http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/140791 2026-04-23T01:26:12Z 2026-04-23T01:26:12Z Скобло, Т.С. Клочко, О.Ю. Белкин, Е.Л. Сидашенко, А.И. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/140804 2018-07-15T22:23:19Z 2018-01-01T00:00:00Z

Новые подходы в исследовании неоднородности гетерогенных структур Скобло, Т.С.; Клочко, О.Ю.; Белкин, Е.Л.; Сидашенко, А.И. Представленная работа посвящена разработке и усовершенствованию новых методов исследования структур, формируемых в хромсодержащих углеродистых сплавах, позволяющих прогнозировать изменения локальной неоднородности структурных составляющих для использования в различных технологических процессах, чтобы достигнуть необходимых свойств.; Представлену роботу присвячено розробці й удосконаленню нових метод дослідження структур, сформованих у хромовмісних вуглецевих стопах, що уможливлюють прогнозувати зміни локальної неоднорідности структурних складових для використання в різних технологічних процесах, для досягнення необхідних властивостей.; Our paper is concerned with the development and improvement of the new methods of study different structures formed in chromium-containing carbon alloys. The described methods allow predicting changes in the local heterogeneity of structural constituents because of different processing operations being realized.

2018-01-01T00:00:00Z Тарельник, В.Б. Гапонова, О.П. Коноплянченко, Е.В. Евтушенко, Н.С. Герасименко, В.О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/140803 2018-07-15T22:23:35Z 2018-01-01T00:00:00Z

Анализ структурного состояния поверхностного слоя после электроэрозионного легирования. I. Особенности формирования электроэрозионных покрытий на стали 45 Тарельник, В.Б.; Гапонова, О.П.; Коноплянченко, Е.В.; Евтушенко, Н.С.; Герасименко, В.О. Исследовано влияние материала легирующего электрода (АРМКО-железо, сталь 45, хром, вольфрам, молибден, никель, стали 38ХН3МФА и 30Х13, твёрдые сплавы ВК8 и Т15К6), энергетических параметров оборудования электроэрозионного легирования (мощность разряда), среды (воздух, аргон, азот) и длительности обработки на качественные параметры сформированного поверхностного слоя на стали 45 (структуры, распределения микротвёрдости, сплошности и равномерности покрытия). Установлено, что при электроэрозионном легировании (ЭЭЛ) хромом, молибденом, никелем и другими элементами предпочтительными являются режимы, обеспечивающие мощность разряда Nр = 119,3–144,3 Вт при непрерывном легировании с производительностью 1,0–2,0 мин/см². Исследования структуры и свойств слоёв, полученных в среде воздуха и аргона, показали, что существенного влияния нейтральной среды по сравнению с окислительной не наблюдается. Применение аргона не приводит к улучшению качества слоя. Применение азота как среды при ЭЭЛ никелем положительно влияет на свойства слоя. Определены структурные особенности поверхностных слоёв, основные из которых: наличие субмелкозернистой структуры, мартенситной фазы, значительного количества остаточного аустенита. Показано, что после непрерывного ЭЭЛ хромом с увеличением длительности ЭЭЛ толщина и микротвёрдость белого слоя увеличиваются. Выявлены резервы повышения эксплуатационных свойств упрочняемого слоя методами поверхностной деформации.; Досліджено вплив матеріялу леґувальної електроди (АРМКО-залізо, сталь 45, хром, вольфрам, молібден, нікель, сталі 38ХН3МФА і 30Х13, тверді стопи ВК8 і Т15К6), енергетичних параметрів обладнання електроерозійного леґування (потужність розряду), середовища (повітря, арґон, азот) і тривалости оброблення на якісні параметри сформованого поверхневого шару на сталі 45 (структури, розподілу мікротвердости, суцільности та рівномірности покриття). Встановлено, що при електроерозійному леґуванні (ЕЕЛ) Хромом, Молібденом, Ніклем та іншими елементами вигідними є режими, що забезпечують потужність розряду Nр = 119,3–144,3 Вт при безперервному леґуванні з продуктивністю у 1,0–2,0 хв/см². Дослідження структури та властивостей шарів, одержаних у середовищі повітря й арґону, показали, що істотного впливу нейтрального середовища порівняно з окиснювальним не спостерігається. Застосування арґону не приводить до поліпшення якости шару. Застосування азоту як середовища при ЕЕЛ Ніклем позитивно впливає на властивості шару. Визначено структурні особливості поверхневих шарів, основні з яких: наявність субдрібнозернистої структури, мартенситної фази, значної кількости залишкового аустеніту. Показано, що після безперервного ЕЕЛ Хромом зі збільшенням тривалости ЕЕЛ товщина і мікротвердість білого шару збільшуються. Виявлено резерви підвищення експлуатаційних властивостей зміцнюваного шару методами поверхневої деформації.; The influence of the material of the alloying electrode (Armco iron, steel 45, chromium, tungsten, molybdenum, nickel, steels 38KhN3MFA and 30Kh13, hard alloys VK8 and T15K6), power parameters of the equipment for electroerosive alloying (discharge power), environment (air, argon, nitrogen), and duration of treatment on qualitative parameters of formed surface layer on steel 45 (structures, microhardness distribution, continuity and uniformity of the coating) is investigated. As determined, during electroerosive alloying (EEA) with chromium, molybdenum, nickel and other elements, the operating modes, which providing discharge power Np = 119.3–144.3 W at continuous alloying with productivity of 1.0–2.0 min/cm², are preferred. Investigations of the structure and properties of coatings obtained in air and argon showed that there is no significant effect of a neutral environment compared to an oxidizing one. Application of argon is not improve the quality of the layer. Application of nitrogen as an environment for EEA with nickel positively influences on properties of the layer. The structural features of the surface layers are determined, the main of them are as follow: subfine-grained structure, martensite phase, significant amount of residual austenite. As shown, after continuous EEA with chromium, thickness and microhardness of the white layer increase with increasing of EEA duration. The reserves of increasing the working properties of the hardened layer by methods of surface deformation are proposed.

