<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/14176" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/14176</id>
<updated>2026-04-18T23:56:48Z</updated>
<dc:date>2026-04-18T23:56:48Z</dc:date>
<entry>
<title>История одной ненаписанной книги...</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152014" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бусел, В.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152014</id>
<updated>2019-06-03T22:25:14Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">История одной ненаписанной книги...
Бусел, В.А.
За  20 лет до выхода известной монографии Ю.В. Костина «Птицы Крыма»  в  конце 50-х  годов  прошлого века затевалась крупная  коллективная работа нескольких известных орнитологов в Украине И.Б. Волчанецкого, М.А. Воинственского, И.И. Пузанова и Ф.И. Страутмана, которая должна была подвести некоторую черту в изучении птиц Крыма. По странному стечению обстоятельств эта работа не была завершена, и в архивах обнаружена только переписка по ее подготовке. Но она представляет определенный  интерес для истории орнитологии в Украине.; За 20 років до виходу відомої монографії  Ю.В. Костіна «Птахи Криму» в кінці 50-х років минулого століття була запланована велика колективна робота кількох відомих в Україні орнітологів: І.Б. Волчанецького, М.А. Воїнственського, І.І. Пузанова та Ф.І. Страутмана, яка повинна була підбити певну риску у вивченні птахів Криму. За дивним збігом обставин ця робота не була завершена, і в архівах виявлено лише листування щодо її підготовки. Але вона являє собою певний інтерес для історії орнітології в Україні.; 20 years before the famous monograph by Y.V. Kostin «Birds of the Crimea» in the late 50-ies of the last century a major collective work of several well-known ornithologists I.B. Volchanetskii, M.A. Voinstvenskii, I.I. Puzanov and F.I. Strautman was started in Ukraine, which was to draw a sort of line in the study of birds of the Crimea. By a strange coincidence, this work was not completed, and only correspondence on its preparation was found in the archives. But it is of some interest for the history of ornithology in Ukraine.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Гніздування сови бородатої (Strix nebulosa forster, 1772) на південній межі Полісся в Житомирській області</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152013" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гриб, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Кузьменко, Ю.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152013</id>
<updated>2019-06-03T22:25:20Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Гніздування сови бородатої (Strix nebulosa forster, 1772) на південній межі Полісся в Житомирській області
Гриб, О.В.; Кузьменко, Ю.В.
Зібрані дані щодо місць гніздування сови бородатої в Україні. Виявлено, що вид розселився по територіям Волинської, Рівненської,  Житомирської  та  Київ-ської областей. Найбільш широко поширений у Рівненській і Житомирській областях. У результаті розселення сова бородата досягла межі лісової та лісостепової зон. Найпівденніше місце гніздування в Україні зафіксовано в околицях смт Миропіль Романівського району Житомирської області. На даній території жиле гніздо вперше знайдене в 2014 р., але результат гніздування не встановлений. У 2016 р. сови також почали гніздування і відклали кладку, але кинули її з невідомих причин. У обох випадках сови гніздились на другий рік після канюка звичайного. Гніздовими біотопами були достигаючі ліси: березово-сосновий та чистий дубовий. Дана знахідка є найпівденнішою точкою гніздування сови бородатої в Україні та Європі.; Собраны материалы о местах гнездования бородатой неясыти в Украине. Показано, что вид расселился по территориям Волынской, Ровенской, Житомирской и Киевской областей. Наиболее широко он распространен в Ровенской и Житомирской областях. В результате расселения бородатая неясыть достигла границы лесной и лесостепной зон. Самое южное место гнездования в Украине установлено в окрестностях пгт Мирополь Романовского района Житомирской области. На данной территории жилое гнездо впервые найдено в 2014 г., но результат гнездования не установлен. В 2016 г. совы также приступили к гнездованию, отложив кладку, но бросили ее по неизвестной причине. В обоих случаях совы гнездились на второй год после гнездования обыкновенного канюка. Гнездовыми биотопами были приспевающие леса: березово-сосновый и чистый дубовый.  Данная находка является самой южной точкой гнездования в Украине и Европе.; Data on the breeding sites of Great Grey Owl were collected on the territory of Ukraine. It is shown that the species settled in the territories of Volyn, Rivne, Zhytomyr, and Kyiv regions. The species is most common in Rivne and Zhytomyr regions. As a result of expansion Great Grey Owl reached the Southern border of the forest and forest-steppe nature zones. Breeding of this species was registered in the vicinities of Myropil town, Romanovsky district, Zhytomyr region. This is the southernmost species breeding point in Ukraine. The residential nest had been firstly found here in 2014, but the result of breeding wasn’t established. In 2016 owls started breeding, laying the clutch, but abandoned it for an unknown reason.  In both cases, owls bred for the second year after the Common Buzzard breeding. Birch-pine and oak forest were the breeding habitats. This record is the southernmost breeding point of Great Grey Owl in Ukraine and Europe.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Таксономічний склад ектопаразитів куликів, що гніздяться на Азово-Чорноморському узбережжі України</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152012" rel="alternate"/>
<author>
<name>Черничко, К.Й.</name>
</author>
<author>
<name>Ківганов, Д.А.</name>
</author>
<author>
<name>Підгорна, С.Я.</name>
</author>
<author>
<name>Делі, О.Ф.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152012</id>
<updated>2019-06-03T22:25:23Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Таксономічний склад ектопаразитів куликів, що гніздяться на Азово-Чорноморському узбережжі України
Черничко, К.Й.; Ківганов, Д.А.; Підгорна, С.Я.; Делі, О.Ф.
