Биополимеры и клетка, 2000, № 3

Влияние интерферона-α/β на транспорт и связывание ионов Са²⁺ в тимоцитах мыши

2019-06-12T22:26:12Z

Влияние интерферона-α/β на транспорт и связывание ионов Са²⁺ в тимоцитах мыши Долгая, Е.В.; Рожманова, О.М.; Стельмах, Л.Н.; Кудрявец, Ю.Й. Для понимания роли ионов Са²⁺ в регуляции иммунного ответа исследовали влияние мышиного интерферона (ИФН)-а/р на транспорт и связывание Са²⁺ в тимоцитах мыши. С помощью изотопных методов показано, что вход ⁴⁵Са²⁺ в тимоциты достигал стационарного значения через 5 мин после начала воздействия ИФН и превышал уровень поглощения 45Са2+ контрольными клетками в среднем в 5 раз. В это же время количество связанного с поверхностью тимоцитов ⁴⁵Са²⁺ уменьшалось в 2 раза по сравнению с контролем. В течение последующих 30 мин в активированных ИФН тимоцитах наблюдалось увеличение связывания ⁴⁵Са²⁺ до контрольного уровня. Транспорт45Са2+ в тимоцитах зависел от концетрации ИФН в инкубационной среде. Максимальное поглощение ⁴⁵Са²⁺ наблюдалось при концентрации ИФН, ,600 МБ/ мл. Блокатор потенциалоуправляемых кальциевых каналов верапамил (30 мкМ), внесенный в инкубационную среду за 20 мин до ИФН, значительно уменьшал транспорт ⁴⁵Са²⁺. Деполяризация мембраны, обусловленная повышением [K+]0 в 10 раз по сравнению с контролем (до 25 мМ), также снижала поток ⁴⁵Са²⁺ в тимоциты. Полученные данные позволяют предположить, что поступление Са²⁺ в тимоциты под влиянием ИФН осуществляется через потенциалоуправляемые кальциевые каналы.; Для розуміння ролі іонів Са²⁺ у регулюванні імунної відповіді вивчали вплив мишачого інтерферону (ІФН)-α/β на транспорт та зв'язування Са²⁺ у тимоцитах миші. За допомогою ізотопних методів було показано, що вхід ⁴⁵Са²⁺ у тимоцити досягав стаціонарного рівня через 5 хв від платку дії ІФН, п'ятиразово перевищуючи рівень поглинання ⁴⁵Са²⁺ контрольними клітинами. Тим часом кількість зв'язаного ⁴⁵Са²⁺ з поверхнею тимоцитів зменшувалася вдвічі Протяглі наступних 30хв спостерігалося відновлення зв'язування ⁴⁵Са²⁺ в активованих ІФН тимоцитах до контрольного рівня. Транспорт ⁴⁵Са²⁺ у тимоцитах залежав від концентраті 1<Ї>Н в інкубаційному середовищі. Максимальне поглинання ⁴⁵Са²⁺ спостерігалося при концентрації ІФН 600 МО/мл. Блокатор потенціалокерованих кальцієвих каналів верапаміл (30 мкМ), доданий до інкубаційного середовища за 20 хв до внесення ІФН, значно зменшував транспорт ⁴⁵Са²⁺. Деполяризація мембрани, зумовлена підвищенням [К+ ]0 у 10 разів порівняно з контролем (до 25 мМ), також зменшувала потік ⁴⁵Са²⁺ у тимоцити. Отримані дані дозволяють зробити припущення, що надходження ⁴⁵Са²⁺у тимоцити під впливом ІФН здійснюється через потенціалокеровані кальцієві канали,; In order to determine the role of calcium in interferon (IFN)-induced immunomodulation, we investigated calcium transport and binding induced by murine IFN-α/β in murine thymocytes. By radiometric method, it was found that a rapid, more than 5-fold, increase in ⁴⁵Са²⁺ influx developed and reached a plateau within 10 min. At the same time the amount of ⁴⁵Са²⁺ associated with the cell surface half decreased. During next 30 min the recovery of ⁴⁵Са²⁺ binding to control level in INF-induced lymphocytes occured. ⁴⁵Са²⁺ influx in thymocytes was dose-dependent. The maximal increase in calcium influx was observed at the IFN concentration of 600 W/ml. Pretreatment of thymocytes with a calcium channel blacker, verapamil, at the doses about 30mkM for 20 min before IFN application significantly decreased ⁴⁵Са²⁺ influx. Depolarization of thymocytes up to 25 mM by increasing the extracellular K+ concentration resulted in complete inhibition of ⁴⁵Са²⁺ influx. Our data indicate that in murine thymocytes IFN-induced calcium influx occcured via voltage-operated calcium channels.

