Нейрофизиология, 2016, № 2

Вплив додаткового когнітивного навантаження на просторово-часові параметри ходьби у жінок різних вікових груп

2019-02-18T23:26:16Z

Вплив додаткового когнітивного навантаження на просторово-часові параметри ходьби у жінок різних вікових груп Мороз, В.М.; Йолтухівський, М.В.; Тищенко, І.В.; Богомаз, О.В.; Московко, Г.С.; Кривов’яз, С.О. Використовуючи автоматизовану систему GAITRite, досліджували просторові та часові параметри ходьби у дівчат-підлітків 12–15 років, дівчат 16–20 років та жінок 21–55 років. Вказані параметри аналізували в нормальних умовах та при виконанні додаткового когнітивного завдання – проговорювання вголос назв тварин, відомих тестованим. У всіх вікових групах в умовах когнітивного навантаження просторові параметри ходьби не зазнавали вірогідних змін, тоді як практично всі часові параметри статистично вірогідно змінювались. Тривалості фаз ходьби в таких умовах ставали більшими, а частота кроків та швидкість руху зменшувалися. Зроблено висновок, що при дії помірного когнітивного навантаження параметри діяльності нейронного локомоторного генератора (в наших тестах – генератора ходьби) піддаються досить простій модифікації, котру можна характеризувати як відносно рівномірне «розтягування» часової шкали при мінімальних змінах амплітудних параметрів. Такі модифікації в межах дослідженого загального вікового інтервалу не демонстрували значної залежності від віку.

Assessment of the Saccular Function in Children with Spastic Cerebral Palsy

2019-02-18T23:26:19Z

Assessment of the Saccular Function in Children with Spastic Cerebral Palsy Akbarfahimi, N.; Hosseini, S.A.; Rassafiani, M.; Rezazadeh, N.; Ghomsheh F. Tabatabai; Shahshahani, S.; Karimlou, M. Our investigation was designed to assess the saccular function of the vestibular system upon postural control dysfunction amongst children with spastic cerebral palsy (CP) using recording of cervical vestibular evoked myogenic potentials (cVEMPs), as well as to compare such findings with those in healthy subjects. Sixty two children (aged 7-12 years) were enrolled and assigned into two groups. There were 31 cases of spastic CP with the functional levels of I or II according to the Gross Motor Function Classification System in the patient group and 31 aged-matched healthy children as controls. The examined parameters were the latencies of the P₁₃ and N₂₃ waves, P₁₃–N₂₃ peak-to-peak amplitude, amplitude asymmetry ratio (AAR) and the cVEMP threshold. The cVEMP responses were recorded in 93.5 % of cases in the CP group and in all healthy subjects. Only 51.6% of the CP-group cases were within the normal AAR spectrum range. There were significant differences between the two groups with regard to the N₂₃ wave latency (P < 0.001), P₁₃–N₂₃ wave amplitude (P < 0.001) and cVEMP threshold (P<0.05). The significant difference in the cVEMP measured values between the CP cases and healthy controls may be attributed to a motor development delay and deficits in the vestibulo-collic reflex pathway. Our findings suggest that cVEMP recording may be considered an auxiliary tool for the assessment of the vestibular system in children with spastic CP. Such a test is expected to help more adequate planning for interventions.; Метою нашого дослідження були оцінка сакулярної функції вестибулярної системи при постуральній дисфункції у дітей, що страждають на дитячий церебральний параліч (ЦП), з використанням відведення шийних вестибулярних викликаних міогенних потенціалів (cVEMP) та порівняння відповідних результатів із такими у здорових обстежених дітей. 62 дитини (вік сім–12 років) були розділені на дві групи (31 дитина зі спастичною формою ЦП при функціональних рівнях I та II відповідно до системи класифікації загальних моторних функцій та 31 здорова дитина відповідного віку, що складали групу контролю). Визначали наступні параметри: латентні періоди хвиль P₁₃ та N₂₃, амплітуди цих хвиль, амплітуду від піку до піку коливань P₁₃–N₂₃, коефіцієнт асиметрії хвиль (AAR) та поріг cVEMP. Істотні cVEMP були зареєстровані в 93.5 % випадків групи ЦП та в усіх здорових дітей. Тільки у 51.6 % дітей групи ЦП значення AAR відповідали нормальному діапазону цього індексу. Середні величини латентного періоду N₂₃-хвилі, міжпікової амплітуди P₁₃–N₂₃ і порогу виникнення cVEMP у групах ЦП і контролю вірогідно розрізнялися (P < 0.001, Р < 0.001 та P < 0.05 відповідно). Істотна відмінність виміряних параметрів cVEMP у групах ЦП та здорових дітей може бути пов’язана із затримкою моторного розвитку та дефектністю вестибуло-двогорбикового рефлексу. Наші дані свідчать про те, що відведення cVEMP може бути цінним допоміжним прийомом при функціональній оцінці вестибулярної системи у дітей зі спастичним ЦП. Вірогідно, даний тест може допомогти адекватніше планувати відповідні реабілітаційні заходи.

