Цитология и генетика, 2013, № 2

The downregulation of the miniature gene does not replicate miniature loss-of-function phenotypes in Drosophila melanogaster wing to the full extent

2017-11-26T01:02:52Z

The downregulation of the miniature gene does not replicate miniature loss-of-function phenotypes in Drosophila melanogaster wing to the full extent Bilousov, O.O.; Katanaev, V.L.; Kozeretska, I.A. During maturation Drosophila wing epithelial cells undergo number of changes due to processes, which take place in the wing of the newly emerged fly, among which epithelialtomesenchymal transition (EMT) and apoptosis are pivotal. It is considered that neurohormone bursicon is responsible for their triggering. In turn, extracellular matrix protein Miniature is also essential for proper progress of apoptosis and, presumably, EMT. In accordance with our previously proposed hypothesis, Miniature and bursicon form stabilizing/accumulative complexes, which are able to diffuse freely within Drosophila wing, in such a way constitutively promoting enough concentrations of the maturation triggering signal. Here we tried to come to confirmation of our hypothesis from the other side, using UAS/GAL4 system and RNAisilencing techniques.; Клетки эпителия крыла дрозофилы во время матурации претерпевают ряд изменений как следствие происходящих в это время в крыле мухи процессов, ключевыми из которых являются эпителиально-мезенхимальный переход (ЭМП) и апоптоз. Считается, что нейрогормон бурсикон ответствен за их запуск. В свою очередь белок внеклеточного матрикса Miniature также необходим для успешного прохождения апоптоза и, вероятно, ЭМП. Согласно предложенной нами ранее гипотезе Miniature и бурсикон формируют стабилизирующие/накопительные комплексы, которые способны свободно диффундировать в плоскости крыла, постоянно поддерживая тем самым достаточную для запуска процессов матурации концентрацию сигнала.; Під час матурації клітини епітелію крила дрозофіли зазнають ряд змін за рахунок процесів, які відбуваються в цей час в крилі мухи, ключовими з яких є епітеліально-мезенхімальний перехід (ЕМП) та апоптоз. Вважається, що нейрогормон бурсикон відповідальний за їхній запуск. В свою чергу білок позаклітинного матриксу Miniature також є необхідним для успішного проходження апоптозу і, ймовірно, ЕМП. Відповідно до запропонованої нами раніше гіпотези Miniature та бурсикон формують стабілізуючі/накопичувальні комплекси, які здатні вільно дифундувати в площі крила, постійно підтримуючи тим самим достатню для запуску процесів матурації концентрацію сигналу.