Взаємодія стероїдних глікозидів з амінокислотами: дослідження методом плазменно-десорбційної мас-спектрометрії

2019-07-05T16:33:18Z

Взаємодія стероїдних глікозидів з амінокислотами: дослідження методом плазменно-десорбційної мас-спектрометрії Пилипенко, В.В.; Аксьонов, С.О.; Калінкевич, О.М.; Суходуб, Л.Ф. Методом плазменно-десорбційної мас-спектрометрії з іонізацією уламками поділу Сf-252 досліджено взаємодію стероїдних глікозидів біозиду неотігогеніну та тріозиду неотігогеніну з низкою амінокислот. Встановлено, що ці речовини здатні вступати у взаємодію з деякими амінокислотами з утворенням нековалентнозв'язаних асоціатів.; Стероидные гликозиды (СГ) – это вещества растительного происхождения с высоким уровнем физиологической активности. Некоторые из них проявляют антигрибковую, противоопухолевую, антивирусную и другие виды активности. В данной работе методом плазменно-десорбционной масс-спектрометрии с ионизацией осколками деления Cf-252 исследованы модельные смеси СГ биозида еотигогенина и триозида неотигогенина, выделенных из семян томатов, с некоторыми аминокислотами. Данные масс-спектров указывают на способность этих СГ вступать во взаимодействие с аминокислотами с образованием нековалентносвязанных ассоциатов по типу [СГ + аминокислота + Н]⁺ , [СГ + аминокислота + К]⁺.; Steroid glycosides (SG) are nontoxic substances of plant origin with high physiological activity. Some SG have fungicide, antitumor, antiviral and other effect. In this work Cf-252 Plasma Desorption Mass Spectrometry has been used to investigate model mixtures of SG Bioside neotigogenine and Trioside neotigogenine extracted from Tomato seeds with amino acids. From the mass-spectra obtained it is seen that these SG have an ability to form noncovalently bound associates with some amino acids like [SG + amino acid + H]⁺ and [SG + amino acid + K]⁺.

Бактериальная экспрессия полноразмерных и усеченных форм цитокина ЕМАР-2 и цитокинподобного домена тирозил-тРНК синтетазы млекопитающих

2019-06-12T22:26:08Z

Бактериальная экспрессия полноразмерных и усеченных форм цитокина ЕМАР-2 и цитокинподобного домена тирозил-тРНК синтетазы млекопитающих Дубровский, А.Л.; Браун, Дж.; Карнелюк, А.И.; Мюррей, Дж.К.; Мацука, Г.Х. В вектор для бактериальной экспрессии рЕТ32а клонированы и секвенированы вставки ДНК, кодирующие полноразмерные цитокин ЕМАР-2 и цитокинподобный домен тирозил-тРНК синтетазы (TyrRS) млекопитающих, а также их делетированные с СООН- и NH₂-концов формы. Получена бактериальная экспрессия всех клонов, и для полноразмерных форм осуществлены аффинная очистка до гомогенного состояния, протеолитическое удаление константной части слитых рекомбинантных белков, а также тестирование их биологической активности в реакции индукции тканевого фактора. Полноразмерная форма цитокинподобного домена TyrRS не взаимодействует с поликлональными антителами к ЕМАР-2 в вестерн-блот-анализе. Делается вывод о пригодности полученной панели рекомбинантных белков для сравнительного изучения локализации функционально важных участков белков; У вектор для бактеріальної експресії рЕТ32а клоновано і секвеновано вставки ДНК, що кодують повнорозмірні цитокін ЕМАР-2 і цитокінподібний домен тирозил-тРНК синтетазы (TyrRS) ссавців, а також їхні делетовані з СООН- і NH₂-кінців форми. Отримано бактеріальну експресію всіх клонів, та для повнорозмірних форм здійснено афінне очищення до гомогенного стану, протеолітичне видалення константної частини злитих рекомбінантних білків, а також тестування їхньої біологічної активності у реакції індукції тканинного фактора. Повнорозмірна форма цитокінподібного домену TyrRS не взаємодіє з поліклональними антитілами до ЕМАР-2 у вестерн-блот-аналізі. Зроблено висновок щодо придатності одержаної панелі рекомбінантньїх білків для порівняльного вивчення локалізації функціонально важливих ділянок білків; DNA fragments encoded full-length cytokine EMAP-2 and cytokine-like domain of mammalian TyrRS and truncated from COOH- and NH₂-termini forms were cloned in vector for bacterial expression pET32a. For all clones bacterial overexpression were obtained and full-length forms were purified to homogeneity state by affin chromatography and affinity tag was remove by protease cleavage. Induction of tissue factor for full-length forms was tested. Full-length form of cytokine-like domain of mammalian TyrRS did not interact with polyclonal antibody against EMAP-2 in western-blot analysis. It was concluded that this set of recombinant proteins may be usefull for functional study of these cytokine proteins.

