Биополимеры и клетка, 1996, № 4

Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей

2019-06-15T22:26:57Z

Одержання і властивості глікофорину плазматичної мембрани еритроцитів курей Стасик, Т.В.; Луцик-Кордовський, М.Д. Одержано глікопротеїни плазматичних мембран еритроцитів курей шляхом екстракції ізольованих мембран сумішшю хлороформ – ізопропанол Методом електрофорезу в пластині поліакриламідного гелю з DS-Na виявлено основні Шифф-позитивні фракції з молекулярною масою (м. м.) 28,55, 130,140,155 кДа, а також мінорні фракції з м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфічні до О-глікозидних ланцюгів лектини арахісу і хлібного дерева зв'язувалися з зонами 28 і 55 к Да. За допомогою препаративного електрофорезу одержано в чистому стані сіалоглікопротеїни 28 і 55 кДси При повторному електрофорезі останнього, крім основної фракції 55 к Да, виявлялася фракція з м. м. 28 к Да. Це є свідченням того, що глікопротеїн 55 кДа є димерною формою глікопротеїну 28 кДа. Сіалоглікопротеїн 28 кДа взаємодіяв з лектинами арахісу, хлібного дерева, зародків пшениці, рицини, сочевиці, квасолі, виноградного слимака, кори золотого дощу і не зв'язувався з конканаваліном А. За своїми властивостями сіалоглікопротеїни 28 і 55 к Да подібні до глікофоринів людини і ссавців.; Получены гликопротеины плазматических мембран эритроцитов кур путем экстракции изолированных мембран смесью хлороформ–изопропанол. Методом электрофореза в пластине полиакриламидного геля с DS-Na выявлены основные Шифф-позитивные фракции с молекулярной массой (м. м.) 28, 55, 130,140,155 кДа, а также минорные фракции с м. м. 22, 40, 80 к Да. Специфические к О-гликозидным цепям лектины арахиса и хлебного дерева связывались с зонами 28 и 55 кДа. С помощью препаративного электрофореза получены в чистом состоянии сиалогликопротеины 28 и 55 кДа. При повторном электрофорезе последнего, кроме основной фракции 55 кДа, выявлялась фракция с м. м. 28 кДа. Это свидетельствует о том, что гликопротеин 55 кДа является димерной формой гликопротеина 28 кДа. Сиалогликопротеин 28 кДа взаимодействует с лектинами арахиса, хлебного дерева, зародышей пшеницы, клещевины, чечевицы, фасоли, виноградной улитки, коры золотого дождя и не связывается с конканавалином А. По своим свойствам сиалогликопротеины 28 и 55 кДа подобны гликофоринам человека и млекопитающих.; Membrane glycoproteins of hen red blood cells were obtained by extraction of isolated membranes with chloroform – isopropanol mixture. Polyacrylamide slab gel electrophoresis in the presence of DS-Na revealed several major fractions with molecular weights 28,55,130,140,155 kDa and minor fractions with M. W. 22, 40, 50 kDa. Specific to O-glycosidic chains peanut and jack fruit lectins bound with<28 kDa and 55 kDa bands. Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDa and 55 kDa were obtained in pure state by preparative electrophoresis. After subsequent electrophoresis of 55 kDa glycoprotein besides the main band 55 kDa fraction with M. W. 28 kDa was revealed. It is suggested that glycoprotein with M. W. 55 kDa is a dimeric form of 28 kDa glycoprotein. Sialoglycoprotein 28 kDa interacted with lectins of peanut, jack fruit, wheat germ, castor bean, lentil, red kidney bean, garden snail, laburnum anagyroides bark and did not bind concanavalin A. The properties of Sialoglycoproteins with M. W. 28 kDaand 55 kDa resemble that of human and mammalian glycophorins.

Синтез 2', 3'-дидегидро-2', 3'-дидезоксиуридина с участием трифенилфосфониевых йодидов

