<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Биополимеры и клетка, 1997, № 2</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151027" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151027</id>
<updated>2026-04-12T08:49:54Z</updated>
<dc:date>2026-04-12T08:49:54Z</dc:date>
<entry>
<title>Порівняльний аналіз нуклеотидих послідовностей 5.SS ядерної рибосомної ДНК 30 видів рослин</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155137" rel="alternate"/>
<author>
<name>Комарницький, С.І.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155137</id>
<updated>2019-06-16T22:26:03Z</updated>
<published>1997-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Порівняльний аналіз нуклеотидих послідовностей 5.SS ядерної рибосомної ДНК 30 видів рослин
Комарницький, С.І.
Здійснено порівняльний аналіз первинної структури 5.8 S рДНК 30 видів рослин, у тому числі моху, папороті, двох голонасінних і 26 покритонасінних видів. 56,8 % потенційно філогенетично інформативних позицій локалізуються у трьох дискретних ділянках молекули. На основі цих даних окреслено основні родинні зв'язки у рослин.; Осуществлен сравнительный анализ первичной структуры 5.8S рДНК 30 видов растений, в том числе мха, папоротника, двух голосеменных и 26 покрытосеменных видов. 56,8 % потенциально филогенетически информативных позиций лока­лизованы в трех дискретных участках молекулы. На основе этих данных очерчены основные родственные связи у расте­ний.; The comparison of 5.8S rDNA primary structure of 30 plant species, in particular a moss, a fern, two gymnosperms and 26 angiosperms has been carried out. 56.8 % of potentially phylogenetically informative positions were located in three descrete parts of molecula. The unrooted phylogenetic tree was built based on these data.
</summary>
<dc:date>1997-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Усвоение клетками молликутов антисмысловых аналогов олигодезоксирибонуклеотидов</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155136" rel="alternate"/>
<author>
<name>Егоров, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Панченко, Л.П.</name>
</author>
<author>
<name>Скрыпаль, И.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Амирханов, Н.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155136</id>
<updated>2019-06-16T22:27:40Z</updated>
<published>1997-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Усвоение клетками молликутов антисмысловых аналогов олигодезоксирибонуклеотидов
Егоров, О.В.; Панченко, Л.П.; Скрыпаль, И.Г.; Амирханов, Н.В.
Исследованы процессы связывания и поглощения клетками Acholeplasma laidlawii PG-8, Mycoplasma fermentans PG-18 и M. pneumoniae FH тиофосфатных, дитиофосфатных и метилфосфонатных аналогов олигодезоксирибонуклеотидов, комплементарных «сигнатурным» последовательностям 16S рРНК. Обнаружены различия в эффективности связывания данными клетками тиофосфат­ных и метилфосфонатных аналогов олигонуклеотидов. Так, уровень сорбции тиофосфатов клетками A. laidlawii PG-8 превышал долю связавшихся с этими клетками метилфосфонатов более чем в 5 раз. Установлен факт значительного накопления клетками молликутов тио- и дитиофосфатных аналогов олигонуклеотидов. Внутриклеточная концентрация этих соединений у всех изученных микроорганизмов превышала внеклеточную в 104–105 раз. На основе полученных экспериментальных данных сделано предположение о существовании в клетках молликутов двух различных механизмов поглощения аналогов олигонуклеотидов, несущих отрицательный заряд в рибозофосфатном остове, неионных аналогов.; Досліджено процеси зв'язування і поглинання клітинами Acholeplasma laidlawii PG-8, Mycoplasma fermentans PG-18 і M. pneumoniae FH тіофосфатних, дитіофосфатних та метил-фосфонатних аналогів олігодезоксирибонуклеотидів, компле­ментарних «сигнатурним» послідовностям 16S рРНК. Вияв­лено відмінності в ефективності зв'язування даними клітинами тіофосфатних та метилфосфонатних аналогів олігонуклеотидів. Так, рівень сорбції тіофосфатів клітинами A. laidlawii PG-8 перевищував такий метилфосфонатних ана­логів більше ніж в 5 разів. Встановлено факт значного нако­пичення клітинами молікутів тіо- і дитіофосфатних аналогів вивчених олігонуклеотидів. Внутрішньоклітинна концентрація цих сполук у досліджених штамів молікутів перевищувала позаклітинну в 104–105 разів. На основі отриманих еспериментальних даних зроблено припущення про наявність у клі­тинах молікутів двох різних механізмів поглинання аналогів олігонуклеотидів, що несуть від'ємний заряд в рибозофосфатному остові, та неіонних аналогів.; Processes of absorption and uptake by cells of Acholeplasma laidlawii PG-8, Mycoplasma fermentans PG-18 and Mycoplasma pneumoniae FH of phosphorothioate, phosphorodithioate and methylphosphonate analogs of oligodeoxynucleotides which are co mplementary to «signature» 16S rRNA sequences have been investigated. Distinctions in efficiency of absorption by given cells of phosphorothioate and methylphosphonate analogs of oligonucleotides are found out. So, the level sorption of thioates by the cells of A. laidlawii PG-8 exceeded a share binding with these cells of methylphosponates more than in 5 times. A fact of significant accumulation by the mollicute cells of thio- and dithioate analogs of oligonucleotides is established. The intracellutar concentration of these compounds at all investigated microorganisms exceeded them extracellular in 104 –105 time. On the basis of received of experimental data the assumption of existence in mollicute cells two of various gears of uptake of analogs of oligonucleotides bearing by negative charge in sugar-phosphate backbone and neutral oligonuc-leotide analogs is stated.
