<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Цитология и генетика, 2012, № 5</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126446" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126446</id>
<updated>2026-04-18T23:56:42Z</updated>
<dc:date>2026-04-18T23:56:42Z</dc:date>
<entry>
<title>Николай Александрович Картель (к 75-летию со дня рождения)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126495" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кильчевский, А</name>
</author>
<author>
<name>Хотылева, Л.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126495</id>
<updated>2017-11-25T01:03:13Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Николай Александрович Картель (к 75-летию со дня рождения)
Кильчевский, А; Хотылева, Л.
5 мая 2012 г. исполнилось 75 лет известному белорусскому ученому, одному из ведущих молекулярных генетиков СНГ, внесшему большой вклад в становление и развитие молекулярно-генетических исследований в Беларуси, доктору биологических наук, профессору, академику НАН Беларуси, Заслуженному деятелю науки Николаю Александровичу Картелю.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Генетична детермінація та функція RR­білків − регуляторів фотоперіодичних реакцій і циркадних ритмів у рослин</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126494" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тоцький, В.М.</name>
</author>
<author>
<name>Дьяченко, Л.Ф.</name>
</author>
<author>
<name>Мутерко, О.Ф.</name>
</author>
<author>
<name>Балашова, І.А.</name>
</author>
<author>
<name>Топтіков, В.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126494</id>
<updated>2017-11-25T01:03:11Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Генетична детермінація та функція RR­білків − регуляторів фотоперіодичних реакцій і циркадних ритмів у рослин
Тоцький, В.М.; Дьяченко, Л.Ф.; Мутерко, О.Ф.; Балашова, І.А.; Топтіков, В.А.
Огляд присвячений аналізу сучасної літератури з питань генетичної детермінації і доменної організації недавно постульованих двокомпонентних сигнальних систем, наявних у прокаріотів і еукаріотів. Показана причетність зазначених структур до регулювання численних морфофізіологічних процесів у рослин. Ключовими елементами цих сигнальних систем є RR-білки, що запускають каскад фосфотрансферазних реакцій і безпосередньо чи за участі посередників регулюють транскрипцію і активність інших білків, в тому числі ферментів, у відповідь на вплив гормонів та чинників зовнішнього середовища. З цих позицій викладено сучасні уявлення про молекулярно-генетичні механізми фотоперіодичної реакції, циркадних ритмів і антистресових реакцій у рослин. Простежено зв’язок між експресією генів фоторецепторів і чутливістю рослин до фотоперіоду. Наведено власні дані, отримані на ізогенних лініях пшениць, про залежність експресії структурних генів ферментів від алельного складу деяких РRR-локусів та тривалості впливу низької температури.; Обзор посвящен анализу современной литературы о генетической детерминации и доменной организации недавно открытых двухкомпонентных сигнальных систем у про- и эукариотов. Показана причастность указанных структур к регуляции многочисленных морфофизиологических процессов у растений. Ключевыми элементами сигнальных систем являются RR-белки, запускающие каскад фосфотрансферазных реакций и непосредственно или опосредованно регулирующие транскрипцию, а следовательно, трансляцию и активность других белков, в том числе ферментов, в ответ на действие гормонов или факторов окружающей среды. С этих позиций изложены современные представления о молекулярно-генетических механизмах фотопериодической реакции, циркадных ритмов и антистрессовых реакций у растений. Рассмотрена связь между экспрессией генов фоторецепторов и чувствительностью растений к фотопериоду. Приведены собственные данные, полученные на изогенных линиях пшеницы, о зависимости экспрессии структурных генов ферментов от аллельного состава отдельных РRR-локусов и длительности действия низкой температуры.; The present review devoted to the analysis of recent literature on genetic determination and the domain organization of the newly discovered two-component signaling systems in pro- and eukaryotes. These structures are involved in the regulation of numerous morphological and physiological processes in plants. RR-proteins, it the key elements of signaling systems, they launch a cascade of phosphotransferase reactions and directly or indirectly regulate the transcription and activity other proteins, including enzymes, in response to hormones or environmental factors. Modern views on the molecular and genetic mechanisms of photoperiodic response, circadian rhythms and anti-stress responses in plants are set out in these positions. The relationship between gene expression and photoreceptor sensitivity of plants to photoperiod traced. We present our own data obtained on the isogenic lines of wheat, where been showed dependence expression of structural genes of enzymes on the allelic composition of individual PRR-loci and the duration action of low temperature.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Фізіологічні та молекулярні аспекти сольового стресу рослин</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126493" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ісаєнков, C.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126493</id>
<updated>2017-11-25T01:03:18Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Фізіологічні та молекулярні аспекти сольового стресу рослин
Ісаєнков, C.В.
