<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Біополімери і клітина, 2001, № 2</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151072" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151072</id>
<updated>2026-04-12T13:37:50Z</updated>
<dc:date>2026-04-12T13:37:50Z</dc:date>
<entry>
<title>Взаємодія ціанінових барвників з нуклеїновими кислотами. 1 . Карбоціанінові барвники, заміщені в поліметиновому ланцюзі, як можливі зонди для флюоресцентної детекції нуклеїнових кислот</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154675" rel="alternate"/>
<author>
<name>Лукашов, С.С.</name>
</author>
<author>
<name>Лосицький, М.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Сломінський, Ю.Л.</name>
</author>
<author>
<name>Ярмолюк, С.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154675</id>
<updated>2019-06-15T22:30:27Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Взаємодія ціанінових барвників з нуклеїновими кислотами. 1 . Карбоціанінові барвники, заміщені в поліметиновому ланцюзі, як можливі зонди для флюоресцентної детекції нуклеїнових кислот
Лукашов, С.С.; Лосицький, М.Ю.; Сломінський, Ю.Л.; Ярмолюк, С.М.
Для розширення сфери застосування карбоціанінових барвників для гомогенної флюоресцентної детекції нуклеїнових кислот (НК) запропоновано використовувати барвники, заміщені у поліме­тиновому ланцюзі. Синтезовано низку алкіл-заміщених похідних тіакарбоціаніну; досліджено їхні спектрально-люмінесцентні властивості в присутності дволанцюгової ДНК, РНК та бичачого сироваткового альбуміну (БСА). Всі отримані похідні мають нижчий рівень власної флюоресценції, ніж у вихідного барвника В присутності НК спостерігається підвищення інтенсивності випромінювання в 1,75–76 разів. Менше підвищення (1,75–16,9 разу) має місце в присутності великого надлишку БСА. Максимальна інтенсивність, яка більше, ніж удвічі, перевищує інтен­сивність флюоресценції тіакарбоціаніну, спостерагається для НК-комплексів β-метил-заміщеного барвника. Замісники розмірів, більших за метальну групу, викликають занадто великі порушення плоскої будови флюорофору тіакарбоціаніну, що призводить до зменшення інтенсивності вип­ромінювання НК-комплексів відповідних барвників.; В целях расширения использования карбоцианиновых красите­лей для гомогенного флюоресцентного обнаружения нуклеиновых кислот (НК) предложено использование красителей с заместителями в полиметиновой цепи. Синтезирован ряд алкил-замещенных производных тиакарбоцианина; исследова­ны их спектрально-люминесцентные характеристики в присутствии двухцепочечной ДНК, РНК и бычьего сывороточного альбумина (БСА). Уровень собственной флюоресценции у всех полученных производных ниже, чем у исходного красителя. В присутствии НК наблюдается увеличение интенсивности из­ лучения в 1,75–76 раз, в то время как уровень излучения незамещенного красителя повышается незначительно (1,08– 1,94 раза). Меньшее увеличение флюоресценции (1,75–16,9 раза) имеет место в присутствии большого избытка БСА. Максимальная интенсивность, вдвое превышающая таковую тиакарбоцианина, наблюдается для НК-комплексов (β-метил-замещенного красителя. Заместители больших, чем метильная группа, размеров вызывают избыточные нарушения планарности тиакарбоцианинового флюорофора, что приводит к уменьшению интенсивности излучения НК-комплексов соот­ветствующих красителей.; To extend the application of carbocyanine dyes in fluorescent nucleic acid detection, the use of dyes substituted in a polymethine cliain is proposed. A series of thiacarbocyanine derivatives with alkyl substituents in a polymethine chain have been synthesized, and the spectral luminescent properties of dyes in the presence of double-stranded DNA, RNA and bovine serum albumin (BSA) have been examined. The intrinsic fluorescence of all derivatives prepared is lower than that of unsubstituted thiacarbocyanine. The dyes show 1.75–76-fold fluorescence enhancement in the presence of nucleic acids. Lower enhancement (1.75–16.9 times) takes place in the presence of large excess of BSA. The highest fluorescence intensity for dye-nucleic acid complexes is observed for the i-methyl-substituted dye that is more than two times higher as compared to thiacarbocyanine. The substituents larger than methyl group disturb the planarity of thiacarbocyanine fluorophore excessively, and the fluorescence intensities of nucleic acid complexes of corresponding dyes are lower.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Отбор чувствительных к бактериофагу λ клонов из устойчивого к нему штамма Escherichia coli</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154674" rel="alternate"/>
<author>
<name>Славченко, И.Ю.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154674</id>
<updated>2019-07-05T20:34:43Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Отбор чувствительных к бактериофагу λ клонов из устойчивого к нему штамма Escherichia coli
Славченко, И.Ю.
