Вiopolymers and Cell, 2013, №. 1

Isoforms of elongation factor eEF1A may be differently regulated at post-transcriptional level in breast cancer progression

2019-06-11T22:25:54Z

Isoforms of elongation factor eEF1A may be differently regulated at post-transcriptional level in breast cancer progression Vislovukh, A.A.; Naumovets, M.G.; Kovalenko, M.I.; Groisman, R.S.; Groisman, I.S.; Negrutskii, B.S.; El'skaya, A.V. Eukaryotic translation elongation factor 1A exists as two 98 % homologous isoforms: eEF1A1 (A1) and eEF1A2 (A2) which are tissue and development specific. Despite high homology in an open reading frame (ORF) region, mRNAs coding for eEF1A1 and eEF1A2 are different in their untranslated regions (UTR), suggesting a possibility of their dissimilar post-transcriptional regulation. Aim. To analyze the existence of cis-acting motifs in the UTRs of EEF1A1/A2 mRNAs, to confirm the possibility of post-transcriptional control of eEF1A1 and eEF1A2 expression. Methods. An ensemble of bioinformatic methods was applied to predict regulatory motifs in the UTRs of EEF1A1/A2 mRNAs. Dual-luciferase reporter assay was employed to detect post-transcriptional regulation of eEF1A1/A2 expression. Results. Numerous regulatory motifs in the UTR of EEF1A1/A2 mRNAs were found bioinformatically. The experimental evidence was obtained for the existence of negative regulation of EEF1A1 and positive regulation of EEF1A2 mRNA in the model of breast cancer development. Conclusions. EEF1A1 and EEF1A2 mRNAs contain distinct motifs in the UTRs and are differently regulated in cancer suggesting the possibility of their control by different cellular signals.; Евкаріотний фактор елонгації трансляції 1А представлений двома тканиноспецифічними ізоформами А1 (eEF1A1) і A2 (eEF1A2), які гомологічні на 98 % і експресуються на різних стадіях розвитку організму. Незважаючи на високу гомологію кодуючої ділянки, мРНК ізоформ значно відрізняються за 5'- і 3'-нетрансльованими послідовностями (НТП). На основі даного факту можна припустити, що посттранскрипційний контроль експресії ізоформ А1 і А2 відбувається за різними механізмами. Мета. Експериментально перевірити вміст цис-регуляторних мотивів у НТП мРНК EEF1A1/ A2, а також наявність посттранскрипційного контролю експресії ізоформ. Методи. Регуляторні мотиви у НТП мРНК EEF1A1/A2 передбачено із застосуванням біоінформатичних методів. Існування посттранскрипційної регуляції експресії eEF1A1/ A2 підтверджено методом репортерних генів. Результати. Виявлено численні мотиви в НТП мРНК EEF1A1/A2. Отримано експериментальні дані, які засвідчують інгібування експресії мРНК EEF1A1 та стимулювання експресії мРНК EEF1A2 на посттрaнскрипційному рівні у клітинній моделі розвитку раку молочної залози. Висновки. мРНК ізоформ фактора елонгації EEF1A містять відмінні один від одного мотиви в НТП і по-різному регулюються в процесі злоякісного перетворення клітин, що передбачає ймовірність регулювання їхньої експресії на посттранскрипційному рівні у відповідь на клітинні сигнали.; Эукариотический фактор элонгации трансляции 1А представлен двумя тканеспецифичными изоформами А1 (EEF1A1) и A2 (EEF1A2), гомологичными на 98 % и экспрессирующимися на разных стадиях развития организма. Несмотря на высокую гомологию в кодирующей области, мРНК изоформ имеют существенно различные 5'- и 3'-нетранслируемые последовательности (НТП). На основе данного факта можно предположить, что посттранскрипционный контроль экспрессии изоформ А1 и А2 осуществляется по различным механизмам. Цель. Экспериментально проверить содержание цис-регуляторных мотивов в НТП мРНК EEF1A1/A2, а также наличие посттранскрипционного контроля экспрессии изоформ. Методы. Регуляторные мотивы в 3'НТП мРНК EEF1A1/1A2 предсказаны с применением биоинформатических подходов. Существование посттранскрипционной регуляции экспрессии мРНК eEF1A1/A2 подтверждено методом репортерных генов. Результаты. Выявлены многочисленные мотивы в НТП мРНК EEF1A1/ A2. Получены экспериментальные данные, свидетельствующие об ингибировании экспрессии мРНК EEF1A1, а также о стимулировании экспрессии мРНК EEF1A2 на посттранскрипционном уровне в клеточной модели рака молочной железы. Выводы. мРНК изоформ фактора элонгации eEF1A содержат различные мотивы в НТП и по-разному регулируются в процессе злокачественной трансформации клеток, что предполагает возможность регуляции их экспрессии на посттранскрипционном уровне в ответ на клеточные сигналы.

