http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/147779 2026-04-17T02:26:21Z 2026-04-17T02:26:21Z Томяк, Т. Горковенко, А.В. Мищенко, В.С. Корол, А. Булински, П. Верещака, И.В. Тальнов, А.Н. Василенко, Д.А. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148337 2019-02-18T23:30:20Z 2016-01-01T00:00:00Z

Управление мощностью циклических движений и их мышечным обеспечением при гребле (исследование на симуляторах гребли) Томяк, Т.; Горковенко, А.В.; Мищенко, В.С.; Корол, А.; Булински, П.; Верещака, И.В.; Тальнов, А.Н.; Василенко, Д.А. С участием 25 элитных спортсменов, специализирующихся на академической гребле, исследовали соотношение мощности гребка и частоты гребных движений при различных режимах и условиях выполнения работы. Две серии тестов проводили на симуляторах гребли с одновременной регистрацией механографических характеристик (в частности, суставных углов) и ЭМГ-активности широких наборов мышц, вовлеченных в реализацию данного вида локомоторной активности. Тестовые задания включали в себя определение максимальной мощности гребков, контролируемое ступенчатое повышение мощности последних, прохождение тест-«дистанции» с максимальной скоростью и выполнение гребных движений с наличием визуальной обратной связи (отражением характеристик моторной активности на мониторе) и с вариацией величины внешней нагрузки. Показано, что повышение мощности гребков при всех режимах работы достаточно жестко связано с приблизительно пропорциональным увеличением частоты гребных движений; субъективно удобная частота таких циклических движений повышается с увеличением внешней нагрузки. В условиях произвольной инициации гребных движений с наличием обратной связи, дающей информацию об их характеристиках, испытуемые были способны раздельно контролировать мощность и частоту гребных движений. Интенсивность ЭМГ-активности мышц, вовлеченных в реализацию отдельных гребных движений, была связана в основном со скоростью движения, а не с мощностью гребка. Таким образом, весьма жесткая взаимосвязь мощности и частоты при гребле имеет в достаточной степени универсальный характер и может нарушаться только в случае дополнительного введения некоторых внешних условий. Величина этого соотношения имеет в значительной степени индивидуальный характер и может быть использована для характеристики рабочей производительности спортсменов и их функционального состояния.; За участю 25 елітних спортсменів, які спеціалізувалися на академічному веслуванні, досліджували співвідношення потужності гребка і частоти гребних рухів при різних режимах та умовах виконання роботи. Дві серії тестів проводили на симуляторах веслування з одночасною реєстрацією механографічних характеристик (зокрема, суглобових кутів) і ЕМГ-активності широких наборів м’язів, залучених у реалізацію даного виду локомоторної активності. Тестові завдання включали в себе визначення максимальної потужності гребків, контрольоване ступінчасте підвищення потужності останніх, проходження тест-«дистанції» з максимальною швидкістю та виконання гребних рухів із наявністю візуального зворотного зв’язку (візуальним відображенням характеристик моторної активності на моніторі) та з варіацією зовнішнього навантаження. Показано, що підвищення потужності гребків при всіх режимах роботи достатньо жорстко пов’язано з пропорційним збільшенням частоти гребків рухів; суб’єктивно зручна частота таких циклічних рухів підвищується зі збільшенням зовнішнього навантаження. В умовах довільної ініціації гребних рухів із наявністю зворотного зв’язку, котрий дає інформацію щодо їх характеристик, випробувані були здатні роздільно контролювати потужність і частоту гребних рухів. Інтенсивність ЕМГактивності м’язів, залучених у реалізацію окремих гребних рухів, була пов’язана в основному зі швидкістю руху, а не з потужністю гребка. Таким чином, жорсткий взаємозв’язок потужності і частоти при веслуванні має в достатній мірі універсальний характер і може порушуватися тільки в разі додаткового введення деяких зовнішніх умов. Величина цього співвідношення має в значній мірі індивідуальний характер і може бути використана для характеристики продуктивності спортсменів та їх функціонального стану.

2016-01-01T00:00:00Z Kostyukov, A.I. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148336 2019-02-18T23:29:44Z 2016-01-01T00:00:00Z

Theoretical Analysis of the Force and Position Synergies in Two-Joint Movements Kostyukov, A.I. A theoretical approach is proposed to define the force and position singular points (FSPs and PSPs) in the circular, ellipsoidal, and linear planar two-joint movements produced under steady loadings directed along the movement traces. The FSPs coincide with changes in the direction of the force moments acting around the joints; the PSPs show the locations of the extrema at the joint angle trajectories. The force synergy (defined by the location of FSPs) provides a strong influence on the activation synergy; the latter is largely described by correlations between the activities recorded from the muscles participating in the movement. The position synergy (defined by the location of PSPs) is responsible for a hysteresis-related modulation of the activation synergy. Geometrical procedures are proposed to define positions of the FSPs and PSPs along various movement traces; this can provide a general description of the force and position synergies for the movements. The force synergies in the circular movements cover four sectors with diverse loading combinations of the flexor and extensor muscles belonging to different joints. The variability of the synergy effects for changes in the size and position of the circular trajectories is analyzed; the synergy patterns are also considered for ellipsoidal and linear movement traces. A Force Feedback Control Hypothesis is proposed; it allows one to explain the decrease in the number of controlled variables during real multi-joint movements.

