http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/146661 2026-04-10T10:50:36Z 2026-04-10T10:50:36Z Шелягин, В.Д. Хаскин, В.Ю. Бернацкий, А.В. Сиора, А.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148176 2019-02-17T23:24:45Z 2017-01-01T00:00:00Z

Лазерная сварка тонкостенных фильтрующих элементов из стали 08Х18Н10Т Шелягин, В.Д.; Хаскин, В.Ю.; Бернацкий, А.В.; Сиора, А.В. Работа посвящена повышению надежности и долговечности эксплуатации аппаратов химического производства за счет замены процесса пайки сваркой при изготовлении фильтрующих элементов. Проведен сравнительный анализ трех способов сварки (аргонодуговой, электронно-лучевой и лазерной) в применении к соединению тонкостенных трубчатых конических заготовок для фильтрующих элементов из нержавеющей стали 08Х18Н10Т. Изучены дефекты, характерные для указанных способов сварки, и предложены методики их устранения. Установлено, что наибольшую производительность, в совокупности с высокой стабильностью формирования швов, имеет лазерная сварка, что делает целесообразным ее использование в качестве промышленного технологического процесса при изготовлении тонкостенных конических фильтрующих элементов.; Робота присвячена підвищенню надійності і довговічності експлуатації апаратів хімічного виробництва за рахунок заміни процесу паяння зварюванням при виготовленні фільтруючих елементів. Проведено порівняльний аналіз трьох способів зварювання (аргонодугового, електронно-променевого та лазерного) в застосуванні до з’єднання тонкостінних трубчастих конічних заготовок для фільтруючих елементів з нержавіючої сталі 08Х18Н10Т. Вивчено дефекти, характерні для зазначених способів зварювання та запропоновано методики їх усунення. Встановлено, що найбільшою продуктивністю, в сукупності з високою стабільністю формування швів, володіє лазерне зварювання, що робить доцільним його використання в якості промислового технологічного процесу при виготовленні тонкостінних конічних фільтруючих елементів.; The work is dedicated to increase of safety and service life of apparatuses of chemical production due to replacement of brazing process to welding in manufacture of the filter elements. Three methods of welding (argon arc, electron beam and laser) were compared applicable to joining of thin-wall tubular cone billets for the filter elements of stainless steel 08Kh18N10T steel. Defects, typical for indicated methods of welding, were investigated and procedures for their elimination were proposed. It is determined that laser welding has the largest productivity in combination with high weld formation stability that makes its application reasonable as industrial technological process in manufacture of thin-wall cone filter elements.

2017-01-01T00:00:00Z Коржик, В.М. Пащин, М.О. Міходуй, О.Л. Гринюк, А.А. Бабич, О.А. Хаскін, В.Ю. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148175 2019-02-17T23:24:44Z 2017-01-01T00:00:00Z

