Вiopolymers and Cell, 2013, №. 5

Проблема «начала» – формулировка и попытка анализа

2019-06-13T22:26:50Z

Проблема «начала» – формулировка и попытка анализа Кордюм, В.А.; Шувалова, Н.С. На примере дыхания сформулирована и проанализирована проблема «начала». Под «началом» подразумевается система молекулярного датчика и подаваемого на него молекулярного сигнала, с которых начинается последовательная цепь (каскад) молекулярных преобразований, приводящих в конце всего процесса к изменению фенотипа. В качестве «начала» выбраны лучше всего изученные (в роли датчика) первые участники событий – молекулярный кислород, семейства белков PHD и HIF и непосредственно взаимодействующие с ними молекулы. Указывается также на наличие дополнительных и альтернативных систем. Существенным моментом всей регуляции является отсутствие систем сигналинга на повышение (сверх необходимого, т. е. гипероксию) концентрации молекулярного кислорода в клетке.; На прикладі дихання сформульовано і проаналізовано проблему «початку». Під «початком» мається на увазі система молекулярного датчика та подавання на нього молекулярного сигналу, з яких запускається послідовний каскад молекулярних перетворень, що в кінцевому підсумку призводить до зміни фенотипу. На роль «початку» обрано найвивченіші (як датчики) перші учасники подій – молекулярний кисень, родини білків PHD і HIF та молекули, які безпосередньо з ними взаємодіють. Обговорено також наявність додаткових і альтернативних систем. Істотним моментом усієї регуляції є відсутність систем сигналінгу на зростання (вище необхідної, тобто гіпероксію) концентрації молекулярного кисню в клітині.; The present article analyzes the problem of «origin»by the example of respiration. The «origin» implies the system of molecular sensor and affecting signal, which start the chain (cascade) of molecular conversions, leading to the phenotypic changes. As «origin» the most studied elements of the cascade are chosen: molecular oxygen, PHD and HIF protein families and molecules interacting directly with them. The alternative and additional systems are also considered. The important point of the whole regulation is the absence of signaling systems for increasing molecular oxygen concentration (above necessary, i. e. hyperoxia) in the cell.

Молекулярна мімікрія та її можлива роль у виникненні хибних результатів тестування на анти-HCV

2019-06-13T22:25:44Z

Молекулярна мімікрія та її можлива роль у виникненні хибних результатів тестування на анти-HCV Беньковська, Л.К.; Іванська, Н.В.; Сергеєва, Т.А. Головним чинником хибно-позитивних результатів виявлення анти-HCV є неспецифічне зв’язування імуноглобулінів сироватки крові з компонентами імуносорбенту тест-систем ІФА, що спостерігається за різної патології. При вивченні питань діагностики, профілактики, лікування інфекційних хвороб враховують вплив антигенної гетерогенності та молекулярної мімікрії. За гепатиту С зазначений феномен більше висвітлений з точки зору патогенезу автоімунних позапечінкових уражень. При цьому не виключають впливу антигенної мімікрії на специфічність серологічних досліджень при виявленні анти-HCV. Мета. Визначення частоти хибно-позитивних реакцій тестування на анти-HCV в осіб з хронічною соматичною патологією та оцінка ролі антигенної мімікрії у їхньому виникненні. Методи. Сумарні анти- HCV, антитіла до окремих білків вірусу, взаємодію хибно-позитивних сироваток зі сполуками мікробного походження (мімікринами) визначали методом ІФА. Мімікрини виділяли з культурального середовища після вирощування Staphylococcus aureus, Micobacterium tuberculosis та Candida albicans. Результати. При виявленні анти-HCV в осіб з хронічною патологією реєстрували значну кількість хибно-позитивних результатів, найчастіше – у хворих на цукровий діабет; серед здорових осіб – у вагітних. Більшість хибно-позитивних сироваток взаємодіяли з мімікринами. Висновки. Антигенні перехрести між мімікринами та антитілами у складі хибно-позитивних сироваток необхідно враховувати при трактуванні результатів специфічної діагностики в осіб за різних патологічних станів.; Главной причиной ложно-положительных результатов выявления анти-HCV считают неспецифическое связывание иммуноглобулинов сыворотки крови с компонентами иммуносорбента тест-систем ІФА, что наблюдается при различной патологии. При изучении вопросов диагностики, профилактики и лечения инфекционных болезней учитывают влияние антигенной гетерогенности и молекулярной мимикрии. В случае гепатита С этот феномен более освещен в плане патогенеза аутоиммунных внепеченочных поражений. Не исключают и влияния антигенной мимикрии на специфичность серологических исследований при выявлении анти-HCV. Цель. Определение частоты ложно-положительных реакций тестирования на анти-HCV у лиц с хронической соматической патологией и оценка роли антигенной мимикрии в их возникновении. Методы. Суммарные анти-HCV, антитела к отдельным белкам вируса, взаимодействие ложно-положительных сывороток с соединениями микробного происхождения (мими- кринами) определяли методом ІФА. Мимикрины выделяли из культуральной среды после выращивания Staphylococcus aureus, Micobacterium tuberculosis и Candida albicans. Результаты. При обнаружении анти-HCV у лиц с хронической патологией регистрировали значительное количество ложно-положительных результатов, наиболее часто – у больных сахарным диабетом; среди здоровых лиц – у беременных. Большинство ложно-положительных сывороток взаимодействовали с мимикринами. Выводы. Антигенные перекресты между мимикринами и антителами в составе ложно-положительных сывороток необходимо учитывать при трактовке результатов специфической диагностики у лиц с различными патологическими состояниями.; The main reason for the false positive results of the detection of antibodies to HCV is considered the unspecific binding of the blood serum immunoglobulins with the components of the test-systems’ immunosorbent, what is observed in various pathologies. When considering the issues of diagnosis, prevention and treatment of infectious diseases examined the impact of antigenic heterogeneity and molecular mimicry. With regarding to hepatitis C this phenomenon more illustrated in terms of pathogenesis, autoimmune, extrahepatic lesions. This does not exclude the influence of antigenic mimicry on the specificity of serological tests for anti-HCV detection. Aim. Estimation the frequency of false-positive reactions of anti-HCV testing in patients with chronic somatic diseases and assessment of the antigenic mimicry’s role in their occurrence. Methods. Total anti-HCV, antibodies to the single viruses’ protein, and false positive sera antibodies’ interaction with microbial origin combinations (mimicrins) were determined by ELISA. Mimicrins were separated from the cultural medium after cultivation Staphylococcus aureus, Micobacterium tuberculosis and Candida albicans. Results. Upon detection of anti-HCV in patients with chronic pathologies detected a significant number of false-positive results are more likely in patients with diabetes and among healthy individuals – in pregnant women.The majorities of false positive sera interacted with mimicrins. Conclusions. The antigenic crossings over between mimicrins and antibodies in the structure of false positive sera must be considered during the evaluation of the specific diagnostics’ results in the persons with different pathologic states.