2019-06-15T22:25:26Z

Синтез 2', 3'-дидегидро-2', 3'-дидезоксиуридина с участием трифенилфосфониевых йодидов Костина, В. Г.; Шаламай, А.С.; Усенко, Л.С. При изучении реакций 5'-бензоил-О2,2'-циклоуридина с трифенилйодфосфоний йодидом, а затем с участием имидазола иои его производных было показано, что процесс идет через стадии образования сначала 2'-йод-2'-дезокси- и далее 2',3'-диод-2',3'-дидезоксиуридинов. Последний в силу своей нестабильности превращается в соответствующий 2', 3'-дидегидро-2', З'-дидезоксинуклеозид.; При вивченні реакцій 5'-бензоіл-О2, 2'-циклоуридину з трифенілйодфосфоній йодидом, а далі за частю імідазолу або його похідних було показано, що процес іде через стадії утворення спочатку 2'-йод-2'-дезокси-, потім 2',3'-дийод-2',3'-дйдезоксиуридинів. Останній в силу своєї нестабільності перетворюється у відповідний 2',3'-дидегідро-2',3'-дидезоксинуклеозид.; Interaction between 5'-O-benzoyl-O2,2'-cyclouridineandiodtriphenylpliosphoniuin iodide with following addition of imidazoles led to 2',3'-didehydro-2',3'-dideoxynudeoside. 2'-Iod-2'- and 2',3'-diiod-2',3'-dideoxynucleosides were show to be formed as intermediate products.

Снижение эффективности окислительного фосфорилирования у доноров экстрахромосомы 21

2019-06-15T22:25:20Z

Снижение эффективности окислительного фосфорилирования у доноров экстрахромосомы 21 Арбузова, С.Б.; Соловьева, В.Д.; Федотова, О.О. На основании высказанного нами предположения о роли митохондриальной ДНК в патогенезе трисомии 21 были изучены показатели энергетического обмена у 70 матерей — доноров экстрахромосомы 21. Изменение соотношений фосфора сыворотки и эритроцитов, увеличение активности лактатдегидрогеназы и креатинкиназы в сыворотке крови, уменьшение уровня АТФ являются свидетельством снижения эффективности окислительного фосфорилирования и указывают на митохондриальный «стресс» у доноров экстрахромосомы 21. Эти результаты и представленные ранее данные о повышенном уровне свободных радикалов, угнетении антиоксидантной системы, а также обнаруженная точечная мутация в мтДНКу обследованного донора экстрахромосомы 21 указывают на значимость митохондриального генома в патогенезе трисомии 21.; На підставі висловленого нами припущення щодо ролі мутацій мітохондріальної ДНК у патогенезі трисомії 21 були вивчені показники енергетичного обміну у 70 матерів – донорів екстрахромосоми 21. Змінення співвідноиіеня фосфору сироватки та еритроцитів, збільшення активності лактатдегідрогенази і креатинкінази, зменшення рівня АТФ є свідченням зниження ефективності окислювального фосфорилювання і показником мітохондріального «стресу» у донорів екстрахромосоми 21. Отримані результати і представлені раніше дані про підвищений рівень вільних радикалів, пригнічення антиоксидантної системи, а також виявлення точкової мутації мітохондріальної ДНК у обстеженого донора в ділянці кодування АТФази вказують на важливість мітохондріального геному в патогенезі трисоміі 21.; The indices of energy metabolism in 70 mothers-donors ofextrachromosome 21 have been studied on the basis of our suggestion about the role of mt DNA mutations in pathogenesis of trisomy 21. The changes of ratio between serum and erythrocyte's phosphorus, the increase o flactat dehydrogenase and creatin kinase activity in serum, the decrease of ATP level are the evidence of the reduction of oxidative phosphorylation's efficiency and show the mitochondrial «stress» in donors of extrachromosome 21. The obtained results and our earlier presented data about the increased level of free radicals, the oppression of antioxidant system as well as mt DNA's point mutation detected in examined donor of extrachromosome 21 indicate the importance of mitochondrial genome in pathogenesis of trisomy 21,

Фікобіліпротеїнові барвники для біомолекул. 1. Препаративне отримання та спектральні властивості

2019-06-15T22:25:54Z

Фікобіліпротеїнові барвники для біомолекул. 1. Препаративне отримання та спектральні властивості Черненко, В.Ю.; Кирюшин, А.В.; Лукаш, Л.Л. Авторами розроблено технологічний метод препаративного отримання фікобіліпротеїнів мікроводоростей – фікоеритрину з одноклітинної червоної водорості Porphyridium cruentum та фікоціаніну з синьо-зеленої мікроводорості Anabaena variabilis. Вивчено спектральні властивості одержаних барвників.; Авторами разработан технологический метод препаративного получения фикобилипротеинов микроводорослей – фикоэритрина из одноклеточной красной водоросли Porphyridium cruentum и фикоцианииа из сине-зеленой микроводоросли Anabaena variabilis. Изучены спектральные свойства выделенных красителей.; The authors have elaborated technological approaches concerning preparative fractionation of phycobiliproteins – phycoerythrin from a microalga Porphyridium cruentum, and of phycocyanin from a cyanophyte alge Anabaena variabilis. The spectral properties of dyes obtained have been also investigated.