http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133098 2026-04-12T01:49:25Z 2026-04-12T01:49:25Z Болгова, Л.С. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145445 2019-01-21T23:23:51Z 2017-01-01T00:00:00Z

Актуальні питання сучасної цитологічної діагностики в Україні. І з'їзд української асоціації цитопатологів Болгова, Л.С. Згідно із заздалегідь поданою в плановому порядку заявкою на проведення заходу на базі науково-дослідної лабораторії клінічної цитології Національного інституту раку (НІР) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України 3–4 квітня 2017 р. відбувся I З’їзд Української асоціації цитопатологів.

2017-01-01T00:00:00Z Бурлака, А.А. Васильєв, О.В. Звірич, В.В. Колеснік, О.О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145444 2019-01-21T23:24:30Z 2017-01-01T00:00:00Z

Десятирічний досвід виконання резекцій печінки Бурлака, А.А.; Васильєв, О.В.; Звірич, В.В.; Колеснік, О.О. Мета: вивчення ефективності та безпеки резекцій печінки у пацієнтів онкоурологічного, онкогінекологічного профілю, хворих на рак молочної залози (РМЗ), рак шлунка (РШ), колоректальний рак та зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) інших локалізацій, прооперованих з приводу метастатичного ураження печінки в Національному інституті раку. Об’єкт і методи: проведено ретроспективний аналіз результатів комбінованого лікування хворих ізметастатичним ураженням печінки (631 клінічний випадок) на основі бази даних Національного канцер-реєстру України Національного інституту раку. Найбільшу частку цієї когорти становили пацієнти із метастатичним колоректальним раком (мКРР) — 344 (55%), де у 203 випадках метастатичне ураження мало метахронний характер. Приблизно однакові за кількістю були групи пацієнток онкогінекологічного профілю — 78 (12%), хворих на РМЗ — 72 (11%) та на РШ — 70 (11%). Менші за кількістю групи пацієнтів зі ЗН урологічної зони — 29 (5%) та ЗН інших локалізацій — 38 (6%). Результати: більшість тяжких ускладнень було зареєстровано у хворих намКРР, які перенесли великі резекції печінки, в тому числі при мультивісцеральних та комбінованих оперативних втручаннях. Віддалені результати залежали від гістологічної приналежності тканини метастазів в оперованій печінці. Намомент проведення аналізу кумулятивна 5-річна виживаність становила: у хворих зі ЗН урологічної зони — 30%, мКРР — 32%, РМЗ — 37%, ЗН інших локалізацій — 43%, з онкогінекологічною патологією — 51%. Висновок: віддалені результати хірургічного лікування залежать від клініко-патологічних даних та гістологічного походження первинної пухлини. За безпосередніми результатами резекцій печінки та даними щодо кумулятивної 5-річної виживаності хірургічне лікування хворих з метастазами «не мКРР» є безпечним та доцільним; має бути розроблена та застосована статистична модель визначення показань до резекцій печінки у таких хворих.; Objective: to study the efficacy and safety of liver resections in urologic and gynecologic cancer patients, patients with breast cancer (BC), gastric (GC), colorectal cancer and malignant neoplasms (MN) other sites that were operated on for metastatic lesions of the liver at the National Cancer Institute. Materials and methods: retrospective analysis of results of combined treatment of patients with metastatic lesions of the liver (631 clinical cases) based on the database of the National Cancer Registry of Ukraine of the National Cancer Institute. The largest share of this cohort included patients with metastatic colorectal cancer (mCRC) — 344 (55%), where in 203 cases, the metastatic lesion was wearing metachronous character. Approximately equal number of patients were oncogenicologically patients — 78 (12%), patients with BC — 72 (11%) and GC — 70 (11%). Smaller number were of patients with urological cancer — 29 (5%) and other cancer localizations — 38 (6%). Results: the majority of severe complications were registered among patients with mCRC undergoing «large» liver resection, including multivisceral and combined surgical interventions. Long-term results depended on histology supplies tissue metastases in the operated liver. At the time of analysis, the cumulative 5-year survival was: patients with urological malignant zone — 30%, mCRC — 32%, BC — 37%, malignant tumors of other localizations — 43%, of oncoginecological patients — 51%. Conclusion: long-term results of surgical treatment depend on clinical-pathological data and the histological origin of the primary tumor. For direct results of liver resections and data on the cumulative 5-year survival rate of surgical treatment of patients with cancer «not mCRC» is safe and feasible; should be developed and applied statistical model development the indications for liver resections in these patients.

