http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151046 2026-04-12T22:56:18Z 2026-04-12T22:56:18Z Ільницька, О.М. Паливода, О.Ю. Гусак, З.М. Вальовка, Т.Й. Ігуменцева, Н.І. Кусень, С.Й. Дробот, Л.Б. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/156823 2019-07-05T14:37:53Z 1999-01-01T00:00:00Z

Аналіз білок-білкових взаємодій, опосередкованих адаптерним білком Grb2, у процесі мегакаріоцитної диференціації клітин еритролейкемії людини лінії К562 Ільницька, О.М.; Паливода, О.Ю.; Гусак, З.М.; Вальовка, Т.Й.; Ігуменцева, Н.І.; Кусень, С.Й.; Дробот, Л.Б. Вивчали білок-білкові взаємодії, опосередковані адаптерним білком Grb2, у процесі РМА-інду­кованої мегакаріоиитної диференціації клітин еритролейкемії людини лінії К562. Аналіз зв'язування здійснювали in vitro з використанням рекомбінаційних форм Grb2 повнорозмірної форми Grb2 та його N- і С-кінцевих SH3 доменів), конюгованих з глутатіон -S- трансферазою. Іденти­фіковано білки, зв'язування яких модулюється в клітинах, що диференціюються, та про­аналізовано динаміку їхнього зв'язування. Припускаємо, що ряд мішеней Grb2 може використову­ватися спільно в сигнальних шляхах, залучених як до стимуляції мітогенезу, так і до індукції диференціації лейкемічних клітин К562.; Изучали белок-белковые взаимодействия, опосредованные адапторным белком Grb2, в процессе РМА-индуцированной мегака­риоцитной дифференцировки клеток эритролейкемии человека линии К562. Связывание анализировали in vitro с использовани­ем рекомбинантных форм Grb2 (полноразмерной формы Grb2 и его N- и С-концевых SH3 доменов), конъюгированных с глутатион-S-трансферазой. Идентифицированы белки, связы­ вание которых модулируется в дифференцирующихся клетках, и проанализирована динамика их связывания. Предполагается, что ряд мишеней Grb2 являются общими в сигнальных путях, вовлеченных как в стимуляцию митогенеза, так и в индукцию дифференцировки в лейкемических клетках К562.; Protein-protein interactions mediated by adaptor protein Grb2 during the course of PMA-induced megakaryocytic differentiation of the human erythroleukemia cell line H562 were studied. Binding assay was performed in vitro using the recombinant forms of Grb2, (Crb2/full, Grb2/N-SH3 and Grb2/C-SH3), conjugated with glutathione-S-transferase. Proteins, binding of which are modulated in differentiated cells, were identified and binding dynamics was analysed. It is supposed that a set of Grb2 targets could be used in common in signalling pathways involved in both the stimulation of mitogenesis and the induction of differentiation in the K562 cells.

1999-01-01T00:00:00Z Данилов, В.И. Альдерфер, Дж.Л. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/156822 2019-06-19T22:25:15Z 1999-01-01T00:00:00Z

Теоретическое изучение фотогидратов пиримидиновых оснований и механизм мутагенного действия УФ-света Данилов, В.И.; Альдерфер, Дж.Л. Проведено квантово механическое изучение основного состояния пиримидиновых оснований, их гидратов и таутомерных форм с помощью многоконфигурационной теории самосогласованного поля с оптимизацией геометрии в рамках гамильтониана метода AMI. Обнаружено, что в опыичие от цитозина обе конформации иминоформы его фотогидрата (anti и syn) более устойчивы, чем аминоформа. Моделирование гидратации этих систем методом Монте-Карло показало, что в случае цитозина вода больше стабилизирует его аминоформу, в то время как в случае гидрата цитозина больше стабилизируется иминоформа. Гидрат цитозина имеет струк­туру, подобную урацилу, поэтому он может образовывать пару оснований с аденином, в результате чего при ошибке репликации возникает транзиция G-C→A-T(U) или C→T(U). Полученные данные свидетельствуют о том, что таутомерия может служить в качестве механизма мутагенного действия УФ-света.; Проведено квантово меха ніч не вивчення основного стану піри­мідинових основ, їхніх гідратів і таутомерних форм, за допомогою багатоконфігураційної теорії самоу згодженого поля з оптимізацією геометрії в рамках гамільтоніану AMI. Виявле­но, що на відміну від цитозину обидві конформації іміноформи його фотогідрату (anti і syn) стабільніші, ніж иміноформа. Моделювання гідратації цих систем методом Монте-Карло показало, що у випадку цитозину вода більше стабілізує його аміноформу, у той час як у випадку гідрату цитозину більше стабілізується іміноформи. Гідрат цитозину мис структуру, подібну урацилу, тому він може створити пару основ з аденіном, внаслідок чого при помилці реплікації виникає трапзиція G-C → A-T(U) ибо С→ Т(U). Отримані дині свідчить проте, що таутомерія може бути одним з механізмів мутаген­ної дії УФ-світла.; The quantum mechanical study for the ground state of normal and rare tautomeric forms of pyrimidine bases and their photohydrates has been performed by means of multi-configurational SCF method in frame of semiempirical Hamiltonian AMI with full geometry optimization. Unlike the cytosine, it is detected that both rare hnino form conformations (trans and cys) of cytosine photohydrate are more stable than its normal amino form. Hydrution simulation of these compounds by the Monte Carlo method showed t/iai in the case of cytosine the water stabilizes more its amino form while in the case of cytosine photohydrate more stable becomes its imino form. The cytosine. photohydrate possesses an uracil similar structure, so it is able to form a base pair with adenine. As a result of G-C → A-T(U) or C → T(U) transitions occur during the nucleic-acids replicaton error. The data obtained serve an evidence that the tautomerism is a possible mechanism of UV-light mutagenic effect.