2016-01-01T00:00:00Z Коцан, І.Я. Козачук, Н.О. Кузнєцов, І.П. Поручинський, А.І. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148335 2019-02-18T23:29:41Z 2016-01-01T00:00:00Z

Показники когерентності ЕЕГ-ритмів у перебігу когнітивної активності як маркери креативності мислення: гендерна специфіка Коцан, І.Я.; Козачук, Н.О.; Кузнєцов, І.П.; Поручинський, А.І. На основі результатів психологічного тестування чоловіків та жінок віком 18–21 рік було поділено на чотири групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергентного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ (19 відведень) були використані для розрахунку коефіцієнтів когерентності коливань дельта-, тета-, альфа1-, альфа2-, альфа3-, бета- та гамма-частот у парах відведень та інтегральних показників когерентності в межах передніх і задніх ділянок кори та взаємодії цих ділянок (коефіцієнтів взаємодії – КВ1–КВ3 відповідно). ЕЕГ реєстрували в стані спокою та в перебігу вирішення когнітивних тест-завдань конвергентного та дивергентного типів. Виявилося, що у чоловіків з вищою продуктивністю дивергентного мислення значення КВ1 (котрий характеризує когерентність асоціативних зв’язків у межах передніх ділянок кори), розраховані для осциляцій всіх частотних діапазонів ЕЕГ під час реалізації тест-завдань обох типів звичайно перевищують відповідні значення в групі «низькокреативних» чоловіків. У «висококреативних» чоловіків аналогічні перевищення спостерігались і КВ2 для низько- та середньочастотних ЕЕГ-ритмів (дельта-, тета- та альфа-). На відміну від цього значення «міжзональних» КВ3 для тета-, бета- та гамма-активності у «висококреативних» чоловіків були нижчими. У жінок обох груп подібної специфіки КВ1–КВ3 практично не спостерігалося, тобто даний аспект виявив чітку гендерну специфіку. Гендерна приналежність та тип виконуваного тестзавдання не були факторами, що істотно впливають на розраховані абсолютні значення КВ. Знайдені відмінності показників когерентності, вірогідно, пов’язані з різними стратегіями виконання когнітивних завдань у чоловіків та жінок. Отримані факти дозволяють вважати, що вказані співвідношення інтегральних показників когерентності можуть використовуватись як ЕЕГ-маркери підвищеної продуктивності дивергентного мислення у чоловіків. Гнучкіші стратегії мислення у жінок, вірогідно, забезпечуються мінливішими, ніж у чоловіків, нейрофізіологічними кортикальними механізмами, які не знаходять чіткого відображення в характері інтракортикальних взаємодій, оцінюваних за показниками когерентності.; Автори статті глибоко вдячні проф. Д. А. Василенку за цінні зауваження, зроблені щодо представлення результатів даної роботи, аналіза цих результатів та в перебігу редагування текста статті.

2016-01-01T00:00:00Z Ishikura, T. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148334 2019-02-18T23:30:38Z 2016-01-01T00:00:00Z

Relationship Between the Reaction Time and EEG Parameters During Judgments on the Correspondence of Delayed or Simultaneously Presented Images of Two Models Ishikura, T. This study examined how judging whether the poses of two figures are the same in tasks with delayed and simultaneous image presentation affects the participants’ reaction times and electroencephalograms (EEGs). Eighteen university students performed a delayed task, in which an image of a doll was first presented for 3 sec followed by a second image of the doll, and a simultaneous task, in which images of two dolls were presented on the left and right sides of the monitor at the same time. The dolls were shown from the front and rear angles. The participants were instructed to judge whether the images were the same as accurately and quickly as possible, and the reaction times were recorded. EEG signals were recorded from Fp1, Fp2, F3, F4, C3, C4, P3, and P4. The reaction times in the delayed task were found to be shorter those in the simultaneous task, and that these times for the 0° condition were shorter than for the 180° condition. The amplitudes of EEG responses at Fp1 and Fp2 were larger than those at other electrodes, and that responses in the right hemisphere during the 180° condition and the delayed task within the α1 frequency band were smaller than the responses at other electrodes. These results indicate that cerebral activity in the frontal region of the right hemisphere is associated with the judgment of correspondence or non-correspondence in spatial compatibility tasks.; Ми досліджували, яким чином вирішення питання про ідентичність/неідентичність поз тест-фігур, зображення яких представлялись одночасно або з часовою затримкою, впливає на латентний період реакції тестованого суб’єкта та параметри ЕЕГ. 18 студентам університету пропонували «затримане» тест-завдання, в якому тест-об’єкт (зображення антропоморфної фігури, ляльки) пред’являвся на 3 с, після чого із затримкою пред’являлося друге зображення, або «одночасне» завдання, в якому два зображення ляльок пред’являлись одночасно на двох половинах екрану монітора. Тест-зображення ляльок показувалося спереду або ззаду (кути 0 або 180 град). Тестованим пропонувалося максимально точно та швидко вирішити, чи ідентичні дані зображення; при цьому вимірювали час реакції. Сигнали ЕЕГ відводили від локусів Fp1, Fp2, F3, F4, C3, C4, P3 та P4. Виявилося, що час реакції при реалізації «затриманого» завдання був коротшим, ніж такий для «одночасного» завдання, і що цей показник для умови 0 град був меншим, ніж відповідне значення для умови 180 град. Амплітуди ЕЕГ у відведеннях Fp1 і Fp2 були вищими, ніж такі в інших відведеннях. ЕЕГ-відповіді в альфа1-субдіапазоні в правій півкулі в «затриманому» тесті для умови 180 град були меншими, ніж аналогічні відповіді в інших відведеннях. Подібні результати вказують на те, що активність у фронтальній зоні правої півкулі асоційована з прийняттям рішення щодо відповідності або невідповідності зображень у завданнях, пов’язаних із встановленням просторового збігу.

2016-01-01T00:00:00Z