A method of selection of the phage λ sensitive clones from the population of the bacteriophage λ resistant cells using the phage λcI857ApRTcR has been theoretically formulated and experimentally approved. The isolation was realized as follows. The phage λ resistant E. coli strain was infected by phage λ, which introduces antibiotic-resistance markers into the cell. The sensitive to phage λ vir and lysing at 43 °C clones were isolated on the selective medium. The frequency of occurrence of such cells in the population was 10⁻⁶ . The presence of ts-mutation in the phage cI gene has allowed to cure the cells from phage λcI857ApRTcR during cultivation of these cells under non-selective conditions at increased temperature and to obtain the phage A sensitive clones originated from resistant E. coli strain. The method can also be used for the estimation of the E. coli populations heterogeneity by a given feature.; Теоретично сформульовано та експериментально апробовано метод селекції чутливих до фага λ клонів із популяції кліринстійких до бактеріофага λ, за допомогою фага λcI857ApRTcR . Стійкий до фага λ штам Е. coli інфікували фагом λ, який привносить у клітину маркери антибіотикостійкості. На селективному середовищі було відібрано клони, чутливі до фага λ vir, які лізують при температурі 43 °C. Частота виникнення таких клітин у популяції складає 10⁻⁶ . Наявність ts-мутації в сI-гені фага дозволила при вирощуванні у неселективних умовах і при підвищеній температурі які несуть цей фаг, вилікувати клітини від фага λcI857ApRTcR та одержати чутливі до фага λ клони, що походять від вихідного нечутливого штаму Е. coli. Метод також може бути викори­станий для популяційних оцінок гетерогенності популяцій λ за даною ознакою.; Теоретически сформулирован и экспериментально апробирован метод селекции чувствительных к фагу λ клонов из популяции клеток, устойчивых к бактериофагу λ с помощью фага λcI857ApRTcR Устойчивый к фагу λ штамм Е. coli инфицировали фагом λ, который привносит в клетку маркеры антибиотикоустойчивости. На селективной среде отобраны клоны, чувствительные к фагу λ vir и лизирующие при температуре 43 °С. Частота возникновения таких клеток в популяции составила 10⁻⁶. Наличие ts-мутации в cI-гене фага позволило при выращивании несущих его клеток в неселективных условиях при повышенной температуре излечить клетки от фага λcI857ApRTcR и получить чувствительные к фагу λ клоны, производные исходного нечувствительного штамма Е. coli Метод также может быть использован для популяционных оценок гетерогенности популяций Е. coli по данному признаку.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Роль 4-гідрокси-ТЕМПО в реакції окислення лінолевого спирту 5-ліпоксигеназою з бульб картоплі</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154672" rel="alternate"/>
<author>
<name>Харченко, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Казачков, М.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Скатерна, Т.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Бутович, І.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154672</id>
<updated>2019-06-15T22:27:51Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Роль 4-гідрокси-ТЕМПО в реакції окислення лінолевого спирту 5-ліпоксигеназою з бульб картоплі
Харченко, О.В.; Казачков, М.Г.; Скатерна, Т.Д.; Бутович, І.А.