1999-01-01T00:00:00Z Gorbenko, G.P. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/156821 2019-07-05T14:13:30Z 1999-01-01T00:00:00Z

Lysozyme interaction with liposomes: thermodynamics of binding Gorbenko, G.P. Using the method of competitive analysis the interaction of lysozyme with liposomes composed of phosphatidyicholine and diphosphatidylglycerot has been studied. In terms of the lattice and continuum models of large ligand adsorption to membrane thermodynamic parameters for the protein-lipid complexes have been estimated. Lysozyme binding to liposomes containing more than 25 mot % of DPG has been found to be characterized by the positive cooperativity, originating, presumably, from the self-association of the bound protein.; Методом конкурентного аналізу досліджували взаємодію лізо­циму з ліпосомами, сформованими з фосфатидилхоліну та діфосфатидилгліцерину. У рамках решіткових та континуаль­них моделей адсорбції великих лігандів на поверхні зроблено оцінку термодинамічних параметрів утворення білок-ліпідних комплексів. Встановлено, іар взаємодія білка з ліпосомами, у яких частка дифосфатидил гліцерину складає понад 25 мол%, характеризується позитивною кооперативністю, яка може бути зумовлена самоасоціаиією молекул зв'язаного білка.; Методом конкурентного анализа исследовано взаимодействие лизоцима с липосомами, состоящими из смесей фосфатидил-холина с дифосфатидил глицерином. В рамках решеточных и континуальных моделей адсорбции больших лигандов на поверхности оценены термодинамические параметры образова­ния белок-липидных комплексов. Установлено, что при содержании дифосфатидил глицерина, превышающем 25 мол% взаимодействие лизоцима с липидным бислоем характеризуется положительной кооперативностью, обусловленной, по-видимо­му, самоассоциацией молекул связанного белка.

1999-01-01T00:00:00Z Карпов, О.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/156820 2019-07-05T14:43:26Z 1999-01-01T00:00:00Z

Регуляція генів інтерферонів І типу та інтерферон-індукованих генів. Білкові фактори промоторних транскрипційних комплексів Карпов, О.В. Наведено огляд відомостей стосовно характеристики білкових транскрипційних факторів, що беруть участь у регуляції індукованої експресії генів інтерферонів I типу (α- і β-ІФН), а також ІФН-індукованих генів. Описано відомі структурні характеристики та субодиничний склад таких факторів, їхні контакти з регуляторними доменами відповідних промоторів, а також білок-білкові взаємодії і їхню роль у генній експресії. Наведено також загальну картину експресії генівα /β-ІФН та ІФН-індукованих генів у відповідь на індукцію. З огляду на останні дані підкреслено значення складної просторової структури транскрипційного комплексу (енхансеосоми) з викори­станням відносно незалежних, але пов'язаних між собою груп транскрипційних факторів, що дає змогу організмові специфічно реагувати на зовнішні фактори (вірусна інфекція тощо).; Представлен обзор сведений, касающихся характеристики бел­ковых транскрипционных факторов, участвующих в регуляции индуцированной экспрессии генов интерферонов I типа α- и β-ИФН), а также ИФН-индуцируемых генов. Описаны извест­ные структурные характеристики и субьединичныи состав таких факторов, их контакты с регуляторними доменами соответствующих промоторов, а также белок-белковые взаи­модействия и их роль в генной экспрессии. Приведена общая картина экспресии генов α/β-ИФН и ИФН индуцируемых ге­нов в ответ на индукцию. Принимая во внимание последние данные, подчеркнуто значение сложной пространственной структуры транскрипционного комплекси (энхансеосомы) с использованием относительно независимых, но связанных между собой групп транскрипционных факторов, что даст возможность организму специфически реагировать на внешние факторы (вирусная инфекция и т. д.).; The information concerning the protein transcription factors involved in regulation of the expression, of the type I interferons (α- and β-IFNs) and I FN-inducible genes is presented in the review. The known structural characteristics and subunit composition as well as their contacts with regulator domains of corresponding promoters, protein-protein interactions and their role in gene expression have been described. A renewed general scheme of the α/β-IFN genes and 1 FN-inducible, genes expression in response to the induction has been offered. Taking into account the new data, it is emphasized the. significance of high order spatial structure of the transcription complex (enhanceosome) consisting of relatively independent but bound with each other groups of transcription factors. This gives a possibility for an organism to react specifically to external factors (viral infection, etc).

1999-01-01T00:00:00Z