The role of IL6 and ESR1 gene polymorphisms as immunological factors of pregnancy maintenance

2019-06-13T22:29:38Z

The role of IL6 and ESR1 gene polymorphisms as immunological factors of pregnancy maintenance Kucherenko, A.M.; Vorobiova, I.I.; Rudakova, N.V.; Livshits, L.A. Aim. The study is aimed at the evaluation of the association of IL6 gene -174G/C polymorphism and ESR1 gene -397C/T polymorphism with recurrent pregnancy loss (RPL) pathogenesis and at the investigation of the ESR1 gene -397C/T variant regulatory significance for the IL6 gene function. Methods. A case group of 75 women with RPL history and a control group of 106 unrelated healthy women, who have given birth to at least one child conceived in natural way, were genotyped by a PCR based restriction fragment length polymorphism assay. Results. There was no significant difference in IL6 -174G/C or ESR1 -397C/T genotype and allele frequencies between the case and control groups. Combined genotype distribution analysis showed significantly (p < 0.05) lower frequency of individuals homozygous for both IL6 -174G and ESR1 -397C alleles in case group (0.026) comparing to control (0.094). Conclusions. Genotype comprising IL6 -174G and ESR1 -397C alleles in homozygous state may be considered as a genetic marker of successful pregnancy maintenance during gestation early stages.; Мета. Встановити асоціацію поліморфних варіантів -174 G/C гена IL6 і -397 C/T гена ESR1 з патогенезом звичного невиношування вагітності (ЗНВ) та дослідити ймовірний регуляторний вплив поліморфізму -397 C/T гена ESR1 на функціонування гена IL6. Методи. Досліджувану (75 жінок з історією ЗНВ) та контрольну (106 неспоріднених здорових жінок, які народили хоча б одну дитину, зачату природним шляхом) групи прогенотиповано методом ПЛР з наступним аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів. Результати. Достовірної різниці частот генотипів та алелів за поліморфізмами IL6 -174 G/C і ESR1 -397 C/T не встановлено. Аналіз комбінованих генотипів виявив статистично достовірно (p < 0,05) нижчу частоту осіб, гомозиготних за алелями IL6 -174G та ESR1 -397C у досліджуваній групі (0,026) порівняно з контрольною (0,094). Висновки. Генотип, до складу якого входять алелі IL6 -174G та ESR1 -397C у гомозиготному стані, можна розглядати як генетичний маркер успішного підтримання вагітності на ранніх строках гестації.; Цель. Установить ассоциацию полиморфных вариантов -174 G/C гена IL6 и -397 C/T гена ESR1 с патогенезом привычного невынашивания беременности (ПНБ), а также исследовать вероятный регуляторный эффект полиморфизма -397 C/T гена ESR1 на функционирование гена IL6. Методы. Исследуемая (75 женщин с историей ПНБ) и контрольная (106 неродственных женщин, родивших хотя бы одного ребенка, зачатого естественным путем) группы прогенотипированы методом ПЦР с последующим анализом полиморфизма длины рестрикционных фрагментов. Результаты. Достоверной разницы в частоте генотипов и аллелей по полиморфизмам IL6 -174 G/C и ESR1 -397 C/T не установлено. Анализ комбинированных генотипов выявил статистически достоверно (p < 0,05) меньшую частоту индивидов, гомозиготных по аллелям IL6 -174 G и ESR1 -397 C в исследуемой группе (0,026) по сравнению с контрольной (0,094). Выводы. Генотип, в состав которого входят аллели IL6 -174G и ESR1 -397C в гомозиготном состоянии, можно рассматривать в качестве генетического маркера успешного поддержания беременности на ранних сроках гестации.