Вивчення механізмів сольового стресу рослин набуває великого значення в сучасних умовах розвитку сільського господарства, кліматичних змін планети та продуктової кризи. Відповідь рослин на дію високих концентрацій солей є складною та комплексною і включає у себе велику кількість різних процесів, що мають бути чітко скоординованими. Вплив на рослини надмірних концентрацій солей призводить до осмотичного стресу та створює іонний дисбаланс завдяки накопиченню токсичних іонів Cl⁻ та особливо Na⁺. Сольовий стрес також негативно впливає на мінеральний гомеостаз ряду поживних макроелементів, а саме ²⁺ та K⁺. Прогрес у транскриптоміці, геноміці та молекулярній біології дозволив виявити нові родини генів, що беруть участь у формуванні відповіді на сольовий стрес рослиною. У цьому огляді описано найбільш вивчені та фундаментальні принципи солестійкості рослин, що обумовлюють іонний гомеостаз рослин, проведено детальний аналіз головних мембранних систем транспорту моновалентних іонів та їхньої ролі у сольовому стресі рослин. Розглянуто перспективи досліджень та напрямки для подальшого біотехнологічного та генетичного покращення солестійкості рослин.; Изучение механизмов солевого стресса растений имеет огромное значение в современных условиях развития сельского хазяйства, климатических изменений планеты и продуктового кризисна. Молекулярные механизмы ответа растений на действие высоких концентраций солей отличаются сложностью, комплексностью и включают в себя четкую координацию большого количества разнообразных процессов. Действие высоких концентраций солей приводит к накоплению токсичных ионов хлора и натрия в тканях растений, ионному дисбалансу и осмотическому шоку. Солевой стресс также негативно влияет на минеральный гомеостаз растения. В настоящем литературном обзоре описаны наиболее общие и фундаментальные принципы солеустойчивости растений. Проведен детальный анализ главных систем транспорта ионов и их роли в солевом стрессе растений. Рассмотрены перспективные направления исследований для дальнейшего биотехнологического и генетического улучшения солеустойчивости растений.; Due to the rising problem of salinity in modern agriculture, climate changes and global food crisis, the study of salinity stress is gaining the primary importance. The mechanism of plant response to salinity includes various processes that have to be coordinated. The high salinity leads to large accumulation of toxic ions (Na⁺, Cl⁻) in plant tissues, ion disequilibrium and hyperosmolarity. Salinity stress has a negative impact on plant nutrition and mineral homeostasis, particularly for ²⁺ and K⁺. The recent progress in trascriptomics, genomics and molecular biology has facilitated discoveries of new salt stress-related gene families. In this review the major fundamental principles of plant salt tolerance are described. Detailed analysis of main ion transport systems and their potential role in salinity stress is presented. The future perspective gene determinants, biotechnological and genetic strategies for enhancing salt tolerance in plants are discussed.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Генетические эффекты экстракта из корней Glycyrrhiza glabra L. в различных тест­системах</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126492" rel="alternate"/>
<author>
<name>Агабейли, Р.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126492</id>
<updated>2017-11-25T01:03:07Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Генетические эффекты экстракта из корней Glycyrrhiza glabra L. в различных тест­системах
Агабейли, Р.А.
Установлена антимутагенная и геропротекторная активность экстракта из корня солодки (Glycyrrhiza glabra), в клетках растительных тест-систем Allium fistulosum L., Allium cepa L., Vicia faba L. и лабораторных животных – крыс линии Вистар. Обсуждаются перспективы практического применения экстракта из корня солодки голой Glycyrrhiza glabra в качестве антимутагенных средств.; Встановлено антимутагенну і геропротекторну активність екстракту з кореня солодки (Glycyrrhiza glabra) у клітинах рослинних тест-систем Allium fistulosum L., Allium сера L., Vicia faba L. та лабораторних тварин – щурів лінії Вістар. Обговорюються перспективи практичного застосування екстракту з кореня солодки голої Glycyrrhiza glabra як антимутагенного засобу.; The antimutagenic and geroprotective activities of root extracts of Glycyrrhiza glabra have been demonstrated both on plant test systems – Allium fistulosum L., Allium cepa L., Vicia faba L. and on animals – Vistar rats. The possibilities of the mobilization of Glycyrrhiza glabra root extracts as antimutagenic agents are discussed.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