В роботі проаналізовані результати обробки матеріалів, зібраних авторами у період з 1990 по 2015 рр. Основний матеріал зібраний на Тилігульському та Куяльницькому лиманах. Вилов птахів проводили як під час гніздування, так і під час міграцій. Усього обстежили 949 особин 7 видів куликів (чоботаря — Recurvirostra avosetta L., 1758, коловодника звичайного — Tringa totanus (L., 1758), пісочника малого — Charadrius dubius Scolopi, 1758, пісочника морського — Charadrius alexandrinus (L., 1758), кулика-сороки — Haematopus ostralegus, кульона великого — Numenius arquata (L., 1758), кулика-довгоніга — Himantopus himantopus (L., 1758), що гніздяться у Північно-Західному Причорномор’ї.; В работе проанализированы результаты обработки материалов, собранных авторами в период с 1990 по 2015 гг. Основной материал собран на Тилигульском и Куяльницком лиманах. Отлов птиц проводили как во время гнездования, так и во время миграций. Всего обследовали 949 особей  7  видов куликов (шилоклювка — Recurvirostra avosetta L., 1758, травник — Tringa totanus (L., 1758), малый зуек — Charadrius dubius Scolopi, 1758, морской зуек — Charadrius alexandrinus (L., 1758), кулик-сорока — Haematopus ostralegus, большой кроншнеп — Numenius arquata (L., 1758), ходулочник — Himantopus himantopus (L., 1758), гнездящихся в Северо-Западном Причерноморье.; The paper analyzes the results of processing materials collected by the authors from 1990 to 2015. The main material is collected in the Tiligulsky and Kuyalnitsky estuaries. The birds were caught both during nesting and during migrations. In total, 949 specimens of 7 species of nesting waders (Recurvirostra avosetta L., 1758, Tringa totanus (L., 1758), Charadrius dubius Scolopi, 1758, Charadrius alexandrinus (L., 1758), Haematopus ostralegus, Numenius arquata (L., 1758), Himantopus himantopus (L., 1758)) of the Northwest Black Sea region were examined.  As a result of the research on seven species of waders nesting in the North-Western Black Sea region, sixteen species of mites (belonging to the eleven genera, six families, two superfamilies, one suborder) and three species of lice (ones genus, one family, one superfamily, one suborder) were registered.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Падение численности желтоногой чайки Larus michahellis J.Ff. Naumann на Крымском полуострове на рубеже XX-XXI веков</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152011" rel="alternate"/>
<author>
<name>Цвелых, А.Н.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152011</id>
<updated>2019-06-03T22:25:10Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Падение численности желтоногой чайки Larus michahellis J.Ff. Naumann на Крымском полуострове на рубеже XX-XXI веков
Цвелых, А.Н.
Только недавно выяснилось, что на приморских скалах Крыма гнездится не хохотунья Larus cachinnans, а ее вид-двойник – желтоногая чайка  Larus michahellis (Цвелых, 2016). Стало очевидным, что к этому виду следует относить собранные ранее данные по биологии и численности чаек, которые гнездились на скалах морского побережья Крыма. Анализ музейных коллекций, опубликованных фотографий и старых публикаций показал, что желтоногая чайка гнездится на приморских скалах Крымского полуострова издавна, по крайней мере, с начала ХХ века, а не появилась здесь в недавние времена.; Тільки нещодавно з'ясувалося, що на  приморських скелях  Криму гніздиться  не Larus cachinnans, а його вид-двійник – Larus michahellis (Цвелых, 2016). Стало очевидним, що до цього виду слід відносити зібрані раніше дані з біології та чисельності мартинів, що гніздилися на скелях морського узбережжя Криму. Аналіз музейних колекцій, опублікованих фотографій та старих публікацій показав, що жовтоногий мартин гніздиться на приморських скелях Кримського півострова здавна, принаймні, з початку ХХ століття, а не з'явився тут у недавні часи.; It was recently found out that the Caspian Gull Larus cachinnans does not breed on coastal cliffs of the Crimea, but its sibling species – Yellow-legged Gull Larus michahellis (Tsvelykh, 2016). It is obvious that previously collected data on the biology and abundance of gulls nesting in rocky habitats of the Crimean coast should be attributed to the latter species. Analysis of specimens of museum collections, published photographs and old publications showed that the Yellow-legged Gull breeds on the seaside cliffs of the Crimean peninsula long ago, at least since the beginning of the 20th century, and has not appeared here in recent times.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