</summary>
<dc:date>1997-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>The potential targets of Kupffer cells activity during liver regeneration</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155135" rel="alternate"/>
<author>
<name>Obolenskaya, M.Y.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155135</id>
<updated>2019-06-16T22:26:16Z</updated>
<published>1997-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">The potential targets of Kupffer cells activity during liver regeneration
Obolenskaya, M.Y.
This paper addresses possible causal and kinetic correlations between production of biologically active molecules by Kupffer cells and biochemical events in regenerating liver after partial hepatectomy. The expression and activity of some genes and enzymes were evaluated that are potential targets for regulation by Kupffer cells, e. g. transcriptional factors coded by the nuclear protooncogenes, c-fos and c-myc, a tissue-specific gene P450IIE1 and 2'5'oligo(A) synthetase. The results were compared with data about Kupffer cell activity during regeneration. Kupffer cells manifest their specific activities during transition of hepatocytes from quiescence to the first cell cycle and during the promotion of the last one. After termination of these functions the macrophages themselves enter into a cell cycle. These phenomena indicate a regulatory role of mesenchymal cells in triggering and promoting liver regeneration.; Цю роботу присвячено аналізу причинно-наслідкових зв'язків та часових співвідношень між синтезом клітинами Купфера біологічно активних молекул і біохімічними процесами, що проходять у регенеруючій печінці після часткової гепатектомїі. Досліджували експресію і активність ряду генів і ферментів, які потенційно регулюються клітинами Купфера, а саме: протоонкогенів c-fos і с-тус, кодуючих транскрипційні фактори, тканиноспецифічного гена Р450ІІЕ1 і ферменту 2',5'-оліго(А)синтетази. Синтез біологічно активних молекул в клітинах Купфера є найвиразнішим у період переходу гепатоцитів від стану спокою до ділення. По мірі проходження гепатоцитами фаз клітинного циклу набір біологічно актив­них молекул звужується. Клітини Купфера переходять до проліферації після завершення гепатоцитами їх першого клітинного ціклу. Пропонується гіпотеза щодо регулюючої ролі клітин Купфера в запуску і розвиткові регенераційного процесу у печінці.; Настоящая работа посвящена анализу причинно-следственных связей и временных соотношений между синтезом клетками Купфера биологически активных молекул и биохимическими процессами, происходящими в регенерирующей печени после частичной гепатэктомии. Исследовали экспрессию и актив­ность ряда генов и ферментов, потенциально регулируемых клетками Купфера, а именно: протоонкогенов c-fos и с-ту с, кодирующих транскрипционные факторы, тканеспецифического гена P450IIE1 и фермента 2',5'-олиго(А)синтетазы. Ре­зультаты исследований сравнивали с данными об активности клеток Купфера во время регенерации. Синтез биологически активных молекул в клетках Купфера наиболее выражен в период перехода гепатоцитов от покоя к делению. По мере прохождения гепатоцитами фаз клеточного цикла набор био­логически активных молекул сужается. Клетки Купфера пере­ходят к пролиферации после завершения гепатоцитами их первого клеточного цикла. Предлагается гипотеза о регулиру­ющей роли клеток Купфера в запуске и развитии регенерационного процесса в печени.
</summary>
<dc:date>1997-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Блокирование энергообеспечения и отсутствие фрагментации ДНК при гибели клеток пчел</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155131" rel="alternate"/>
<author>
<name>Протас, Ю.А.</name>
</author>
<author>
<name>Багрий, И.Г.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155131</id>
<updated>2019-06-16T22:25:55Z</updated>
<published>1997-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Блокирование энергообеспечения и отсутствие фрагментации ДНК при гибели клеток пчел
Протас, Ю.А.; Багрий, И.Г.
Показано, что гибель пчел не связана с фрагментацией ДНК. У пчел из слабых семей значительно снижена активность ферментов, обеспечивающих катаболизм глюкозы и фруктозы как в цитоплазме, так и в митохондриях. Активность некатаболических ферментов (супероксиддисмутазы, каталази и глутатионредуктазы) не изменяется. Показано также снижение уровня биосинтеза белка и некоторые нарушения в функции митохондрий. В частности, величина генерируемонго трансмембранного потенциала одинакова как в присутствии АДФ, так и АТФ, тогда как в норме последнее весьма ограниченно. Предполагается, что процесс деградации ДНК как механизм апоптоза возник на более поздних стадиях эволюции. Исходным механизмом апоптоза является специфическое подавление активности процессов катаболизма и энергообеспе­чения.; Показано, що загибель бджіл не пов'язана з фрагментацією ДНК. У бджіл із слабких сімей (незадовго до спонтанної смерті) значно знижена активність ферментів катаболізму глюкози як у цитоплазмі, так і в мітохондріях, спостері­гається значне падіння біосинтезу білків. Виявлено несприят­ливі зміни функції мітохондрій, зокрема, величина трансмем­бранного потенціалу мітохондрій однакова як у присутності ЛДФ, так и ЛТФ, modi як за норми останнє є значно обмеженим. Зроблено припущення стосовно того, що процес деградації ДНК як механізм апоптозу виник на пізніших стадіях еволюції. Первинним механізмом апоптозу є (а для простіших організмів і лишається) специфічне блокування системи катаболізму.; It have been shown, that death of bees from weak families was not connected by DNA fragmentation with DNAses. On the other hand, in weak bees the activity of glucose catabolism enzymes in cytoplasma and mitochondria was decreased, just as protein synthesis. Some disorders of mitochondria function were observed also. It may be supposed that DNA fragmentation as a mechanism of apoptosis is involved on the later stages of evolution.
</summary>
<dc:date>1997-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