Maintenance of mesenchymal stem cells culture due to the cells with reduced attachment rate

2019-06-11T22:26:05Z

Maintenance of mesenchymal stem cells culture due to the cells with reduced attachment rate Shuvalova, N.S.; Maslova, O.A.; Sukhorada, O.M.; Deryabina, O.G.; Kordium, V.A. Aim. The classic detachment techniques lead to changes in cells properties. We offer a simple method of cultivating the population of cells that avoided an influence on the surface structures. Methods. Mesenchymal stem cells (MSC) from human umbilical cord matrix were obtained and cultivated in standard conditions. While substituting the culture media by a fresh portion, the conditioned culture medium, where the cells were maintained for three days, was transferred to other culture flacks with addition of serum and growth factors. Results. In the flacks, one day after medium transfer, we observed attached cells with typical MSC morphology. The cultures originated from these cells had the same rate of surface markers expression and clonogenic potential as those replated by standard methods. Conclusions. MSC culture, derived by preserving the cells with reduced attachment ability, actually has the properties of «parent» passage. Using this method with accepted techniques of cells reseeding would allow maintaining the cells that avoided an impact on the cell surface proteins.; Мета. Застосування класичних методик для відкріплення мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) від субстрату призводить до змін їхніх властивостей. У даному повідомленні запропоновано простий і доступний спосіб збереження популяції клітин, що уникли впливів на поверхневий апарат. Методи. МСК з матриксу пупкового канатика людини отримували і культивували за стандартною методикою. При заміні культурального середовища на свіжу порцію кондиціоноване середовище, у якому культури знаходилися впродовж трьох днів і яке потенційно містило спонтанно відкріплені клітини, переносили в інший культуральний посуд, додаючи сироватку та ростові фактори. Результати. Через добу після перенесення середовища на дні культурального посуду можна було спостерігати прикріплені клітини типової для МСК морфології, які мали ступінь експресії поверхневих маркерів та клоногенний потенціал, аналогічні таким у культур, пасованих за стандартною методикою. Висновки. Дочірня культура, отримана внаслідок збереження клітин, які спонтанно відкріпились у процесі заміни культурального середовища, фактично, зберігає властивості клітин вихідного пасажу. Запропонований метод доцільно застосовувати додатково до стандартної методики пасування. Це дозволить постійно мати пул клітин, які уникли пошкоджуючих впливів на білки і глікопротеїни поверхні клітини.; Цель. Использование классических методик для открепления мезенхимальных стволовых клеток (МСК) от субстрата приводит к изменению их свойств. В данном сообщении предложен простой и доступный способ сохранения популяции клеток, избежавших влияния на поверхностный аппарат. Методы. МСК из матрикса пупочного канатика человека получали и культивировали по стандартной методике. При замене культуральной среды на свежую порцию кондиционированную среду, в которой культура находилась в течение трех дней, предположительно содержащую спонтанно открепившиеся клетки, переносили в другой культуральный сосуд, добавляя сыворотку и ростовые факторы. Результаты. Через сутки после переноса кондиционированной среды на дне сосуда можно было обнаружить прикрепленные клетки типичной для МСК морфологии, имеющие степень экспрессии поверхностных маркеров и клоногенный потенциал, аналогичные таким культур, пересеянных по стандартной методике. Выводы. Дочерняя культура, полученная в результате сохранения клеток, спонтанно открепившихся в процессе замены культуральной среды, фактически, сохраняет свойства клеток исходного пассажа. Метод целесообразно применять дополнительно к стандартной методике пассирования. Это позволит постоянно иметь пул клеток, избежавших влияния классической процедуры пассирования на белки и гликопротеины поверхности клетки.

