Онкологія, 2016, № 1http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1330912026-04-23T21:18:37Z2026-04-23T21:18:37ZСодержание CD133⁺ И CD15⁺ стволовых неопластических клеток в опухолях и лимфоцитов в периферической крови больных с глиомами различной степени анаплазииЛисяный, Н.И.Гнедкова, И.А.Бельская, Л.Н.Станецкая, Д.Н.Семенова, В.М.Малышева, Т.А.Шмелева, А.А.Гнедкова, М.А.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1457032019-01-27T23:23:15Z2016-01-01T00:00:00ZСодержание CD133⁺ И CD15⁺ стволовых неопластических клеток в опухолях и лимфоцитов в периферической крови больных с глиомами различной степени анаплазии
Лисяный, Н.И.; Гнедкова, И.А.; Бельская, Л.Н.; Станецкая, Д.Н.; Семенова, В.М.; Малышева, Т.А.; Шмелева, А.А.; Гнедкова, М.А.
Цель: изучить содержание стволовых клеток в глиомах головного мозга с учетом степени анаплазии и сопоставить его с процентным и абсолютным содержанием лимфоцитов в периферической крови больных. Объект и методы: изучены опухоли головного мозга 79 больных (материал получен во время оперативного вмешательства): 17 астроцитом фибриллярно-протоплазматических, 28 анапластических астроцитом, 34 глиобластомы. Фенотип опухолевых клеток исследовали иммунофлуоресцентным методом на проточном цитофлуориметре («Beckman Coulter», США). Фенотип опухолевых клеток определяли с помощью МкАТ CD133 («Millipore») к антигену CD133 и конъюгата МкАТ к антигену CD15 FITC («Becton Dickinson», США). Содержание лимфоцитов в периферической крови у больных (абсолютное и относительное) изучали общепринятыми методами. Результаты: установлено, что в глиомах содержатся два типа стволовых клеток — CD133⁺ и CD15⁺, их содержание увеличивается с повышением степени анаплазии глиомы. Отмечено также, что содержание CD15⁺ клеток в ткани каждого гистологического варианта глиомы было в 2 раза больше, чем CD133⁺. В параллельных исследованиях установлено достоверное снижение процентного и абсолютного содержания лимфоцитов впериферической крови больных приповышении степени анаплазии опухоли мозга. Наибольшее содержание CD133⁺ иCD15⁺ клеток отмечено при продолженном росте злокачественных глиом III–IV степени анаплазии, который сопровождался достоверно наименьшим содержанием лимфоцитов в периферической крови. Высказано предположение, что наличие рецепторов CD15 наопухолевых ииммунокомпетентных клетках обусловливает подавление иммунного ответа на клетки глиомы и развитие иммуносупрессии. Вывод: одним из механизмов развития иммуносупрессии при глиомах головного мозга может являться увеличение содержания и активация стволовых клеток глиом, хотя не исключен и другой механизм— развитие иммуносупрессии индуцирует активацию пролиферации стволовых клеток опухолей. Изучение взаимодействия стволовых клеток опухолей и иммунокомпетентных клеток будет способствовать разработке новых подходов к иммунотерапии.; Aim of this study was to investigate the content of stem tumor cells CD133⁺ and CD15⁺ in the gliomas depending on the degree of anaplasia tumor and to compare in percentage and absolute content lymphocytes in peripheral blood of these patients. Objects and methods: bioptic material of 79 gliomas: low level astrocytomas II grade — 17; anaplastic astrocytomas III grade — 28 and glioblastomas IV grade — 34 was studied. Phenotype of tumor cells was estimated by means of immunofruorescent method on cytofluorometr («Beckman Coulter», USA) according to protocol. Phenotype of tumor cells was determined by means of monoclonal antibody (mAb) to molecular CD133 («Millipore») and CD15FITC («Becton Dickinson», USA). Ordinary methods were used for examine absolute and in percentage content of lymphocytes in peripheral blood of these patients. Results: the results showed two types cells CD133 and CD15 in gliomas. Their content increases with growth of level of anaplasia gliomas. The content of CD15 cells in every type of glioma was twice more than it was for CD133 cells. It was established a significant degree in percentage and absolute content of lymphocytes in peripheral blood with growth ofthe level anaplasia. The most of content of CD133 and CD15 cells was noted upon prolong growth of malignant gliomas (III–IV) which distinguished a significant level of all content of lymphocytes in peripheral blood. It was supposed the similarity ofCD15 receptors tumor and immunocompetent cells causes the suppression of immune answer on tumor cells and the development of immunosupression. Conclusion: one of the mechanism development of immunosupression upon gliomas is the increase of content and activation of stem gliomas cells. On another side, the development of immunodepression may causes the activity of proliferation of stem cells too. The study of the interaction stem cells glioma and immunocompetent cells will be useful for working out the new approaches in immunotherapy.
