<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Фізико-хімічна механіка матеріалів, 2014, № 4</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133287" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133287</id>
<updated>2026-04-04T14:47:30Z</updated>
<dc:date>2026-04-04T14:47:30Z</dc:date>
<entry>
<title>Вплив робочих середовищ  на циклічну тріщиностійкість сталей для елементів  сільськогосподарських машин</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135938" rel="alternate"/>
<author>
<name>Барна, Р.А</name>
</author>
<author>
<name>Попович, П.В.</name>
</author>
<author>
<name>Вовк, Р.І.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135938</id>
<updated>2018-06-16T00:10:38Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Вплив робочих середовищ  на циклічну тріщиностійкість сталей для елементів  сільськогосподарських машин
Барна, Р.А; Попович, П.В.; Вовк, Р.І.
Встановлено, що під впливом експлуатаційних середовищ швидкість розвитку тріщиноподібних дефектів у сталях Ст. 3 та 20 може зростати приблизно від 5 до 25 разів порівняно із випробуваннями у повітрі. При цьому негативна дія середовища на опір поширенню тріщин посилюється у такій послідовності: органічне добриво (гній) – сульфат амонію – нітрофоска.; Установлено, что под влиянием эксплуатационных сред скорость роста трещиноподобных дефектов в сталях Ст.3 та 20 может возрастать приблизительно от 5 до 25 раз. При этом негативное воздействие среды на сопротивление развитию трещин усиливается в такой последовательности: органическое удобрение (гной) – сульфат аммония – нитрофоска.; The significant effect (approximately from 5 to 25 times) of operating environments on the crack-like defect growth rate in steels Ст.3 and 20 has been found. In this case the negative environmental effect on crack growth resistance of given steels increases in the following sequence: organic fertilizer (manure) – ammonium sulphate – nitrophoska.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Фрактальна розмірність меж зерен і механічні властивості металу   кисневих балонів</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135937" rel="alternate"/>
<author>
<name>Усов, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Рабкіна, М.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Шкатуляк, Н.М.</name>
</author>
<author>
<name>Чернева, Т.С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135937</id>
<updated>2018-06-16T00:10:13Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Фрактальна розмірність меж зерен і механічні властивості металу   кисневих балонів
Усов, В.В.; Рабкіна, М.Д.; Шкатуляк, Н.М.; Чернева, Т.С.
Виконано кількісний фрактальний аналіз меж зерен мікроструктури сталі Дс п’яти кисневих балонів з терміном експлуатації від 18 до 55 років. Фрактальну їх розмірність визначено методом накладання на зображення вибраної межі квадратних осередків різного розміру з підрахунком кількості точок їх перетину з цією межею (box-method). Встановлено кореляційні зв’язки фрактальної розмірності меж зерен з ударною в’язкістю, руйнівним тиском і границею текучості. Знайдено відповідні рівняння регресії. Проаналізовано механізми руйнування, пов’язані з фрактальною розмірністю меж зерен.; Выполнен количественный фрактальный анализ границ зерен микроструктуры стали Дс пяти кислородных баллонов со сроком эксплуатации от 18 до 55 лет. Фрактальная размерность границ зерен определена методом наложения на изображение выбранной границы квадратных ячеек различного размера и подсчетом количества точек, которые с ней пересекаются. Установлена тесная корреляционная связь фрактальной размерности границ зерен с ударной вязкостью, разрушающим давлением и пределом текучести. Найдены соответствующие уравнения регрессии. Проанализированы механизмы разрушения, вызванные фрактальной размерностью границ зерен.; The quantitative fractal analysis of the grain boundaries of Дс steel microstructure of the five oxygen cylinders with a service life from 18 to 55 years was performed. The fractal dimensions were found by means of superimposition of square cells of different size on selected grain boundary and count of the number of points of intersection with the chosen boundary (box-method). A strong correlation between the fractal dimension of the grain boundaries and impact toughness, fracture pressure in hydraulic tests and conditional yield strength were found. The corresponding regression equations were obtained. The mechanisms of fracture due to the fractal dimension of the grain boundaries were discussed.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Залежність радіаційно-захисної ефективності багатошарових композитів Al–Pb від їх будови</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135936" rel="alternate"/>
<author>
<name>Білоус, В.А</name>
</author>
<author>
<name>Борисенко, В.М</name>
</author>
<author>
<name>Воєводін, В.М.</name>
</author>
<author>
<name>Діденко, С.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Ільченко, М.І.</name>
</author>
<author>
<name>Неклюдов, І.М.</name>
</author>
<author>
<name>Рибка, О.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135936</id>
<updated>2018-06-16T00:10:24Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Залежність радіаційно-захисної ефективності багатошарових композитів Al–Pb від їх будови
Білоус, В.А; Борисенко, В.М; Воєводін, В.М.; Діденко, С.Ю.; Ільченко, М.І.; Неклюдов, І.М.; Рибка, О.В.