Білки та ціанінові барвники. 1. Несиметричний карбоціаніновий барвник 14К – новий флюоресцентний зонд для гомогенного визначення білків у розчиніБілки та ціанінові барвники. 1. Несиметричний карбоціаніновий барвник 14К – новий флюоресцентний зонд для гомогенного визначення білків у розчині

2019-07-05T16:41:50Z

Білки та ціанінові барвники. 1. Несиметричний карбоціаніновий барвник 14К – новий флюоресцентний зонд для гомогенного визначення білків у розчиніБілки та ціанінові барвники. 1. Несиметричний карбоціаніновий барвник 14К – новий флюоресцентний зонд для гомогенного визначення білків у розчині Ярмолюк, С.М. Вивчено взаємодію карбоціаніну Ї4К (6,8-діетил-7[Е-3-(8-етил-7,8-дигідро-[1,3]-тіазоло-[4',5',3,4], бензо-[(і]-[1,2,3]-тіодіазол-7-іліден)-1-пропенії]-6Н-імідазоло-[4',5',5,6]-бензо-[а']-[1,2,3]-тіодіазол-8-ій йодид) з чотирма білками в нашивному і денатурованому стані. Встановлено, що барвник 14К має різну величину зростання інтенсивності флюоресценції у присутності цих білків у нативному стані При взаємодії з денатурованими білками квантовий вихід флюоресценції 14К підвищується на 25–40 % відносно інтенсивності флюоресценції комплексів 14К з нативними білками. Запропоновано можливий механізм для пояснення збільшення інтенсивності флюоресценції 14K при взаємодії з білками та нуклеїновими кислотами. Вивчено вплив присутності різних речовин на інтенсивність флюоресценції 14К.; Исследовано взаимодействие карбоцианина 14К (6,8-диэтил-7-[Е-3-(8-этил-7,8-дигидро-[ 1,3]-тиазоло-[4' ,5' ,3,4], бензо-[d]-[1,2,3 ]-тиодиазол-7-илиден )-1-пропенил ]-6Н-имидазоло-[4 ',5', 5,6]-беизо-[(1]-[ 1,2,3 ]-тиодиазол-8-ий йодид) с четырьмя белкоми в нашивном и денатурированном состоянии. Показано, что краситель 14К в разной степени увеличивает интенсивность флюоресценции в присутствии этих белков в нашивном состоянии. При взаимодействии с денатурированными белками квантовый выход флюоресценции 14К увеличивается на 25–40 % относительно интенсивности флюоресценции комплексов 14К с нашивными белками. Предложен возможный механизм, объясняющий увеличение интенсивности флюоресенции 14К при взаимодействии с белками и нуклеиновыми кислотами. Изучено влияние присутствия различных реагентов на интенсивность флюоресценции 14К.; An interaction of carbocyanine 14K (6,8-diethyl-7-[E-3-(8-ethyl-7,8-dihydro-[l,3]-thiazolo-[4',5',3,4], benzo-(d]-[1,2,3]-thiadiazolo-7-iliden)-l-propenyl]-6H-imidazolo-[4',5', 5, 6]tiodiazolo-8-ium iodide) with four proteins in both native and denatured states has been studied. The difference in fluorescent enhancement of this dye in the presence of various proteins has been shown. The fluorescence intensity of 14K in the presence of denatured proteins increased by 25–40 % in comparison with the fluorescence intensity of this dye in the complexes with corresponding native proteins. A possible mechanism of increasing the dye fluorescence under the interaction with proteins and nucleic acids has been proposed. The influence of different substances on fluorescent properties of 14K has been studied.