Comparison of micronuclei frequency in bone marrow cells of three rat lines

2017-11-26T01:02:50Z

Comparison of micronuclei frequency in bone marrow cells of three rat lines Arencibia-Arrebola, D.F.; Rosario-Fernandez, L.A.; Suarez-Fernandez, Y.E.; Vidal-Novoa, A. The aim of this paper is to compare the spontaneous and induced with cyclophosphamide micronucleus indexes in bone marrow cells of the Sprague Dawley, Lewis and Wistar rat lines. Five experimental groups were formed (10 animals of each sex and of each line, in every group). The first group was used as the negative control (intact animals), the second one was exposed to oral administration of drugs; other conditions were the same as for the other groups. The third group was treated with 2 % Tween 65 and the fourth group was treated with 0.9 % NaCl. Both substances were administered by oral way to 2 ml/kg during 14 days. The fifth group was treated intraperitoneally with strong mutagen cyclophosphamide in the dose of 50 mg/kg (10 ml/kg in solution), on 48th and 24th hours before euthanasia. The Sprague Dawley line (both sexes) was significantly different from the other lines. Rats of this line had lower index of spontaneous formation of micronuclei, higher index of cyclophosphamideinduced micronucle formation, percent of micronucleated erythrocytes in bone marrow and the index of cytotoxicity. The results obtained make it possible to identify the most appropriate line of rats as model animals for studies of genotoxicity. It will allow also to obtain more accurate estimates of genotoxicity of various substances.; Сравнивали спонтанные и индуцированные циклофосфамидом микроядерные индексы в клетках костного мозга трех линий крыс – Sprague Dawley, Льюис и Вистар. Сформировали пять экспериментальных групп (по 10 животных каждого пола и линии в каждой группе). Первую группу использовали в качестве негативного контроля (интактные животные), вторая служила контролем влияния перорального приема препаратов. Все условия содержания были одинаковыми для всех групп животных. Крыс третьей группы обрабатывали 2 % Tween 65, а четвертой группы – 0,9 % NaCl. Оба вещества вводили перорально в дозе 2 мл/кг в течение 14 дней. Животных пятой группы обрабатывали внутрибрюшинно циклофосфамидом в дозе 50 мг/кг (10 мл/кг раствора), за 48 и 24 ч до эвтаназии. Линия Sprague Dawley (оба пола) существенно отличается от других. Крысы этой линии имели низкие показатели спонтанного образования микроядер и высокий индекс при индукции циклофосфамидом, а также процент эритроцитов с микроядрами в костном мозге и индекс цитотоксичности. Полученные результаты позволяют определить наиболее подходящие линии крыс в качестве модельных животных для изучения генотоксичности. Это также позволит получать более точные оценки генотоксичности различных веществ. Порівнювали спонтанні та індуковані циклофосфамідом мікроядерні індекси в клітинах кісткового мозку трьох ліній щурів – Sprague Dawley, Люіс і Вистар.; Сформували п’ять експериментальних груп (по 10 тварин кожної статі і лінії в кожній групі). Першу групу використали як негативний контроль (інтактні тварини), друга слугувала контролем впливу перорального прийому препаратів. Всі умови утримання були однаковими для всіх груп тварин. Щурів третьої групи обробляли 2 % Тween 65, а четвертої групи – 0,9 % NaCl. Обидві речовини вводили перорально в дозі 2 мл/кг впродовж 14 днів. Тварин п’ятої групи обробляли внутрішньочеревно циклофосфамідом в дозі 50 мг/кг (10 мл/кг розчину), за 48 і 24 год до евтаназії. Лінія Sprague Dawley (обидві статі) істотно відрізнялась від інших. Щури цієї лінії мали низькі показники спонтанного утворення мікроядер і високий індекс при індукції циклофосфамідом, а також відсоток еритроцитів з мікроядрами в кістковому мозку та індекс цитотоксичності. Отримані результати дозволяють визначити найбільш відповідні лінії щурів як модельних тварин для вивчення генотоксичності. Це також дозволить отримувати точніші оцінки генотоксичності різних речовин.

Связь морфологических аномалий сперматозоидов с наличием анеуплоидий в их ядрах у мужчин с астено-, олиго- и тератозооспермией

2017-11-26T01:02:45Z

Связь морфологических аномалий сперматозоидов с наличием анеуплоидий в их ядрах у мужчин с астено-, олиго- и тератозооспермией Феськов, А.М.; Жилкова, Е.С.; Безпечная, И.М.; Сомова, Е.В.; Феськов, В.А. Проведен анализ численных аномалий для хромосом 13, 18, 21, Х, Y методом FISH в ядрах сперматозоидов для пациентов с астено, олиго и тератозооспермией в ходе обследования перед программой экстракорпорального оплодотворения. Процент анеуплоидных сперматозоидов был значительно выше у пациентов с олигозооспермией (р < 0,05), чем у пациентов с астено и тератозооспермией. Выявлено значительное отличие в процентном содержании сперматозоидов, несущих цитоплазматическую каплю, у пациентов с содержанием анеуплоидий спермы более 1,0 % и менее 0,2 %.; Проведено аналіз чисельних аномалій для хромосом 13, 18, 21, Х, Y методом FISH у ядрах сперматозоїдів для пацієнтів з астено-, оліго- та тератозооспермією у ході обстеження перед програмою екстракорпорального запліднення. Зміст анеуплоїдних сперматозоїдів був значно (р <0,05) вище у пацієнтів з олігозооспермією в порівнянні з пацієнтами із астено- та тератозооспермією. Виявлено достовірну різницю відсоткового вмісту сперматозоїдів, що несуть цитоплазматичну краплю, у пацієнтів, для яких кількість анеуплоїдних сперматозоїдів становила більше 1,0 % й менше 0,2 % відповідно.; Examination of the numerous anomalies of the chromosomes 13, 18, 21, X, Y was carried out using FISH method before the IVF attempt in the patients with astheno-, oligo- and teratozoospermia. The percentage of aneuploid spermatozoa was magnificently higher (ð < 0,05) in patients with oligozoospermia comparing with the ones with astheno- and teratozoospermia. There is a significant difference in content of spermatozoa with cytoplasmic drop depending on the FISH result.