Досліджено 5-ліпоксигеназне окислення лінолевого спирту в присутності 4-гідрокси-ТЕМПО, який ефективно блокує неферментативні вільно-радикальні реакції, але не впливає на функціональні групи ферменту та не конкурує з субстратом за активний центр ферменту. Результати кінетичних експериментів вказують на існування механізму реакції, при якому 4-гідрокси-ТЕМ­ ПО ефективно перехоплює радикали, що дисоціювали з активного центра 5-ліпоксигенази, змінюючи при цьому профіль продуктів загальної реакції; It has been previously shown that the potato tuber 5-lipoxygenase (ptLOX) catalyzes aerobic oxidation of linoleyl alcohol (LAL). In the absence of 4-hydroxy-TEMPO, a major part of the oxidation products is formed in the free radical chain reaction initiated by free radicals dissociated from the enzyme-substrate complex. In the presence of 4-hydroxy-TEMPO, 9(S)-hydroperoxy-10E, 12Z-octa-decadien-1-ol and 13(S)-hydroperoxy-9Z, 11E- octadecadien-1-ol are formed. The scavenger does not affect the functional groups of the enzyme, and does not compete with LAL for the active center of ptLOX. The results of the kinetic experiments point toward trie reaction mechanism in which, the scavenger intercepts free radicals of LAL leaked from the enzyme active center more effectively than the radicals tightly bound to the enzyme, thus changing the product profile of the overall reaction.; Как показано ранее, 5-липоксигеназа из клубней картофеля катализирует аэробное окисление линолевого спирта. В отутствие 4-гидрокси-ТЕМПО основная часть продуктов окис­ления образуется вследствие свободнорадикальной цепной реакции, которая инициируется свободными радикалами, диссоциировавшими из фермент-субстратного комплекса. В приутствии 4-гидрокси-ТЕМПО образуются 9(S)-гидроперокси-10E, 12Z-октадекадиен-1-ол и 13(S)-гидроперокси-9Z, 11Е-октадекадиен-1-ол. Ловушка свободных радикалов не влияет на функциональные группы фермента и не конкурирует с линолевым спиртом за активный центр 5-липоксигеназы. Результа­ты кинетических экспериментов указывают на существова­ние механизма реакции, при котором ловушка свободных радикалов эффективно перехватывает радикалы, диссоцииро­вавшие из активного центра фермента, изменяя профиль продуктов общей реакции
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Потенційна супресорна роль гена TSC-22 в пухлинах головного мозку людини</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154671" rel="alternate"/>
<author>
<name>Шостак, К.О.</name>
</author>
<author>
<name>Дмитренко, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Гарифулін, О.М.</name>
</author>
<author>
<name>Розуменко, В.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Хоменко, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Зозуля, Ю.П.</name>
</author>
<author>
<name>Цехетнер, Г.</name>
</author>
<author>
<name>Кавсан, В.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154671</id>
<updated>2019-06-15T22:30:25Z</updated>
<published>2001-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Потенційна супресорна роль гена TSC-22 в пухлинах головного мозку людини
Шостак, К.О.; Дмитренко, В.В.; Гарифулін, О.М.; Розуменко, В.Д.; Хоменко, О.В.; Зозуля, Ю.П.; Цехетнер, Г.; Кавсан, В.М.
Значну частину супресорних генів астроцитарних пухлин до цих пір не ідентифіковано, незважа­ючи на те, що докази їхнього існування на різних хромосомах людини були підтверджені останніми роками численними дослідженнями. Тому пошук нових генів, активація або інактивація яких асоційована з прогресією гліальних пухлин, є метою інтенсивних досліджень. У даній роботі диференційна гібридизація «грид» упорядкованих бібліотек кДНК ембріонального і постнатального головного мозку людини показала різницю в рівні сигналу з пробами тотальної кДНК нормального головного мозку і мультиформної гліобластоми для більш ніж сотні клонів кДНК. Повторна диференційна гібридизація відібраних первинним скринінгом клонів, а також аналіз РНК зразків нормального головного мозку і гліальних пухлин дозволили виявити 16 нуклеотидних послідов­ностей, вміст яких змінюється в пухлинах. Серед мРНК, вміст яких зменшується в астроци­тарних пухлинах, було ідентифіковано мРНК TSC-22, відповідна кДНК якої міститься в клоні ICRFp507J1041 бібліотеки кДНК ембріонального головного мозку людини. Нозерн-гібридизація тотальних РНК чотирьох зразків нормального головного мозку та 17 зразків різних пухлин головного мозку виявила значне зменшення експресії гена TSC-22 в більшості зразків мультифор­мної гліобластоми, анапластичної астроцитоми, астроцитоми II ступеня злоякісності, а також у деяких інших новоутвореннях – загалом, в 12 індивідуальних пухлинах. В декількох пухлинах головного мозку експресія гена TSC-22 була відсутня повністю. Саузерн-гібридизація геномної ДНК виявила делеції в геномному локусі гена TSC-22 в двох із трьох досліджених зразків анапластичних астроцитом. Показаний у даній роботі суттєво зменшений рівень продукції мРНК TSC-22 в пухлинах головного мозку, описаний раніше зменшений вміст мРНК TSC-22 в пухлинах слинної залози, делеції в локусі гена TSC-22 в