Нейрофизиология, 2013, № 2

Титульні сторінки та зміст

2019-02-18T23:29:45Z

Титульні сторінки та зміст

Взаимодействие антиноцицептивных эффектов превентивного микроволнового облучения точки акупунктуры и фармакологического блокирования NO-синтазы у мышей

2019-02-16T23:25:31Z

Взаимодействие антиноцицептивных эффектов превентивного микроволнового облучения точки акупунктуры и фармакологического блокирования NO-синтазы у мышей Сушко, Б.С. В поведенческих опытах на четырех группах мышей в условиях стандартного формалинового теста исследовали влияния, обусловленные предварительным 10минутным облучением точки акупунктуры (ТА) Е36 миллиметровыми электромагнитными волнами малой интенсивности (посылки длительностью 50 мс, заполненные колебаниями с длиной волны от 4.0 до 7.5 мм и разделенные 50миллисекундными интервалами) и блокированием NOсинтазы – NOS (инъекции 20 мг/кг конкурентного блокатора NOS LNAME). В случаях изолированного превентивного облучения ТА и нормального функционирования NOS поведенческие проявления болевой реакции (вылизывание конечности, под кожу стопы которой инъецировали формалин) значительно подавлялись на протяжении почти всего периода наблюдения (60 мин), причем относительная интенсивность такого подавления в интервале 30–50 мин была выше, чем в первые 20 мин развития боли. Изолированное блокирование NOS приводило к более чем двукратному сокращению продолжительности эпизодов вылизывания конечности в пределах начальной фазы болевой реакции (до 20 мин), но в интервале 30–40 мин после инъекции формалина (воспалительная боль) интенсивность данных поведенческих проявлений заметно возрастала. Комбинация предварительного облучения ТА Е36 и введения LNAME обусловливала существенное усиление аналгетических влияний на протяжении всего периода наблюдения, причем в интервале 40–50 мин аналгезия была практически полной. Общая продолжительность проявлений болевой реакции в пределах периода наблюдения при таком комбинированном воздействии была в среднем на 56 % меньше, чем аналогичный показатель при формалиновом тесте в отсутствие аналгезирующих влияний (облучения ТА и блокирования NOS). Обсуждаются существующие концепции относительно механизмов, опосредующих действия крайне высокочастотных переменных электромагнитных полей на организм млекопитающих (в том числе таких воздействий на ТА), а также механизмов взаимодействия эффектов микроволнового облучения и модуляции интенсивности синтеза NO.; У поведінкових дослідах на чотирьох групах мишей в умовах стандартного формалінового тесту досліджували впливи, зумовлені попереднім 10хвилинним опроміненням точки акупунктури (ТА) Е36 міліметровими електромагнітними хвилями малої інтенсивності (посилання тривалістю 50 мс, заповнені коливаннями з довжиною хвилі від 4.0 до 7.5 мм і розділені 50мілісекундними інтервалами) та блокуванням NOсинтази – NOS (ін’єкції 20 мг/кг конкурентного блокатора NOS LNAME). У разі ізольованого превентивного опромінення ТА і нормального функціонування NOS поведінкові прояви больової реакції (вилизування кінцівки, під шкіру стопи котрої ін’єкували формалін) значно пригнічувалися протягом усього періоду спостереження (60 хв), причому відносна інтенсивність такого пригнічення в інтервалі 30–50 хв була вищою, ніж у перші 20 хв розвитку болю. Ізольоване блокування NOS призводило до більш ніж дворазового скорочення тривалості епізодів вилизування кінцівки в межах початкової фази больової реакції (до 20 хв), але в інтервалі 30–40 хв після ін’єкції формаліну (запальний біль) інтенсивність даних поведінкових проявів помітно зростала. Комбінація попереднього опромінення ТА Е36 і введення LNAME зумовлювала істотне посилення аналгетичних впливів протягом усього періоду спостереження, причому в інтервалі 40–50 хв аналгезія була практично повною. Загальна тривалість проявів больової реакції в межах періоду спостереження при такій комбінованій дії була в середньому на 56 % меншою, ніж аналогічний показник при формаліновому тесті за відсутності аналгезуючих впливів (опромінення ТА та блокування NOS). Обговорюються існуючі концепції щодо механізмів, опосередковуючих дії надвисокочастотних змінних електромагнітних полів на організм ссавців (включно з такими діями на ТА), а також механізмів взаємодії ефектів мікрохвильового опромінення і модуляції інтенсивності синтезу NO.

Электрические и силовые ответы мышц голени крысы после односторонней компрессии седалищного нерва и системного введения гамма-гидроксибутирата