2016-01-01T00:00:00ZНаиболее распространенные молекулярно-генетические нарушения при неходжкинских лимфомахКрячок, И.А.Ульянченко, Е.О.Мартинчик, А.В.Иномистова, М.В.Филоненко, Е.С.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1451232019-01-16T23:23:08Z2016-01-01T00:00:00ZНаиболее распространенные молекулярно-генетические нарушения при неходжкинских лимфомах
Крячок, И.А.; Ульянченко, Е.О.; Мартинчик, А.В.; Иномистова, М.В.; Филоненко, Е.С.
Неходжкинские лимфомы представляют собой гетерогенную группу злокачественных заболеваний, которые развиваются из лимфатической системы. Неходжкинские лимфомы возникают в результате аккумуляции
генетических аберраций, способствующих селективному росту злокачественного клона опухоли. Генетические нарушения при лимфомах весьма специфичны, к ним относятся транслокации, делеции, которые могут
возникать в результате ошибок рекомбинации или ошибок сдвига изотипа. Представлен краткий обзор таких нарушений.; Non-Hodgkin’s lymphomas are heterogeneous group of malignant diseases that develop from
the lymphatic system. Non-Hodgkin’s lymphomas result from the accumulation of genetic aberrations promoting selective growth of the malignant clone. Genetic defects in lymphomas are highly specific and include
translocations, deletions, which may arise as a result of
recombination errors or errors of isotype’s shift. This article provides a brief overview of these disorders.
2016-01-01T00:00:00ZРак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2Палійчук, О.В.Поліщук, Л.З.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1451222019-01-16T23:23:15Z2016-01-01T00:00:00ZРак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2
Палійчук, О.В.; Поліщук, Л.З.
У статті проаналізовано дані літератури і результати власних досліджень стосовно раку яєчника (РЯ) як хвороби, що асоційована з мутаціями у генах-супресорах пухлинного росту BRCA1/2, і як складової сімейного ракового синдрому. Наведено результати досліджень біологічної функції BRCA1/2 у нормі, а також ризику розвитку РЯ за наявності мутацій
у гермінальних клітинах. У більшості публікацій відзначено кращу виживаність хворих на РЯ згермінальними мутаціями у генах BRCA1/2 та вищу
чутливість таких пухлин до цитостатичної терапії, що вказує на клінічне значення зазначених мутацій, зокрема, для персоналізованого лікування
хворих. Обговорено думку деяких дослідників, які зазначають, що для РЯ
характерний «BRCAness» синдром з певними клініко-патологічними ознаками. Результати власних досліджень і багатьох клінічних спостережень
свідчать, що сімейна та індивідуальна історія РЯ — важливий фактор
ризику розвитку РЯ у родині. Доведено, що на аналізі клініко-генеалогічних даних родоводів та виявленні мутацій у генах BRCA1/2 ґрунтуються
принципи онкогенетичного консультування хворих на РЯ, мета якого полягає у виявленні родинного накопичення пухлин, визначенні типу їх спадковості та оцінки прогнозу їх рекурентного розвитку у родичів пробанда.