2018-01-01T00:00:00Z Фирстов, С.А. Рогуль, Т.Г. Крапивка, Н.А. Чугунова, С.И. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/140802 2018-07-15T22:23:47Z 2018-01-01T00:00:00Z

Термоактивационный анализ температурной зависимости напряжения течения в твёрдых растворах с ОЦК-решёткой Фирстов, С.А.; Рогуль, Т.Г.; Крапивка, Н.А.; Чугунова, С.И. Проведён сравнительный анализ температурных зависимостей предела текучести поликомпонентных и бинарных твёрдых растворов с ОЦК-ре-шёткой (AlCrFeCoNi, AlTiVCrNbMo, Ti₂₅Zr₂₅Hf₂₅Nb₁₂,₅Ta₁₂,₅, VNbMoTaW, Fe–Cr, Fe–Mo, Fe–W, Cr–Fe), а также некоторых чистых ОЦК-металлов. Методом термоактивационного анализа вычислены значения энергии активации движения дислокаций и активационного объёма. Показано, что, как для бинарных, так и для поликомпонентных твёрдых растворов, характерно увеличение атермической компоненты напряжения течения в сравнении с чистыми ОЦК-металлами. При этом, в сравнении с чистыми металлами, поликомпонентные твёрдые растворы демонстрируют усиление термической составляющей, в то время как для бинарных ОЦК-спла¬вов имеет место ослабление температурной зависимости напряжения течения. Обсуждается природа этого эффекта. Показано, что высокое атермическое твёрдорастворное упрочнение поликомпонентных твёрдых растворов может быть связано с изменением вектора Бюргерса вдоль дислокационной линии (как по длине, так и по направлению) и появлением составляющей, перпендикулярной плоскости скольжения. Наблюдаемое усиление термической составляющей напряжения течения в поликомпонентных ОЦК-твёрдых растворах предположительно обусловлено наличием высокой концентрации точек закрепления термически активируемого дислокационного отрезка атомами элементов, которые имеют высокий уровень размерно-упругого несоответствия по сравнению со средним значением для сплава.; Проведено порівняльну аналізу температурних залежностей межі плинности полікомпонентних і бінарних твердих розчинів з ОЦК-ґратницею (AlCrFeCoNi, AlTiVCrNbMo, Ti₂₅Zr₂₅Hf₂₅Nb₁₂,₅Ta₁₂,₅, VNbMoTaW, Fe–Cr, Fe–Mo, Fe–W, Cr–Fe), а також деяких чистих ОЦК-металів. Методою термоактиваційної аналізи розраховано значення енергії активації руху дислокацій та активаційного об’єму. Показано, що, як для бінарних, так і для полікомпонентних твердих розчинів, характерним є збільшення атермічної компоненти напруження плинности в порівнянні з чистими ОЦК-металами. При цьому, у порівнянні з чистими металами, полікомпонентні тверді розчини демонструють посилення термічної складової напруження плинности, в той час як для бінарних ОЦК-стопів відбувається її послаблення. Обговорюється природа цього ефекту. Показано, що високе атермічне твердорозчинне зміцнення полікомпонентних твердих розчинів може бути пов’язане зі зміною Бюрґерсового вектора уздовж дислокаційної лінії (як за довжиною, так і за напрямком) і появою компоненти, перпендикулярної до площини ковзання. Припускається, що посилення термічної складової температурної залежности межі плинности полікомпонентних ОЦК-твердих розчинів зумовлене наявністю високої концентрації точок закріплення термічно активованого дислокаційного відрізку атомами елементів, які мають високий рівень розмірно-пружньої невідповідности в порівнянні з середнім значенням для стопу.; Comparative analysis of the yield-stress temperature dependences for polycomponent and binary solid solutions with a b.c.c. lattice (AlCrFeCoNi, AlTiVCrNbMo, Ti₂₅Zr₂₅Hf₂₅Nb₁₂,₅Ta₁₂,₅, VNbMoTaW, Fe–Cr, Fe–Mo, Fe–W, Cr–Fe), and some pure b.c.c. metals is carried out. Using the thermoactivation analysis, the values of the activation energy of dislocation movement and the activation volume are calculated. As shown, for the binary and polycomponent solid solutions, an increase in athermal component of a flow stress is characteristic in comparison with pure b.c.c. metals. In this case, in comparison with pure metals, multicomponent solid solutions demonstrate an increasing of the thermal component, while for binary b.c.c. alloys, there is a weakening of the temperature dependence of a flow stress. The nature of this effect is discussed. As shown, high athermal solid-solution hardening of polycomponent solid solutions can be associated with a change of the Burgers vector (by both the length and the direction) along the dislocation line and an appearance of a component perpendicular to the glide plane. The observed increase of the flow-stress thermal component in polycomponent b.c.c. solid solutions is presumably due to the presence of a high concentration of points of fixation of the thermally activated dislocation segment by atoms of elements, which have a high level of size-elastic discrepancy in comparison with an average value for the alloy.

