон’югату з мукозними клітинами прямої кишки людини. Висновки. Одержані результати можуть бути цікавими для моделювання адресної доставки біологічно активних речовин в клітини тканин організму.; Цель. присоединение низкомолекулярного соединения с противоопухолевой активностью к лектину и проверка биологической активности полученного конъюгата. Методы. Органический синтез; получение и анализ конъюгата лектина гороха с производ-ным тиопирано[2,3-d]тиазола, биотестирование конъюгата на культуре клеток и гистологических препаратах. Результаты. По-лучен конъюгат лектина гороха (Pisum sativum) с присоединенным производным тиопирано[2,3-d]тиазола. Конъюгацию осуще-ствляли через взаимодействие альдегидной группы соединения производного с аминогруппами белка лектина в щелочной среде (рН 9,0). К 10 мг лектина было присоединено ≈ 0,4 мг исследуемого соединения. Конъюгация лектина гороха с противоопухоле-вым веществом вызвала усиление ингибирующего действия вещества на клетки линии L1210 лейкоза мыши примерно в 2,5 раза (в пересчете на вещество). Антинеопластическое действие конъюгата в полной мере проявляется лишь на третьи сутки от нача-ла опыта, и вероятно после проникновения конъюгата в клетку и распада молекулы. На гистологическом препарате определены особенности связывания исследуемого конъюгата с мукозными клетками прямой кишки человека Выводы. Полученные резульаты представляют интерес для моделирования адресной доставки биологически активных веществ в клетки тканей организма.

2016-01-01T00:00:00Z Negrutska, V.V. Saraieva, I.V. Kostina, V.G. Alexeeva, I.V. Lysenko, N.A. Dubey, I.Ya. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152861 2019-06-13T22:27:49Z 2016-01-01T00:00:00Z

Telomerase inhibition by new di- and trisubstituted acridine derivatives Negrutska, V.V.; Saraieva, I.V.; Kostina, V.G.; Alexeeva, I.V.; Lysenko, N.A.; Dubey, I.Ya. Aim. To study a series of new acridine derivatives containing two basic fragments able to bind to quadruplex DNA at C-4 and C-9 positions as potential telomerase inhibitors. Methods. TRAP assay was used to determine the activity of compounds in vitro. Results. A number of acridines inhibiting the enzyme at micromolar concentrations were found, with IC₅₀ = 2.6 µM for the most active compound. Conclusions. The introduction of a highly basic N,N-dimethylaminoalkyl group at the C-9 position of the acridine core results in a strong increase of biological activity of compounds, and a 5-methyl substituent further enhances it.; Мета. Дослідити серію нових похідних акридину, що містять у положеннях С-4 і С-9 два основні фрагменти, здатні зв’я-зу-ва-ти-ся з квадруплексною ДНК, як потенційних інгібіторів теломерази. Методи. Для визначення активності сполук in vitro вико-ристано метод TRAP. Результати. Виявлено ряд акридинів, що інгібують фермент у низьких мікромолярних концентраціях, для найактивнішого з яких ІС₅₀ = 2.6 мкМ. Висновки. При введенні високоосновної N,N-диметиламіноалкільної групи в положення С-9 акридинового ядра біологічна активність сполук різко зростає, а 5-метильний замісник додатково збільшує її.; Цель. Изучить серию новых производных акридина, содержащих в положениях С-4 и С-9 два основных фрагмента, способных связываться с квадруплексной ДНК, как потенциальных ингибиторов теломеразы. Методы. Для определения активности веществ in vitro использован метод TRAP. Результаты. Обнаружен ряд акридинов, ингибирующих фермент в низких микромоляных концентрациях, для самого активного из которых ІС₅₀ = 2.6 мкM. Выводы. При введении высокоосновной N,N-диметиламиноадкильной группы в положении С-9 акридинового ядра биологическая активность соединений резко возрастает, а 5-метильный заместитель дополнительно увеличивает ее.