Сравнительная оценка способов дуговой и гибридной плазменно-дуговой сварки плавящимся электродом алюминиевого сплава 1561 Коржик, В.М.; Пащин, М.О.; Міходуй, О.Л.; Гринюк, А.А.; Бабич, О.А.; Хаскін, В.Ю. Для повышения ресурса работы и надежности сварных конструкций из алюминиевых сплавов целесообразно применять, кроме традиционной импульсно-дуговой сварки плавящимся электродом на обратной полярности, гибридную плазменно-дуговую сварку плавящимся электродом. Проведены работы по определению технологических режимов гибридной плазменно-дуговой сварки алюминиевого сплава 1561 толщиной 5 мм, сравнение процессов традиционной дуговой сварки плавящимся электродом и гибридной плазменно-дуговой сварки с учетом остаточного напряженно-деформированного состояния получаемых стыковых сварных соединений, а также дана оценка перспективности замены традиционной дуговой сварки гибридной. В ходе определения технологических режимов гибридной плазменно-дуговой и импульсной дуговой сварки алюминиевого сплава 1561 установлено, что при одинаковых скоростях оба способа обеспечивают примерно равную погонную энергию. При этом отработанная технология гибридной сварки позволила уменьшить диаметр проволоки с 1,6 до 1,2 мм, что привело к уменьшению ширины шва по сравнению с дуговой сваркой на 25…50%. Уменьшение площади лицевой части шва по сравнению с площадью корневой части при гибридном способе сварки привело к снижению уровня остаточного коробления сваренных пластин примерно в 3 раза, а остаточных напряжений вдоль линии шва —на 15…20%.; Для підвищення ресурсу роботи і надійності зварних конструкцій з алюмінієвих сплавів доцільно застосовувати, крім традиційного імпульсно-дугового зварювання плавким електродом на зворотній полярності, гібридне плазмово-дугове зварювання плавким електродом. Проведено роботи по визначенню технологічних режимів гібридного плазмово-дугового зварювання алюмінієвого сплаву 1561 товщиною 5 мм, порівняння процесів традиційного дугового зварювання плавким електродом та гібридного плазмово-дугового зварювання з урахуванням залишкового напружено-деформованого стану одержуваних стикових зварних з’єднань, а також дана оцінка перспективності заміни традиційного дугового зварювання гібридним. В ході визначення технологічних режимів гібридного плазмово-дугового та імпульсного дугового зварювання алюмінієвого сплаву 1561 встановлено, що при однакових швидкостях обидва способи забезпечують приблизно рівну погонну енергію. При цьому відпрацьована технологія гібридного зварювання дозволила зменшити діаметр дроту з 1,6 до 1,2 мм, що призвело до зменшення ширини шва в порівнянні з дуговим зварюванням на 25...50%. Зменшення площі лицьової частини шва в порівнянні з площею кореневої частини при гібридному способі зварювання призвело до зниження рівня залишкового жолоблення зварених пластин приблизно в 3 рази, а залишкових напружень вздовж лінії шва — на 15...20%.; it is advisable to apply hybrid plasma-arc welding using consumable electrode to increase the service life and reliability of welded structures of aluminum alloys. The works on determination of technological modes of hybrid plasma-arc welding of aluminum alloy 1561 of 5 mm thickness and the comparison of the processes of traditional consumable electrode arc welding and hybrid plasma-arc welding, taking into account the residual stress-strain state of the resulting butt welded joints, as well as evaluation of the prospects for replacement of traditional arc welding by hybrid one were carried out. During determination of technological modes of hybrid plasma-arc and pulsed arc welding of the aluminum alloy 1561, it was found that at the same speeds the both methods provide approximately equal energy input. At the same time the mastered technology of hybrid welding provided the reduction in the wire diameter from 1.6 to 1.2 mm, which resulted in 25–50% smaller width of the weld as compared to arc welding. Reduction in the area of the weld facial part as compared to the root part area in the hybrid welding method led to approximately 3 times decrease in the level of residual distortion of welded plates, and 15–20% decrease in residual stresses along the weld line.

2017-01-01T00:00:00Z Борисов, Ю.С. Борисова, А.Л. Астахов, Е.А. Цимбалиста, Т.В. Бурлаченко, А.Н. Васильковская, М.А. Кильдий, А.И. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148174 2019-02-17T23:25:20Z 2017-01-01T00:00:00Z

Детонационные покрытия из порошков интерметаллидов системы Fe–Al, полученных методом механохимического синтеза Борисов, Ю.С.; Борисова, А.Л.; Астахов, Е.А.; Цимбалиста, Т.В.; Бурлаченко, А.Н.; Васильковская, М.А.; Кильдий, А.И. Исследованы структура, состав и микротвердость детонационных покрытий, полученных при использовании порошков интерметаллидов Fe₃Al, FeAl и Fe₂Al₅, изготовленных методом механохимического синтеза (МХС), и смесей порошков Fe и Al эквивалентных составов. Установлено влияние соотношения «кислород–горючий газ» в детонирующей смеси на процесс окисления напыляемого материала. В результате определения фазового состава покрытий, нанесенных с использованием различных порошков, показано, что в случае применения механических смесей слой состоит в основном из частиц исходной смеси Fe и Al. Структура покрытий из МХС Fe–Al-порошков содержит смесь продуктов нагрева и окисления этих порошков. Микротвердость покрытий изменяется от 4580 до 5710 МП а в зависимости от состава.; Досліджено структуру, склад та мікротвердість детонаційних покриттів, отриманих при використанні порошків інтерметалідів Fe₃Al, FeAl и Fe₂Al₅, виготовлених методом механохімічного синтезу (МХС), і сумішей порошків Fe і Al еквівалентних складів. Встановлено вплив співвідношення «кисень–горючий газ» в детонуючій суміші на процес окислення напилюваного матеріалу. В результаті визначення фазового складу покриттів, нанесених з використанням різних порошків, показано, що в разі застосування механічних сумішей шар складається в основному з частинок первинної суміші Fe і Al. Структура покриттів з МХС Fe–Al-порошків містить суміш продуктів нагріву і окислення їх матеріалу. Мікротвердість покриттів змінюється від 4580 до 5710 МП а в залежності від складу.; Structure, composition and microhardness of detonation coatings were examined. They were received using Fe₃Al, FeAl и Fe₂Al₅ intermetallic powders, produced by mechanical alloying (MA) method, and mixtures of Fe and Al powders of equivalent compositions. An effect of «oxygen–combustible gas» relationship in the detonation mixture on oxidation process of material being sprayed was determined. The results of determination of phase composition of the coatings, deposited using different powders, show that in case of application of mechanical mixtures a layer mainly consists of the particles of Fe and al initial mixture. A structure of coatings of MA Fe–Al-powders contains mixture of heating and oxidation products of these powders. Microhardness of the coatings varies from 4580 to 5710 MPa depending on composition.