In vitro model for study the interaction between tumor and stromal cells

2019-06-11T22:26:18Z

In vitro model for study the interaction between tumor and stromal cells Shkarina, K.A.; Cherednyk, O.V.; Tykhonkova, I.O.; Khoruzhenko, A.I. Aim. To develop a model to study the interaction between tumor and stromal cells in three-dimensional culture. Methods. Cultivation of HeLa cell lines and human dermal fibroblasts in monolayer and three-dimensional culture, immunofluorescent and immunohistochemical analysis. Results. In this work we present an approach based on a direct interaction between the cells of multicellular tumor spheroids and spheroids of fibroblasts. Subsequent immunofluorescence analysis allows to determine an origin of cells in the area of their contact. Conclusions. This model will be useful to study the basic mechanisms of carcinogenesis, and to find targets for anticancer therapy.; Мета. Розробити модель для вивчення взаємодії пухлинних і стромальних клітин за умов тривимірної культури. Методи. Культивування клітин лінії HeLa і дермальних фібробластів людини в моношаровий і тривимірній культурі, імунофлуоресцентний та імуногістохімічний аналіз. Результати. Запропоновано підхід, що базується на дослідженні безпосередньої взаємодії клітин багатоклітинних сфероїдів пухлинних клітин і сфероїдів фібробластів. Подальший імунофлуоресцентний аналіз дає можливість визначити походження клітин у зоні їхнього контакту. Висновки. Описана модель буде корисною як для вивчення базових механізмів канцерогенезу, так і за пошуку мішеней для протипухлинної терапії.; Цель. Разработать модель для изучения взаимодействия опухолевых и стромальных клеток в условиях трехмерной культуры. Методы. Культивирование клеток линии HeLa и дермальных фибробластов человека в монослойной и трехмерной культуре, иммунофлуоресцентный и иммуногистохимический анализ. Результаты. Предложен подход, базирующийся на исследовании непосредственных взаимодействий клеток многоклеточных сфероидов опухолевых клеток и сфероидов фибробластов. Последующий иммунофлуоресцентный анализ дает возможность определить происхождение клеток в зоне их контакта. Выводы. Описанная модель будет полезна как для изучения базовых механизмов канцерогенеза, так и при поиске мишеней для противоопухолевой терапии.

MI1 – derivative of maleimide inhibits cell cycle progression in tumor cells of epithelial origin

2019-06-11T22:25:37Z

MI1 – derivative of maleimide inhibits cell cycle progression in tumor cells of epithelial origin Garmanchuk, L.V.; Denis, E.O.; Nikulina, V.V.; Dzhus, O.I.; Skachkova, O.V.; Ribalchenko, V.K.; Ostapchenko, L.I. Aim. MI1 is a promising maleimide derivative, which exhibits antiproliferative effect on different cells. The aim of present study was to investigate influence of MI1 on the cell cycle of cancer cells and its cytotoxity. Methods. The proliferative activity and viability of human cancer cell lines (colorectal adenocarcinoma – Colo-205; breast cancer – MCF-7; cervix cancer HeLa) obtained with MTT-test and cell counts were performed using a tripan blue dye. Distribution of cell cycle phases was obtained using flow cytometry method. Results. In the present study we demonstrate a detectable cytostatic effect of the maleimide derivative MI1 on the epithelial cell lines Colo-205, MCF-7 and HeLa. In the presence of MI1 the number of cells in the G2/M+S phases of the cell cycle dropped by 20–30 % (p < 0.05) relative to control. Conclusions. The results suggest that MI1 may be a perspective drug for antitumor therapy and perhaps deserves further study in detail.; Для похідного малеїміду MІ1 виявлено пригнічення проліфе- рації клітин, опосередковане інгібуванням тирозинкіназ. Мета даної роботи полягала в поглибленому вивченні впливу MІ1 на перебіг клітинного циклу у пухлиннх клітинах, а також на їхню життєздатність. Методи. Проліферативну активність та життєздатність клітинних ліній раку людини (колоректальна аденокарцинома – Colo-205; рак молочної залози – MCF-7; рак шийки матки HeLa) визначали за допомогою МТТ-тесту та рутинного підрахунку клітин, забарвлених трипановим синім. Розподіл клітинної популяції за фазами клітинного циклу здійснювали методом проточної цитофлуориметрії. Результати. Показано цитостатичну дію похідного малеїміду MІ1 щодо клітинних ліній епітеліального походження Colo-205, MCF-7 і HeLa. Так, кількість клітин у фазах G2/M + S клітинного циклу зменшувалася приблизно у 1,2–1,3 разу (p < 0.05) для всіх клітинних ліній за впливу малеїміду порівняно з контролем. Висновки. MІ1 можна розглядати як перспективну протипухлинну сполуку, що потребує подальшого дослідження.; Для производного малеимида MІ1 обнаружено замедление пролиферации клеток, опосредованное ингибированием тирозинкиназ. Цель данной работы состояла в углубленном изучении влияния MІ1 на прохождение клеточного цикла в раковых клетках, а также на их выживаемость. Методы. Пролиферативную активность и выживаемость клеточных линий рака человека (колоректальная аденокарцинома – Colo-205; рак молочной железы – MCF-7; рак шейки матки – HeLa) определяли с помощью МТТ-теста и рутинного подсчета клеток, окрашенных трипановым синим. Распределение клеточной популяции по фазам клеточного цикла производили методом проточной цитофлуориметрии. Результаты. Показано цитостатическое и антипролиферативное действие производного малеимида MІ1 на клеточные линии эпителиального происхождения Colo-205, MCF-7 и HeLa. Так, количество клеток в фазах G2/M + S клеточного цикла уменьшалось в 1,2–1,3 раза (p < 0.05) для всех линий по сравнению с контролем. Выводы. Производное малеимида MІ1 можно рассматривать как перспективное противоопухолевое соединение, что требует дальнейших исследований.