Chromosome Number and Secondary Chromosome Associations in Wild Populations of Geranium Pratense L. from the Cold Deserts of Lahaul-Spiti (India)

2017-11-26T01:02:52Z

Chromosome Number and Secondary Chromosome Associations in Wild Populations of Geranium Pratense L. from the Cold Deserts of Lahaul-Spiti (India) Kumar, P.; Singhal, V.K. In this work we studied the meiotic chromosome number and details of secondary chromosomal associations recorded for the first time in Geranium pratense L. from the alpine environments in the cold deserts of LahaulSpiti (India). All the presently studied individuals of the species existed at 4x level (x = 14). The present chromosome count of n = 28 in the species adds a new cytotype to the already existing diploid chromosome count of 2n = 28 from the Eastern Himalayas and outside of India. Out of the six accessions scored presently four showed normal meiotic course. However, two accessions investigated from Mud, 3800 m and Koksar, 3140 m depicted abnormal meiotic course due to the presence of multivalents and univalents, and secondary associations of bivalents/chromosomes. The secondary chromosomal associations in the species existed among bivalents/chromosomes were noticed in the PMCs at prophaseI (diakinesis) and persisted till the separation of sister chromatids at MII. The variation in the number of bivalents/chromosomes involved in the secondary associations at MI (2–8) and AI/MII (2–12) has also been recorded. The occurrence of such secondary associations of bivalents/ chromosomes in G. pratense which existed at 4x level indicated the secondary polyploid nature of the species.; Впервые изучены мейотическое число хромосом и особенности вторичных хромосомных ассоциаций растений Geranium pratense L., растущих на альпийских высотах холодных пустынь Lahaul-Spiti (Индия). Все изученные особи были 4х (x = 14). Хромосомный набор n = 28 у этого вида добавляет новый цитотип к уже существующему диплоидному хромосомному набору 2n = 28 из Восточных Гималаев и за пределами Индии. Из шести изученных образцов у четырех установлен нормальный ход мейоза. В то же время два образца из районов Mud, 3800 м, и Koksar, 3140 м демонстрировали аномальное течение мейоза из-за наличия мульти- и унивалентов и вторичные ассоциации биваленты/хромосомы. Вторичные хромосомные ассоциации были замечены в профазе І (диакинез) и существовали до разделения сестринских хроматид на стадии M-II. Отмечена также изменчивость числа бивалентов/хромосом, вовлеченных во вторичные ассоциации на стадиях MI (2–8) и AI/MII (2–12). Наличие у G. pratense таких вторичных ассоциаций, которые существуют на уровне 4x, указывает на вторичную полиплоидную природу этого вида.; Вперше вивчено мейотичне число хромосом і особливості вторинних хромосомних асоціацій рослин Geranium pratense L., що ростуть на аль-пійських висотах холодних пустель Lahaul-Spiti (Індія. Всі досліджені особини були 4х (х = 14). Хромосомний набірn = 28 у цього виду додає новий цитотип до вже існуючого диплоїдного хромосомного набору n = 28 зі Східних Гімалаїв та за межами Індії. З шести вивчених зразків у чотирьох був нормальний хід мейозу. У той же час два зразки з районів Mud, 3800 м, і Koksar, 3140 м демонстрували аномальний перебіг мейозу через наявність мульти- та унівалентів і вторинні асоціації біваленти/хромосоми. Вторинні хромосомні асоціації спостерігались в профазі І (діакінез) і існували до поділу сестринських хроматид на стадії M-II. Зазначено також мінливість числа бівалентів/хромосом, залучених у вторинні асоціації на стадіях MI (2–8) і AI/MII (2–12). Наявність у G. pratense таких вторинних асоціацій, які існують на рівні 4x, вказує на вторинну поліплоїдну природу цього виду.