Comparative Efficacy of Pharmacological Treatment of Absence Epilepsy with Typical and Deviating (Complex) EEG Patterns

2019-02-18T23:25:36Z

Comparative Efficacy of Pharmacological Treatment of Absence Epilepsy with Typical and Deviating (Complex) EEG Patterns Maloletnev, V.I.; Gugushvili, M.L.; Khachidze, I.O. In a group of 96 children and teenagers suffering from absence epilepsy, we compared the efficacy of treatment with a valproic acid derivative, Depakin (D). In 72 patients of group 1, EEGs contained bursts of typical absence seizure phenomena, generalized 3–4 Hz spike/wave complexes, SWCs. In 24 patients of group 2, these EEG phenomena were combined with other types of epileptiform elements (generalized and focal irregular peak/wave complexes, single and grouped sharp waves, spikes, polyspikes, etc.). It was found that pharmacotherapy with D effectively eliminated SWCs generated in the resting state of the patients; epileptiform phenomena provoked by hyperventilation and rhythmic photostimulation were noticeably more resistant from this aspect. The efficacy of treatment with D was considerably higher in group 1 (patients with the EEG patterns including only SWCs) than in group 2 (patients with deviating EEG patterns containing, together with SWCs, epileptiform elements of other types). Six months after the D therapy initiation, complete elimination of typical 3-4 Hz SWCs was observed in 63.9% of group-1 patients and in 41.7% of group-2 patients.; У групі з 96 дітей та підлітків, що страждали на абсансну епілепсію, ми порівнювали ефективність лікування з використанням похідного вальпроєвої кислоти депакіну (Д). У 72 пацієнтів групи 1 в ЕЕГ були присутні типові феномени абсансної судомної активності – генералізовані комплекси пік/хвиля (SWC, 3–4 Гц). У 24 пацієнтів такі ЕЕГ-феномени комбінувалися з епілептиформними елементами інших типів (генералізованими та фокальними нерегулярними комплексами пік/хвиля, поодинокими та груповими гострими хвилями, ЕЕГ-піками, множинними піками і т. д.). Як виявилося, фармакотерапія з використанням Д ефективно усувала SWC, генеровані в спокійному стані пацієнтів; епілептиформні ЕЕГ-феномени, провоковані гіпервентиляцією та ритмічною фотостимуляцією, були помітно більш опірними в цьому аспекті. Ефективність лікування за допомогою Д в групі 1 (пацієнти з наявністю виключно SWC у складі ЕЕГ) була істотно вищою, ніж у групі 2 (пацієнти з девіантними ЕЕГ-патернами, котрі містили в собі комбінації епілептиформних елементів інших типів із SWC). Через шість місяців після початку прийому Д типові SWC (3–4 Гц) повністю зникали з ЕЕГ 63.9 % пацієнтів групи 1 та 41.7 % пацієнтів групи 2.

Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції

2019-02-18T23:25:33Z

Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції Яременко, Л.М.; Грабовий, О.М. Досліджували зміни експресії білка нейрофіламентів (NFP) в сенсомоторній корі щурів після мікроемболізації судин однієї з півкуль за допомогою унілатеральної ін’єкції суспензії адипоцитів у загальну сонну артерію. Експерсію NFP оцінювали за результатами імуногістохімічного виявлення з використанням моноклональних мишачих антитіл до людського протеїну нейрофіламентів (клон 2F11, «Dako», Данія). У контрольних щурів NFP виявлявся переважно в межах тонких терміналей нервових волокон, але не в перикаріонах нейронів. Після мікроемболізації судин лівої півкулі головного мозку спостерігалося загальне зменшення інтенсивності експресії NFP при наявності мозаїки осередків практичної відсутності та посилення такої експресії. Спорадично в пізні терміни після мікроемболізації у небагатьох нейронах відмічалася наявність мічених NFP-структур у перикаріонах, аксонних горбиках і аксонах. Зміни експресії NFP мали розповсюджений характер і виявлялись у ділянках кори протилежної півкулі. Використання курсового введення імуномодулятора імунофану в цілому призводило до зменшення інтенсивності патологічних змін експресії NFP. Це свідчить про можливість залучення імунних процесів у патогенез спостережуваних змін. У відновлювальний період після мікроемболізації в корі відмічалися значна кількість NFP-позитивних тілець, котрі можна кваліфікувати як колби (конуси) росту.