2019-02-16T23:25:10Z

Электрические и силовые ответы мышц голени крысы после односторонней компрессии седалищного нерва и системного введения гамма-гидроксибутирата Родинский, А.Г.; Сердюченко, И.Я.; Демченко, Т.В. В острых экспериментах на крысах исследовали влияние курсового системного введения натрия гаммагидроксибутирата (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрибрюшинно, ежедневно в течение трех недель) на последствия передавливания правого седалищного нерва (СН). В контрольной группе животным передавливали нерв, но ГГОБ не вводили. Регистрировали электрические и силовые ответы m. gastrocnemius+soleus (GS) и m. tibialis anterior (TA), вызываемые стимуляцией n. tibialis comm. и n. peroneus comm. на стороне повреждения СН и противоположной интактной стороне. Компрессия СН обусловливала у животных контрольной группы (которым ГГОБ не вводили) значительное увеличение порога и хронаксии при раздражении нервов, уменьшение амплитуды ЭМГответов мышц и увеличение латентных периодов (ЛП) этих реакций, а также уменьшение величины усилий, развиваемых при одиночных и тетанических изометрических сокращениях указанных мышц. На стороне компрессии кривые восстановления вторых ответов мышц в условиях парной стимуляции нервов сдвигались в сторону бóльших межстимульных интервалов. Курсовое введение ГГОБ вызывало более чем двукратное возрастание порогов при раздражении нервов по сравнению с контролем; значения же хронаксии уменьшались. Амплитуды ЭМГответов мышц после инъекций ГГОБ были меньше, чем в контроле, а ЛП таких реакций – продолжительнее. Кривые восстановления вторых ответов в этих условиях смещались в сторону более коротких межстимульных интервалов. Влияние ГГОБ обусловливало заметное увеличение силовых ответов тестируемых мышц. Такие изменения наблюдались билатерально, причем относительная интенсивность соответствующих сдвигов на стороне компрессии СН и на противоположной стороне была близкой. Обсуждаются возможные механизмы влияния ГГОБ на состояние нервномышечного аппарата конечности при компрессионном повреждении крупного нервного ствола, приводящем к развитию травматической нейропатии.; У гострих експериментах на щурах лінії Вістар досліджували вплив курсового системного введення натрію гаммагідроксибутирату (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрішньоочеревинно, щоденно протягом трьох тижнів) на наслідки передавлювання правого сідничного нерва. У контрольній групі тваринам передавлювали нерв, але ГГОБ не вводили. Реєстрували електричні відповіді m.gastrocnemius+soleus (GS) і m.tibialis anterior (TA) викликані стимуляцією n. tibialis comm. і n. peroneus comm., на боці ушкодження СН і протилежному інтактному боці. Компресія СН зумовлювала у тварин контралатеральної групи (котрим ГГОБ не вводили) значне збільшення порога і хронаксії в умовах подразнення нервів, зменшення амплітуди ЕМГвідповідей м’язів та збільшення латентних періодів (ЛП) цих реакцій, а також зменшення величини зусиль, що розвивалися при поодиноких і тетанічних ізометричних скороченнях відповідей м’язів. На боці компресії криві відновлення других відповідей м’язів в умовах парної стимуляції нервів зміщувались у бік більших міжстимульних інтервалів. Курсове введення ГГОБ викликало більш ніж дворазове зростання порогів при подразненні нервів у порівнянні з контролем; значення ж хронаксії зменшувались. Амплітуди ЕМГвідповідей м’язів після ін’єкцій ГГОБ ставали меншими, ніж у контролі, а ЛП таких реакцій – тривалішими. Криві відновлення других відповідей у цих умовах зміщувались у бік коротших міжстимульних інтервалів. Вплив ГГОБ зумовлював помітне збільшення силових відповідей тестованих м’язів. Такі зміни спостерігалися білатерального, причому відносна інтенсивність відповідних зміщень на боці компресії СН і протилежному боці була близькою. Обговорюються можливі механізми впливу ГГОБ на стан нервовом’язового апарату кінцівки при компресійному ушкодженні великого нервового стовбура. Яке призводить до розвитку траматичної нейропатії.

Структурные изменения в нервном аппарате глаз кроликов при экспериментальной глаукомной нейропатии

2019-02-16T23:26:31Z

Структурные изменения в нервном аппарате глаз кроликов при экспериментальной глаукомной нейропатии Михейцева, И.Н.; Король, А.Р.; Кустрин, Т.Б.; Невская, А.А.; Шаларь, Т.И. У кроликов оценивали морфометрические характеристики нейрооптичекого аппарата глаз с использованием оптической когерентной томографии. У животных с экспериментальной глаукомой, индуцированной курсовыми введениями адреналина, толщина слоя нервных волокон в перипапиллярной зоне сетчатки была меньше, чем у здоровых кроликов, причем особенно значительными были изменения в назальном и темпоральном квадрантах сетчатки (уменьшение в среднем на 34 и 23 % соответственно; P < 0.05). Площадь диска зрительного нерва у кроликов с глаукомной нейропатией была почти на 52 % меньше, чем в норме (P < 0.05). Применение в экспериментальных исследованиях современных методов визуализации позволяет производить прижизненную оценку морфологии нервных структур глаза, что важно для выяснения динамики этих изменений и разработки методов их коррекции.; У кролів оцінювали морфометричні характеристики нейрооптичного апарату очей з використанням оптичної когерентної томографії. У тварин з експериментальною глаукомою, індукованою курсовими введеннями адреналіну, товщина шару нервових волокон у перипапілярній зоні сітківки була меншою, ніж у здорових кролів, причому особливо значними були зміни в назальному і темпоральному квадрантах сітківки (зменшення в середньому на 34 та 23 % відповідно; P < 0.05). Площа диска зорового нерва у кролів із глаукомною нейропатією була майже на 52 % меншою, ніж у нормі (P < 0.05). Застосування в експериментальних дослідженням сучасних методів візуалізації дозволяє здійснювати прижиттєву оцінку морфології нервових структур ока, що важливо для з’ясування динаміки цих змін і розробки їх корекції.