Обґрунтовано доцільність розроблення одного із видів новітніх високоефективних радіаційно-захисних матеріалів – багатошарових композитів типу “легкий метал + важкий метал”. Наведено характеристики внутрішньої архітектури композитів Al–Pb, виготовлених послідовним застосуванням вакуумної та звичайної атмосферної прокатки. Описано відмінності між радіоізотопною і прискорювальною методиками експериментального тестування радіаційно-захисних властивостей матеріалів. Проаналізовано результати тестування композитів і вплив їх будови на радіаційнозахисні характеристики досліджених матеріалів. Показано, що радіаційно-захисна ефективність композитів певної будови на 30…40% вища за ту, яку має алюміній. Це дає змогу або знизити вагу радіаційно-захисної структури за збереження ефективності захисту на рівні алюмінію, або підвищити ефективність захисту за незмінної ваги цієї структури.; Обосновано целесообразность разработки одного из видов новейших высокоэффективных радиационно-защитных материалов – многослойных композитов типа “легкий металл + тяжелый металл”. Приведены характеристики внутренней архитектуры композитов Al–Pb, изготовленных последовательным применением вакуумной и обычной атмосферной прокатки. Описаны различия между радиоизотопной и ускорительной методиками экспериментального тестирования радиационно-защитных свойств материалов. Проанализированы результаты тестирования композитов и влияние их строения на радиационно-защитные характеристики исследованных материалов. Показано, что радиационно-защитная эффективность композитов определенного строения на 30…40% выше той, которую имеет алюминий. Это дает возможность или снизить вес радиационно-защитной структуры при сохранении эффективности защиты на уровне алюминия, или повысить эффективность защиты при неизменном весе этой структуры.; Expedience of development of one of the types of innovative high performance radiation-protective materials – multilayer composites of type “light metal + heavy metal” is substantiated. The characteristics of the internal architecture of composites Al–Pb made by the consistent application of vacuum and normal atmospheric rolling are shown. The differences between the radioisotope and accelerator techniques of experimental testing of the radiation-protective properties of materials are described. The results of composites testing and influence of their structure on the radiation-protective properties of the materials studied are characterized. It is shown that the radiation-protective efficacy of composites of a certain structure is by 30…40% higher than of the aluminum. This gives the opportunity either to reduce the weight of radiation protective structure while maintaining the effectiveness of the protection at the level of aluminum or to increase the effectiveness of protection at a constant weight of the structure.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості руйнування наводнених високоазотних марганцевих сталей в умовах  тертя кочення</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135935" rel="alternate"/>
<author>
<name>Балицький, О.І.</name>
</author>
<author>
<name>Колесніков, В.О.</name>
</author>
<author>
<name>Еліаш, Я.</name>
</author>
<author>
<name>Гаврилюк, М.Р.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/135935</id>
<updated>2018-06-16T00:10:25Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості руйнування наводнених високоазотних марганцевих сталей в умовах  тертя кочення
Балицький, О.І.; Колесніков, В.О.; Еліаш, Я.; Гаврилюк, М.Р.
Виявлено, що під час тертя кочення інтенсивність зношування наводнених зразків високоазотних марганцевих сталей уп’ятеро вища, ніж ненаводнених. Зі збільшенням інтенсивності зношування спостерігали зміну кольору поверхні тертя контртіла та розмірів продуктів зношування. Зовнішній вигляд ненаводнених та наводнених продуктів зношування суттєво відрізняється (білий та темний колір, відповідно). Мікротвердість наводненого шару становила 7,6…8,2 GРа, а шару зі зруйнованих ділянок 4,2…4,9 GРа. У зруйнованих ділянках, що мають ознаки теплового схоплювання, спостерігали підвищений вміст карбідоутворювальних елементів (зокрема Mo), що підтверджує прискорення руйнування досліджених високоазотних сталей в умовах тертя кочення на ділянках, збагачених карбідами.; Выявлено, что при трении качения интенсивность изнашивания наводороженных образцов высокоазотистых марганцевых сталей в пять раз выше, чем ненаводороженных. С увеличением интенсивности износа наблюдали изменение цвета поверхности трения на контртеле и размеров продуктов износа. Внешний вид ненаводороженых и наводороженных продуктов износа существенно отличается (белый и темный цвет соответственно). Микротвердость наводороженного слоя составляла 7,6...8,2 GРа, а слоя из разрушенных участков 4,2...4,9 GРа. В разрушенных участках, имеющих признаки теплового схватывания, наблюдали повышенное содержание карбидообразующих элементов (в частности Mo), что подтверждает интенсивное разрушение исследованных высокоазотистых сталей в условиях трения качения на участках, обогащенных карбидами.; It was found that during rolling friction the intensity of wear of the hydrogenated specimens of high-nitrogen manganese steels is five times higher than of the non- hydrogenated specimens. With the increase of the wear intensity the colour change of the counterbody friction surface and the sizes of the wear products were observed. The internal view of the non-hydrogenated and hydrogenated wear products is significantly different (white and dark colours correspondingly). Microhardness of the hydrogenated layer (dark colour) was 7.6...8.2 GPa and of the layer with destroyed sections (dark) – 4.2...4.9 GPa. In the fractured areas with signs of thermal setting the increased content of carbide-containing elements (in particular of Mo) was observed, thus proving the intensive fracture of the investigated high-nitrogen steels under rolling friction in the carbides-enriched areas.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