2018-01-01T00:00:00Z Teus, S.M. Shanina, B.D. Konchits, A.A. Mogilny, G.S. Gavriljuk, V.G. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/140801 2018-07-15T22:23:04Z 2018-01-01T00:00:00Z

Mechanism of Embrittlement of Metals by Surface-Active Elements Teus, S.M.; Shanina, B.D.; Konchits, A.A.; Mogilny, G.S.; Gavriljuk, V.G. The nature of mechanical degradation of metals caused by surface-active elements is studied based on the effects of iodine and gallium in austenitic steels and using abinitio calculations and experimental measurements of electronic structure, X-ray diffraction, mechanical spectroscopy, and mechanical tests. A significant increase in the density of electron states at the Fermi level for iodine in f.c.c. iron is shown that is in consistent with the measurements of the increased concentration of free electrons caused by iodine in austenitic steels. Consequently, the increase in mobility of dislocations by iodine and gallium in austenitic steels is revealed. The localization of the enhanced plastic deformation is discussed as a condition for brittleness. The obtained results are at variance with the widely spread opinion about the determining role of surface energy in a liquid-metal brittleness and, instead, are interpreted based on the correlation between atomic interactions and dislocation properties. Applicability of the available HELP and AIDE hypotheses is discussed.; Природа механической деградации металлов, обусловленной поверхностно-активными элементами, была изучена, основываясь на влиянии йода и галлия на аустенитные стали и используя abinitio-расчёты и экспериментальные исследования электронной структуры, рентгеновскую дифракцию, механическую спектроскопию и механические испытания. Показано существенное повышение плотности электронных состояний на уровне Ферми в случае йода в ГЦК-железе, что согласуется с измерениями, в которых была зафиксирована повышенная концентрация свободных электронов, вызванная йодом в аустенитных сталях. Как следствие, установлено повышение мобильности дислокаций, вызванное йодом и галлием в аустенитных сталях. Обсуждается роль локализации повышенной пластической деформации в качестве условия хрупкости. Полученные результаты противоречат широко распространённому мнению об определяющей роли поверхностной энергии в жидкометаллической хрупкости и, вместо этого, интерпретируются, основываясь на корреляции между атомными взаимодействиями и дислокационными свойствами. Обсуждается применимость гипотез HELP и AIDE.; Природу механічної деґрадації металів, яку спричинено дією поверхнево-активних елементів, було досліджено, виходячи із впливу Йоду та Ґалію на аустенітні сталі та використовуючи abinitio-розрахунки й експериментальні дослідження електронної структури, рентґенівську дифракцію, механічну спектроскопію та механічні випробування. Показано істотне підвищення густини електронних станів на рівні Фермі у випадку Йоду в ГЦК-залізі, що узгоджується з вимірюваннями, в яких було зафіксовано підвищену концентрацію вільних електронів, яку спричинено Йодом в аустенітних сталях. Як наслідок, встановлено підвищення мобільности дислокацій, спричинене Йодом і Ґалієм в аустенітних сталях. Обговорюється роль локалізації підвищеної пластичної деформації в якості умови крихкости. Одержані результати суперечать розповсюдженим твердженням про визначальну роль поверхневої енергії в рідкометалевому окрихченні і замість цього інтерпретуються, виходячи з кореляції між атомними взаємодіями та дислокаційними властивостями. Обговорюється коректність гіпотез HELP та AIDE.

2018-01-01T00:00:00Z