анапластичних астроцитомах, негативна роль білка TSC-22 в процесі проліферації клітин, локалізація гена TSC-22 на ділянці 13q14 поряд з геном ретинобластоми (Rb) – все це свідчить про потенційну супресорну роль зазначеного гена.; Значительная часть супрессорных генов астроцитарних опу­холей до сих пор не идентифицирована, несмотря на то, что доказательства их существования на разных хромосомах че­ловека были подтверждены в последние годы многочисленными исследованиями. Поэтому поиск новых генов, активация или инактивация которых ассоциирована с прогрессией глиальных опухолей, является целью интенсивных исследований. В данной работе дифференциальная гибридизация «грид» упорядоченных библиотек к ДНК эмбрионального и постнатального голо­вного мозга человека показала разницу в уровне гибридизационного сигнала с пробами тотальной кДНК нормального голо­вного мозга и мультиформной глиобластомы для более чем сотни клонов к ДНК. Повторная дифференциальная гибридиза­ция отобранных первичным скринингом клонов, а также анализ РНК образцов нормального головного мозга и глиальных опухолей позволили определить 16 нуклеотидных последовательностей, содержание которых изменяется в опухолях. В астроцитарных опухолях с пониженным содержанием мРНК была идентифицирована мРНК TSC-22, соответствующая к ДНК которой содержится в клоне ICRFp507J1041 библиоте­ки кДНК эмбрионального головного мозга человека. Нозерн-гибридизация тотальных РНК четырех образцов нормального головного мозга и 17 образцов различных опухолей головного мозга выявила значительное снижение экспрессии гена TSC-22 в большинстве образцов мультиформной глиобластомы, анапластической астроцитомы, астроцитоми II степени злокачественности, а также в некоторых других новообразованиях – в целом, в 12 индивидуальных опухолях. В нескольких опухолях головного мозга экспрессия гена TSC-22 отсутствовала пол­ностью. Саузерн-гибридизация геномной ДНК выявила делеции в геномном локусе гена TSC-22 в двух из трех исследованных образцов анапластических астроцитом. Показанный в данной работе значительно пониженный уровень продукции мРНК TSC-22 в опухолях головного мозга, описанный ранее понижен­ный уровень мРНК TSC-22 в опухолях слюнной железы, деле­ции в локусе гена TSC-22 в анапластических астроцитомах, негативная роль белка TSC-22 в процессе пролиферации кле­ток, локализация гена TSC-22 на участке 13q14 рядом с геном ретинобластомы (Rb) – все это свидетельствует о потенци­альной супрессорной роли этого гена.; At present some biological mechanisms assumed to initiate and promote astrocytoma formation have been partly revealed. Several putative genes in regions strongly suggested to harbour tumour suppressors should be identified. For example, these are the regions on the chromosomal arms 1p, 10p, 13q, 19g and 22g. More comprehensive approach in the analysis of astrocytomas includes gene expression determination in order to focus not only on the structural alterations but on the regulatory differences as well. Such changes in gene expression are important determinants of normal cellular physiology and, if disturbed, directly contribute to abnormal cellular physiology, including cancer. The search of new genes, the activation or inactivation of which is associated with the progression of astrocytic tumours, is still a goal of intensive investigations. In this work, more than a hundred cDNA clones differed in hybridization signals between human normal brain and glioblastoma multiform have been found by screening of high density grids of arrayed human fetal brain and human postnatal brain cDNA libraries. The repeated differential hybridization of the clones selected by primary screening, as well as the analysis of RNA from human adult normal brain and glial tumour samples have revealed 16 nucleotide sequences, which content had changed in tumours. The decreased content in astrocytic tumours has been determined for TSC-22 mRNA corresponding to cDNA in ICRFp507J 1041 clone from the library of human fetal brain cDNAs. The Northern blot hybridization of RNA from different human brain tumours has shown very low amount of TSC-22 mRNA in a bulk of the investigated samples of glioblastoma multiform, anaptastic astrocytoma, WHO grade II astrocytoma and some other tumours. The expression of TSC-22 gene has not been detected at all in astrocytoma WHO grade 11 as well as in meningioma, brain sarcoma, sarcomatous meningioma and oligodendroglioma (one sample of each tumor kind). The Southern blot hybridization has revealed the deletions in genomic loci of TSC-22 gene in two of three anaplastic astrocytomas analyzed. A significantly decreased level of the production of TSC-22 mRNA in the human brain tumours and, as it was shown previously, in the salivary gland tumours, an antiproliferative role of TSC-22 protein, the localization of TSC-22 gene in 13q14 region close to the known tumour suppressor retinoblastoma (Rb) gene, and the deletions in this genomic locus strongly evidence TSC-22 to be a tumour suppressor.
</summary>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