2017-01-01T00:00:00Z Федосова, Н.І. Караман, О.М. Воєйкова, І.М. Симчич, Т.В. Діденко, Г.В. Іванченко, А.В. Андронаті, С.А. Редер, А.С. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145431 2019-01-21T23:24:12Z 2017-01-01T00:00:00Z

Порівняння ефективності різних режимів застосування ксеногенної протипухлинної вакцини на моделях метастатичного пухлинного росту Федосова, Н.І.; Караман, О.М.; Воєйкова, І.М.; Симчич, Т.В.; Діденко, Г.В.; Іванченко, А.В.; Андронаті, С.А.; Редер, А.С. Мета роботи: дослідження можливості підвищення ефективності протипухлинної вакцинотерапії за допомогою індуктора ендогенного інтерферону на метастазуючих моделях пухлинного процесу. Об’єкт і методи: дослідження проведено на мишах лінії C₅₇Bl/6, прооперованих з приводу меланоми В-16 або карциноми легені Льюїс (КЛЛ). Схеми експерименту та дози введення препаратів були однаковими для обох видів модельних пухлин. Ксеногенну протипухлинну вакцину (КПВ) (загальна концентрація білка [С] = 0,3 мг/мл) вводили підшкірно по 0,3 мл/мишу триразово з інтервалом в 3 доби після видалення пухлини. Індуктор ендогенного інтерферону (ІЕІ) вводили per os перед видаленням пухлини триразово (по 0,06 мг/мишу). Антиметастатичну активність оцінювали за індексом інгібіції метастазування. Імунологічне дослідження включало визначення цитотоксичної активності ефекторів клітинного імунітету та сироватки крові (МТТ-тест); рівня ІЛ-4, ІЛ-10, ІФН-γ (ІФА-метод). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми StatSoft STATISTICA 7.0 з використанням t-критерію Стьюдента та коефіцієнтів кореляції (r). Результати: антиметастатична ефективність КПВ, розробленої на основі ембріональних ксеногенних антигенів та білоквмісного метаболіту B. subtilis з ММ 70 кДа, залежала від типу модельної пухлини та режиму введення препаратів: для меланоми В-16 більш ефективне введення КПВ в монорежимі; для КЛЛ — комбіноване застосування КПВ та ІЕІ. Отримані результати зумовлені цитотоксичною активністю клітин неспецифічної ланки імунітету: природних кілерних клітин і макрофагів (меланома В-16) або тільки макрофагів (КЛЛ). А також превалюванням в сироватці крові вакцинованих тварин вмісту цитокінів Т-лімфоцитівхелперів 1-го типу, про що свідчить підвищення протягом всього терміну спостереження рівнів співвідношення ІФН-γ/ІЛ-4. Такий цитокіновий баланс, вірогідно, забезпечує повноцінне функціонування ефекторів клітинної ланки протипухлинного імунітету та зумовлює антиметастатичну дію досліджуваної вакцини. Висновок: одержані результати можуть становити експериментальне обґрунтування індивідуалізованого використання протипухлинних вакцин в монорежимі або в комбінації з ІЕІ при імунотерапії злоякісних новоутворень різної імуногенності в клінічній практиці.; Objective: study of the possibility of increasing the effectiveness of antitumor vaccine therapy with the help of endogene interferon inductor (EII) on the metastatic models of the tumor process. Object and methods: the study was conducted on C₅₇Bl/6 mice, operated on the B-16 melanoma or Lewis lung carcinoma (LLC). Experiment scans and doses of drug administration were the same for both types of tumors model. Xenogeneic cancer vaccine (XCV) (total protein concentration [C] = 0.3 mg/ml) was administered subcutaneously at 0.3 ml/mouse, three times at 3-day intervals after tumor removal. EII was administered per os before tumor removal three times (0.06 mg/mouse). The antimetastatic activity was evaluated by the metastasis inhibition index. Immunological study included determination of cytotoxic activity of cellular immunity and blood serum effector (MTT-test); level of IL-4, IL-10, IFN-γ (IFA-method). Statistical processing of the results was performed using the StatSoft STATISTICA 7.0 program using Student’s t-criterion and correlation coefficients (r). Results: the antimetastatic effectiveness of XCV, designed basing on the antigens of embryonic rat nervous tissue, depends on the type of tumor model and mode of drug administration: for melanoma B-16, XCV is the most efficient when administered in monomode; for Lewis lung carcinoma — when XCV is used combined with EII. The study on the activity of major effectors of antitumor immunity showed that these results are caused by cytotoxic activity of nonspecific immunity cells: natural killer cells and macrophages (melanoma B-16) or only macrophages (LLC), as well as by prevalence of cytokine content from the first type helper T-lymphocytes in the serum of vaccinated animals, which is evidenced by the increase of the IFN-γ/IL-4 ratio throughout the whole observation period. This cytokine balance is likely to ensure the full functioning of the cell antitumor immunity effectors providing the antimetastatic effect of the studied vaccine. Conclusion: the obtained results may constitute an experimental substantiation of the individualized use of cancer vaccines in monomode or in combination with EII in immunotherapy of malignant tumors of different immunogenicity in clinical practice.