2017-01-01T00:00:00Z Покляцкий, А.Г. Мотрунич, С.И. Клочков, И.Н. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/148173 2019-02-17T23:25:00Z 2017-01-01T00:00:00Z

Физико-механические свойства стыковых соединений тонколистового алюминиевого сплава Д16, полученных сваркой трением с перемешиванием Покляцкий, А.Г.; Мотрунич, С.И.; Клочков, И.Н. Выполнен комплекс исследований по изучению прочностных характеристик сварных стыковых соединений конструкционного алюминиевого сплава Д16 толщиной 2 мм, полученных сваркой трением с перемешиванием. Показано, что применение сварки трением с перемешиванием обеспечивает формирование неразъемного соединения с минимальным уровнем концентрации напряжений в местах перехода от шва к основному материалу и позволяет избежать образования в швах дефектов в виде пор, макровключений оксидной плены и горячих трещин, обусловленных расплавлением и кристаллизацией металла при сварке плавлением. В результате интенсивной пластической деформации металла в шве формируется однородная дезориентированная структура с размером зерен 3...4мкм и дисперсными фазовыми выделениями не более 1мкм, а на прилегающих к нему участках в зоне термомеханического воздействия происходит удлинение и искривление зерен в направлении перемещения пластифицированного металла. Благодаря этому повышаются твердость металла в зоне соединения, предел прочности при одноосном растяжении и усталостная прочность при циклических нагрузках.; Виконано комплекс досліджень з вивчення міцності зварних стикових з’єднань конструкційного алюмінієвого сплаву Д16 товщиною 2 мм, отриманих зварюванням тертям з перемішуванням. Показано, що застосування зварювання тертям з перемішуванням забезпечує формування нероз’ємного з’єднання з мінімальним рівнем концентрації напружень в місцях переходу від шва до основного матеріалу і дозволяє уникнути утворення у швах дефектів у вигляді пор, макровключень оксидної плени та гарячих тріщин, обумовлених розплавленням і кристалізацією металу під час зварювання плавленням. В результаті інтенсивної пластичної деформації металу у шві формується однорідна дезорієнтована структура з розміром зерен 3...4мкм і дисперсними фазовими виділеннями не більше 1мкм, а на прилеглих до нього ділянках в зоні термомеханічного впливу відбувається подовження та викривлення зерен у напряму переміщення пластифікованого металу. Завдяки цьому підвищуються твердість металу в зоні з’єднання, межа міцності при одновісному розтягу та втомна міцність при циклічних навантаженнях.; A complex of investigations was carried out to study the strength characteristics of welded butt joints of structural aluminum alloy D16 of 2 mm thickness, produced by friction stir welding. It was shown that the use of friction stir welding provides the formation of a permanent joint with a minimum level of stress concentration in the transition zones from the weld to the base material and allows avoiding the formation of defects in the welds such as pores, macroinclusions of oxide film and hot cracks caused by melting and crystallization of metal in fusion welding. As a result of intensive plastic deformation in the weld metal, a homogeneous disoriented structure with a grain size of 3–4mcm and with dispersed phase precipitations of not more than 1mcm is formed, and in the regions adjacent to it the elongation and distortion of grains in the direction of movement of the plasticized metal occurs in the zone of thermomechanical action. Due to this, the hardness of metal in the joint zone, the tensile strength under uniaxial tension and the fatigue strength under cyclic loads are increased.

2017-01-01T00:00:00Z