2016-01-01T00:00:00Z Tsymbaliuk, O.V. Naumenko, A.M. Skoryk, M.A. Nyporko, O.Yu. Davidovska, T.L. Skryshevsky, V.A. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152860 2019-06-13T22:26:17Z 2016-01-01T00:00:00Z

Histamine- and nicotine-stimulated modulations of mechanic activity of smooth muscles in gastrointestinal tract at the impact of nanosized TiO₂ material Tsymbaliuk, O.V.; Naumenko, A.M.; Skoryk, M.A.; Nyporko, O.Yu.; Davidovska, T.L.; Skryshevsky, V.A. Aim. To investigate the influence of titanium dioxide nanoparticles (TiO₂) on histamine-, nicotine- (acetylcholine-nicotine)-stimulated modulations of mechanical activity in smooth muscles of caecum and stomach of rats. Methods. Electronic scanning microscopy; zeta-potential estimation; the isometric tension recordings; pharmacological and kinetic analysis. Results. Relaxation of smooth muscles stripes (SMS) of caecum stimulated by 10–5 mol/l nicotine on the background of histamine contraction was not affected by TiO₂ (10–3 mg/ml); under the same conditions TiO₂ reinforced the histamine-induced contractions. The cumulative increase in TiO₂ concentration in the 10–6–10–4 mg/ml range was accompanied by inhibition of SMS contractions stimulated by histamine (10–5 mol/l) and nicotine (10–7 mol/l). Similar results were obtained on stomach SMS. The phase component of acetylcholine contraction modulated by nicotine was bound to be unaffected by TiO₂ whereas the tonic component was inhibited. Conclusions. The suspension of TiO₂ nanoparticles in conditions of cumulative effect modulates the mechanisms of neurotransmitter release from neurons of intramural plexuses of circular smooth muscle of the gastrointestinal tract which are activated by histamine and nicotine (10–7 mol/l).; Мета. Дослідити дію нанорозмірного матеріалу діоксиду титану (TiO₂) на гістамін-, нікотин- (ацетилхолін-нікотин) -стимульовані модуляції механічної активності гладеньких м’язів caecum та шлунку щурів. Методи. Електронна скануюча мікроскопія; визначення дзета-потенціалу; реєстрація скоротливої активності в ізометричному режимі; фармакологічний і кінетичний аналіз. Результати. Встановлено, що викликане нікотином (10–5 моль/л) розслаблення гладеньком’язових смужок (ГМС) caecum на фоні гістамінової (10–5 моль/л) контрактури не чутливе до дії TiO₂ (10–3 мг/мл); за цих умов TiO₂ підсилював гістамінові скорочення. Кумулятивне збільшення концентрації TiO₂ (10–6–10–4 мг/мл) супроводжувалось пригніченням скорочень ГМС, викликаних гістаміном (10–5 моль/л) та нікотином у концентрації 10–7 моль/л. Аналогічні результати було одержано у дослідах на ГМС шлунку. Встановлено, що фазний компонент ацетилхолінового скорочення, модульованого нікотином, не чутливий до дії TiO₂, тоді як тонічний – пригнічується. Висновки. Суспензія наночастинок TiO₂ за умов кумулятивної дії модулює активовані гістаміном та на його фоні – нікотином (10–7 моль/л) механізми вивільнення нейромедіаторів з нейронів інтрамурального нервового плетива кільцевих гладеньких м’язів шлунково-кишкового тракту.; Цель. Исследовать действие наноразмерного материала диоксида титана (TiO₂) на гистамин-, никотин- (ацетилхолин-никотин) -стимулированные модуляции механической активности гладких мышц caecum и желудка крыс. Методы. Электронная сканирующая микроскопия; определение дзета-потенциала; регистрация сократительной активности в изометрическом режиме; фармакологический и кинетический анализ. Результаты. Установлено, что вызванное никотином (10–5 моль/л) расслабление гладкомышечных полосок (ГМП) caecum на фоне гистаминовой (10–5 моль/л) контрактуры не чувствительно к действию TiO₂ (10–3 мг/мл); за этих условий TiO₂ усиливал гистаминовые сокращения. Кумулятивное увеличение концентрации TiO₂ (10–6–10–4 мг/мл) сопровождалось угнетением сокращений ГМП, вызванных гистамином (10–5 моль/л) и никотином в концентрации 10–7 моль/л. Аналогичные результаты было получено в опытах на ГМП желудка. Установлено, что фазный компонент ацетилхолинового сокращения, модулированного никотином, не чувствительный к действию TiO₂, тогда как тонический – угнетается. Выводы. Суспензия наночастиц TiO₂ при условии кумулятивного действия модулирует активированные гистамином и на его фоне – никотином (10–7 моль/л) механизмы высвобождения нейромедиаторов с нейронов интрамурального нервного плетения кольцевых гладких мышц желудочно-кишечного тракта.

2016-01-01T00:00:00Z