2017-01-01T00:00:00Z Верьовкіна, Н.О. Сивак, Л.А. Кротевич, М.С. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145394 2019-01-21T23:23:33Z 2017-01-01T00:00:00Z

Лімфоїдна інфільтрація та її вплив на ефективність передопераційної хіміотерапії при різних молекулярних підтипах місцево-поширеного раку молочної залози Верьовкіна, Н.О.; Сивак, Л.А.; Кротевич, М.С. Мета: визначити особливості лімфоїдного інфільтрату в тканині пухлини та його вплив на ефективність неоад’ювантної хіміотерапії при різних молекулярних підтипах місцево-поширеного раку молочної залози (РМЗ). Об’єкт і методи: досліджували операційний матеріал 62 хворих на місцево-поширений РМЗ T1–3N0–3M0 стадії. Ступінь лікувального патоморфозу та обсяг лімфоїдної інфільтрації (ЛІ) оцінювали в препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином. Виявлення біомолекулярних маркерів здійснювали на депарафінізованих зрізах пухлин молочної залози імуногістохімічним методом. Результати: встановлено, що V ступінь лікувального патоморфозу (повна патоморфологічна відповідь) за класифікацією Miller — Payne був у 2 (3,3%) пацієнток, IV — у 7 (11,3%), III — у 50 (80,6%), II — у 3 (4,8%) хворих, I ступеня лікувального патоморфозу не зафіксовано у жодної пацієнтки. Виявлено, що низький (+) рівень ЛІ спостерігався у 20 (32,25%) пацієнток, помірний (++) — у 22 (35,5%) та значний (+++) — у 20 (32,25%) хворих. Встановлено, що обсяг ЛІ та особливості фенотипу субпопуляцій лімфоцитів, які його утворюють, відрізнялися при різних молекулярних підтипах РМЗ (р = 0,01). Неоад’ювантна хіміотерапія була достовірно ефективнішою у пацієнток зі значним (+++) рівнем ЛІ. Висновок: необхідне подальше вивчення предиктивного та прогностичного значення параметрів ЛІ при різних молекулярних підтипах РМЗ з метою включення їх у діагностичні та терапевтичні алгоритми при цьому захворюванні.; Aim: to asses the features of tumor-infiltrating lymphocytes (TILs) and their impact on the effectiveness of the perioperative chemotherapy in different molecular subtypes of the locally advanced breast cancer. Object and methods: tumor tissue samples of 62 breast cancer patients with clinical stage T1–3N0–3M0 were assessed. TILs level and pathomorphological response to perioperative chemotherapy were evaluated in tissue samples stained with hematoxylin and eosin. We studied the post-treatment CD4+, CD8+, FOXP3 tumor-infiltrating immune cells and Ki-67 positive cells by immunohistochemistry. Results: pathological complete response (pCR) according to Miller — Payne classification to neoadjuvant chemotherapy was identified in 2 (3,3%) patients, the fourth level — in 7 (11.3%) patients, the third — in 50 (80, 6%) patients, the second — in 3 (4.8%) patients, the first-degree treatment pathomorphosis was not found in our study. Low levels of TILs were identified in 20 patients (32,25%), high levels of TILs were identified in 20 (32,25%) patients as well, and intermediate levels of TILs were identified in 22 (35,50%) patients. Immune cell profiles and TILs levels were found to differ in different molecular subtypes of breast cancer (р = 0,01). Neoadjuvant chemotherapy was significantly more effective in patients with a high levels of TILs. Conclusion: further study of predictive and prognostic values of TILs and immune cell profiles in different molecular subtypes of breast cancer is necessary for the purpose to include them in diagnostic and therapeutic algorithms for this disease.

2017-01-01T00:00:00Z