Genetic and epigenetic changes of GPX1 and GPX3 in human clear-cell renal cell carcinoma

2019-06-15T22:25:47Z

Genetic and epigenetic changes of GPX1 and GPX3 in human clear-cell renal cell carcinoma Rudenko, E.E.; Gerashchenko, G.V.; Lapska, Y.V.; Bogatyrova, O.O.; Vozianov, S.O.; Zgonnyk, Y.M.; Kashuba, V.I. Aim. To find putative diagnostic and prognostic markers of cancerogenesis. Methods. Analysis of microarray and SAGE data, quantitative PCR (Q-PCR), bisulfite sequencing, methylation-specific PCR. Results. Bioinformatic analysis of microarray and SAGE database revealed that genes, encoding the glutathione peroxidase 1 and 3 (GPX1 and GPX3) were expressed at low levels in renal cancers. The relative gene expression of GPX1 and GPX3 that was widely inactivated in clear-cell renal cell carcinoma (ccRCC) was confirmed by Q-PCR. No correlation between expression levels and promoter methylation was found. It was found, however, that an allele with five ALA repeats in the N-terminal region of GPX1 is the most frequent polymorphic variant in ccRCC patients. Conclusions. Our data support the hypothesis that GPX1 and GPX3 are involved in tumorigenesis of ccRCC and could be putative TSGs (tumor suppressor genes) in renal cancer.; Мета. Знайти можливі діагностичні і прогностичні маркери канцерогенезу. Методи. Аналіз даних SAGE і мікрочіпів, кількісна ПЛР (Q-PCR), бісульфітне секвенування, метилспецифічна ПЛР. Результати. Біоінформатичним аналізом баз даних SAGE і мікрочіпів виявлено, що гени, які кодують глутатіонпероксидазу 1 і 3 (GPX1 і GPX3), мають низький рівень експресії у тканинах раку нирок. Дані Q-PCR щодо відносної експресії генів GPX1 і GPX3 підтвердили, що зазначені гени часто інактивовані у світлоклітинній карциномі нирки (ccRCC). Кореляції між рівнем експресії і метилюванням промотoру у жодному разі не знайдено. Проте встановлено, що алель з п’ятьма ALA-повторами в N-кінцевій ділянці GPX1 є найчастіше повторюваним поліморфним варіантом у пацієнтів з ccRCC. Висновки. Наші дані підтверджують гіпотезу, що гени GPX1 і GPX3 залучені до процесу канцерогенезу ccRCC і можуть бути кандидатами на роль генів – супресорів пухлин (TSGs, tumor suppressor genes) при раку нирок.; Цель. Найти предполагаемые диагностические и прогностические маркеры канцерогенеза. Методы. Анализ данных SAGE и микрочипов, количественная ПЦР (Q-PCR), бисульфитное секвенирование, метилспецифическая ПЦР. Результаты. Биоинформатическим анализом баз данных SAGE и микрочипов выявлено, что гены, кодирующие глютатионпероксидазу 1 и 3 (GPX1 и GPX3), имеют низкий уровень экспрессии в тканях рака почек. Данные Q- PCR по относительной экспрессии генов GPX1 и GPX3 подтвердили, что эти гены часто инактивированы в светлоклеточной карциноме почки (ccRCC). Корреляции между уровнем экспрессии и метилированием промотoра ни в одном случае не найдено. Однако обнаружено, что аллель с пятью ALA-повторами в N-концевом участке GPX1 является наиболее часто повторяемым полиморфным вариантом у пациентов с ccRCC. Выводы. Наши результаты подтверждают гипотезу, что гены GPX1 и GPX3 вовлечены в процесс канцерогенеза ccRCC и могут быть кандидатами на роль генов – супрессоров опухолей (TSGs, tumor suppressor genes) при раке почек.