Такий напрям обстеження хворих на РЯ відповідає найбільш актуальним
питанням предиктивної та превентивної медицини.; The literature data and personal data are
presented considering ovarian cancer (OC) as a disease, associated with mutations in the genes-suppressors of tumor growth BRCA1/2, and also as an integral part of family cancer syndrome. Biological function of BRCA1/2 genes in normal conditions, and also
the data on increase of the risk of OC development in
case of mutations in germinal cells are presented. In the
majority of publications better survival of patients with
germinal mutations in BRCA1/2 genes and higher response to cytostatic therapy is registered that indicates
on clinical significance of these mutations, in particular, for personalized patients treatment. The opinion of
some authors about OC as «BRCAness» syndrome with
definite clinical-pathological signs is discussed. The results of clinical observations indicate that family and
individual history of OC is an important factor of OC
risk in the family. It is substantiated that the principles
of oncogenetic counseling of OC patients are based on
the analysis of clinical-genealogical data and detection
of mutations in BRCA1/2 genes, that is addressed to determination of family aggregation of tumors, identification of its hereditary type and assessment of the prognosis of recurrent tumors in proband’s relatives. Such approach to examination of patients with OC conform to the
most actual issues of predictive and preventive medicine.
2016-01-01T00:00:00ZВивчення потенційних прогностичних маркерів при лімфомі з малих лімфоцитівКовалевська, Л.М.Шлапацькa, Л.М.Алексик, О.М.Бердова, Г.Г.Крячок, І.А.Сидоренко, С.П.http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/1451002019-01-15T23:23:05Z2016-01-01T00:00:00ZВивчення потенційних прогностичних маркерів при лімфомі з малих лімфоцитів
Ковалевська, Л.М.; Шлапацькa, Л.М.; Алексик, О.М.; Бердова, Г.Г.; Крячок, І.А.; Сидоренко, С.П.
Мета: визначити прогностичне значення експресії PKCβII, PKD2, р53
та маркера проліферуючих клітин ІРО-38 при лімфомі з малих лімфоцитів (ЛМЛ). Об’єкт і методи: ЛМЛ, імуногістохімічні методи дослідження та статистичні методи обробки даних. Виживаність хворих оцінювали
за методом Каплана — Мейєра. Результати: для визначення рівня експресії PKCβII, PKD2, р53 та маркера проліферуючих клітин ІРО-38 проведено імуногістохімічний аналіз 25 пухлин пацієнтів із гістологічним діагнозом ЛМЛ. Виявлено суттєву варіабельність експресії аутофосфорильованої PKD2 уЛМЛ. Показано, що рівень експресії аутофосфорильованої PKD2
неможе бути використано як незалежний прогностичний маркер при ЛМЛ.
Встановлено прогностичну значущість PKCβII, р53 та ІРО-38 при ЛМЛ.
Показано, що у пацієнтів із ЛМЛ із несприятливим перебігом захворювання пухлини були негативними за експресією PKCβII та р53-позитивними.
Виявлено обернену кореляцію між кількістю ІРО-38-позитивних клітин
у пухлинах та загальною виживаністю хворих на ЛМЛ. Висновок: отримані результати свідчать про перспективність використання дослідженої панелі маркерів для прогнозу перебігу ЛМЛ.; Aim of this study was to estimate prognostic value of PKCβII, PKD2, р53, and IPO-38 expression in small lymphocytic lymphoma (SLL). Objects and methods: in our work we used immunohistochemistry analysis of PKCβII, PKD2, р53, and IPO-38 expression levels in 25 cases of SLL with statistical analysis of obtained data, including Kaplan — Meier survival analysis. Results: we revealed variability in the expression of autophosphorylated PKD2 in SLL. The level of expression autophosphorylated PKD2 can not be used alone as an independent prognostic marker in SLL. At the same time we showed prognostic significance of PKCβII, p53 and IPO-38 expression in SLL. In SLL patients with unfavorable course of the disease, tumors were PKCβII negative and positive for p53 expression. The number of IPO-38 positive cells inversely correlated with life expectancy of patients. Conclusion: our results showed that tested panel of markers has a prognostic potential for SLL.
2016-01-01T00:00:00Z